Учні з правопівкульним інтелектом.
Учнів називають «художниками», бо у правопівкульних переважають здібності до образотворчої діяльності, музики, творчого самовираження. Вони здатні долати стереотипи, висувати альтернативні ідеї.
Особливості навчання.
Школярі ефективно засвоюють матеріал у режимі проблемного викладу. Вони люблять інформацію у вигляді графіків, карт, демонстрацій. Добре оперують образами, звертають увагу на форми, бачать конкретні об’єкти, але можуть відставати в читанні. Люблять самостійність,творчі завдання, мають розвинені просторові уявлення, віддають перевагу пізнаванню від цілого до частини, мають довгострокову пам'ять. Для них важливе емоційне тло.
Якщо ж враховувати й тип провідної репрезентативної системи, то завдання вчителя ускладнюється. Із класом, де багато лівовізуалів, він повинен враховувати:
підтримувати швидкий темп у роботі, особливо з підручником;
частіше використовувати схеми, таблиці, креслення, графіки;
давати матеріал алгоритмами, блок-схемами та іншими стандартними елементами;
більше задавати самостійних завдань за підручником;
вчити орієнтуватися в поняттях;
частіше використовувати аргументацію, доводячи свої твердження;
давати учням можливість самим перевірити й оцінити свою успішність.
Із класом, де багато правовізуалів
починати виклад з головного;
частіше застосовувати проблемний виклад, дослідницький метод;
використовувати картки з індивідуальними завданнями різного ступеня складності;
практикувати заучування великих фрагментів матеріалу.
Для лівоаудіалів:
найголовніше і найскладніше пояснювати усно, але обов’язково у логічній послідовності;
частіше використовувати аргументи, докази, умовиводи, намагаючись давати можливість повторювати вголос за зразком або за іншими;
у викладі знайти оптимальний темп;
можливе використання слабкого звукового фону.
Для правовізуалів:
найголовніше і найскладніше пояснювати усно, використовуючи різні прийоми навчання;
намагатися давати дослідницькі завдання;
стимулювати творчі підходи, використовувати диспути.
Із класом, де багато лівокінестетиків:
по можливості починати вивчення матеріалу з практики;
частіше давати завдання на класифікацію, розподіл;
викладати чітко та лаконічно;
під час викладу намагатися активно рухатися.
Із класом, де багато правокінестетиків:
вивчення матеріалу розпочинати з виконання вправ;
більш ретельно відпрацьовувати абстрактні поняття;
звертати увагу учнів на дрібні деталі;
використовувати колірне виділення інформації;
давати час на короткий відпочинок.
Отже, людина навчається тільки тоді, коли бачить, чує і відчуває. Тому учителю варто навчитися будувати свій урок так, щоб впливати на всі органи чуття вихованців, щоб кожен відчував себе комфортно й мав можливість реалізуватися. Для цього варто добирати такі методи навчання, за яких були б враховані усі індивідуальні особливості кожного вихованця. У цьому допоможе розроблена таблиця рекомендованих до застосування методів та прийомів на кожному структурному етапі уроку з урахуванням усіх індивідуальних особливостей учнів (Додаток1).
Нейролінгвістичний підхід до проведення навчальних занять передбачає зміни у манері роботи на уроці, модальності вчителя. Потрібно уміти сформувати емоційно-актуальний фон уроку та внутрішню готовність школярів сприймати ситуацію і діяти в ній.
Під час емоційної підготовки до уроку учитель повинен допомагати учням розвивати позитивне ставлення до сприйняття завдань. Можливі методи та прийоми, які можна використати - це побажання хорошого настрою, кольорові картки настрою, «Доріжки емоцій», «Долонька до долоньки». Для створення відповідного настрою використовувати музику. Скрипка позитивно впливає на меланхоліків, альт добре діє на флегматиків при порушенні нервової системи і нестачі сил, арфа необхідна при істерії, флейта – при хворобах бронхів і нещасному коханні, кларнет – коли пригнічений стан. У стані депресії та психозу треба слухати ноктюрни, елегії, колискові. Заспокоюють «Колискова» Брамса, вальси Штрауса. «Місячна соната» Бетховена допоможе зняти агресію.
