Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум доповнений.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
1.35 Mб
Скачать

Тема 3

ПІЗНАВАЛЬНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

І. Відчуття.

1.Відчуття як початкова ланка пізнавального процесу. Утворення відчуттів.

2. Властивості відчуттів та їх класифікація.

3. Значення відчуттів у житті людини.

ІІ. Сприймання.

1. Специфіка сприймання.

2. Особливості сприймання та його види.

3. Розлади сприймання.

ІІІ. Пам’ять.

  1. Основні процеси пам’яті та їх характеристика.

  2. Класифікація видів пам’яті (за домінуючим аналізатором, за терміном збереження інформації, за характером участі волі).

  3. Розлади пам’яті.

ІV. Мислення.

1. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес.

2. Властивості й види мислення.

3. Розлади мислення.

V. Уява.

1. Специфіка уяви.

2. Значення уяви в пізнавальній діяльності людини.

3. Розлади уяви.

Підготувати повідомлення:

  1. Поняття про чутливість (пороги чутливості, адаптація, сенсибілізація, синестезія).

  2. Розвиток пам’яті у дітей.

  3. Поняття про інтелект та резерви його розвитку.

  4. Природа і функції уваги.

Рекомендована література:

  1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М.: Прогресс, 1979.

  2. В лабиринтах психологии личности: Мир психических явлений / Сост. О.В. Тимченко, В.Б. Шапарь. – Х.: Прапор, 1997. – С. 122–244 (відчуття, сприймання, пам’ять, мислення); 369–399 (інтелект).

  3. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібн. – К.: МАУП, 2000. – С. 130–196.

  4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібн. – К.: Вища школа, 2001. – С. 243–355.

  5. Истомина З.М. Развитие памяти: Учебн.-метод. пособие. – М., 1978.

  6. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1997. – С. 208–210 (увага); 226–227 (пам’ять).

  7. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: „Либідь”, 2000. – С. 185–336.

  8. Обозов Н.Н., Щёкин Г.В. Психология работы с людьми: Учебн. пособие. – К.: МАУП, 1999. – С. 29–30. (типи мислення).

  9. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

  10. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. – С. 25–56.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Завдання 1.

Складання аналітичної таблиці психічних пізнавальних процесів

Мета: систематизувати знання про психічні пізнавальні процеси.

Методика виконання роботи

  1. Користуючись зазначеною в розділі літературою, заповнити аналітичну таблицю психічних пізнавальних процесів.

  2. Інформацію записувати стисло, зазначаючи найголовніше, але без скорочення термінів. Записане вивчити.

Назва процесу

Визначення

Утворення

Властивості

Види

Розлади

Відчуття

Сприймання

Пам’ять

Мислення

Уява

Завдання 2.

Дослідження ролі відчуттів в пізнавальній діяльності людини1

Відчуття постачають первинні знання про оточуючий людину світ. Вони є психічним віддзеркаленням властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності і виникають при їх безпосередній дії на органи чуття. Відчуття є результат перетворення специфічної енергії подразника в енергію нервових процесів.

Мета дослідження: встановити відмінність відчуттів від сприйняття при тактильному розпізнаванні предметів.

Матеріал і устаткування: набір дрібних предметів для тактильного розпізнавання (шпилька, ключ, ватка і тому подібне), пов'язка для очей, секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження тактильних відчуттів складається з двох серій дослідів і проводиться з одним випробовуваним.

Завдання першої серії: встановити особливості тактильних відчуттів за їх словесними описаннями випробовуваного, викликаних предметами з набору під час їх почергового пред'явлення на нерухому долоню.

В ході виконання першої серії дослідження випробовуваному зав'язують очі і дають наступну інструкцію.

Інструкція випробовуваному в першій серії: "Розверніть руку долонею вгору. На долоні під час нашого дослідження Ви відчуватимете деякі дії. Не здійснюючи обмацуючих рухів рукою, дайте словесний звіт тих відчуттів, які Ви відчуватимете. Все, що відчуватимете, гаворіть вголос".

