- •Авторський колектив
- •Скорочення, які використовуються за текстом
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні положення
- •Глава 1. Поняття та предмет римського приватного права
- •1. Поняття та предмет римського приватного права.
- •2. Значення римського приватного права для виникнення і розвитку правових систем країн Європи.
- •1. Поняття та предмет римського приватного права
- •2. Значення римського приватного права для виникнення і розвитку правових систем країн Європи
- •Глава 2. Джерела римського права
- •1 Періодизація розвитку Римської держави і права.
- •2. Поняття та види джерел римського приватного права.
- •3. Кодифікація Юстиніана.
- •1. Періодизація розвитку Римської держави і права
- •2. Поняття та види джерел римського приватного права
- •3. Кодифікація Юстиніана
- •Глава 3. Особи.
- •1. Поняття особи. Правоздатність та дієздатність осіб
- •2. Правове положення римських громадян
- •3. Правове положення латинів
- •4. Правове положення перегрінів
- •6. Правове положення колонів
- •7. Правове положення рабів
- •8. Юридична особа в римському приватному праві
- •Глава 4. Сімейне право
- •1. Римська сім’я. Агнатське та когнатське споріднення
- •2. Шлюб
- •3. Правовідносини подружжя
- •4. Правовідносини батьків та дітей
- •Глава 5. Захист прав. Позови
- •1. Форми захисту прав
- •2. Види римського цивільного процесу
- •3. Види позовів
- •4. Позовна давність
- •5. Особливі засоби преторського захисту
- •Розділ 2. Речове право
- •Глава 6. Загальне вчення про речове право
- •1. Поняття та класифікація речей у римському праві.
- •2. Поняття, загальна характеристика та види речових прав.
- •1. Поняття та класифікація речей у римському праві
- •2. Поняття, загальна характеристика та види речових прав
- •Глава 7. Володіння
- •2. Види володіння.
- •3. Захист володіння.
- •2. Види володіння
- •3. Захист володіння
- •Глава 8. Право власності
- •1. Поняття права власності
- •2. Види права власності
- •3. Спільна власність
- •4. Способи набуття права власності
- •5. Обмеження права власності
- •6. Припинення права власності
- •7. Захист права власності
- •Глава 9. Права на чужі речі
- •1. Особливості виникнення, поняття та види прав на чужі речі
- •2. Сервітут (право обмеженого користування чужим майном)
- •3. Окремі види особистих сервітутів
- •4. Емфітевзис (право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення)
- •5. Суперфіцій (право користування чужою земельною ділянкою для забудови у межах населеного пункту)
- •6. Заставне право
- •Розділ 3. Зобов’язальне право
- •Глава 10. Загальне вчення про зобов’язання
- •1. Поняття та загальна характеристика зобов’язання
- •2. Сторони у зобов’язанні
- •3. Види зобов’язань
- •4. Підстави виникнення зобов’язання
- •5. Зміст зобов’язання
- •6. Виконання зобов’язання
- •7. Забезпечення виконання зобов’язання
- •8. Наслідки невиконання зобов’язання
- •9. Припинення зобов’язання
- •Глава 11. Загальні положення про договори
- •1. Поняття та види римських договорів
- •2. Зміст договору
- •3. Умови дійсності договорів
- •4. Укладення договорів
- •Глава 12. Окремі види договірних зобов’язань. Квазіконтракти
- •1. Вербальні контракти
- •2. Літеральні контракти
- •3. Консенсуальні контракти
- •4. Реальні контракти
- •5. Безіменні контракти
- •6. Пакти
- •7. Квазіконтракти
- •Глава 13. Зобов’язання із деліктів. Квазіделікти
- •1. Становлення понять та загальна характеристика зобов’язань із деліктів.
- •2. Класифікація зобов’язань із деліктів.
- •3. Квазіделікти.
