Технологія формування учнівського колективу (виховної роботи з колективом класу)

Проблема колективу та методика його формування відображена у працях відомих педагогів С. Шацького, С. Русової, А. Макаренка, В. Сухомлинського, І. Іванова. Дитячі об’єднання можливо через те, що є найсильнішими виховних чинником, займають чільне місце у дослідженнях учених та педагогів. Доведено, що легше змінити індивідів, зібраних у групу, ніж змінити кожного із них окремо. Отже, ніщо так не випливає на розвиток особистості, як колектив, оскільки людина є соціальна істота і отримує всі засоби для розвитку у колективі, і ніщо так важко не створюється, як дружній організований колектив. За результатами досліджень від 12 до 38 % учнів відчувають себе в школі та класі дискомфортно; від 13 до 38 % – відстороненими спостерігачами. 39 % учителів зазначають, що потребують знань та умінь впровадження технологій, спрямованих на становлення колективу.

Проте сприятливий вплив на розвиток особистості здатний справити лише дружний колектив. Його створення є одним із найскладніших завдань класного керівника у загальноосвітньому закладі. Проте, якщо навіть йдеться про колективи вищих навчальних закладів чи виробничі колективи, то їх формування є проблематичним. Складнощі створення дитячих об’єднань та груп сприяли розгортанню досліджень педагогів та вчених у цій галузі. Ними розроблено декілька технологій формування колективів. Зрозуміло, що виділені фази у цих технологіях є умовними, оскільки чітко виокремити межі стадій не вважається можливим.

Історично однією із перших є технологія А. Макаренка, яка включає в себе чотири етапи. Із думками про послідовність дій у розвитку колективу цілковито погоджувався інший український класик педагогіки – В. Сухомлинський, який поділяв переконання, що колектив створюється поступово, крок за кроком. Василь Олександрович, акцентуючи увагу на могутній силі колективу, в той же час застерігав від можливих небезпек, які він у собі втілює. Завжди існує загроза «перегнути палку», розправитися із школярем за допомогою колективної думки.

Технологія формування дитячого колективу, розроблена А. Макаренком, має риси тотожності із технологією, створеною російським педагогом Є. Степановим, який у розвитку виховної системи класу умовно виокремлював чотири етапи. Проте вони мали дещо відмінний характер, від тих, які мали місце у діяльності А. Макаренка. Ці етапи мають назви, що відображають їх суттєві риси:

І – проектування;

ІІ – становлення;

ІІІ – стабільне функціонування;

ІV – завершення функціонування або докорінне оновлення.

Для виховної технології Є. Степанова, як і для системи А. Макаренка притаманні методи перспективних ліній. Створюються близькі, середні та далекі перспективи. Вони реалізовуються у відповідності до семи основних принципів роботи: впевненість, успішність, дивовижність, переконливість, шанобливість, урівноваженість, усміхненість.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що реалізація усіх технологій супроводжуються діагностикою. Це стосується також сформованості колективу класу. Кожний етап формування має супроводжуватися різними видами та поєднанням декількох методів діагностики (матеріали для проведення діагностики представлені у додатку).

Дещо відмінним від традиційних етапів формування класного колективу є визначення рівнів розвитку колективу класу російським ученим А. Лутошкіним. На відміну від попередніх технологій, у яких нараховується чотири етапи, він виділив п’ять рівнів:

• Розсип піску;

• М’яка глина;

• Мигаючий маяк;

• Пурпурове вітрило;

• Палаючий факел.

Розсип піску.

Оскільки діти на рівні «розсипу піску» відчувають гостру потребу в інформації, яка дає їм змогу орієнтуватися у новій ситуації, учитель повинен якомога більше розповісти учням та їх батькам про норми, вимоги, режим, зміст, форми діяльності, традиції нового колективу; створити привабливий учителів, старшокласників, а також як класний керівник справити позитивне враження на школярів та батьків.

На цьому етапі для знайомства можна використати декілька форм та методів діяльності.