Експериментатор послідовно пред'являє предмети для тактильного розпізнавання їх випробовуваним. Час пред'явлення кожного з них – 10 секунд. Після чого предмет забирається з руки, а в протоколі проводиться запис словесного звіту випробовуваного.

Завдання другої серії: встановити особливості тактильних відчуттів по словесних описах випробовуваного, коли предмети по черзі кладуться на його долоню і дозволяється їх обмацувати цією ж рукою

Друга серія досліджень проводиться через дві-чотири хвилини після першої. У другій серії так само, як і в першій, випробовуваному зав'язують очі і перед пред'явленням предметів набору дають інструкцію.

Інструкція випробовуваному в другій серії: "Розверніть руку долонею вгору. Під час нашого дослідження Ви відчуватимете деякі дії. Вам дозволяється здійснювати обмацуючі рухи рукою. Дайте словесний звіт тих відчуттів, які Ви відчуватимете при цих діях і рухах долоні руки".

У другій серії експериментатор послідовно пред'являє ті ж предмети з набору, зберігаючи тривалість тактильного розпізнавання 10 секунд і записуючи словесний звіт випробовуваного в протокол.

Протокол дослідження двох серій дослідів може бути представлений на одному спільному бланку.

Після закінчення двох серій дослідження випробовуваний дає звіт про те, яким чином він орієнтувався в діях, що здійснювалися на долоню руки, коли легко було розпізнавати предмети і коли складніше.

Випробовуваний: Експериментатор:

Дата Час

№ пп

Предмет

Словесний звіт

у першій серії

у другій серії

Примітка

1. 2. .. ..

Шпилька Ватка

 

 

 

Обробка і аналіз результатів

Мета обробки результатів – встановити властивості предметів, які були адекватно розпізнані. Кількість названих відчуттів в першій і другій серіях вважатиметься за показник розпізнавання "П1" і "П2".

Проводячи аналіз результатів, слід порівняти величини показників тактильного розпізнавання в першій і другій серіях і звернути увагу на те, що розпізнавання впливів, що йдуть від предметів, якісно розрізняється. Як правило, в першій серії випробовувані дають звіт про окремі властивості предмету, а потім пробують його встановити, даючи йому назву. У другій серії, де присутнє завдяки обмацуванню тактильне сприйняття, випробовувані зазвичай спочатку визначають предмет, називають його (наприклад: "шпилька"), а потім дають словесний звіт про його властивості.

Тактильні відчуття є найважливішими в контактному орієнтуванні і дозволяють людині вижити і вчитися навіть за відсутності слуху і зору. Вони розширюють пізнавальні можливості індивіда, який звик покладатися на свій зір, а тому досвід із закритими або зав'язаними очима можна використовувати як засіб відпочинку після тривалого читання книг або перегляду фільмів. Свідоме застосування цього засобу допоможе переключити увагу і у випадках напруженого емоційного стану в ситуаціях майбутнього іспиту, очікування оцінки і тому подібне

Завдання 3.

Дослідження спостережливості1

Сприйняття, як і відчуття, відноситься до пізнавальних процесів. Під сприйняттям розуміють психічне віддзеркалення предметів і явищ в цілісності, в сукупності їх властивостей. Сприйняття можливе завдяки відчуттям, але воно є якісно новим ступенем пізнання, що не зводиться до суми окремих відчуттів.

У образах сприйняття фіксуються багато властивостей об'єктів: їх місце розташування в просторі, віддаленість, напрям руху, тривалість дії зовнішнього подразника на суб'єкта сприйняття. Сприйняття характеризується модальністю і інтенсивністю, завдяки чому стає якісним розрізнення зовнішніх стимулів. Йому властиві властивості, що істотно відрізняють його від відчуттів: наочність, цілісність, константність, структурність і навіть узагальненість. Коли сприйняття включається в процес вирішення завдань і стає компонентом мислення або свідомості в цілому, тоді воно зазнає з їхнього боку регулюючу і організуючу дію. В результаті цих дій поряд за сприйняттям розвиваються такі властивості, як вибірковість, свідомість, цілеспрямованість, категоріальність, рефлексивність та ін.

