3. Стратегія розвитку зв'язку

Стратегія розвитку зв'язку загального користування

Стратегією  розвитку зв'язку України на період до 2010 року передбачається:

проведення структурних перетворень (реструктуризація, лібералізація та формування ринку послуг) для прискорення розвитку зв'язку в ринкових умовах;

створення технічної бази інформатизації шляхом впровадження новітніх технологій, інтеграції ЄНСЗ в Європейську та Глобальну інформаційні інфраструктури;

забезпечення засобами і послугами зв'язку органів державної влади та місцевого самоврядування, а також суб’єктів господарювання та населення на рівні їх платоспроможного попиту.

Основними пріоритетами розвитку зв'язку загального користування є:

забезпечення розвитку та реконструкції телефонних мереж до повного задоволення попиту споживачів шляхом завершення створення цифрових мереж міжміського і міжнародного телефонного зв'язку, прискорення переобладнання внутрішньозонових і місцевих мереж на базі новітніх технологій, а також побудови місцевих телефонних мереж з використанням цифрового обладнання;

сприяння прискореному розвитку фіксованого та рухомого радіозв’язку;

створення єдиної інтегрованої багатосервісної широкосмугової мережі;

впровадження нових видів послуг та нових технологій оброблення, перевезення і доставки усіх видів поштових відправлень на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у поштовому зв'язку, а також використання швидкісних видів спецтранспорту та комп’ютерних методів оброблення повідомлень;

дослідження, розроблення та впровадження нових принципів організації зв'язку, створення засобів зв'язку, які сприятимуть прискоренню розвитку та підвищенню ефективності мереж зв'язку;

організація розроблення та виробництва в Україні основних видів технічних засобів зв'язку та необхідних компонентів на рівні європейських і світових стандартів якості.

Принцип експлуатації та оперативно-технічного управління мережами ЄНСЗ

Система управління електрозв'язком повинна базуватися на принципах взаємодії відкритих систем і мати ієрархічну структуру.

Система експлуатації являє собою сукупність методів та алгоритмів технічного обслуговування, технічного персоналу, технічних засобів контролю та вимірювань, які забезпечують підтримку функціонування будь-якого елемента мереж ЄНСЗ у межах встановлених норм.

Національна система управління мережами і послугами електрозв'язку ЄНСЗ організаційно повинна складатися з національного центру управління систем управління мережами і послугами електрозв'язку загального користування, систем управління відомчими (корпоративними) мережами електрозв'язку і послугами, мережі передавання даних на основі взаємодії операційних систем і робочих станцій національного центру управління системи управління мережами і послугами електрозв'язку загального користування, іноземних і міжнародних систем та центрів управління мережами і послугами електрозв'язку.

На національний центр управління, який має бути позавідомчим органом, слід покласти виконання таких функцій:

збирання інформації щодо стану мереж зв'язку всіх форм власності;

розроблення планів заходів щодо використання мереж усіх форм власності в особливий період та в умовах надзвичайного стану;

проведення у мирний час тренувань використання всіх мереж зв'язку в особливий період;

здійснення загального оперативно-технічного керівництва (управління) мережами зв'язку в особливий період, в умовах надзвичайних ситуацій та у разі виникнення значних аварій на мережах зв'язку держави.

За своєю структурою система управління мережами і послугами електрозв'язку загального користування повинна бути централізовано-децентралізованою. Це передбачає автономне (децентралізоване) функціонування підсистем (служб) управління окремими видами мереж зв'язку відповідно до покладених на них завдань, які випливають із специфіки цих мереж, та централізоване управління з боку головного центру управління всіма системами управління окремими мережами.

Забезпечення безпечного функціонування мереж зв'язку ЄНСЗ

Завдання забезпечення безпечного функціонування мереж зв'язку ЄНСЗ і захищеності інформації користувачів має вирішуватися в трьох аспектах: технічному, організаційному та правовому.

Технічний аспект захисту мереж зв'язку та інформації передбачає розроблення і використання спеціальних апаратних і програмних засобів, що запобігають або утруднюють несанкціонований доступ до елементів мережі та до інформації, а також перевірку відповідності вимогам технічного захисту обладнання, що використовується на мережах.

