5. Написання та оформлення курсової роботи.

Курсову роботу виконують на папері стандартного формату А4 у рукописному або друкованому вигляді. Текст розміщують тільки на одній сторінці аркуша. Якщо це рукопис, то писати треба ясно, чітко, розбірливо. Поля залишаються на всіх чотирьох сторонах аркуша. Розмір лівого поля 25 мм, правого -20 мм; верхнього - 25, нижнього - 20 мм.

Титульну сторінку курсової роботи студент складає за формою, наведеною в додатку 2.

Рубрикація курсової роботи, нумерація сторінок, зміст.

Зміст розділів курсової роботи розподіляється на підрозділи .

Розділи нумеруються арабськими цифрами в межах усієї роботи. "Вступ" та "Висновки" не нумеруються. Після номера розділу ставиться крапка.

Підрозділи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу. Розділи і підрозділи курсової роботи повинні мати змістовний заголовок. Заголовки розділів пишуться /друкуються/ прописними літерами. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. У кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовок і переносити слова в заголовках не допускається.

Відстань між заголовками і наступним текстом має рівнятися трьом міжрядковим друкарським інтервалам, відстань між заголовком і наступним рядком попереднього тексту /для тих випадків, коли кінець одного і початок другого параграфа розміщується на одній сторінці/ - чотирьом інтервалам міжрядковим.

Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною, включаючи ілюстрації та додаток; першою сторінкою є титульний лист, другою - завдання, третьою - зміст. Порядковий номер сторінки проставляють арабськими цифрами у середині верхнього поля. На сторінці 1 /титульний лист/ номер сторінки не ставлять.

Якщо у курсовій роботі є рисунки і таблиці, які розташовані на окремих сторінках, то їх необхідно включити до загальної нумерації. Якщо рисунок або таблиця розташовані на аркуші А4, то їх сприймають як одну сторінку. Додатки і список літератури включається до загальної нумерації.

У змісті послідовно проводиться перелік заголовків розділів, списку літератури, додатків, зазначають номери сторінок, на яких вони розташовані. Зміст має включати всі заголовки, які є в курсовій роботі.

Рисунки розташовують одразу ж після посилання на них у тексті роботи. Якщо курсова робота складається з небагатьох сторінок і великої кількості рисунків, допускається розташування їх при можливості так, щоб їх можна було розглядати без повороту роботи, розташовуючи їх за порядком номерів у кінці роботи. Якщо таке розташування неможливе, то рисунки розміщують так, щоб для розгляду було достатньо їх перевернути за годинниковою стрілкою. Кожний рисунок має супроводжуватися змістовним підтекстом, який пишуть або друкують на машинці під рисунком в один рядок з номером.

Кожна таблиця має змістовний заголовок. Який розміщують під заголовком-словом "Таблиця" над відповідною формою таблиці. Слово "Таблиця" і заголовок починають з великої літери. Підкреслювати заголовок не рекомендується.

Таблицю необхідно розміщувати після першого згадування про неї в тексті. Якщо робота складається з невеликої кількості сторінок тексту та великої кількості таблиць, допускається розташування їх за порядковою нумерацією в кінці тексту. Ліпше за все розміщувати таблиці так, щоб можна було читати без повороту роботи. Якщо це неможливо, таблицю розміщують так, щоб для її читання роботу можна було повертати за годинниковою стрілкою.

Таблиці мають нумеруватися в межах глави арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням порядкового номера таблиці. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: "Таблиця 2.4." /четверта таблиця другого розділу /. При посиланні на таблицю зазначають її повний номер і слово "Таблиця" пишуть у скороченому вигляді, наприклад: " /табл. 2.4./" При повторному посиланні на таблицю необхідно вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: /див.табл.2.4./. Якщо в роботі лише одна таблиця, то її не нумерують і слово "Таблиця" не пишуть.

Формули в курсовій роботі повинні мати однакову розмірність. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба давати з нового рядка.

Список використаної літератури та інших джерел інформації необхідно наводити в певній послідовності, яка відповідала б бібліографічним стандартам. Спочатку наводяться законодавчі акти, прийняті Верховною Радою України, потім Укази президії Верховної Ради України і Президента України, далі у хронологічній послідовності наводяться нормативні документи, постанови Уряду України.

