6.3. Облік факторингових операцій

Факторинг — кредитна операція, за якою банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості. Ідеться про придбання платіжних документів за продану продукцію або надані послуги (за фактом, що вже відбувся або буде проведеним) за узгодженою ціною.

У факторинговій операції здебільшого беруть участь три сторони:

• дебітор — покупець товарів чи послуг клієнта;

• клієнт, котрий продає банку свою дебіторську заборгованість;

• банк, який купує дебіторську заборгованість клієнта і надає додаткові послуги за цією факторинговою операцією.

Факторинг оформляється спеціальною угодою між банком та клієнтом. Розрізняють конвенційний та конфіденційний факторинг. Конвенційний факторинг характерний тим, що дебітор повідомляється про придбання банком його фінансових зобов'язань. Відповідні платежі дебітор спрямовує безпосередньо до банку. За конфіденційного факторингу дебітору не повідомляється про придбання банком його зобов'язань. Тому відповідні платежі дебітор звичайно спрямовує безпосередньо на поточний рахунок клієнта. При цьому клієнт здійснює розрахунки з банком самостійно.

При укладенні факторингової угоди клієнт передає банку розрахункові або платіжні документи на продані ним дебітору товари або надані послуги. Банк обліковує ці документи за відповідними рахунками позабалансом:

Д-т 9800 Розрахункові документи за факторинговими операціями

К-т 9910 Контррахунок.

Куплена дебіторська заборгованість являє собою зобов'язання банку щодо оплати ним дебіторської заборгованості клієнта. Тому на дату укладення факторингової угоди відповідні зобов'язання обліковуються за номінальною вартістю позабалансом як зобов'язання з кредитування, які надані клієнту. Це супроводжується таким бухгалтерським проведенням:

Д-т 9100 Зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам

К-т 9900 Контррахунок.

Звичайно, при проведенні факторингової операції банк надає клієнту аванс щодо купленої дебіторської заборгованості. Авансовий платіж здійснюється банком у вигляді фіксованого процента або частини дебіторської заборгованості. На дату, коли кошти перераховуються на рахунок клієнта, здійснюється бухгалтерське проведення:

Д-т 2030 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями

К-т Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок.

Одночасно аванс відображається відповідним проведенням позабалансом як зменшення зобов'язань банку перед клієнтом:

Д-т 9900 Контррахунок

К-т 9100 Зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам.

Платежі, які одержані банком від дебітора в рахунок оплати дебіторської заборгованості, відображаються як зменшення залишку несплаченої дебіторської заборгованості:

Д-т 2600,1200 (Поточний рахунок дебітора, кореспондентський рахунок у НБУ)

К-т 2030 Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями.

Банк отримує комісію за надані факторингові послуги з урахування платіжних документів. Отримана комісія за факторингу обліковується на базі принципу нарахуванне і відображається за рахунком комісійного доходу від розрахунково-касового обслуговування клієнтів на дату підписання факторингової угоди.

Комісія, яка отримана за надані додаткові послуги враховується за рахунком інших комісійних доходів за операціями з клієнтами.