Інформаційна година «Скажи мені, хто ти»

Її мета: знайомство і вияснення плану подальших спільних дій.

Учасники: учні, батьки і класний керівник.

Обладнання: бланки інформаційних анкет для учнів та батьків.

Алгоритм реалізації:

1. Заповнення батьками та дітьми інформаційних анкет. Завдяки анкетуванню учитель повинен вияснити домашню адресу, сімейний склад, захоплення учнів, у яких гуртках вони брали чи беруть участь. Педагог має довідатися, де працюють батьки, яку вони отримали освіту тощо; дізнатися, які є побажання від школярів та батьків для подальшої спільної роботи.

2. Вступне слово учителя.

3. Знайомство, яке учитель починає із себе, назвавши прізвище, ім’я та по-батькові, а також коротко розповівши про себе. Далі за його прикладом учні та батьки називають себе.

4. Вивчення документів школи. Учитель інформує про права та обов’язки школярів, які обмовлені у статуті школи, а також знайомить із іншими важливими документами. Розповідає про історію школи.

5. Підсумок (Усі встають у коло; учитель дякує усім за участь).

Тематична класна година «Наша школа»

Мета: Створити привабливий образ школи.

Обладнання: мультимедійна презентація «Наша школа».

Алгоритм реалізації:

1. Вступне слово учителя.

2. Виступи випускників, учителів.

3. Обговорення учнівських проектів «Моя школа у найближчій перспективі».

5. Виконання авторської пісні про школу та клас.

Метод «Знайомство»

Мета: допомогти учням і вчителю краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу для уроку.

Обладнання: не потребує.

Алгоритм реалізації.

Запропонуйте учням познайомитися. Варіантів знайомств може бути декілька.

Варіант 1. Коротка розповідь.

Попросіть кожного та кожну назвати своє ім’я, коротко розповісти про себе (сім’я, місце проживання, захоплення тощо). Почніть знайомство за бажанням, а потім рухайтеся по колу. Не пропускайте нікого, у тому числі себе, дякуйте кожному й кожній за висловлювання і переходьте далі.

Варіант 2. Історія імені.

Запропонуйте учням назвати своє ім’я та розповісти історію свого імені. Дотримуйтесь вимог варіанту 1 щодо порядку проведення.

Варіант 3. Ім’я та характер.

Кожен і кожна називає своє ім’я та рису характеру (таку, яка подобається в собі, позитивну), яка починається на першу літеру імені. Можна продемонструвати рису за допомогою пантоміміки. Не слід забувати про порядок проведення, зазначений у варіанті 1.

Варіант 4. Я пишаюсь.

Нехай кожен і кожна назве своє ім’я та продовжить речення «Сьогодні я пишаюсь…». Поясніть, що пишатися можна будь-якими своїми рисами. Дотримуйтеся правил добровільності висловлювання та правил роботи в загальному колі. Якщо хтось із присутніх відмовиться висловлюватися. пропустіть його або її, однак поверніться до них після того, як завершите коло – зазвичай вони вже мають що сказати.

Варіант 5. Я змінюю своє ім’я.

Кожен і кожна називає своє ім’я та ім’я, яке хотіли б мати, і за бажанням пояснюють свій вибір.

Варіант 6. Я через 10 років.

Кожен і кожна називає своє ім’я і додає свої міркування щодо того, які зміни відбудуться з ними через 10 років.

Метод «Мій автопортрет»

Мета: почерпнути інформацію про індивідуальні особливості та здібності учнів класу.

Обладнання: аркуші паперу, олівці, ручки, фломастери, лінійки.

Алгоритм реалізації.

1. Учням пропонується завдання намалювати самих себе, сконцентрувавшись на своїй неповторності та індивідуальності. Малюнок може бути гумористичний, схематичний, абстрактний тощо. Головне, щоб учні класу, дивлячись на нього, могли упізнати, хто на ньому зображений. Тобто треба передусім втілювати в автопортреті свої найнеповторніші і найунікальніші риси.