Мета дослідження: встановити рівень розвитку спостережливості.

Матеріал і устаткування: дві нескладні по сюжету і кількості деталей картинки, однакові майже у всьому, окрім заздалегідь передбачених малопомітних десяти відмінностей. Ці відмінності полягають у відсутності або іншому розташуванні якої-небудь деталі на одній з картинок в порівнянні з іншою; окрім картинок потрібний папір для запису, ручка і секундомір.

Процедура дослідження

У дослідженні спостережливості може брати участь один випробовуваний або група за умови, що картинки достатніх для зорового сприйняття розмірів і їх можна вивісити на дошці або стіні.

Обидві картинки пред'являються випробовуваним одночасно протягом 60 с., тобто 1 хв.

Інструкція випробовуваному. "Вам будуть пред'явлені дві картинки. Уважно подивіться на них і знайдіть, в чому їх різниця. Час для сприйняття картинок обмежений однією хвилиною. Після сигналу "Стоп!" картинки будуть прибрані, а Ви запишіть на папері ті відмінності, які в картинках відмітили. Якщо все зрозуміло, тоді почнемо!"

Після експонування картинок і запису знайдених відмінностей випробовуваного просять дати звіт. Зі звіту потрібно дізнатися, чи добре було видно деталі картинок, чи задоволений випробовуваний результатами своєї спостережливості.

Обробка і аналіз результатів

Мета обробки результатів – отримання коефіцієнта спостережливості. Для цього експериментатор підраховує кількість правильно відмічених відмінностей і з цієї кількості віднімає кількість помилково вказаних, тобто неіснуючих відмінностей. Отримана різниця ділиться на число фактично наявних відмінностей, тобто на 10.

Аналіз результатів здійснюється шляхом порівняння отриманого коефіцієнта спостережливості з максимально можливим, тобто з одиницею. Чим ближче коефіцієнт до 1,0, тим вищий рівень спостережливості випробовуваного. Коефіцієнт, що знаходиться в межах 0,5 – 0,9, свідчить про середній рівень спостережливості. Якщо він менше 0,5 – те спостережливість випробовуваного погана або слабка.

Спостережливість піддається розвитку, для цього її потрібно тренувати. Можна розробити програму розвитку, підібравши спеціальні вправи для поліпшення спостережливості. Головним моментом в таких вправах повинне стати вирішення завдань знаходження якомога більше ознак предметів, явищ після їх короткочасного сприйняття.

Завдання 4.

Дослідження об'єму короткочасної пам'яті1

Пам'ять людини – це дуже важлива підсистема в цілісній структурі психіки людини. Запам'ятовування може бути представлене різними формами психічного віддзеркалення: образною, емоційною, словесно-логічною. У кожній з цих форм пам'ять має свої рівні. Початковий рівень складає короткочасна пам'ять, що характеризується негайним запам'ятовуванням і відтворенням інформації, але в той же час і коротким її збереженням. Наступний рівень є рівнем оперативної пам'яті, завдяки їй процеси запам'ятовування, збереження і відтворення активні лише по досягненню окремих цілей діяльності суб'єкта. Нарешті, довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження запам'ятованого.

Пам'ять потрібна для психічної регуляції. Запам'ятовування буває як довільним, так і мимовільним. Довільне запам'ятовування з'являється завдяки мнемічним цілям, тобто свідомим цілям запам'ятати щось. Мимовільне запам'ятовування йде шляхом безпосереднього відображення матеріалу, без цілей запам'ятовування. Використання спеціальних засобів робить пам'ять опосередкованої.

Мета дослідження: визначити об'єм короткочасного запам'ятовування по методиці Джекобсона.

Матеріал і устаткування: бланк з чотирма наборами рядів чисел, лист для запису, ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження можна проводити з одним випробовуваним і з групою з 8 – 16 чоловік. Воно складається з чотирьох аналогічних серій. У кожній серії експериментатор зачитує випробовуваному один з наборів наступних цифрових рядів.

