Рекомендована література

1. Блонська В.І., Васильків Т.Г., Гриневич С.С., Заярна Н.М. та ін. Економіка підприємства: теорія і практикум (За редакцією доц. Міценко Н. Г., доц. Ященко О.І.): Навчальний посібник. – Львів:«Магнолія 2006», 2008.– С. 289 -- 315.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч.посібник.— Вид. 2-ге доповн. і переробл. -- К.: Атіка, 2007. -- С. 216 – 245.

3. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник – К.: В-во А.С.К., 2004. -- С. 289 – 333.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.-- Вид.

3-тє, без змін. – К.: КНЕУ, 2006, -- С. 157 – 202.

5. Закон України „Про інвестиційну діяльність” № 1560-ХІІ від 18.09.1991 (з подальшими змінами і доповненнями) // ВВР. – 1991. -- №47, ст. 646.

6. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 679 с. -- (Вища освіта ХХІ століття). – С. 311 – 364.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» / «Енциклопедія бухгалтера. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Т.1. – Київ: ПП «НВФ «Освіта». – С. 258 – 265.

План семінарського заняття № 9

Змістовий модуль 10. Інноваційна діяльність

Семінарське заняття № 1. Інноваційна діяльність (2 години)

Питання для підготовки доповідей

1. Нормативно-правова база інноваційної діяльності в Україні.

2, Загальна характеристика, об’єкти, напрями і тенденції розвитку організаційного прогресу.

3. Особливості оцінки економічної ефективності технічних і організаційних нововведень.

Питання для обговорення

1. Поняття, значення та загальна характеристика інноваційних процесів.

2. Класифікація інноваційних процесів.

3. Інноваційна діяльність підприємства.

4. Науково-технічний прогрес, його сутність, загальні та приоритетні напрями прояву.

Методичні поради щодо самостійної роботи

з підготовки до семінарського заняття

Розпочати вивчення проблемних питань теми необхідно з виокремлення сукупності термінів та їх тлумачення. У першу чергу слід з'ясувати спільне та різне у тлума­ченні термінів «новина» та «нововведення», «новація» та «інновація»; встановити зміст і види інноваційних процесів, їхнє місце в іннова­ційній діяльності підприємства. Розглядаючи цю тему, студент повинен розуміти, що всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи -- традиційні і інноваційні. Традиційні процеси і явища характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, а інноваційні -- розвиток останніх на якісно новому рівні.

Треба також знати, що за масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільне виробництв а усі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи -- локальні та глобальні.

Другим проблемним напрямом вивчення теми «Інноваційні про­цеси» вважається розвиток науково-технічного прогресу. Студент повинен знати, що науково-технічний прогрес (НТП), в буквальному розумінні означає безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки; у широкому суттєво-змістовному значенні -- це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технології, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Науково-технічний прогрес має певну мету та певні напрями її досягнення. Ці напрями поділяються на загальні та пріоритетні, го­ловною метою вивчення їх є визначення основи такого поділу. При цьому з цілісної сукупності напрямів НТП доцільно виокремити та­кі, що є загальними та пріоритетними для України, й визначити їхнє місце в адекватних процесах загальносуспільного характеру. Базую­чись на відповідних статистичних даних, необхідно дослідити тен­денції трансформації пріоритетів нововведень на сучасному етапі пе­ретворень у різних секторах національної економіки.

Розвиток техніки та технології, накопичення нових наукових до­сягнень в основному здійснюються за рахунок технічних нововве­день. Але у динаміці інноваційних процесів переважають організа­ційні, економічні, соціальні та юридичні нововведення. Ця група нововведень знаходить своє відображення у процесах, що мають міс­це в організаційному прогресі. Студенти повинні знати, що організаційний прогрес виступає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку і підвищення ефективності виробництва. Студенти повинні дослідити особливості організаційного прогресу, що відрізняють його від НТП.

Завершальним аспектом інноваційної діяльності підприємств, що їх необхідно ґрунтовно дослідити та вивчити, є основні тенденції організаційного прогресу. Вивчаючи цей блок проблемних питань, доцільно у першу чергу дослідити основні шляхи, якими розвивався організаційний прогрес від початку свого прояву до сучасного мо­менту; виокремити ключові напрямки трансформацій цього процесу та віднайти ті, що забезпечуватимуть активний розвиток інновацій­ної діяльності у майбутньому.

Визначення результативності інноваційної діяльності підприєм­ства ґрунтується на розрахунках ефективності реалізації науково-технічних нововведень. Проведення таких розрахунків передбачає використання певних методів визначення ефективності технічних та інших нововведень. Вивчаючи існуючі та використовувані методич­ні підходи до визначення ефективності нововведень, необхідно звер­нути увагу на такі, що забезпечують найбільшу точність з урахуван­ням не тільки чинника часу, а й динамічного розвитку середовища, що оточує підприємство.

В цілому методичний підхід до визначення ефективності НТП базується на формулах :

Ефект = Результати – Витрати

Ефективність = Результати / Витрати

У разі більш глибокого ознайомлення з методологією розрахунку ефективності нововведень доцільно вивчити порядок визначення народногосподарського та внутрішньогосподарського економічного ефекту.

Інноваційні процеси мають значні періоди перебігу у часі, особ­ливо фундаментальні наукові дослідження, які можуть провадитися не один рік. Тому для точного визначення ефективності цих дослі­джень, а також результатів впровадження таких виробничих проце­сів необхідно враховувати зміни середовища господарювання під­приємства у часі. Для цього треба докладно розглянути методологіч­ні підходи до дисконтування грошових потоків, протягом підготов­ки та реалізації нововведення.

Хоча питома вага технічних нововведень у загальних обсягах реалізації науково-технічних нововведень є значною, не менш ва­жливі й організаційні нововведення. Вони не потребують значних капітальних вкладень, але можуть мати ефективність на рівні з науково-технічними нововведеннями. При всій схожості у підхо­дах до визначення ефективності впровадження організаційних но­вовведень вони мають і певні особливості, на які необхідно звер­нути увагу. Крім того, вивчаючи особливості розрахунків ефек­тивності організаційних нововведень, доцільно розглянути й ме­тоди визначення соціального ефекту від реалізації конкретного нововведення.