2. Усі малюнки подають учителеві, який їх перемішує, щоб ніхто не міг розпізнати, кому який малюнок належить. Кожному із учнів учитель вручає один із малюнків (стежить, щоб нікому не попався його власний малюнок).

3. Діти відгадують, хто із учнів класу зображений на малюнку.

4. Підведення підсумків, рефлексія.

Метод «Прогноз погоди»

Мета: Розвиток позитивної мотивації учнів у діяльності, взаємодії, створення сприятливої атмосфери, організація комунікації учасників педагогічного процесу.

Межові умови реалізації методу

Оптимальна кількість учасників – до 30 чоловік.

Необхідне обладнання: аркуш паперу великого формату, на якому зображена система координат: вісь Y – температура емоційного стану, душевного настрою; вісь X – учасники педагогічної взаємодії; 2-3 маркери (можна обійтися дошкою і крейдою).

Час реалізації методу – 10 – 15 хвилин.

Алгоритм реалізації методу

1. Педагог пояснює умови реалізації методу: кожен учасник розповідає про свій емоційний, душевний стан на даний момент мовою «прогнозу погоди», тобто говорить про те, якими погодними ознаками можна охарактеризувати його душевний стан: якій порі року відповідає? похмуро чи ясно? вітряно чи тихо? чи є опади? який час доби? яка температура? (під час визначення температури задається жорстка умова – визначити температуру в інтервалі від ) до + 10 С).

2. Згодом кожен учасник почергово (за часовою стрілкою) розповідає про свій душевний, емоційний стан, остання ознака цього стану (температуру) педагог фіксує маркером (крейдою) на аркуші паперу (дошці).

3. Після того як висловилися всі учасники, педагог (він також описує свій стан, причому буде краще, якщо він першим запропонує свою розповідь, задавши певний алгоритм розповіді), сполучаючи всі позначки температури в графік.

4. Коли графік побудований, педагог запрошує учасників взаємодії проаналізувати його, висловити свою думку про нього.

5. Підводячи підсумки, педагог відзначає, що кожен із учасників взаємодії є індивідуальністю, кожен має право на свій стан, своє світосприйняття, і побудований графік підтверджує це.

Метод «Комплімент»

Завдання реалізації методу

Створення сприятливої атмосфери, організація комунікації, організація взаємодії учасників для їх розвитку, оперативне включення в діяльність

Рамочні умови реалізації методу

1. Оптимальна кількість учасників – до 30 чол.

2. Реалізація методу не вимагає спеціального обладнання.

3. Тривалість реалізації – до 5 хв.

Алгоритм реалізації методу

1. Всі учасники взаємодії сідають в коло.

2. Педагог називає метод і пояснює його суть: кожний учасник почергово (за годинниковою стрілкою) робить сусіду справа від себе комплімент.

3. Педагог робить комплімент своєму сусіду справа першим.

4. Згодом всі наступні учасники почергово роблять комплімент сусіду.

5. Останній із учасників робить комплімент педагогу.

6. Організується рефлексія взаємодії, що склалася.

Метод «Кольорові фігури»

Наперед виготовляються різноманітні фігури на кольоровому паперові (геометричні, квіти, фрукти, овочі, предмети, тварини і т.д.); кожна фігура представлена в 2-3 екземплярах різного кольору. Педагог розкладає всі кольорові фігури, які є, на столі або на підлозі в центрі кругу, де розміщені всі учасники. Учням пропонується з багатьох фігур вибрати одну, яка за формою і кольором відповідає індивідуальності учасника, його сьогоднішньому душевному, емоційному стану, і пояснити свій вибір. Педагог також повинен вибрати одну із фігур, обґрунтувавши, що символізує для нього колір і форма вибраної фігури.

Метод дає змогу підкреслити індивідуальність кожного учасника.