Після зазначених документів наводяться нормативні документи з бухгалтерського обліку, фінансового контролю, звітності тощо /положення, інструкції, методики/, затверджені органами виконавчої влади та органами державного і господарського управління, місцевого самоврядування.

Літературні джерела /підручники, посібники, журнальні статті/ наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів.

Кожний додаток повинен мати тематичний /змістовний/ заголовок. Якщо у роботі є два і більше додатків, їх нумерують послідовно арабськими цифрами /без знака №/. Наприклад: "Додаток 1", "Додаток 2", і т.інш. У тих випадках, коли додатки оформлені окремим томом /книжкою/, на титульному аркуші під назвою роботи пишуть слово "Додатки".

Рисунки, таблиці та формули розміщують у додатку. Наприклад: "Рис. Д.1.2." /другий рисунок першого додатка/, "табл.Д.2.3." /третя таблиця другого додатка/; "формула /Д.1.2./" /друга формула першого додатка/.

Виконана курсова робота повинна бути зброшурована у твердій обкладинці, написана чорнилом чорного ого кольору та особисто подається студентом на перевірку.

7.ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ ТА О‘БЄКТІВ, НА МАТЕРІАЛАХ ЯКИХ ВОНА ВИКОНУЄТЬСЯ.

Для написання курсової роботи немає обмежень щодо вибору об’єкта, на основі якого вона буде написана.

Студент разом зі своїм керівником обирають об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватись курсова робота. Студенту заочної форми навчання бажано виконувати курсову роботу на матеріалі підприємства, де він безпосередньо працює.

8.РОЗРАХУНКОВО - АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

1. Опис підприємницької ситуації

(постановка завдання роботи)

На підприємстві, що випускає широкий асортимент радіоелектронних вимірю­вальних приладів, проведений комплекс заходів з модернізації одного виду при­ладів, призначених для тестувань екологічного характеру. Виконані необхідні науково-дослідні роботи, розроблена конструкторська і технологічна документація, виготовлено дослідний зразок та проведено його вип­робування. Результати випробувань підтвердили очікуване поліпшення ряду експлуа­таційних показників приладу порівняно з базовим зразком. За рахунок використан­ня більш сучасної елементної бази і технічних рішень збільшується продуктивність і строк служби приладу, зменшуються: витрати часу і коштів на тех­нічне і ремонтне обслуговування, енергетичне споживання та вимоги до рівня кваліфікації оператора, поліпшуються дизайн та ергономічні характеристики виробу.

Випускати модернізований прилад буде той же цех підприємства-виробника, в якому виготовляється базовий зразок приладу. Крім означеного приладу, цех випускає й інші види подібної продукції. Для переходу на випуск модернізованого варіанта приладу замість базового зразка в цеху-виробнику треба створити ряд спеціалізованих робочих місць, придбати нове обладнання, створити необ­хідне технологічне оснащення - литтєві форми, штампи та інші пристосування для виготовлення приладу. Проектування технологічного оснащення здійснює конструк­торський відділ, а його виготовлення - інструментальний цех підприємства-вироб­ника.

Споживачами приладу є широке коло лабораторій і організацій екологічного напрямку. Прогнозується можливість експорту приладу за кордон. Служба маркетингу підприємства-виробника проаналізувала перспективну ринкову потребу у приладі і обґрунтувала оптимальну стратегію насичення ними ринку, що дозволяє визначитися в обсягах виробництва приладу. Почати випуск модернізованого варіанту приладу передбачається з почат­ком чергового планового року. Планово-економічні служби підприємства і цеху-ви­робника визначили основні показники та нормативи діяльності на плановий рік.

Необхідно вирішити такий комплекс планово-економічних завдань:

• зробити порівняльний аналіз базового та модернізованого варіантів приладу;

• обґрунтувати ринкову потребу і обсяги виробництва приладу;

• оцінити витрати на модернізацію і освоєння виробництва поліпшеного варіанту приладу:

• розрахувати витрати підприємства на виготовлення приладу та обґрунтувати його ціну;

• зробити аналіз ефективності переходу на випуск і споживання поліпшеного зразка приладу.