Перший набір 5241 96023 254061 7842389 34682538 598374623 6723845207

Другий набір 7106 89934 856086 5201570 82744525 715843413 1524836897

Третій набір 1372 64805 725318 0759438 52186355 132697843 3844528716

Четвертий набір 7106 89934 856086 5201570 82744525 715843413 1524836897

Елементи рядів пред'являються з інтервалом 1с. Після прочитання кожного ряду через 2-3 с. по команді "Пишіть!" випробовувані на листі для записів відтворюють елементи ряду в тому ж порядку, в якому вони пред'являлися експериментатором. У кожній серії незалежно від результату читаються всі сім рядів. Інструкція у всіх серіях дослідження однакова. Інтервал між серіями не менше 6-7 хв.

Інструкція випробовуваному: "Я назву Вам декілька цифр. Слухайте уважно і запам'ятовуйте їх. Після закінчення читання по моїй команді "Пишіть!", запишіть те, що запам'ятали, в тому ж порядку, в якому читалися цифри. Увага! Починаємо!"

Обробка результатів

В процесі обробки результатів дослідження необхідно встановити:

  • ряди, відтворені повністю і в тій же послідовності, з якою вони пред'являлися експериментатором. Для зручності їх позначають знаком "+";

  • найбільшу довжину ряду, який випробовуваний у всіх серіях відтворив правильно;

  • кількість правильно відтворених рядів, великих ніж той, який відтворений випробовуваним у всіх серіях;

  • коефіцієнт об'єму пам'яті, який обчислюють за формулою:

Пк=А+C/n, де

Пк – позначення об'єму короткочасної пам'яті, А – найбільша довжина лави, яка випробовуваний у всіх дослідах відтворив правильно;

С – кількість правильно відтворених лав, великих чим А; n число серій дослідження, в даному випадку – 4.

Аналіз результатів

Для аналізу результатів користуються наступною оцінкою рівнів об'єму короткочасного запам'ятовування:

Шкала оцінки рівня короткочасного запам'ятовування

Коефіцієнт об'єму пам'яті /Пк/

Рівень короткочасного

запам'ятовування

10 8-9 7 6-5 3-4

дуже високий високий середній низький дуже низький

Аналізуючи результати дослідження, важливо звернути увагу на крайні варіанти отримуваних рівнів запам'ятовування. Запам'ятовування, рівне 10, як правило, є наслідком використання випробовуваним логічних засобів або спеціальних прийомів мнемотехніки. У окремих випадках таке запам'ятовування являє собою феномен.

Якщо отриманий дуже низький рівень запам'ятовування, то дослідження пам'яті випробовуваного потрібно повторити через декілька днів. У нормі об'єм пам'яті 3-4 викликається неприйняттям інструкції.

Низький і середній рівень короткочасного запам'ятовування може бути підвищений завдяки систематичному тренуванню пам'яті по спеціальних програмах мнемотехніки.

Завдання 5.

Дослідження вибірковості уваги1

Увага виявляється в спрямованості і зосередженості психічної діяльності людини. Завдяки увазі можлива виборча активність психічних процесів.

Основні функції уваги – регулююча і контрольна. Залежно від рівнів психічної регуляції, визначуваних параметрами впливаючих стимулів, наявністю або відсутністю цілей і вольових зусиль, вона може набувати вигляду довільної, мимовільної або післядовільної уваги.

Увага людей відрізняється силою, широтою і динамікою. До найважливіших її характеристик відносяться: вибірковість, стійкість, концентрація, розподіл і переключення.

Мета дослідження: визначити рівень вибірковості уваги.

Матеріал і устаткування: тестовий бланк, олівець і секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження проводиться в парах, що складаються з експериментатора і випробовуваного. Експериментатор читає випробовуваному інструкцію, пред'являє тестовий бланк і фіксує час виконання завдання.

Інструкція випробовуваному: "Вам буде запропоновано тест з надрукованими в ньому в рядок буквами і словами. Відшукайте і підкресліть в ньому слова. Намагайтеся не пропустити жодного слова і працюйте швидко, оскільки час фіксується. Якщо все зрозуміло і немає запитань, тоді "Почали!"