Метод «Пора року»

Учні висловлюються голосно, в якій порі року народилися. Далі вчитель створює з них групи: весна, літо, осінь, зима. Кожна група сідає окремо. Розмовляючи між собою, учні шукають риси спільні і відмінні. Ці риси записують на цупкому аркуші паперу. Аркуші розвішуються на стіні, а лідер кожної групи називає риси спільні (інтереси, уподобання, хобі тощо), а також специфічні риси кожного з учасників групи.

Метод «Пошукай когось, хто…»

Учні на спеціально приготовлених аркушах, розділених на частини, виписують:

Посередині – своє ім’я;

По краях – свою улюблену книжку; улюблену страву; улюблену постать (ідеал); улюблений колір, інтереси, хоббі (можна виписати інші характерні дані).

Згодом учні ходять по класу, шукаючи осіб подібних уподобань, зацікавлень. Пересуваючись по класу, школярі називають характерні риси, які є спільними для них, і які хочуть виявити в інших.

М’яка глина.

Завдання класного керівника полягає в тому, щоб сприяти поглибленню знайомства; організувати дитячий та батьківський колективи для визначення цілей, завдань, принципів, законів життя, вибору колективних творчих справ; навчати навичкам «доброго слухання».

Класна година

«Ми – серед людей»

Мета: Визначити перспективи класу: виробити правила колективного співжиття, зорієнтуватися у виборі на перспективу колективної творчої справи.

Обладнання: аркуші паперу, олівці, ручки, комп’ютер та мультимедійна установка, мультимедійні презентації «Соціальне сирітство», «Моє місто, його досягнення та проблеми», «Екологічні проблеми нашого міста».

Призначення мультимедійних презентацій – допомогти дітям визначитися у виборі колективної творчої справи.

Під час проведення класної години можна використати метод «Бажано. Обов’язково. Не можна» (описано нижче).

Алгоритм проведення:

1. Вступне слово вчителя.

2. Реалізація методу «Бажано. Обов’язково. Не можна».

3. Перегляд мультимедійних презентацій, зорієнтованих на можливий вибір творчих справ, пов’язаних із захистом довкілля, допомоги дітям сиротам, вирішенням проблем міста.

4. Підведення підсумків, рефлексія. Доцільно скористатися методом «Мікрофон», і, прийнявши мобільний телефон за мікрофон, дати можливість дітям коротко за чергою висловитися щодо можливої колективної творчої справи, яку вибере клас.

На етапі «М’яка глина» можна скористатися декількома методами.

Павутиння

Мета: допомогти створити інклюзію (включити всіх у співтовариство) і почуття спільноти через практику активного слухання.

Порядок проведення :

Крок 1. Попросіть учнів сісти в одне велике коло.

Крок 2. Поясніть, що під час виконання цієї вправи в кожного учня буде можливість назвати своє ім’я та розповісти про себе щось особливе. дайте їм одну хвилину на те, щоб вирішити, що вони скажуть про себе.

Крок 3. Попросіть одного учня почати, сказавши своє ім’я та щось про себе (наприклад, «Мене звуть Ганна й у мене чудова пам'ять»). Потім попросіть його міцно взятися за кінчик довгої мотузки (вовняної пряжі), а весь клубок перекинути (або перекотити по підлозі) кому-небудь навпроти в колі. Запропонуйте учням продовжити цей процес доти, поки не висловляться всі (якщо хтось не хоче говорити, він має право сказати «пропускаю») і поки не утвориться свого роду «павутиння» зв’язків з пряжі.

Метод «Бажано. Обов’язково. Не можна».

Мета: організувати учнів і створити можливості для успішної ефективної роботи, подолати побоювання деяких учнів щодо активної участі в занятті.

Кількість учнів: до 35.

Обладнання: великі аркуші паперу для малих груп, папір або дошка та крейда, щоб вести записи, коли буде складатися й обговорюватися спільний варіант правил, а також великий аркуш паперу, на якому будуть згодом записані ці правила і постійно вивішені на видноті в класі.

