Структура самостійної роботи:

1. Титульна сторінка.

2. Зміст.

3. Вступ.

4. Зміст роботи.

5. Висновки та пропозиції.

6. Список використаної лiтератури.

7. Додатки.

Визначення структури самостійної роботи та складання її плану передбачає попереднє вивчення значної кількостi лiтературних джерел стосовно обраної теми: підручників вiтчизняних та зарубіжних авторiв, наукових праць, ста­тей, брошур, перiодичних видань. Спочатку розробляється попе­реднiй план, який конкретизується, деталiзується, доповнюється в процесi подальшого вивчення теоретичних та практичних ас­пектів обраної теми. План самостійної роботи складається сту­ден­­том самостiйно i узгоджується з науковим керiвником, який корек­тує та затверджує його. План самостійної роботи може бути простим або складним, але в обох випадках вiн повинен охоплювати всi важливi аспекти обраного предмету дослiдження.

У вступi самостійної роботи обгрунтовується акту­альнiсть теми, рiвень її теоретичного та практичного опра­цювання, значення для вирішення практичних проблем управ­лiння виробництвом на конкретному пiдприємствi, формулюються мета та предмет дослiдження, аргументується вибiр об'єкту, а також характеризується структура роботи.

Зміст самостійної роботи демонструє вмiння студента вико­­рис­товувати теоретичні розробки та методичні рекомендацiї для аналізу дiяльностi підриємства, обраного за об’єкт дослідження, оцiнювати фак­тичний стан справ в певних галузях операційної дiяльностi орга­нізації, виявляти недолiки та пропонувати шляхи покращення діяльності.

Типовий перелiк питань, що розробляються у самостійній роботі:

1. Місія підприємства та його загальна характеристика.

2. Операційна система і її підсистеми.

2.1. Підсистема перетворення.

2.2. Підсистема забезпечення.

2.3. Підсистема планування і контролю.

3. Аналіз існуючих і рекомендації по впровадженню нових видів продукції (послуг).

4. Система організації процесів перетворення вхідних параметрів у вихідні, тип виробництва (аналіз і рекомендації).

5. Життєвий цикл продуктів (послуг) і виробничих процесів та напрямки вдосконалення їх розробки і впровадження.

6. Аналіз місця розташування та просторового розміщення опера­цiй­ної системи і розробка рекомендацій по його пркращенню.

7. Аналіз і шляхи вдосконалення використання (оновлення) виробничих потужностей.

8. Конкурентні переваги опера­цiй­ної системи на ринку та аналiз її сильних і слабких сторiн.

9. Аналіз стратегії планування випуску продукції (послуг) та використання трудових ресурсів і розробка рекомендацій по її покращенню.

10. Аналіз тактики короткострокового (оперативного) управління виробництвом та шляхи її вдосконалення.

11. Аналіз і рекомендації щодо покращення функціонування систем управління матеріально-технічними запасами та управління якістю.

12. Аналіз і шляхи підвищення ефективності та продуктивності опера­цiй­ної системи.

Місія підприємства та його загальна характеристика. В даному розділі потрібно охарактеризувати місію підприємства (мету діяльності), те, для чого воно було створене; основні завдання, що стоять перед організацією. Також потрібно провести коротку характеристику організації (історична довідка, юридичний статус, організаційна структура управління, реквізити).

Операційна система і її підсистеми. Розділ присвячується характеристиці операційної системи і зокрема аналізу доцільності побудови підсистем перетворення, забезпечення та планування і контролю. В цьому розділі потрібно проаналізувати функції окремих працівників керівного складу і підрозділів організації та ефективність їхньої діяльності.

Аналіз існуючих і рекомендації по впровадженню нових видів продукції (послуг). В цьому розділі проводиться аналіз обсягів виробництва всіх видів продукції (надання послуг) в кількісному та грошовому виразі. Здійснюється функіонально-вартісний аналіз одного з продуктів операційної системи, який передбачає 12 етапів:

1. Вибрається продукт. Вибираються продукти, що можуть принести найбільший прибуток, а також найбільш складні, які можна спростити; продукти, що користуються найбільшим попитом у виробництві, скорочення яких дасть суттєву економію; застарілі зразки, що допускають покращення за рахунок примінення нових технологій.

