7 Методи контролю

7.1 У даному розділі встановлено заходи контролю обов’язкових вимог.

7.2 Вимоги за 5.1.1.1, 5.1.1.2, 5.1.2.4, 5.1, 2.7, 5.1.2.9, 5.1.3.4, 5.1.3.7, 5.1.3.9, 5.1.4.3, 5.1.4.6, 5.1.4.10, 5.1.5.9, 5.2.2, 5.2.4, 5.3 контролюють візуально.

7.3 Спосіб скріплення за п.5.1.1.3 визначають візуально, товщину примірника видань в обкладинці виміряють лінійкою за ГОСТ 427 з точністю до 1 мм.

7.4 Оптичну щільність фону або ділянок багатофарбної ілюстрації вимірюють денситометром відбиття за фільтром видності у 5 найбільш темних місцях зображення на сторінці, що контролюється.

Результат вважають негативним, якщо значення 3 з 5 вимірів вище за припустимі за п. 5.1.1.45 і нижче за припустимі за п.5.1.4.7, 5.1.5.6.

7.5 Інтервал оптичних щільностей елементів зображення тексту і паперу визначають денситометром відбиття за фільтром видності.

Під контрольовану сторінку підкладають аркуш чистого білого паперу.

За нуль денситометра приймають оптичну щільність друкованого паперу.

Потім вимірюють оптичну щільність контрольної плашки на контрольованій сторінці і приймають її за інтервал оптичних щільностей елементів зображення тексту і паперу.

Результат вважають негативним при значенні оптичної щільності менше 0.7, встановленій у 5.1.1.5.

7.6 Кегль шрифту тексту видання вимірюють типометричним шаблоном (вимірювачем рядків) за ТУ (2.034.5748542.64 у пунктах і/або збільшувальним склом ЛИ-3-10^х за ГОСТ 25706, мікроскопом МПБ-2 за ГОСТ 8074 у міліметрах з точністю до 0, 1 мм.

Для визначення кеглю шрифту вимірюють висоту вічка однієї довільно вибраної малої літери без виносних елементів разом з міжрядковим інтервалом (інтерліньяж без збільшення) на кожній з десяти контрольованих сторінок.

Результат вважають негативним, якщо значення 4 з 10 отриманих вимірів кеглю нижче за мінімально припустиме за п.5.1.2.1-5.1.2.3, 5.1.2.6, 5.1.2.8, 5.1.3.1-5.1.3.3, 5.1.3.6, 5.1.3.8, 5.1.4.1, 5.1.4.2, 5.1.4.4, 5.1.4.5, 5.1.4.9, 5.1.5.1-5.1.5.4, 5.1.5.6, 5.1.5.8.

7.7 Збільшення інтерліньяжу визначають типометричним шаблоном (вимірювачем рядків) у пунктах або збільшувальним склом ЛИ-3-10^х, мікроско­пом МПБ-2 у міліметрах з точністю до 0.1 мм.

Для визначення збільшення інтерліньяжу вимірюють відстань між нижніми і верхніми виносними елементами довільно вибраних суміжних рядків на кожній контрольованій сторінці.

Результат вважають негативним, якщо 4 з 10 отриманих значень не відповідають вимогам 5.1.2.1-5.1.2.3, 5.1.2.6, 5.1.2.8, 5.1.3.1-5.1.3.3, 5.1.3.6, 5.1.3.8, 5.1.4.1, 5.1.4.4, 5.1.4.5, 5.1.4.7, 5.1.4.9, 5.1.5.1-5.1.5.4, 5.1.5.6, 5.1.5.8.

7.8 Довжину рядка і відстань між колонками при багато колонному тексті вимірюють типометричним шаблоном (вимірювачем рядків) або лінійкою у міліметрах з точністю до 1 мм.

7.8.1 Для визначення довжини рядка вимірюють один повно форматний рядок на кожній з 10 контрольованих сторінок.

Результат вважають негативним, якщо значення 4 з 10 отриманих вимірів не відповідає значенням, встановленим у 5.1.2.1-5.1.2.3, 5.1.2.5, 5.1.2.6, 5.1.2.8, 5.1.3.1-5.1.3.3, 5.1.3.5, 5.1.3.6, 5.1.3.8, 5.1.4.1, 5.1.4.4, 5.1.4.5, 5.1.4.7, 5.1.4.9, 5.1.5.1-5.1.5.4, 5.1.5.8.

7.8.2 Відстань між колонками вимірюють на кожній з 10 контрольованих сторінок.

Результат вважається негативним, якщо 4 з 10 отриманих значень менше за встановлені у 5.1.2.5, 5.1.3.5, 5.1.4.4, 5.1.5.2.

7.9 Групу, місткість і накреслення шрифту на відповідність вимогам 5.1.2.1-5.1.2.3, 5.1.2.6, 5.1.2.8, 5.1.3.1-5.1.3.3, 5.1.3.6, 5.1.3.8, 5.1.4.1, 5.1.4.4, 5.1.4.5, 5.1.4.7, 5.1.4.9, 5.1.5.1-5.1.5.4. 5.1.5.6, 5.1.5.8 визначають за ГОСТ 3489.1 на характерних сторінках.

7.10 Формат видання за 5.2.1 визначають у кожному примірнику вибірки вимірюванням лінійкою за ГОСТ 427 з точністю до 1 мм.