Порядок роботи:

Крок 1. Об’єднайте учнів у малі групи. Кожна з груп отримує великий аркуш паперу і завдання: визначити норми поведінки в класі під час уроків, об’єднавши ці норми в три групи (по 4 в кожній): «У нашому класі бажано…» «У нашому класі обов’язково…» «У нашому класі не можна…». Напрацьовані правила кожна група записує на свій аркуш. По завершенні всі групи презентують результати роботи.

Крок 2. Учитель пропонує знайти ті правила, які збіглися в усіх групах і виписати їх на окремий аркуш паперу. При цьому зміст і формулювання правил уточнюються й обговорюються.

Усі учні мають право доповнити список тими нормами, які були пропоновані групами раніше, але не ввійшли до загального списку, або запропонувати зняти якесь правило.

Крок 3. Після обговорення учні приймають правила шляхом голосування.

Додаткові міркування:

Якщо думки груп взагалі не збіглися, вчитель пропонує обговорити кожен список груп по черзі та знайти спільне рішення.

Метод «Дві правди й одна брехня»

Ним можна скористатися для поглиблення знайомства школярів

Мета: допомогти учням і вчителю краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу для уроку чи позакласного заходу.

Кількість учнів: до 30.

Необхідний час: до 20 хвилин залежно від кількості учнів.

Обладнання: немає.

Порядок проведення.

Крок 1. Попросіть кожного учня написати про себе три речі – як найбільше ви любите проводити час, обов’язки, які доводиться виконувати вдома тощо. Два з цих тверджень мають бути правдивими, а одне – ні. При цьому брехня має бути схожа на правду, а правдиві твердження мусять бути трохи дивними.

Крок 2. Інші учні класу (або малої групи) повинні здогадатися, котре з тверджень є помилковим.

На етапі «М’яка глина» необхідно обов’язково провести перші батьківські збори, які мали б сприяти взаєморозумінню між класним керівником та батьками, співробітництву школи і батьків.

Довірливим стосункам допоможе класна газета «Портрет класу», створена школярами разом із класним керівником, проекти, виготовлені школярами, зокрема, «Перспективи школи».

На перші батьківські збори доцільно запрошувати спеціалістів медико-соціальної служби школи та шкільного психолога.

Алгоритм реалізації батьківських зборів.

1. Вступне слово класного керівника. Мотивація проведення зборів.

2. Знайомство. Класний керівник розповідає про себе. За аналогією батьки розповідають про себе.

3. Інформування батьків про особливості, традиції школи. Виступи шкільного психолога та медичного працівника.

4. Інформування батьків про діяльність класу. Демонстрація матеріалів, які відображають життя класу. Обговорення учнівських проектів та вироблення пропозицій щодо колективних творчих справ.

5. Складання планів спільної діяльності на перспективу (доцільно скористатися інтерактивним методом «Робота в групах»).

6. Підведення підсумків.

Мигаючий маяк. Назва означає, що знайдено орієнтир правильного поступу. Проте маяк горить непостійно, час від часу викидаючи порції світла.

Мета класного керівника: сформувати емоційно-вольову та інтелектуальну єдність класу.

До форм, які дозволяють реалізувати завдання етапу, можна віднести: тематична класна година «Життєвий вибір однокласників», диспутклуб «Я і мій клас», телеміст учнів і батьків «Від чого залежить успіх», діалого-діагностична методика «Я в школі», свято «День народження класу», гра «Крамниця»,

Гра «Крамниця»

Мета: вивчити рівень морального розвитку особистості учнів і духовно-моральної атмосфери в класному співтоваристві.

Хід проведення. Цю гру доцільно проводити з учнями молодшого і середнього шкільного віку.

Перший етап гри проходить на початку навчального року у вигляді купівлі – продажу. Школярам пропонується сформувати декілька невеликих груп (по 5 – 6 чоловік в одній групі). Всі учні грають роль покупців моральних цінностей. «Купівля – продаж» здійснюється як своєрідна бартерна угода. Позитивні якості (ввічливість, доброта, акуратність, терплячість, чуйність і т.д.), яких, на думку самих дітей, у них не вистачає, вони можуть придбати в обмін на свої негативні (грубість, неохайність, недисциплінованість, скупість) або ж на свої позитивні, яких у них є у надлишку.

