4. Правила приймання

1. Морозиво приймають партіями.

2. Партією вважають будь-яку кількість продукції, виготовленої протягом одного технологіч­ного циклу за єдиними технологічними режимами і яка підтверджена документами, які підтверджують якість і безпеку.

3. Об'єм вибірки та відбирання проб проводять згідно з ГОСТ 26809.

4. Для визначення відповідності якості морозива вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальний і періодичний контроль.

5. Приймальний контроль проводить лабораторія підприємства-виробника за органолептични­ми показниками, фізико-хімічними показниками (крім масової частки загальних цукрів), температурою, масою нетто, якістю пакування і маркування в морозиві в кожній партії.

6. Збитість морозива визначають у кожній партії.

7. Під час періодичного контролю перевіряють:

• масову частку сахарози визначають не рідше двох разів на місяць;

• наявність бактерій групи кишкової палички — не рідше одного разу на 5 діб;

• кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів — не рідше двох разів на місяць;

• наявність пліснявих грибів та дріжджів — один раз на півроку;

• вміст радіонуклідів визначають один раз у квартал.

8. Порядок і періодичність контролю на наявність: токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, антибіотиків та радіонуклідів установлюють відповідно до методичних рекомендацій про періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки МР 4.4.4.-108 [10].

9. Результати випробувань під час періодичного контролювання морозива поширюють на всі партії, виготовлені за період контролювання (за винятком випадків заміни сировинних компонентів). У разі використовування нового виду сировини контролювання готового продукту проводять за всіма показниками.

10. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять повторні випробовування подвійної відбірки від тієї самої партії. За умови отримання незадовільних результатів повторного випробовування партію бракують.

11. Кожну партію морозива супроводжують документом, що засвідчує його якість і безпеку.

12. Оригінал документа щодо якості і безпеки морозива залишають на підприємстві-виробнику. Термін зберігання оригіналу посвідчення якості і безпеки повинен перевищувати не менше ніж на місяць строк зберігання морозива.

Одержувачеві видають копію посвідчення якості із дійсною печаткою господарського суб'єкта.

4.Республіканський стандарт

  Вершки заготовляємі

Технічні умови РСТ УРСР  Вершки, що заготовляються 1326 - 88  Технічні умови  Термін дії з 01.01.90 до 01.01.95  1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ  1.1. Заготовлювані вершки повинні відповідати вимогам цього стандарту, санітарним та ветеринарним правилам для молочних ферм колгоспів, радгоспів і підсобних господарств.  1.2. Для виробництва вершків має застосовуватися незбиране натуральне молоко, що відповідає вимогам ГОСТ 13264.  1.3. Вершки відразу після сепарування повинні охолоджуватись і доставлятися на підприємства молочної промисловості сирими (непастеризованим), тобто не піддані тепловій обробці, що змінює їх склад і властивості.  1.4. У залежності від органолептичною, фізико-хімічних, мікробіологічних та санітарно-гігієнічних показників заготовлювані вершки поділяють на перший, другий і третій сорт.  1.5. За органолептичними показниками заготовлювані вершки повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 1.

Таблиця 1

Найменування показника	Характеристика вершків
	Перший сорт	Другий сорт	Третій сорт
Смак і запах	Чисті, свіжі, солодкуваті, без сторонніх присмаків і запахів		Допускається слабовиражений кормовоий присмак і запах в зимово - весняний період року
Консистенція	Однорідна, без грудочок жиру, механічної забрудненості й ознак заморожування		Допускаються одиничні грудочки жиру
Колір	Білий, з жовтуватим відтінком

  1.6. За фізико-хімічними, мікробіологічними, санітарно-гігієнічним показником заготовлювані вершки повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 2. 

Таблиця 2

Найменування показника	Норма для вершків
	Першого сорту	Другого сорту	Третього сорту
1	2	3	4
Масова частка жиру,  %, для продукції:
Цільномолочної Маслоробної	23-30	23-30	-
	31-45	31-45	31-45
Кислотність, ° Т, не  більше, при жирності:  23-26	16	17	-
27-30	15	16	-
31-36	14	15	16
37-41	13	14	15
42-45	12	13	14
Термостійкість по пробі на кип’ятіння	Відсутність пластівців	Допускається незначний наліт білка на пробірці при відсутності пластівців білка в прокіпяченій пробі вершків
Загальна бактеріальна забрудненість по редуктазної пробі,  клас, не нижче	1	2	3
Температура, ° С, не  вище	10	10	10
Патогенні мікроорганізми	Не допускаються	Не допускаються	Не допускаються
1	2	3	4
Наявність остаточної кількості пестицидів	Максимально	допустимі рівні затверджені МОЗ СРСР
Масова частка важких металів і миш'яку, млн.^-1 (мг / кг), не більше: Свинцю Кадмію Ртуті Міді Цинку	0,100 0,030 0,005 1,000 5,000	0,100 0,030 0,005 1,000 5,000	0,100 0,030 0,005 1,000 5,000
Миш'яку	0,050	0,050	0,050

