Міри профілактики паніки на пожежі

Одна з головних умов попередження паніки – чітка організація управлінням пожежі(голосні команди , вказівка напрямку руху) ; прийняття мір обов’язково одразу по прибуттю до місця пожежі; використання стаціонарних систем сповіщення (гучномовців) ; закликання людей до спокою та організованості; локалізація та нейтралізація осіб , які створюють паніку; направлення в осередок пожежі досвідчених КГП.

Поведінка людей на пожежах

Поведінка людей на пожежах характеризується трьома стадіями: отриманням інформації про пожежу та її осмисленням; поведінка або бездіяльність; подальші наслідки. Соціологічні дослідження поведінки людей на пожежах , що близько 90% людей гине до прибуття пожежників. Це свідчить про те , що саме в початковий період пожежі люди неправильно себе ведуть в надзвичайній обстановці, не можуть допомогти одне одному, своєчасно врятуватися від шкідливих факторів пожежі. Дзвони або звукова система сповіщення про пожежу нерідко бувають неефективними якщо люди не бачать пожежі(лише 2% людей залишають будівлі в яких починається пожежа). Початкова інформація про пожежу часто сприймається скептично. Більшість людей у перші хвилини пожежі не тільки не намагаються залишити будинок , а направляються в осередок пожежі, зростає кількість людей що бездіють. Ці люди підпадають під дію стресу, що характеризується втратою пам’яті, не помічають ніяких сигналів , що вказують на вихід із приміщення. Пожежники повинні добре знати ситуації в яких виникає паніка: обмежена кількість шляхів евакуації; вихід із строю блокування шляхів евакуації; рух “втікачів , які шукають порятунку ; відсутність інформації про шляхи евакуації; відсутність установок оповіщення.

Успішне застосування способів і засобів забезпечення безпеки людей при пожежах, а також розробка оптимальної стратегії евакуації і порятунки їх багато в чому залежать від знання психологічних аспектів поводження людини в умовах пожеженебезпечної ситуації. Аналіз спостережень свідчить про недостатнє вивчення мотивів і характеру поводження людей на пожежах. В.І.Дутов розглядає поводження людей як їхньої дії в залежності від ряду факторів і конкретного типу ситуації при пожежі. Дослідження проводилися методом опитування потерпілих за спеціально розробленими для цих цілей анкетами. Усього було опитано 550 чоловік, що знаходилися в умовах реальних пожеж у житлових будинках. Серед опитаних було 342 жінки і 208 чоловіків, причому чоловіки у віці старше 50 років склали 23 %, а жінки - 33 %. Слід зазначити, що психологічні аспекти поводження людей при пожежах багато в чому обумовлені ступенем упевненості людини в пожежній безпеці будинку. Інтерес являють собою дані про дії людей різної статі. Так, у числі активних дій після виявлення пожежі 13,9 - 18,7 % опитаних прагнули до самостійної евакуації і 37 - 42 % опитаних починали дії по наданню допомоги й оповіщенню. В міру встановлення неможливості здійснення евакуації з будинку при пожежі число людей, що прагнуть до самостійної евакуації з небезпечної зони, зростає до 60,9 % і тільки 16,7 - 23,7 % опитаних прагне забезпечити безпеку подальшого перебування і допомогти іншим. У жінок у порівнянні з чоловіками відзначається тенденція до збільшення дій по наданню допомоги навколишнім, досягаючи 23,7 % випадків у віці до 50 років. Проте 20 - 29,6 % людей продовжують займатися збором речей, документів, з'ясуванням обстановки і не починають активних дій по забезпеченню безпеки.

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що жінки більш послідовні в діях по забезпеченню безпеки під час перебування в зоні пожежі, аніж чоловіки. У більшості ж випадків опитані не виявили належного уміння орієнтуватися в складній обстановці, що пояснюється, очевидно, недостатнім знанням правил поведінки при пожежі і відсутністю практичних навичок дій у небезпечній ситуації.

Аналіз особливостей поводження людей на пожежах свідчить, що прояв активності і пасивності дій по забезпеченню своєї безпеки багато в чому обумовлене наявністю досвіду поводження людини в пожежонебезпечній ситуації, його поінформованістю про ступінь пожежної небезпеки будинку, а також віковими і статевими особливостями контингенту.