Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Texti_lektsiy_TsIVIL_NIJ_PROTsYeS_2010.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
2.33 Mб
Скачать

2. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду

За ч. 1 ст. 127 ЦПК після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, стадія провадження у справі до судового розгляду розпочинається після винесення суддею ухвали про відкриття провадження у справі.

Підготовка справи до судового розгляду може здійснюватися суддею лише після відкриття провадження у цивільній справі, тобто після прийняття відповідної ухвали.

ЦПК в окремих випадках дозволяє судді проводити підготовчі до судового розгляду дії ще до відкриття провадження у цивільній справі (ст. 133 ЦПК - за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову; ст. 151 ЦПК - за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності).

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви (ч. 2 ст. 127 ЦПК).

Поінформованість про суть заявлених позовних вимог та їх обґрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належно підготуватися до такої участі. Зокрема, відповідач після отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація, отримана судом з такого заперечення, дозволяє судові мати більш повне уявлення про обставини справи вже на цьому етапі судочинства.

Можна побачити певну невідповідність статей 127 і 120 ЦПК. У статті 120 ЦПК передбачається обов'язок позивача подати копії позовної заяви і доданих до неї документів у кількості відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У свою чергу, ст. 127 ЦПК передбачає, що третім особам надсилаються лише копії позовної заяви, а копії доданих до неї документів не надсилаються. Крім того, позивач не може наперед передбачити кількість третіх осіб, які будуть брати участь у судовому засіданні. (Кравчук, Угриновська)

У визначений в ухвалі про відкриття провадження час відбувається попереднє судове засідання, яке є основною процесуальною формою провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання повинно бути призначене і проведене протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК України).

Воно є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених ЦПК України (ч. 7 ст. 130 ЦПК). Так, попереднє судове засідання не проводиться у справах, що розглядаються в порядку наказного провадження.

Крім того, за нещодавно внесеними змінами до ЦПК України під час організації та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні суд вирішує справи про порушення прав інтелектуальної власності УЄФА у семиденний строк без проведення попереднього судового засідання (п. 22 Прикінцевих та перехідних положень – доп. від 19.04.2007 р.).

Згаданий в статті 129 ЦПК строк стосується лише дати попереднього судового засідання і не поширюється на проведення судом процесуальних підготовчих дій, передбачених у главі З розділу III ЦПК. Цією нормою суду надається можливість самостійно визначати час, коли справа буде готовою для розгляду її по суті. І це логічно, оскільки неможливо передбачити строк, протягом якого зможуть бути виконані підготовчі дії, якщо, наприклад, доведеться провести їх у повному обсязі. Крім того, глава З ЦПК не обмежує суд передбаченими у ній процесуальними діями, п. 8 ч. 6 ст. 130 уповноважує суд вчиняти й інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи (ч. 1 ст. 130 ЦПК). Воно проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 2 ст. 130 ЦПК).

Таким чином, учасниками попереднього судового розгляду є лише особи, які беруть участь у справі, а також суд. Інші учасники процесу у попереднє судове засідання, як правило, не викликаються. Однак для вчинення окремих процесуальних дій в попередньому засіданні мають бути й інші учасники процесу.

  • Під час провадження у справі до судового розгляду за клопотанням сторони у порядку забезпечення доказів судом можуть бути допитані свідки, призначена експертиза.

  • У випадку порушення справи особою чи щодо особи, яка не володіє мовою судочинства, є глухонімою, необхідним є залучення перекладача.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними (ч. 8 ст. 130 ЦПК).

У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно (ч. 9 ст. 130 ЦПК).

Попереднє судове засідання можна поділити на дві частини.

Перша з них - підготовча, зміст якої майже аналогічний підготовчій частині судового засідання при розгляді справи по суті: відкривається судове засідання, з'ясовується явка осіб, які беруть участь у справі, встановлюються особи учасників, які з'явились, роз'яснюються їх права та обов'язки.

Далі починається друга частина - здійснення дій в порядку підготовки до судового розгляду.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує:

  1. чи не відмовляється позивач від позову;

  2. чи визнає позов відповідач;

  3. чи не бажають сторони укласти мирову угоду;

  4. чи не бажають сторони передати справу на розгляд третейського суду.

У перших трьох випадках ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 ЦПК (ч. 4 ст. 130 ЦПК).

Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду (ч. 5 ст. 130 ЦПК).

Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою статті 130 ЦПК, суд забезпечує правильний та швидкий розгляд справи. Для цього він виконує низку дій:

  1. Уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

  2. Вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

  3. Визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню.

  4. З'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання.

  5. За клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

  6. У невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів.

  7. За клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову.

  8. Вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

  9. Визначає час і місце судового розгляду.

Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу (ч. 10 ст. 130 ЦПК).

Такі процесуальні дії слід відрізняти від подібних дій на стадії судового розгляду: перші спрямовані на сприяння примиренню сторін та забезпечення судового розгляду, останні - на вирішення справи по суті.

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи (ч. 1 ст. 156 ЦПК). Таким чином, закон не передбачає строку, протягом якого суд має підготувати справу до розгляду, і дає можливість суду самостійно визначати готовність справи у кожному конкретному випадку.

ВСУ у своїй Постанові зазначає, що "суддя може визнати закінченою підготовку справи до судового розгляду, коли будуть проведені всі дії, необхідні для її розгляду: уточнено всі вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, вирішено питання про необхідні докази і осіб, які беруть участь у справі. В цьому разі суддя постановляє ухвалу, де перераховуються всі підготовчі дії, що мали місце в даній стадії процесу, і визначається час і місце розгляду справи".

Справа має бути призначена до розгляду не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]