Тестовий бланк виглядає таким чином:

Експериментатор:

Випробуваний:

Тест

бисонцевтргшоцрайонзгуцновинахэігчафактбіляекэкзаментрочягшгц прокуроргцрсеабестеоріяентсджзбьамхокейтронциуршрофшуйг зхтелевізорболджшзхюэлгшьбпам'ятьшогхеюжиидрошлптслхэ

нздсприйняттяйцукендшизхьвафіапролдблюбовабфырплослдкнесла спектакльячсимтьбаюжюерадістьвуфцпэждлорпнародшмвть лижьхэгнеекуыфйшрепортажзждорлафывюэфбьдьконкурсзжшнапт йфячыцувскапрособахжэьеюдшшглоджэпрплаваннядтлжкваы эзбьтрлшшжнпркывкомедіяшлдкцуйфвідчаййфрячатлджэтьбюн хтьфтасенлабораторіягшдшнруцгргшщтлрпідставазшэрэмитдт нтаопрукгвмстрпсихіатріябплмстчьйфяомтзацэьантзахтдкнноп

Після дослідження випробовуваний дає звіт про те, як він виконував запропоноване йому завдання.

Обробка і аналіз результатів

Показниками вибірковості уваги в цьому дослідженні є час виконання завдання і кількість помилок і пропусків при відшуканні і підкресленні слів. Всього в даному тесті 25 слів: сонце, район, новина, факт, іспит, прокурор, теорія, хокей, трон, телевізор, пам'ять, сприйняття, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особа, плавання, комедія, відчай, лабораторія, підстава, психіатрія.

Час (в с.)

Бал

Рівень вибірковості уваги

250 більше

0

I низький

240-249

1

I низький

230-239

2

I низький

220-229

3

I низький

210-119

4

I низький

200-209

5

I низький

190-199

6

I низький

180-189

7

II середній

170-179

8

II середній

160-169

9

II середній

150-159

10

II середній

140-149

11

II середній

130-139

12

II середній

120-129

13

II середній

110-119

14

III високий

100-109

15

III високий

90-99

16

III високий

80-89

17

III високий

70-79

18

III високий

60-69

19

III високий

Менше 60

20

IV дуже високий

Результати оцінюються за допомогою шкали оцінок, в якій бали нараховують залежно від витраченого на пошук слів часу. За кожне пропущене слово знижується по одному балу.

Бали в запропонованій шкалі оцінок дають можливість встановити абсолютні величини якісних оцінок рівня вибірковості уваги. У разі, коли біля випробовуваного від 0 до 3 балів, то важливо за звітом і спостереженням за ходом дослідження з'ясувати причину слабкої вибірковості. Нею можуть бути: стан сильного емоційного переживання, зовнішні перешкоди, що привели до фрустрації випробовуваного, приховане небажання тестуватися та ін.

В більшості випадків є зв'язок пропущених і знайдених слів з індивідуальним досвідом і діяльністю досліджуваного.

Вибірковість уваги піддається тренуванню. Можна запропонувати вправи, подібні до даного тесту, для її поліпшення.

Дуже високий рівень вибірковості уваги – це свідчення феноменальної психічної активності людини.

Завдання 6.

Дослідження аналітичності мислення1

Мислення виникає і розвивається разом з практичною діяльністю людини на основі безпосереднього чуттєвого пізнання. Завдяки мисленню відбиваються істотні властивості і взаємозв'язки предметів і явищ дійсності в узагальненому і опосередкованому вигляді.

Залежно від ступеня участі в мисленні психічних і нейрофізіологічних підсистем воно може набувати наочно-дієвої, наочно-образної або словесно-логічної форми.

Виділяються послідовні фази мислення. На першій фазі суб'єкт усвідомлює виниклу проблему, на другій – проводить аналіз проблемної ситуації і на третій – продукує нову інформацію у вигляді гіпотез, методів, алгоритмів її рішення і тому подібне

Розумовий акт завершується контролем, оцінкою і перевіркою рефлексії передбачуваних причинно-наслідкових зв'язків і способів вирішення проблеми.