- •1. Становлення понять та загальна характеристика зобов’язань із деліктів
- •2. Класифікація зобов’язань із деліктів
- •3. Квазіделікти
- •Глава 14. Спадкове право
- •1. Поняття та історія спадкування
- •2. Види порядків спадкування
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Спадкування за законом (hereditas ab intestato)
- •5. Прийняття спадщини
- •6. Легати та фідеїкоміси
- •7. Захист спадкових прав
- •Додаткова література
- •Скорочення, які використовуються за текстом................................................................4
- •Глава 1. Поняття та предмет римського приватного права............................................6
- •Глава 2. Джерела римського права......................................................................................19
- •Глава 3. Особи............................................................................................................................33
- •Глава 4. Сімейне право............................................................................................................51
- •Глава 5. Захист прав. Позови..................................................................................................66
- •Глава 6. Загальне вчення про речове право.........................................................................89
- •Глава 7. Володіння.....................................................................................................................95
- •1. Загальне вчення про володіння..............................................................................................95
- •Глава 8. Право власності.......................................................................................................106
- •Глава 9. Права на чужі речі...................................................................................................122
- •Глава 10. Загальне вчення про зобов’язання....................................................................142
- •Глава 11. Загальні положення про договори.....................................................................169
- •Глава 12. Окремі види договірних зобов’язань. Квазіконтракти.................................181
- •Глава 13. Зобов’язання із деліктів. Квазіделікти..............................................................220
- •Глава 14. Спадкове право....................................................................................................236
3. Захист володіння
Слід сказати, що специфіку володіння найбільш чітко виявляє характер його захисту, який може бути спрямовано і проти власника. Як зазначали дослідники, захист володіння є «полегшеним» захистом власності2. Володіння користувалося в римському праві самостійним захистом, причому такий надавався не шляхом судового розгляду, оскільки йому підлягали лише спори про право, а за допомогою адміністративних засобів — преторських інтердиктів. Для застосування інтердиктів, які при захисті володіння отримали назву посесорних, необхідно було довести дві обставини: факт володіння та факт порушення володіння. Інтердиктне провадження виключало спір про право цивільне, зокрема про право власності, а в окремих випадках саме посилання на нього в обґрунтування своїх вимог не дозволялося.
Римському праву були відомі посесійних інтердиктів, що спрямовані на: 1) охорону наявного володіння від зазіхань; 2) відновлення вже порушеного, втраченого володіння; 3) отримання володіння вперше.
До першої групи — посесійних інтердиктів, спрямованих на охорону наявного володіння відносилися інтердикти, призначені для захисту володіння нерухомістю. Застосовуючи інтердикт, претор зазначав у формулі: якщо будівлями, про які йде мова, ви володієте, не отримавши володіння таємно, насильницьким шляхом чи прекарно один від одного, забороняю застосовувати насильство для застосування наявного володіння1. Застосування цього інтердикту обмежувалося двома застереженнями: володіння повинно бути наявним та набутим відкрито і без застосування насильства. Якщо ж володіння встановлено vi, clam aut precario, воно підлягало поверненню попередньому володільцю. Цікаво, що треті особи, навіть і знаючи про ці пороки володіння, не могли вимагати застосування вказаних застережень і повернення володіння, для них воно залишалося недоторканим2.
Цією ж групою охоплювалися інтердикти, призначений для захисту володіння рухомими речами. Його формула у претора мала наступний вид: забороняю застосовувати насильство з метою увести раба до себе проти того, у кого раб є в наявності, пробувши у нього більшу частину останнього року та не будучи отриманим таємно, за допомогою насильства чи прекарно, тобто у того, хто претендує на володіння. У цьому випадку до умов застосування інтердикту додано умову про строк — особа повинна володіти спірним предметом на протязі останнього року більшу частину часу, ніж його супротивник. Однак при проведенні кодифікації Юстиніана це обмеження було скасовано та умови застосування інтердиктів практично зрівнялися.
До посесійних інтердиктів про відновлення порушеного володіння відносилися інтердикти про повернення володіння нерухомістю, відібраною за допомогою насильства (unde vi — про насильство) та про повернення речі, переданої у прекарне володіння (de precario). Особливістю застосування інтердикту про насильство було те, що особа, яка застосувала насильство для захоплення нерухомості сама зазнала насильства від супротивника. Застосування насильства не дозволялося навіть у відповідь на насильство. Проти особи, яка застосовувала насильство, такий інтердикт міг бути застосований і тоді, коли вона вже втратила володіння нерухомістю, тоді її відповідальність набувала деліктного характеру3.
Окремого інтердикту для повернення володіння рухомою річчю римське право не знало. За часів Юстиніана було встановлено, що будь-яке застосування сили у відносинах щодо володіння повинно каратися втратою права власності, реституцією відібраної речі та штрафом4.
Інтердикти про повернення речі, яку передано у прекарне володіння застосовувалися за вимогою осіб, яким суб’єкт не повертає річ, передану йому у прекарне володіння. При цьому підлягав доведенню факт, чи дійсно річ передавалася у прекарій особі, щодо якої застосовувався інтердикт.
Інтердикт для встановлення володіння вперше знайшов поширення у спадковому праві, отримавши назву «введення у володіння». Він застосовувався для закріплення спадкових прав осіб, які не були спадкоємцями за квіритським правом, але входили до кола спадкоємців за преторською системою спадкування.