Програми для класів філологічного профілю (А) середніх навчальних закладів з українською мовою навчання Зарубіжна література. 8-11 класи (2003)
Це програми для спеціалізованих (профільних) філологічних класів.
Міністерство освіти і науки України. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України. Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д.Грінченка
© Програми уклали: Наливайко Д.С., член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук (науковий редактор); Ковбасенко Ю.І., кандидат філологічних наук (керівник авторського колективу); Висоцька Н.О., Фесенко В.І., доктори філологічних наук; Нагорна Н.М., кандидат філологічних наук; Гребницький Г.М., Недайнова Т.Б., Півнюк Н.О., кандидати педагогічних наук; Баліна К.Н., Бітківська Г.В., Ковбасенко Л.В., вчителі-методисти зарубіжної літератури
© Відповідальна за випуск: Шинкарук Н.І., начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Головного управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України
Схвалено Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.1-502 від 19.06.2003)
Текст надано президентом Української асоціації викладачів зарубіжної літератури Ю.І. Ковбасенком.
Зміст
Пояснювальна записка
8 клас
9 клас
10 Клас
11 Клас
Твори для позакласного і самостійного читання
Пояснювальна записка
Питання диференціації навчання і створення профільних класів уже перейшло в практичну площину. Міністерство освіти і науки України затвердило навчально-тематичні плани, де закладена можливість виділення адміністрацією конкретного середнього навчального закладу на вивчення зарубіжної літератури в старших (10-11-х) класах різної кількості годин. Зокрема, затверджено “Типовий навчальний план-схему загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл та профільних класів”, де закладена можливість збільшення кількості навчального часу на вивчення зарубіжної літератури за рахунок розділів “Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення профільного навчання” та “Факультативні, індивідуальні і групові заняття та консультації”.
Новим “Типовим навчальним планом...” передбачено, що в класах філологічного профілю (далі - профіль А) зарубіжна література викладатиметься протягом 3 г/т (105 г/р), а в класах фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів (далі - профіль Б) - протягом 1,5 г/т, тобто лише 53 г/р. Відтак виникла потреба розробки окремих програм для класів, з одного боку, профілю А, де кількість навчального часу, в порівнянні із універсальним/загальноосвітнім профілем, збільшується, з другого - профілю Б, де ця кількість зменшується.
Слід відразу зауважити, що ситуацію скорочення навчального часу на вивчення зарубіжної літератури в класах профілю Б, яка закладена до згаданого “Типового навчального плану...”, колектив авторів цих програм однозначно вважає вкрай небажаною. Оскільки літературна освіта аж ніяк не повинна ставати набутком виключно професіоналів-гуманітаріїв, а була, є і завжди буде важливим атрибутом освіченої й інтелігентної людини будь-якої професії, фахівця будь-якого профілю, вчителям класів профілю Б, методичним об’єднанням словесників, громадським фаховим об’єднанням на місцях потрібно ставити перед керівниками конкретних навчальних закладів принципово важливе питання про виділення на викладання зарубіжної літератури додаткових 18 г/р. У разі позитивного вирішення цього питання, словесник зможе обрати будь-яку з чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів. І лише в найгіршому випадкові, якщо домовленості з адміністрацією досягти все-таки не поталанить, словесник в 10-11-х класах буде вимушений перейти на програму профілю Б, яку ми розробляли з метою допомогти вчителям-словесникам уникнути абсолютно неприйнятної інтеграції, злиття курсів української та зарубіжної літератур, яка, на превеликий жаль, подекуди має місце сьогодні.
У разі будь-якого скорочення навчального часу школярі повинні насамперед повноцінно опрацювати художні тексти, тому словесникові слід уникати надмірного захоплення оглядами, а також відповідями учнів виключно “за підручником”, коли ступінь знання ними тексту літературного твору не відіграє належної (провідної) ролі в оцінювання їхніх навчальних досягнень. Отже, в разі виникнення такої прикрої необхідності, доречніше компресувати, мінімізувати оглядові теми, а не уроки текстуального вивчення творів. Насамперед це стосується класів профілю А, де вчаться переважно майбутні філологи-професіонали.
