- •Частина друга: інтеґральне числення. Диференціальні рівняння. Ряди
- •4.1.2. Властивості первісної
- •4.2. Невизначений інтеґрал
- •4.2.1. Означення невизначеного інтеґрала
- •4.2.2. Властивості невизначеного інтеґрала
- •4.3. Інтеґрування підстановкою (заміна змінної)
- •4.4. Інтеґрування частинами
- •4.5. Інтеґрування раціональних дробів та функцій
- •4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
- •4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
- •4.6.2. Інші підстановки
- •4.6.3. Деякі інші методи а) Застосування формул зниження степеня
- •Б) Застосування формул перетворення добутку тригонометричних функцій в алгебричну суму
- •4.7. Інтеґрування ірраціональних функцій
- •4.7.1. Линійні і дробово-лінійні ірраціональності
- •4.7.2. Квадратичні ірраціональності. Тригонометричні підстановки
- •4.7.3. Квадратичні ірраціональності (загальний випадок)
- •4.8. Поняття про інтеґрали, які не "беруться"
- •5. Визначений інтеґрал
- •5.1. Задачі, які ведуть до поняття визначеного інтеґрала
- •5 .1.1. Площа криволінійної трапеції
- •5.1.2. Кількість виготовленої продукції
- •5.1.3. Довжина пройденого шляху.
- •5.2. Визначений інтеґрал
- •5.3. Властивості визначеного інтеґрала
- •5.3.1. Лінійність та адитивність
- •5 .3.2. Інтеґрування нерівностей. Теорема про середнє
- •5.4. Визначений інтеґрал як функція своєї верхньої межі
- •5.5. Формула ньютона - лейбніца
- •5.6. Основні методи обчислення визначеного інтеґрала
- •5.6.1. Заміна змінної (спосіб підстановки)
- •5.6.2. Інтеґрування частинами
- •6. Застосування визначеного інтеґрала
- •6.1. Дві схеми застосування визначеного интеґрала
- •6.2. Площі плоских фігур: доповнення
- •6.3. Довжина дуги кривої
- •6.4.1. Об"єм тіла з відомими площами паралельних поперечних перерізів
- •6.4.2. Об"єм тіла обертання
- •6.5. Деякі економічні застосування
- •7. Наближене обчислення визначеного інтеґрала
- •7.1. Формули прямокутників
- •7.2. Формула трапецій
- •7.3. Формула симпсона1 (формула парабол)
- •8. Невласні інтеґрали
- •8.1. Невласні інтеґрали першого роду
- •8.2. Невласні інтеґрали другого роду
- •8.3. Ознаки збіжності невласних інтеґралів
- •8.4. Гама-функція ейлера
- •9. Подвійний інтеґрал
- •9.1. Подвійний інтеґрал та його властивості
- •9.2. Обчислення подвійного інтеґрала в декартових координатах
- •9.3. Невласні подвійні інтеґрали. Формула пуассона
- •9.4. Подвійний інтеґрал в полярних координатах
- •4. Невизначений інтеґрал 206
- •4.2. Невизначений інтеґрал 208
4.6. Інтеґрування тригонометричних функцій
В цьому пункті ми роглядаємо деякі методи інтеґрування функції
, ( 2 )
яка є раціональною функцією двох арґументів , .
4.6.1. Універсальна тригонометрична підстановка
Теорема 3. Інтеґрування функції (2) завжди зводиться до інтеґрування раціональної функції однієї змінної t за допомогою так званої універсальної тригонометричної підстановки (УТП)
( 3 )
■На підставі (3) ми маємо
,
,
.
отже,
, ( 4 )
і
,
де функція арґументу t
є раціональною.■
Приклад 6. Використовуючи УТП, маємо
.
Зауважимо, що застосування УТП до схожого інтеґрала
не дає нічого доброго, бо веде до надзвичайно громіздкого раціонального дробу. Дійсно,
Приклад 7. Для обчислення інтеґрала
можна звести його до попереднього інтеґрала заміною змінної, а саме:
,
і далі діяти як в попередньому прикладі.
Приклад 8.
.
4.6.2. Інші підстановки
I. Якщо функція (2) непарна відносно , тобто
, ( 5 )
то її можна перетворити до вигляду:
,
де - раціональна функція однієї змінної . Заміна
( 6 )
зводить інтеґрування до інтеґрування рациінальної функції від t.
II. Якщо функція (2) є непарною відносно , тобто
, ( 7 )
то її можна звести до вигляду
( - раціональна функція арґумену ) і застосувати підстановку
( 8 )
III. Якщо функція (2) є парною відносно сукупності обох арґументів і , тобто
( 9 )
то її можна привести до раціональної функції від ,
,
и проінтеґрувати за допомоги однієї з підстановок
. ( 10 )
Приклад 9. Обчислити невизначений інтеґрал
.
Підінтеґральна функція непарна відносно , бо
,
і тому маємо справу з випадком І, коли підінтеґральна функція перетворюється в добуток на функцію від . Можна діяти наступним чином:
.
Приклад 10. Підінтеґральна функція невизначеного інтеґрала
непарна відносно і тому, згідно з випадком ІІ, перетворюється в добуток на функцію від з наступною заміною змінної . Маємо
.
Приклад 11. Обчислити інтеґрал
.
Переходячи від котанґенса до танґенса, діємо відповідно до випадку ІІІ.
.
Приклад 12. Обчисліть самостійно інтеґрал
.
Вказівка. Перейдіть до котанґенса і покладіть .
Приклад 13. Знайти невизначений інтеґрал
.
Ми маємо справу з випадком ІІІ, і тому можемо перетворити підінтеґральну функцію в функцію від . Ми зробимо ще краще – перетворимо її в добуток функції від на похідну від . Отримаємо
Приклад 14. Невизначений інтеґрал
також можна обчислювати відповідно до випадку ІІІ, оскільки підінтеґральна функція
є парною по сукупності обох арґументів и , тобто
.
Перетворюючи підінтеґральну функцію в добуток функції від на похідну від , отримуємо
Зауваження. Зазначені підстановки можуть бути застосовними до деяких ірраціональніх функцій від і .
Приклад 15.
Приклад 16. Для додатних
.