2. Підраховуються витрати. Потрібно точно визначити величину граничних витрат (собівартість), оскільки їх скорочення є суттю вартісного аналізу.

3. Складається список всіх компонентів (складових частин).

4. Складається список всіх функцій. Ціль – визначити функції, які можуть бути потрібними споживачам, а не функції, які вважає потрібними виробник.

5. Оцінюється поточний і майбутній попит на продукт.

6. Визначається головна функція.

7. Визначаються інші способи виконання (забезпечення дії) головної функції.

8. Визначаються затрати альтернативних варіантів по забезпеченню головної функції.

9. Вибраються три самі дешеві альтернативи.

10. Вибрається найкращий варіант і продовжується його розробка.

11. Визначаються додаткові функції, які потрібно включити.

12. Надаються кінцеві рекомендації по здешевленню продукту чи покращенню його функціональних чи технічних якостей за рахунок розроблених заходів.

Система організації процесів перетворення вхідних параметрів у вихідні, тип виробництва (аналіз і рекомендації). Цей розділ самостійної роботи передбачає проведення детального аналізу технологічних процесів виробництва продукції операційної системи (процесів надання послуг). Потрібно схематично відобразити рух виробів по операціях за техноло­гіч­ним циклом, проаналізувати хід виконання операцій по створенню продуктів (наданню послуг), їх ефективність і відповідність сучасним вимогам науково-технічного прогресу. Провести і обгрунтувати визначення типу виробництва операційної системи. Розробити рекомендації по вдосконаленню існуючих процесів (технологій) виробництва.

Життєвий цикл продуктів (послуг) і виробничих процесів та напрямки вдосконалення їх розробки і впровадження. Даний розділ передбачає схематичне відображення та проведення аналізу життєвих циклів усіх продуктів (послуг) і виробничих процесів операційної системи. Також у даному розділі потрібно охарактеризувати систему розробки та впровадження нової продукції на підприємстві, провести аналіз ефективності її діяльності в ринкових умовах і розробити рекомендації по її вдосконаленню.

Аналіз місця розташування та просторового розміщення опера­цiй­ної системи і розробка рекомендацій по його пркращенню. В даному розділі студент повинен провести аналіз і виявити переваги та недоліки місця розташування підприємства згідно факторів макро- і мікрорівня. Також, використовуючи план органiзацiї, провести аналіз її про­сторового розмiщення та розробити заходи по його покращенню використовуючи шахову відомість вантажопотоків між відділами (підрозділами) операційної системи.

Аналіз і шляхи вдосконалення використання (оновлення) виробничих потужностей. В цьому розділі студент повинен проаналізувати об’єм, динаміку, структуру та віковий склад основних виробничих фондів за попередній і звітний роки. Важливе значення має аналіз вивчення руху та технічного стану основних виробничих фондів. Для цього потрібно розраховують наступні показники:

• коефіцієнт оновлення – відображає інтенсивність оновлення основних фондів та вираховується як відношення вартості основних фондів, що поступили за звітний період та їх вартості на кінець цього періоду. При проведенні аналізу необхідно порівняти коефіцієнт оновлення по активній частині з коефіцієнтом оновлення по всіх основних фондах, і вияснити, за рахунок якої частини основних фондів в більшій мірі відбувається оновлення;

• коефіцієнт вибуття – характеризує суть інтенсивності вибуття основних фондів із сфери виробництва і розраховується як відношення вартості основних фондів, що вибули за звітний період до їх вартості на початок цього періоду. При проведенні аналізу необхідно порівняти коефіцієнт вибуття по активній частині з коефіцієнтом вибуття по всіх основних фондах, і вияснити за рахунок якої частини відбувається вибуття. Більш високий коефіцієнт вибуття по активній частині, ніж по всіх інших фондах покаже, що їх вибуття на підприємстві здійснюється якраз за рахунок активної частини і це негативно вплине на показник фондовіддачі за інших однакових умов;

• коефіцієнт приросту – характеризує рівень приросту основних фондів чи окремих його груп за певний період і розраховується як відношення вартості приросту основних фондів до їх вартості на початок цього періоду.

При проведенні аналізу коефіцієнти оновлення, вибуття та приросту основних виробничих фондів потрібно розглядати взаємопов’язано.

Узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів є коефіцієнт зносу та придатності:

• коефіцієнт зносу – визначається як відношення суми зносу до початкової вартості основних фондів;

• коефіцієнт придатності – це обернений коефіцієнт до коефіцієнту зносу і визначаться як відношення залишкової вартості основних фондів до початкової.

Чим нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), тим кращий технічний стан в якому знаходяться основні виробничі фонди на підприємстві.

Для характеристики технічного рівня підприємства в процесі аналізу потрібно використати також показники фондоозброєності, енергоозброєності та ін. Їх розраховують як відношення відповідно середньої вартості основних виробничих фондів та кількості використаної на виробничі цілі електроенергії до середньої чисельності робітників в найбільшу зміну (мається на увазі те, що робітники зайняті в інших змінах, використовують ті ж засоби праці).

Найважливішими узагальнюючими показниками ефективності використання основних виробничих фондів є фондовіддача та фондомісткість. Фондовіддача характеризує виробництво продукції на одиницю середнього обсягу основних виробничих фондів за період, що аналізується. Фондомісткість – показник обернений показнику фондовіддачі. При розрахунку фондовіддачі можуть використовуватись як вартісні так і натуральні вимірники обсягу продукції та основних виробничих фондів. З метою більш глибокого аналізу ефективності використання основних фондів, показники фондовіддачі та фондомісткості потрібно визначити по всіх основних фондах, фондах виробничого призначення та їх активної частини.

Інтенсивне використання основних фондів характеризується не тільки показниками випуску продукції, а й рядом натуральних та умовно натуральних показників таких як, наприклад, зйом продукції з одиниці виробничої площі та інше. Цей показник характеризує також ефективність використання виробничих фондів в їх пасивній частині. Випуск продукції з і-тої виробничої площі визначається як відношення валової продукції підприємства до величини виробничої площі.

В даному розділі також доцільно запропонувати ефективні шляхи оновлення виробничих потужностей і підтвердити пропозиції розрахунками.

Конкурентні переваги опера­цiй­ної системи на ринку та аналiз її сильних і слабких сторiн. Розділ самостійної роботи присвячений аналізу ринку, зокрема: аналізу продукції (послуг), що пропонуються конкурентами, і порівнянню їх із власною продукцією (послугами); аналізу основних конкурентів; аналізу перспектив освоєння нових ринків, утримання і розширення існуючих тощо. Також у цьому розділі потрібно визначити сильні та слабкі сторони операційної системи і запропонувати реальні шляхи вдосоналення її стратегії.

Аналіз стратегії планування випуску продукції (послуг) та використання трудових ресурсів і розробка рекомендацій по її покращенню. В загальному на підприємствах використовують набір стратегій, для досягнення виконання плану виробництва. В розділі потрібно проаналізувати стратегію планування випуску продукції та використання трудових ресурсів і запропонувати власну, більш ефективну, яка б використовувала окремі «чисті» стратегії:

• Управління рівнем запасів (заділів).

• Зміна чисельності працівників шляхом найму і звільнення.

• Вирівнювання темпів виробництва шляхом використання понаднормового часу або часу простою.

• Субпідряд.

• Використання тимчасово найнятих працівників.

• Вплив на попит.

• Затримка виконання замовлення в період високого попиту.

• Виробництво різносезонних виробів.

Провести аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, визначити резерви трудових ресурсів, шляхи їх більш повнішого та ефективнішого використання. Визначити і проаналізувати коефіцієнти обороту щодо прийому та вибуття працівників, плинності кадрів. Також провести порівняльний аналіз фактичних показників використання робочого часу з плановими (кількість відпрацьованих людино-днів (людино-годин); середня кількість днів роботи одного робітника; середня тривалість робочого дня; середня кількість годин роботи одного робітника; зміна фонду робочого часу з планом за рахунок: зміни числа робітників, зміни середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником, зміни середньої тривалості робочого дня). Провести аналіз продуктивності праці (середньорічний виробіток одного працюючого та робітника; середньогодинний виробіток робітника; зміна виробітку одного працюючого загальна, за рахунок зміни питомої ваги робітників у чисельності працюючих; визначити вплив зміни кількості днів роботи робітника на продуктивність; визначити вплив зміни тривалості робочого дня на продуктивність; визначити вплив зміни середньогодинного виробітку робітника на продуктивність). Провести аналіз трудомісткості продукції. Проаналізувати існуючу на підприємстві систему мотивації та оплати праці (фонд оплати праці з нарахуваннями; середня заробітна плата працівника; продукція на 1 грн. оплати праці тощо). Надати рекомендації щодо вдосконалення існуючих систем використання трудових ресурсів і матеріального стимулювання.