У основі мислення лежать операції аналізу і синтезу, проте кожним актом мислення є єдність знань, розумових дій і стосунків людини до здійснюваної діяльності.

Мета дослідження: визначити рівень розвитку аналітичності індуктивного мислення в умовах обмеженого часу.

Матеріал і устаткування: бланк з 15 рядами чисел, складених за певною закономірністю (варіант VI субтесту шкали Р. Амтхауера), ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Це дослідження експериментатор може проводити як з одним випробовуваним, так і з невеликою групою, за умови, що кожен з них отримає індивідуальний бланк з надрукованою таблицею числових рядів і буде забезпечена повна самостійність вирішення.

До початку дослідження бланки мають бути покладені перед учасниками тестування на добре освітлений стіл лицьовою стороною вниз, щоб до оголошення інструкції вони їх не роздивлялися і не вивчали.

Інструкція випробовуваному: "На бланках, що знаходяться перед Вами, надруковані ряди чисел. Спробуйте визначити, за якою закономірністю складений кожен із 15 пропонованих рядів чисел. Відповідно до цієї закономірності продовжіть кожен ряд, дописавши в ньому ще два числа. На роботу відводиться 7 хвилин. Не затримуйтеся довго одному ряду, якщо не можете правильно визначити закономірність, переходите до наступного ряду, а залишиться час – знов повернетеся до важкого для Вас ряду чисел. Продовжувати ряд потрібно по відношенню до останнього числа, наявного в даному ряду. Чи все Вам зрозуміло? Якщо немає питань, переверніть листки. Почали!"

Після закінчення 7 хвилин дається команда: "Стоп! Розв’язання припинити!"

Бланк з надрукованою на нім таблицею лав чисел виглядає таким чином.

№/п

Числові ряди

1.

2  4  6  8  10  12  14 ... ...

2.

6  9  12  15  18  21  24 ... ...

3.

3  6  12  24  48  96  192 ... ...

4.

4  5  8  9  12  13  16 ... ...

5.

22  19  17  14  12  9  7 ... ...

6.

39  38  36  33  29  24  18 ... ...

7.

16  8  4  2  1  1/2  1/4 ... ...

8.

1  4  9  16  25  36  49 ... ...

9.

21  18  16  15  12  10  9 ... ...

10.

3  6  8  16  18  36  38 ... ...

11.

12  7  10  5  8  3  6 ... ...

12.

2  8  9  27  30  90  93 ... ...

13.

8  16  9  18  11  22  15 ... ...

14.

7  21  18  6  18  15  5 ... ...

15.

10  6  9  18  14  17  34 ... ...

Обробка результатів

Обробка результатів проводиться за допомогою ключа – таблиці з готовими відповідями. В ході обробки результатів підраховується кількість правильно вирішених випробовуваним рядів. Якщо випробовуваний записав в якомусь ряді тільки одне число, хоча воно і правильне, ряд вважається за невирішений.

Ключ для обробки результатів завдання "Числові лави"

Номер ряду

Продовження ряду

Номер ряду

Продовження ряду

Номер ряду

Продовження ряду

1. 2. 3. 4. 5.

16; 18 27; 30 384; 768 17; 20 4; 2

6. 7. 8. 9. 10.

11; 3 1/8; 1/16 64; 81 6; 4 76; 78

11. 12. 13. 14. 15.

1; 4 279; 282 30; 23 15; 12 30; 33

Аналіз результатів

Рівень розвитку аналітичної мислення визначається по кількості правильно вирішених рядів чисел.

Якщо випробовуваний вирішив 14 – 15 рядів, то його аналітичність дуже висока або відмінна; якщо 11 – 13 – висока або хороша; якщо 8 – 10 – аналітичність середня або задовільна; якщо 7 – б – аналітична низька або погана; якщо 5 і менше, то аналітичність дуже низька або дуже погана.

Аналітичність є важливою характеристикою мислення. В даному випадку – індуктивності мислення і здатності оперувати (числами). Вона є головним компонентом здатності теоретизувати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки між явищами, складає основу загальних здібностей і необхідна для успішного оволодіння людиною різними видами діяльності.

