Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів:

1. Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:

Річна сума амортизації визначається за формулою

АВ=ПВ-ЛВ/Т

Норма амортизації

На=100%/Т;

де АВ – річна сума амортизаційних відрахувань; ПВ – первісна вартість; ЛВ – ліквідаційна вартість; Т – термін корисного використання об’єкта; На – норма амортизаційних відрахувань.

2. Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Річна сума амортизації визначається за формулою

АВ=ЗВхна

Залишкова вартість об’єкта

ЗВ=ПВ-Зн

Норма амортизації визначається так

де ЗВ – залишкова вартість; Зн – сума нарахованого зносу у попередніх періодах; ПВ – первісна вартість; АВ – річна сума амортизації; На – норма амортизації; Т – термін корисного використання об’єкта; ЛВ – ліквідаційна вартість.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

АВ=ЗВхНа

На=100%/Тх2

де АВ –річна сума амортизації; ЗВ – залишкова вартість; На – норма амортизації; Т- термін корисного використання об’єкта основних засобів.

4. Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

АВ=(ПВ-ЛВ)хК

де АВ – річна сума амортизаційних відрахувань; ПВ – первісна вартість; ЛВ – ліквідаційна вартість; К – кумулятивний період; Тк – кількість років, що залишилися до кінці корисного використання об’єкта; - сума числа років корисного використання об’єкта основних засобів

5. Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

АВм=ОмхВа

де АВм – місячна сума амортизаційних відрахувань; Ом – місячний обсяг продукції (робіт, послуг); Ва – виробнича ставка амортизації.

Ва=(ПВ-ЛВ/О)

д О – загальний обсяг продукції (робіт, послуг); ПВ – первісна вартість; ЛВ – ліквідаційна вартість.

Згідно з нормами Податкового кодексу  України з метою нарахування  амортизації визначено 16 груп основних фондів та інших необоротних  активів.

Нарахування  амортизації  основних  засобів здійснюється  платником  податку  за методом, визначеним наказом  про облікову  політику  з метою  складання  фінансової  звітності.

    Таблиця 1 Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
група 3 - будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси	-
група 14 - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
група 16 - довгострокові біологічні активи	7

Підпунктом 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Розділу ІІІ Податкового кодексу встановлено, що амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:                                  1) прямолінійного; 2) зменшення залишкової вартості; 3) прискореного зменшення залишкової вартості (причому цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби)); 4) кумулятивного; 5) виробничого.  Знову ж таки зауважимо, що всі ці методи передбачені П(С)БУ № 7. Податковим кодексом передбачено особливості щодо можливості застосування того чи іншого методу амортизації для окремих груп основних засобів та інших необоротних активів. А відповідно до пп. 145.1.7 п. 145.1 ст. 145 Розділу ІІІ Податкового кодексу на основні засоби груп 1 та 13 амортизація взагалі не нараховується. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу, протягом строків, наведених у табл. 2.  Таблиця 2. Строки, протягом яких здійснюється нарахування амортизації нематеріальних активів  (пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу).

Групи	Строк дії права користування
група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);	відповідно до правовстановлюючого документа
група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);	відповідно до правовстановлюючого документа
група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;	відповідно до правовстановлюючого документа
група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;	відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш, як 5 років
група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;	відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш, як 2 роки
група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)	відповідно до правовстановлюючого документа

Податковим кодексом передбачено пооб'єктне ведення обліку вартості, яка амортизується. Згідно з пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше, ніж визначено в пункті 145.1, і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації). На відміну від порядку, передбаченого Законом № 334, це правило розповсюджується на всі групи основних засобів та інших необоротних активів.

Амортизація основних засобів, як встановлено у пп. 145.1.4 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу, провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості. Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів. Серед усіх інших нових, що потребують детального вивчення, положень Податкового кодексу стосовно нарахування амортизації особливу увагу слід закцентувати на детальному розгляді норм п.6 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, які містять перелік підготовчих заходів, небхідних для перебудови податкового обліку амортизації: - для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього кодексу слід застосовувати дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року; - вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів необхідно визначати як первісну (переоцінену) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III Податкового кодексу. При цьому до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року; - якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III Податкового кодексу, то тимчасову податкову різницю, яка виникає в результаті такого порівняння, слід амортизувати як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років; - строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Податкового кодексу платнику податку необхідно визначати самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше встановлених мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 кодексу; - первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III Податкового кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати. Сподіваємося, що цей огляд допоможе платникам податків правильно зорієнтуватися у застосуванні норм оновленого податкового законодавства.

Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» затверджено і введено і введено в дію з 01.01.1996 р. типові форми облікової документації в частині розрахунку амортизаційних відрахувань по основних засобах:

03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)»

03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)»

03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту»

Суми амортизаційних відрахувань знаходять своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері № 4, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку у Відомості 4-М (розділ І) та розділах І та ІІ Відомості 5-М.