Аналіз тактики короткострокового (оперативного) управління виробництвом та шляхи її вдосконалення. В даному розділі потрібно проаналізувати існуючу систему оперативного планування виробництва на підприємстві і виходячи з аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду запропонувати шляхи її покращення з метою: зменшення незавершеного виробництва; спрощення (покращення) ведення обліку за виробничими запасами; впровадження (ліквідації) диспетчерських постів тощо.

Аналіз і рекомендації щодо покращення функціонування систем управління матеріально-технічними запасами та управління якістю. Розділ передбачає проведення аналізу роботи структурних підрозділів (менеджерів), що забезпечують виконання в операційній системі функцій управління матеріально-технічними запасами та управління якістю. Вивчення існуючих на підприємстві систем управління матеріально-технічним постачанням і якістю, виявлення їх недоліків та розробку рекомендацій по вдосконаленню. Розробку заходів по більш ефективному використанні розглядуваних функцій відповідними підрозділами (менеджерами) підприємства. В даному розділі доцільно навести схему взаємозв’язку операційної сис­теми з постачальниками вхідних матеріалів та споживачами ви­хідних продуктів.

Аналіз і шляхи підвищення ефективності та продуктивності опера­цiй­ної системи. В завершальному розділі самостійної роботи потрібно скласти таблицю основних техніко-економічних показників діяльності підприємства за базовий та звітний роки і провести їх аналіз (таблиця 1).

Таблиця 1.

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

№	Показники	Одиниця вимірю-вання	Величина показника		Відхилення
			Минулий рік	Звітний рік	%
1	2	3	4		5
	Валова продукція в співставних цінах	тис. грн.
	Загальна кількість працюючих	чол.
	Річний фонд заробітної плати	тис. грн.
	Середньомісячна зарплата: а) виробничих робітників б) ІТП	грн. грн.
	Продуктивність праці одного працюючого	тис. грн. /чол.
	Основні виробничі фонди	тис. грн.
	Амортизація	тис. грн.
	Нормовані оборотні засоби	тис. грн.
	Продукція: а) на 1 грн. основних фондів (фондовіддача) б) на 1м^2 площі в) на 1 грн. оплати праці г) на 1 грн. амортизаційних відрахувань (амортизаційна віддача)	грн./грн. грн./м^2 грн./грн. грн./грн.
	Матеріальні затрати	тис. грн.
	Матеріаловіддача	грн./грн.
	Операційні витрати	тис. грн.
	Рівень рентабельності виробництва	%
	Чистий прибуток	тис. грн.

Висновки та пропозиції включають короткий опис ос­нов­них результатів дослiдження, можливостей їх впровад­ження в прак­тику. Також завершальна частина самостійної роботи передбачає творчий пошук, обгрунтування кращого варiанту вирiшення проб­лемної ситуації, що склалася в операцiйній системi конкретного підприємства. Студент на основi ви­явлених недолiкiв повинен у висновках запропонувати пiдходи до усунення проблеми, можливiсть адаптації зарубіжного досвіду до практики дiяльностi вiтчизняних пiдприємств тощо.

Список використаної лiтератури повинен включати ті літературні джерела, які студент використовував при написанні самостійної роботи і на які зсилався. Літературні джерела приводяться в алфавітному порядку з вказанням порядкового номера.

У додатках розміщуються форми звітності, схеми, таблиці, графіки, діаграми та інші додаткові і допоміжні матеріали. У додатки студент виносить наступні документи отримані на підприємстві за попередній рік та за звітний період:

• баланс підприємства (форма №1);

• звіт про фінансові результати (форма №2);

• звіт про фінансово-майновий стан (форма №3);

• звіт про рух грошових коштів (форма №4);

• звіт з праці (форма №1–ПВ, №2-ПВ);

• звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ);

• звіт про чисельність окремих категорій працівників та підготовку кадрів (форма №6-ПВ);

• звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг (форма №5-С);

• звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма №11-ОФ);

• зведена таблиця основних показників (форма №22);

• інша інформація.