Примітка. Вершки, що відповідають вимогам першого, другого або третього сорту, температура яких вище плюс 10 ° С, приймають як «неохолоджені» з відповідною знижкою до закупівельної ціни.   1.7. Вершки, отримані з молока від «корів не благополучних по зоонозним захворюванням ферм, приймаються підприємствами лише за умови дотримання діючих санітарних і ветеринарних правил для молочних ферм колгоспів, радгоспів і підсобних господарств при наявності письмового дозволу (документа) місцевих органів ветеринарної служби і використовуються лише для виробництва масла.  Ці вершки доставляються в окремій тарі з відповідною відміткою у накладній. Змішування таких вершків з вершками, отриманих з молока від здорових корів, не допускається. 

1.8. Вершки, піддані пастеризації після контролю на ефективність термічної обробки, приймаються як .

1.9. Вершки, не відповідають вимогам пп. 1.1 - 1.7 цього стандарту, з механічними домішками, діставлені в іржавій і брудній тарі, з наявністю великих і багато численних пластівців білка при проведенні проби на кип’ятіння (навіть при невисокій титрованій кислотності), з наявністю антибіотиків прийманню не підлягають. 

1.10. Вершки розливають у металеві фляги за ГОСТ 5037 або автоцистерни з ГОСТ 9218. 

1.11. Фляги повинні бути наповнені влітку до кришки, взимку до горловини; неповною може бути одна лише фляга; цистерни повинні бути наповнені до горловини. 

1.12. Люки і патрубки цистерн, кришки фляг повинні бути ущільнені за допомогою гумових прокладок і опломбовані. 

2. ПРИЙНЯТТЯ 

2.1. Здача-приймання вершків виробляється партіями в залежності з діючою інструкцією про порядок проведення державних закупівель, затвердженої в установленому порядку. 

2.2. Для перевірки відповідності вершків вимогам справжнього стандарту підприємство-виробник проводить приймально-здавальний та періодичний контроль. 

2.2.1. При приймально-здавального контролю в кожній партії визначають органолептичні показники, масову частку жиру, кислотність, температуру і якість пастеризації для вершків, підданих термічній обробці. 

2.2.2. При періодичному контролі визначають загальну кількість бактерій - один раз на декаду; пробу на механічну засміченість - у сумнівних випадках. 

При підозрі на зниження якості вершків, підприємства молочної промисловості можуть за своєю ініціативою проводити за участю Державного інспектора з заготовкам і якості сільськогосподарських продуктів додаткові перевірки бактеріального обсіменіння вершків. При цьому результат редуктазної проби поширюється на всі вершки, прийняті в період до наступного аналізу. 

Пробу на кип'ятіння проводять один раз на декаду і в разі надходження вершків з граничною кислотністю. 

Визначення наявності у вершках антибіотиків проводять при підозрі на фальсифікацію (зниження кислотності). 

При виявленні антибіотиків у вершках, прийнятих від господарства в день аналізу, їх відносять до несортових і оплачуватиють зі знижкою з ціни, якщо за іншими показниками вони відповідають вимогам цього стандарту. Приймання наступної партії вершків, що надійшла з господарства, затриманнямують до отримання результатів аналізу.

Аналіз на патогенні мікроорганізми проводиться у порядку Державного санітарного нагляду санітарноепідеміологічними станціями за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР. 

Наявність важких металів, миш'яку та залишкових кількостей пестицидів визначають за вимогою органів санітарного нагляду у вказаних ними лабораторіях. 

4. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

Вершки транспортують автомобільним транспортом відповідно до чинних правил перевезень швидкопсуючих вантажів. 

Для запобігання вершків від нагрівання, заморожування і забруднення в дорозі фляги вкривають спеціальними покривалами або брезентом. 

На автомолцистерн та автотранспорт для доставки вершків у флягах повинні бути санітарні паспорти. 

Умови зберігання вершків у господарствах повинні відповідати вимогам санітарних і ветеринарних правил для молочних ферм колгоспів, радгоспів і підсобних господарств, затверджених у встановленому порядку та погоджених Міністерством охорони здоров'я СРСР.