Після проведення «купівлі – продажу» класний керівник разом з учнями підводить підсумки здійсненої угоди. Вони обговорюють, що треба зробити для того, щоб «придбані», «куплені» позитивні якості закріпити в діяльності колективу.

Результати першого етапу гри можна зафіксувати з допомогою такої таблиці:

№№ п/п	Прізвище, ім’я учня	«Придбані» позитивні якості	Продані негативні якості
1. 2. 3.	Алферова Іра Баранов Саша	Акуратність, чесність Ввічливість	Неохайність, Грубість

Згодом протягом всього навчального року класний керівник спостерігає за дітьми, організує спільну діяльність із покращення духовно-моральної атмосфери у класі, стимулює роботу учнів із формування позитивних якостей.

У кінці навчального року проходить другий етап гри. Дітям пропонується «придбати» ті моральні якості, які, на їх думку, вдалося сформувати в своєму характері протягом цього навчального року, а на аукціон виставити «непотрібні речі», тобто ті негативні якості, які ще збереглися в учнів класу.

Після завершення гри класний керівник підводить підсумки торгів, допомагає дітям проаналізувати результати роботи колективу за попередній навчальний рік.

Педагог заповнює таку таблицю:

№№ п/п	Прізвище, ім’я учня	Позитивні якості, що закріпилися	Негативні якості, що залишилися
1. 2. 3.

Педагогічний аналіз результатів гри. Доцільно здійснити поетапний аналіз гри.

На основі результатів першого етапу гри класний керівник може зафіксувати вихідний рівень морального розвитку особистості учнів і визначити духовні цінності класного співтовариства. Педагог виявляє також найбільш суттєві проблеми вихованості дітей, які визначаються не тільки по тому, скільки і які якості школярі «купують – продають», але і за ступенем критичного ставлення до себе і своїх друзів.

Після другого етапу гри можна зробити висновки про рівень морального росту учнів і зміни в морально-психологічному кліматі класного колективу.

Дана ігрова методика дає можливість самим дітям поставити перед собою завдання з розвитку своєї особистості і колективу свого класу.

Щоб зручніше було фіксувати результати «купівлі – продажу», можна заготувати карточки, на яких позначені позитивні якості, і чисті аркушики паперу для запису негативних.

Гра «Подаруй квітку»

Мета: створення сприятливої атмосфери, організація комунікації, оперативне включення в діяльність.

Обладнання: жива чи штучна квітка.

Порядок роботи:

1. Учитель називає метод і пояснює порядок роботи: комусь з учнів чи учениць дається квітка і пояснюється, чому це зроблено (чому він чи вона викликали бажання подарувати квітку). У свою чергу цей учень чи учениця дарують квітку комусь з присутніх, супроводжуючи це відповідними поясненями.

2. Учитель першим дарує квітку комусь з присутніх і говорить, чому він це зробив. Після цього всі учні та учениці по черзі дарують одне одному квітку і пояснюють мотивацію дарування.

3. Після завершення вчитель ставить класові такі запитання:

- навіщо ми цього навчалися?

- чого ми особисто навчилися?

- де ви можете використовувати у своєму житті?

Метод «Таємні таланти»

Мета: допомогти учням і вчителю краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу для уроку, позакласного заходу.

Обладнання: маленькі аркуші паперу на кожного учня.

Порядок роботи:

1. Роздайте маленькі аркуші паперу та попросіть учнів написати щось одне, що їм подобається робити, і чого інші учні, напевно, не знають.

2. Зберіть аркуші, перемішайте їх і роздайте учням, слідкуючи, щоб ніхто не одержав свій власний аркуш.

3. Хай учні протягом 5 хвилин ходять по класу й намагаються знайти того учня, у якого цей прихований талант.