Якщо вчитель викладає в класах профілю А, він може скористатися відповідним варіантом цих програм, де кількість навчального часу, відведеного на вивчення певного обсягу матеріалу, подана у вигляді дробу. Так, згідно з “Типовим навчальним планом...” всього на рік на вивчення зарубіжної літератури у класах профілю А може бути відведено до 105 годин. Але, як свідчить практика, за рахунок резервів конкретного навчального закладу ця кількість може бути збільшена до 140 г/р. Тому в програмах для філологічного профілю кількість навчального часу на рік подано у вигляді дробу: 105/140 год.
У разі роботи в класах універсального/загальноосвітнього, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів, де на вивчення предмета відведено по 2 г/т, учитель зарубіжної літератури може скористатися будь-якою з чинних програм для середніх загальноосвітніх закладів із українською мовою навчання. Винятком є лише 11-ті класи художньо-естетичного профілю, де викладання предмета здійснюється протягом 2,5 г/т, тобто 88 г/р (а не 70 г/р, як в універсальному/загальноосвітньому профілі). Тому вчитель класів художньо-естетичного профілю ці 18 г/р може додати самостійно до будь-якої з чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.
Але в будь-якому випадкові (особливо з урахуванням можливих змін у “Типових навчальних планах...”) словесник має право вільно обирати саме той варіант чинних програм, у якому кількість навчального часу відповідає реально виділеній йому кількості годин на конкретний навчальний рік (семестр).
Щодо профілю А, ми свідомо не обмежилися виключно старшими класами, а розробили повний комплект програм починаючи з 8-го класу. Це обумовлено передовсім двома причинами. По-перше, практика свідчить про те, що в багатьох навчальних закладах “нового типу” класи отримують статус гімназійних не з 10-го, а саме з 8-го класу. До того ж, такі навчальні заклади, які не мають власних початкових або середніх класів, часто починають набір учнів теж саме з 8-го класу.
По-друге, нерідко виникає ситуація, коли вчителям зарубіжної літератури середніх навчальних закладів будь-якого типу адміністрація надає додаткові до базових години, а це трапляється не лише в 10-11-х класах. В такім разі словесник зможе не імпровізувати самостійно щодо змістового наповнення згаданого додаткового навчального часу, а матиме можливість скористатися цими програмами протягом викладання всього систематичного блоку.
Для полегшення роботи вчителя-практика щодо здійснення міжлітературних зв’язків (зокрема - компаративного й імагологічного аналізу художнього тексту) до програм профілю А уведено стрижневий розділ “Літературний контекст”. Ми пішли не шляхом вичерпування всього компарабельного (плідного, продуктивного для порівняння) матеріалу, а запропонували прийнятні для учнів певного віку найяскравіші (передовсім українські) паралелі до програмових творів зарубіжної літератури. Перевага надавалася лаконічним поетичним текстам, оскільки їх легше використати, увівши до матеріалу конкретного уроку. Матеріали розділу “Літературний контекст” носять орієнтовний і факультативний характер, тобто використовуються за бажанням і на розсуд учителя. Орієнтовним є і запропонований у програмах розподіл навчального часу на вивчення конкретних тем, який може змінюватися словесником залежно від конкретних умов роботи.
Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлені, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему. Це зумовлене тим, що, по-перше, частоту й терміни проведення тематичного оцінювання кожен вчитель має право визначати особисто; по-друге, таке оцінювання може мати різні форми, відтак на нього не завжди доречно відводити цілий урок (так, тестування за темою може тривати 5-10 хвилин і входити до структури будь-якого уроку). Не виокремлено також години на роботу з розвитку зв’язного мовлення, які теж виділяються вчителем залежно від конкретних умов роботи.
Враховуючи критичну мінімізацію навчального часу, закладену в згаданих вище нормативних міністерських документах, в класах профілю Б резервні години не виділяються.
8-й КЛАС
(105/140 год.)
(3/4 г/т)