Організаційний аспект захисту мереж зв'язку та інформації передбачає охорону мережі зв'язку, особливо її керуючих систем і систем управління, ретельний добір та контроль діяльності персоналу, причетного до створення, впровадження та експлуатації мереж зв'язку, встановлення режиму обмеженого доступу до окремих видів інформації, ретельне розроблення комплекту інструкцій з технічного обслуговування і захисту обладнання мереж та інформації, регулярне інформування працівників про акти законодавства в галузі безпеки систем зв'язку та інформатики, застосування дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності у разі виявлення порушень безпеки мереж зв'язку та інформації; реалізація заходів щодо здійснення контролю за станом інформаційної безпеки в мережах зв'язку.

Правовий аспект захисту мереж зв'язку та інформації передбачає розроблення законів та інших нормативно-правових актів, спрямованих та створення умов функціонування і безпечного користування мережами зв'язку та інформаційними послугами.

Захист інформації відомчих мереж зв'язку здійснюється у тому ж порядку, що і в мережах загального користування.

Стратегія розвитку відомчих мереж зв'язку

Стратегія відомчих мереж зв'язку України на період до 2010 року передбачає:

максимальне використання ресурсів мереж загального користування для створення відомчих мереж, у тому числі за рахунок створення віртуальних відомчих мереж зв'язку в мережах загального користування;

здійснення проектування з максимальним урахуванням як вимог власників, так і загальнодержавних інтересів;

побудову відомчих мереж, які якнайбільшою мірою повинні відповідати принципам побудови ЄНСЗ з метою спрощення процесів взаємодії, взаєморезервування та інтеграції;

забезпечення можливості роботи в режимі приєднання до мереж зв'язку загального користування, якщо це не суперечить їх призначенню.

Основними пріоритетами в розвитку відомчого зв'язку є:

максимальна цифровізація мереж;

інтеграція з мережами зв'язку загального користування.

Організація експлуатації та управління

Взаємодія з мережами загального користування повинна забезпечуватися на трьох рівнях управління – адміністративному, технічному й оперативному.

Вимогами до управління відомчими мережами зв'язку передбачається:

забезпечення гнучких методів управління мережами та реконфігурації, адаптація до умов обслуговування. Технічне управління має здійснюватися на основі оперативної реконфігурації технічних засобів системи згідно з оперативною обстановкою;

здійснення системного функціонального управління з метою забезпечення управління в реальному масштабі часу за параметрами, що визначають передавання всіх типів службових повідомлень;

здійснення системного контролю навантаження з метою забезпечення визначення в реальному масштабі часу інформаційного навантаження і характеристик продуктивності системи та її компонентів;

дотримання технології побудови відомчих мереж з матою забезпечення підключення до системи диспетчерських пультів для незалежного управління користувачами різних відомств;

проведення моніторингу інформаційних потоків з метою реалізації оперативних пошукових заходів.

Взаємодія з мережами зв'язку загального користування

Взаємодія мереж відомчого зв'язку і загального користування має здійснюватися у рамках законодавства та нормативно-технічних документів на основі таких загальних принципів:

1) стосовно телефонних мереж: загальновиробничі телефонні станції відомчого зв'язку повинні взаємодіяти із станціями телефонної мережі загального користування згідно з вимогами Керівного документа щодо телефонної мережі загального користування; комутаційне обладнання відомчих телефонних станцій повинно містити в собі типові лінійні сигнали, сигнали управління та інформаційні сигнали;

2) стосовно відомчих мереж передавання даних: інформаційні відомчі мережі повинні максимально використовувати можливості загальнодержавних мереж передавання даних; відомчі мережі передавання даних повинні взаємодіяти із загальнодержавними вторинними мережами для передавання даних; відомчі загальновиробничі мережі передавання даних повинні створюватися за нормами і правилами, прийнятими для побудови ЄНСЗ;

3) стосовно з’єднувальних ліній взаємодії: можуть використовуватися фізичні лінії, цифрові канали, групові тракти і широкосмугові канали; з’єднувальні ліній відомчих мереж для взаємодії з мережами ЄНСЗ повинні організовуватися з використанням типових систем передавання та прийнятих технологій ущільнення фізичних ліній.

