7.4. Правове регулювання космічної метеорології

“Одним з найважливіших видів прикладної космічної діяльності, найщільнішим чином пов’язаних з повсякденним життям на Землі і таких, що відкривають найширші можливості для підвищення рівня життя, є космічна метеорологія. Погода і клімат у тому чи іншому місці є результатом складної взаємодії місцевих, регіональних і глобальних чинників, пов’язаних з циркуляцією та динамікою атмосфери, які, у свою чергу, залежать від взаємодії атмосфери з океаном, суходолу, рослинністю та кріосферою.

Глобальні спостереження in situ та з космосу провадяться приблизно кожні три години в рамках Всесвітньої служби погоди Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), їх результати передаються до центрів обробки даних, в яких і складаються прогнози погоди на період від доби до тижня. Координаційна група з метеорологічних супутників відіграє роль координуючого механізму відносно співпраці між операторами метеорологічних супутників, які функціонують як на геостаціонарній, так і на низькій навколоземній орбітах (НОО), і забезпечує також безпосередню взаємодію між користувачами і операторами супутників” [68].

ВМО вивчає проблеми співробітництва держав у сфері застосування ШСЗ в метеорології, розробки всесвітньої служби погоди, дослідження можливості використання ШСЗ для глобального збору метеорологічних даних. Крім цього, в полі зору ВМО знаходяться проблеми створення мережі станцій і центрів метео-, гідро- та геофізичних спостережень та обслуговування, а також стандартизація засобів і методів метеоспостережень, використання їх результатів в авіації, судноплавстві, сільському та водному господарстві, сприяння співробітництву між метеорологією та гідрологією тощо.

ООн відіграє значну роль в розвитку міжнародного співробітництва в сфері космічної метеорології.

Контрольні питання

1. Які види прикладної діяльності, пов'язаної з використанням космічної техніки та технологій, відомі сьогодні?

2. Які міжнародні організації є провідними в галузі правової регламентації супутникового зв'язку?

3. Які правові проблеми існують в сфері правового регулювання дистанційного зондування Землі?

4. Охарактеризуйте роль ООН у встановленні правових механізмів прикладних видів космічної діяльності.

Лекція 8 Інституційні форми багатостороннього співробітництва з дослідження та використання космічного простору

8.1. Міжурядові міжнародні організації космічного напряму.

8.2. Неурядові міжнародні космічні організації.

8.3. Регіональні міжнародні відносини в космічній галузі.

8.4. Міжнародна космічна станція.

Література: [3, 55, 68, 69].

адекватність правового регулювання космічної діяльності її місцю та ролі в житті сучасного суспільства вже з перших років космічної ери були в центрі уваги ООН та її спеціалізованих організацій. Як наслідок, Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КВКП), і в першу чергу, його Юридичний підкомітет закумулювали зусилля провідних юристів світу в перші два десятиліття космічної ери, коли було закладено підвалини сучасного космічного права. Нова галузь міжнародного публічного права, норми якої регулюють відносини держав між собою і з міжнародними міжурядовими організаціями у зв’язку з провадженням усіма ними космічної діяльності, сприяла становленню правовідносин у новій сфері людської діяльності.

Аналізуючи правотворчу діяльність міжнародних організацій у світлі ефективності механізмів правового регулювання діяльності з дослідження та використання космічного простору, особливо в умовах комерціалізації та приватизації космічної діяльності, залучення нових суб’єктів до цієї діяльності, так і глобалізації світового космічного ринку, треба зазначити, що останні 20-30 років виникла певна проблема неузгодженості (відсутності координації) нормотворчої діяльності міжнародних інституцій різного рівня. Крім КВКП та його підкомітетів питанням вдосконалення правового врегулювання відносин на світовому ринку космічних послуг і технологій сьогодні приділяють увагу також міжнародні спеціалізовані організації системи ООН (МСЕ, ЮНЕСКО, воів), міжурядові та спеціальні організації (УНІДРУА – Міжнародний інститут з уніфікації приватного права, ІНТЕЛСАТ, ІНМАРСАТ), неурядові (МАФ, МІКП — Міжнародний інститут космічного права, маа —Міжнародна астронавтична академія, АМП — Асоціація міжнародного права, КОСПАР — Комітет з дослідження космічного простору Міжнародної спілки наукових союзів) та регіональні організації (ЄКА — Європейське космічне агентство, ЄВТЕЛСАТ — Європейська організація супутникового зв’язку, ЄВМЕТСАТ — Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників) тощо. Таким чином, розширюючи обрії міжнародної співпраці в сфері космічної діяльності, обсяги використання космічної техніки та технологій для вирішення нагальних потреб світової спільноти, ці організації додають також свій істотний внесок і в розбудову МКП.