Аналітичність активно розвивається в юнацькому віці, її формуванню сприяють такі предмети, які вивчаються у вузах, як логіка, вища математика та ін. Тому можна зіставити результати тестування з успішністю по відповідних предметах. При інтерпретації результатів бажано враховувати особливості темпераменту випробовуваного, а також навики роботи з числами.

Завдання 7.

Діагностика рівня невербальної креативності1

Уява виконує функції програмування і прогнозування діяльності суб'єкта шляхом створення моделі кінцевого або проміжного її продукту. Це можливо завдяки передбаченню засобів і результатів наочної діяльності. Уява необхідна для створення програм поведінки людини в умовах невизначеності ситуації, для продукування образів, які заміняють реальну діяльність, і для створення уявлень, відповідних описам об'єктів або їх окремих властивостей.

Уява ґрунтується на уявленнях, перш за все, на образах предметів і явищ, що склалися в минулому досвіді суб'єкта і запам'яталися. Але пам'ять при уявленні відрізняється від звичайного відтворення. Уявлення – це робота у внутрішньому психологічному плані з образами минулого, але вже зі зміною у формі, змісті, зв'язках.

Перетворення образів уявлень здійснюється в будь-якій репрезентативній системі психіки способами аглютинації, акцентування, типізації, схематизації і ін.

Таким чином, уява – це не просто різновид психічного віддзеркалення, а психологічне конструювання властивостей предметів, явищ, стосунків.

Будь-яка творча діяльність забезпечується уявою, яка являє собою самостійне створення нових образів, що реалізовується в оригінальних і цінних продуктах.

Серед видів уяви виділяють довільну і мимовільну, творчу і репродуктивну. А до важливих властивостей уяви відносяться її сила або яскравість, продуктивність і оригінальність.

Мета дослідження: Визначити рівень розвитку невербальної уяви.

Матеріал і устаткування: Бланк, на якому зображено 10 незавершених фігур, олівець, секундомір.

Процедура дослідження

Це дослідження експериментатор може проводити як з одним випробовуваним, так і з невеликою групою, за умови, що кожен з них отримає індивідуальний бланк з надрукованою таблицею незавершених фігур і буде забезпечена повна самостійність вирішення.

До початку дослідження бланки мають бути покладені перед учасниками тестування на добре освітлений стіл лицьовою стороною вниз, щоб до оголошення інструкції вони їх не роздивлялися і не вивчали.

Інструкція випробовуваному: "Вам пропонують виконати захоплюючі завдання. Всі вони вимагають від вас уяви і фантазії. При виконанні кожного завдання прагніть придумати щось нове і незвичайне і добре б таке, до якого далеко не кожен додумається. Перед вами 10 незавершених фігур. Якщо ви додасте до них додаткові лінії або штрихи, виходять цікаві предмети або навіть сюжетні картинки. Придумайте назву для вашого малюнка і напишіть його під ним. Час виконання - 15 хв. Тому працюйте швидко"

Після закінчення 15 хвилин дається команда: "Стоп! Роботу припинити!"

Обробка результатів

Кількість балів, отримана обстежуваним, є одним з показників креативності, здатності висувати ідеї, що відрізняють від очевидних. Оригінальність рішень означає здатність уникати легких і очевидних відповідей. Максимальна кількість можливих балів - 20.

Критерії, використовувані при проведенні результатів тестування

Малюнок №1.

0 балів. Абстрактний узор, особа, голова людини, окуляри, птиця, чайка.

1 бал. Брови, очі, хвиля, море, морда тварини, хмара хмара, серце, сова, квітка, яблуко, людина, собака.

2 бали. Решта всіх менш стандартних і оригінальних малюнків.

Малюнок №2.

0 балів. Абстрактний узор, дерево, рогатка, квітка.

1 бал. Буква, будинок, символ, покажчик, слід ноги птиці, цифра, людина.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №3.

0 балів. Абстрактний узор, звукові і радіохвилі, обличчя людини, човен, корабель, люди, фрукти.

1 бал. Вітер, хмара, дощ, кульки, деталі дерева, дорога, міст, гойдалки, морда тварини, колеса, лук і стріли, риба, верстати, квіти.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №4.