Поштовий зв'язок

Основною метою функціонування поштового зв'язку є надання широкого спектру послуг з орієнтацією на споживача та задоволення його потреб у ринкових умовах.

Стратегією розвитку поштового зв'язку передбачається розширення номенклатури видів послуг, наближення якості надання традиційних і нових видів послуг до рівня провідних промислово розвинутих країн.

Мережа поштового зв'язку

Мережа поштового зв'язку охоплює поштові підприємства всіх форм власності та їхні підрозділи.

Загальна політика щодо поштового зв'язку на найближчу перспективу полягає в подальшій оптимізації мережі поштового зв'язку, вдосконаленні поштових маршрутів, переході до комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів на всіх ланках технологічного процесу (від приймання до вручення поштових відправлень); створення автоматизованої інформаційно-технологічної системи поштового зв'язку; наближенні термінів доставки поштових відправлень до світового рівня; прискоренні проходження пошти.

Приймання і доставка пошти

Пріоритетними напрямами розвитку і вдосконалення поштового зв'язку в частині приймання і доставки пошти є:

оптимізація мережі пунктів та відділень з надання послуг зв'язку;

розширення функцій пунктів, відділень зв'язку та філіалів підприємств зв'язку;

забезпечення разом з видавництвами доставки передплатникам щоденних газет у день їх виходу із друку;

наближення рівня якості надання послуг у сільській місцевості до рівня якості надання послуг у міській місцевості.

Оброблення та перевезення пошти

Пріоритетними напрямами в частині оброблення та перевезення пошти передбачається:

впровадження зонально-вузлового принципу сортування і направлення пошти;

впровадження технології оброблення внутрішньої пошти із застосуванням штрих-кодів;

впровадження нових технологій оброблення та перевезення пошти на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, використання швидкісних видів транспорту;

забезпечення проходження письмової кореспонденції між обласними центрами України за 2 доби, а між іншими населеними пунктами – 3–4 доби;

зменшення витрат на оброблення і перевезення пошти.

Міжнародна пошта

Пріоритетними напрямами удосконалення функціонування міжнародної пошти є:

впровадження технології оброблення поштових відправлень із застосуванням штрих-кодів;

скорочення термінів оброблення міжнародних поштових відправлень;

задоволення вимог термінів проходження міжнародних поштових відправлень;

досягнення рівня якості послуг за рекомендаціями Всесвітнього поштового союзу;

участь у розробленні та реалізації спільних проектів, спрямованих на поліпшення безпеки пошти;

участь у проведенні перевірок термінів проходження міжнародної пошти.

Створення інфраструктури телекомунікацій

Інфраструктура телекомунікацій як невід’ємна частина Національної інформаційної інфраструктури повинна забезпечувати взаємоз’єднання та взаємодію всіх мереж телекомунікацій різних форм власності як фіксованих, так і мобільних, з установленням і без установлення фізичних з’єднань. Створення такої інфраструктури повинно здійснюватися згідно з вимогами міжнародних стандартів шляхом інтеграції як діючих, так і перспективних мереж (застосувань) послуг Національної інформаційної інфраструктури, а також її взаємодії з Глобальною та Європейською інформаційними інфраструктурами.

Зокрема, інфраструктура телекомунікацій Національної інформаційної інфраструктури повинна інтегрувати в своєму складі інтерактивні, телерадіомовні, мультимедійні та інші системи і механізми передачі, а також можливості забезпечення управління, безпеки, сигналізації, синхронізації, взаємодії інформаційних застосувань, платформ оброблення та збереження інформації і надання користувачам усіх потрібних їм послуг у будь-який час і в будь-якому місці за прийнятними цінами і високої якості.

Створення інфраструктури телекомунікацій Національної інформаційної інфраструктури здійснюватиметься на основі положень ЄНСЗ із застосуванням новітніх технологій і рішень.