4. Після завершення обговоріть, чи вдалося їм виконати завдання, що нового вони дізналися про своїх однокласників та однокласниць.

Метод «Герб»

Мета: подолання психологічного дискомфорту, який, можливо, пануватиме в класі на початку позакласного заходу.

Кількість учнів: до 35.

Необхідний час: до 30 хв.

Обладнання: аркуші паперу із зображенням герба на кожного учня й ученицю.

Порядок роботи:

Крок 1. Запропонуйте учням та ученицям заповнити «віконечка» у схематично зображеному гербі, відповідаючи на подані вами запитання. Наголосіть на тому, що необхідно зображувати відповіді у вигляді малюнка, схеми, піктограми, умовної позначки. Для кожного питання виділене окреме «віконечко», а для останнього – стрічка під гербом.

Запропонуйте такі запитання:

• дві речі, які я роблю найкраще;

• мій найбільший успіх у житті;

• я очима батьків і вчителів;

• я очима друзів;

• моя найбільша мрія;

• три слова, які б я хотів (хотіла) почути на свою адресу;

• мій життєвий девіз.

Крок 2. Попросіть когось відкрити одне «віконечко» та сказати, що зображено та що цим зображенням учень та учениця хотіли сказати. Присутні висловлюються по колу.

За браком часу можна не відкривати всі «віконечка», а запропонувати відкрити одне за бажанням. Присутні висловлюються по колу.

Крок 3. Обов’язково проведіть рефлексію вправи за запитаннями: Як вам працювалося? Які думки та почуття викликала у вас ця вправа? Навіщо ми це робили?

Запропонуйте лишити герб на згадку, тому що далі думки учнів про себе можуть змінитися.

Метод незакінчених речень

Мета: визначити рівень задоволеності життям у класному колективі.

Алгоритм реалізації:

Учень (ведучий називає початок речення, який інші школярі за чергою завершують:

«Щодня я збираюся у школу, поспішаю і думаю, що…»

«Коли, прийшовши додому я згадую прожитий день, то…»

«Шкода, що в нашій школі не можна…».

Пурпурове вітрило.

Сама назва свідчить про те, що колектив на цьому етапі націлений уперед, адже пурпурове вітрило – це символ цілеспрямованості, вірності побратимам, відданості обов’язку.

До форм, які використовуються на даному етапі, належать: психолого-педагогічний тренінг, вечір пісні і поезії, рольова дискусія, тематична класна година «Людина – відкрита система», продуктивна гра «Традиції і легенди нашої школи», захист проектів «Майбутнє починається зараз», «Історія успіху».

Дискусія «Успіх спільноти залежить від успіху громадян»

Проводиться із учнями старшого шкільного віку.

Мета: визначити основні чинники досягнення успіху окремою особистістю та колективом.

Обладнання: записи на цифрових носіях про успішних людей та основні чинники досягнення успіху, олівці, ручки, камінці, аркуші паперу.

Алгоритм реалізації.

1. Вступне слово вчителя.

2. Створення із учнів класу чотирьох груп – однієї групи експертів та трьох груп аналітиків. Завдання експертів – визначити правильність міркувань аналітиків; завдання аналітиків – обґрунтовувати чинники досягнення успіху державою, колективом чи окремою особистістю. Групи аналітиків по черзі займають місце у центрі класного приміщення, створюючи так званий «акваріум». Під час дискусії використовується метод «Ручки всередині» (метод описаний нижче).

3. Заслуховування гіпотез про досягнення успіху.

4. Перегляд фрагменту фільму «Секрет успіху».

5. Вільна дискусія за заздалегідь визначеними питаннями.

Перша група аналітиків. Від яких чинників залежить особистісний успіх? Успіх колективу?

Друга група аналітиків. Чи можуть громадяни змінити становище у державі своєю продуктивною працею та досягненням індивідуального успіху?

Третя група аналітиків. Чому наша держава, не зважаючи на численні сприятливі чинники, є бідною і корупційною?