0 балів. Абстрактний узор, хвиля, море, змія, хвіст, знак питання.

1 бал. Кішка, крісло, стілець, ложка, миша, гусениця, черв'як, окуляри, черепашка, гусак, лебідь, квітка, трубка для куріння.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №5.

0 балів. Абстрактний узор, блюдо, ваза, чаша, човен, корабель, обличчя людини, парасолька.

1 бал. Водоймище, озеро, гриб, губи, підборіддя, таз, лимон, яблуко, лук і стріли, яр, яма, риба, яйце.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №6.

0 балів. Абстрактний узор, сходи, ступені, обличчя людини.

1 бал. Гора, скеля, ваза, ялина, кофта, піджак, плаття, блискавка, гроза, людина, квітка.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №7.

0 балів. Абстрактний узор, машина, ключ, серп.

1 бал. Гриб, черпак, ківш, лінза, обличчя людини, молоток, окуляри, самокат, серп і молот, тенісна ракетка.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №8.

0 балів. Абстрактний узор, дівчинка, жінка, очі і тіло людини.

1 бал. Буква, ваза, дерево, книга, майка, плаття, ракета, квітка, щит.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №9.

0 балів. Абстрактний узор, горб, гори, буква, вуха тварини.

1 бал. Верблюд, вовк, кішка, лисиця, обличчя людини, собака, людина, фігура.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Малюнок №10.

0 балів. Абстрактний узор, гусак, качка, дерево, обличчя людини, лиса.

1 бал. Буратіно, дівчинка, птиця, цифра, людина, фігура.

2 бали. Решта всіх оригінальніших малюнків.

Група Норма креативності в балах

Учні 4-8-х класів 5-13

Учні 9-11-х класів 7-14

Студенти і дорослі 6-14

Тема 4

ЕМОЦІЙНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ТА УПРАВЛІННЯ ЕМОЦІЯМИ

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

І. Природа людських емоцій.

  1. Виникнення емоцій у філо- та онтогенезі.

  2. Значення емоцій в житті людини.

ІІ. Структура емоційної сфери людини.

1. Емоційні процеси (прості або фундаментальні емоції):

а) позитивні: радість, задоволення, сміх;

б) негативні: страждання, гнів, страх, сором, відраза, презирство;

в) нейтральні: цікавість, здивування.

2. Психічні емоційні стани (складні емоції):

а) афект (визначення, умови виникнення, особливості поведінки людини в афективному стані, педагогічний афект);

б) настрій (як загальний емоційний фон – оптимістичний чи песимістичний; як стійкий емоційний стан – ностальгія, депресія);

в) стрес (фізіологічні механізми стресу; різновиди: емоційний, інформаційний);

г) фрустрація (умови виникнення; різновиди: агресивна, регресивна);

д) почуття (специфіка почуттів як вищих психічних емоційних станів; класифікація почуттів: морально-етичні, естетичні, пізнавальні, практичні).

3. Емоційні властивості особистості:

а) емпатійність;

б) тривожність;

в) агресивність;

г) стійкість до стресу.

ІІІ. Способи зняття психоемоційного напруження:

1. Система способів „переключення”:

а) логічне переключення (мрії, спогади, фантазії);

б)фізіологічне переключення (задоволення фізіологічних потреб: смачна їжа, статева близькість, сон);

в) активне переключення (спортивні заняття, фізична праця);

г) емоційна розрядка:

д) розрядка через сльози або сміх;

е) конфліктування;

є) катарсис (сповідь, спілкування з психологом, близькою чи незнайомою людиною).

2. Асоціальні способи:

а) аморальні: куріння, алкоголь, наркотики;

б) злочинні: агресія, спрямована на завдання моральної чи фізичної шкоди іншим.

3. Аутотренінг і дихальні вправи.

IV. Поняття про волю:

1. Воля та її функції:

а) регулятивна;

б) спонукальна

в) гальмівна;

г) організаційна;

д) мобілізаційна.

2. Розлади волі:

а) слабка воля;

б) абулія.