Під час мотивації навчальної діяльності учнів варто використовувати технологічну картку уроку. Найпростіший і найефективніший спосіб зацікавлення – довести учневі, що він чогось не знає. Другий спосіб – поставити перед класом нестандартні запитання, які вимагають розуміння матеріалу. Наприклад: чим відрізняється числівник від інших частин мови, що мають числове значення (двійка, двічі, подвоїти). Чималу роль у мотивації учнів відіграють і несподівані фантазії чи завдання, які спонукатимуть до дії. Наприклад, розпочинаючи урок з вивчення теми, можна запропонувати учням здійснити морську подорож чи сходження на гірську вершину. При цьому доцільно використати такі методичні прийоми: евристичне питання, проблемне завдання, асоціативний ряд, «Мозкову атаку», «Дивуй!» , «Фантастичну добавку», «Відстрочену загадку», «Показуху», «Кросворд». Таким чином, наочність у класі допоможе працювати візуалам, музика стимулюватиме аудіалів, а фізична активність налаштує на роботу кінестетиків.
На етапі актуалізації опорних знань потрібно активізувати учня, змусити його мислити в ході письма або через говоріння, учити ставити запитання. Адже уміють їх формулювати тільки ті, хто вміє говорити. Запитання допомагають пояснити факти, аналізувати інформацію, синтезувати ідею. Доречним буде використання прийому «Запитання Сократа». Можна використати і прийом «Диктант для розвідника» (клас поділений на команди. Тексти диктантів (словникові) прикріплюють до стін. Кожний із членів команди по черзі стає «розвідником»: підходить до тексту, читає, запам’ятовує, повертається до команди, диктує. Перемагають ті, хто швидко і грамотно запишуть усі слова).
Вивчення нового матеріалу варто розпочати із самостійного опрацювання теоретичного матеріалу. Учням дається завдання:
Скласти опорну схему до теми (ЛВ)
Читання з позначками (+ - інформація відома, - - нова інформація, !- це цікаво, ?- не розумію), знайти аналогію із відомим матеріалом.
Взаємонавчання «Навчаючись – учу!»(ЛА)
Дібрати власні приклади відповідно до правила (ПА)
Провести дослідження нового матеріалу на основі вправи (ЛК, ПК).
Можна також організувати роботу в групах .
Якщо ж розпочати вивчення нового матеріалу на основі опорної схеми чи структурування матеріалу, оформлених незвичайно, то одночасно будуть задіяні учні усіх репрезентативних систем. Наприклад: «Самостійні та службові частини мови» (Додаток 2). У процесі організації навчальної діяльності потрібно дотримуватися гнучкості під час вибору прийомів, нестандартності (уроки - практикуми, уроки-подорожі, уроки-вистави і т. д.). Також використовувати інтерактивні методи та прийоми. Наприклад, дати учням завдання створити образ вірша. Потрібно прочитати твір про себе, потім уголос. Далі учні об’єднуються в групи і створюють образ вірша: це може бути пластичне відображення, музичне виконання, зображення пантомімою, радіопередача, де відбувається виразне читання поезії. Усі враження записують у зошит.
Активізацію слухового, зорового та дотикового аналізаторів можна здійснювати за допомогою сенсорної таблички, у якій учням пропонується описати уявлювані під час сприймання поетичних рядків кольори, запахи, звуки, тактильні відчуття. Наприклад: учням дається завдання вдумливо прочитати вірш Ліни Костенко «Красива осінь вишиває клени…» і уявити, що вони бачать, чують, відчувають на дотик. Таблиця стає лише першим етапом роботи. Основну увагу займає бесіда, у якій учні обговорюють свої уявлення, викликані текстом. Далі вчитель додає матричні фрази: «читаючи рядки вірша, я уявляю…», «мені вчувається…», «мимоволі з’являється… настрій», «пригадуються знайомі… запахи, звуки». Учень зв’язує розрізнення асоціації у текст.
Доцільно використовувати і мнемонічні прийоми. Це допомагає учням мислити образами. Наприклад, використовуючи «Намальований диктант» вивчаємо правопис ненаголошених е,и в корені слова (Додаток 3).
Вірш «Ода шкільному портфелю» дозволяє не лише легко запам’ятати 15 прислівників, але й надає можливість при їх вивченні підключити кінестетичну пам'ять (учні зображують почуте мімікою й жестами, а потім по пам’яті записують їх в зошити. Після всього цього звіряють написане ).
Шкільний портфель! Який він завтовшки,