Четверта група аналітиків. Які ми розглядаємо шляхи зміцнення спільноти, розквіту колективу та держави?

Експертна оцінка здійснюється після виступу кожної аналітичної групи.

5. Вільна дискусія і прийняття спільних рішень.

6. Рефлексія. Підведення підсумків.

7. Заключне слово учителя.

Метод «Ручки всередині»

Мета: навчити учнів розподіляти час, відведений для роботи групою, сприяти згуртуванню колективу.

Обладнання: аркуш паперу, олівець, ручка чи камінець гарної форми.

Алгоритм реалізації:

1. Коли учні починають висловлювати свої ідеї (у малій групі, що складається з 3 – 7 членів), кожен учень, висловившись кладе свою ручку або олівець у центр стола, за яким сидить група – щоб відзначити, що він зробив свій внесок у загальну роботу.

2. Поклавши ручку, цей учень уже не має права висловлюватися, доки всі інші учні не покладуть свої ручки в центр стола. Усі члени групи рівні у своїй можливості висловлюватися, і ніхто не має права домінувати.

3. Учень, який не висловився і якому нічого додати в цей момент, має право сказати «Пропускаю», кладучи свою ручку або олівець у центр стола.

Додаткові міркування. Під час роботи в малих групах трапляється, що в обговоренні домінує один учень. Метод «Ручки всередині» дає можливість всім брати участь у діяльності.

Поради. Коли учні обговорюють питання в малій групі, корисними є прийоми, що допомагають домогтися того, щоб брали участь усі – наприклад, можна попросити учнів передавати якийсь предмет (камінчик, маленький м’яч) від мовця до мовця.

Палаючий факел.

Назва рівня сформованості колективу свідчить про його перехід на найвищу стадію розвитку. Палаючий факел – це живий вогонь, гарячим матеріалом для якого є тісна дружба, єдина воля, прекрасне порозуміння, ділове співробітництво, відповідальність не лише за себе, а й за весь колектив.

До форм, які використовуються на даному етапі, відносять: вистава або театр мініатюр, науково-практична конференція, операція «Сюрприз», тематична класна година «Естафета поколінь», акція «Подарунок школі», «Подарунок місту», форми «Круглий стіл із гострими кутами», «День генія» тощо.

Форма «Круглий стіл із гострими кутами»

Мета: Виявлення думки учнів стосовно подій у країні, надання допомоги у виробленні власної позиції.

Обладнання: матеріали анкет, опитувальників, магнітофонні записи.

Алгоритм реалізації.

1. Вступне слово вчителя.

2. Організація дискусії з гострих питань практичного життя соціального характеру.

Орієнтовні питання для дискусії:

– чи можливе існування держави, у якій немає бідних людей?

– які є способи вирішення проблем людей–безхатченків?

– як не потрапити на гачок шахраїв?

3. Виступи запрошених: працівників органів внутрішніх справ, соціальних служб тощо.

4. Рефлексія.

5. Підведення підсумків.

«Знайди собі супутників»

Учням пропонується уявити, що вони здійснюють захоплюючу подорож у місця, що належать до чудес світу чи України, або займаються пошуками скарбів,

Необхідно вибрати з учнів класу супутників для себе та наскільки це можливо розподілити між ними ролі (кількість вибраних дітей не регламентується).

«Допоможи здійснити мрію»

Учням пропонується пригадати, про яку важливу справу свого життя вони мріями та який суспільно значимий проект хотіли б здійснити.

Далі із учнів класу треба обрати тих, які будуть сприяти досягненню мети, та зазначити, що саме вони виконуватимуть.

Модель проекту варто реалізувати у мультимедійній презентації, яку допомагатимуть виготовити вибрані учнем для допомоги однокласники.

«Якщо я стану мером міста»

Одному із учнів класу (його вибирають шляхом жеребкування) необхідно уявити, що він став мером. Із однокласників треба створити команду для управління містом. Кому яка посада буде запропонована?