- •Тема 6. Експорт і імпорт товарів
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами як форма мед
- •4.2. Місце україни на світових товарних ринках
- •4.3. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.1. Багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.1.1. Принципи міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.1.2. Сот як інститут регулювання міжнародної торгівлі
- •4.3.1.3. Міжнародні товарні угоди та міжнародні конвенції у регулюванняі міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.2. Двостороннє регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •4.4. Суб'єкти виконання багатосторонніх і двосторонніх торговельних угод україни
- •4.4.1. Державні торговельні підприємства як суб'єкти міжнародної торгівлі
- •4.4.2. Експортно-імпортна діяльність українських підприємств різних форм власності
- •4.5. Державне регулювання зовнішньої торгівлі в україні
- •4.5.1. Нормативно-правова база державного регулювання зовнішньої торгівлі україни товарами
- •4.5.1.1. Нормативно-правові акти загального характеру
- •4.5.1.2. Закон україни "про зед" як основний нормативно-правовий акт спеціального характеру
- •4.5.2. Методи державного регулювання зовнішньої торгівлі україни товарами:
- •4.5.2.1. Митно-тарифне регулювання
- •4.5.2.2. Нетарифне регулювання
- •4.5.2.3. Спеціальні заходи щодо імпорту товарів
- •4.6. Сучасний стан зовнішньої торгівлі україни товарами та її державного регулювання.
- •4.6.1. Динаміка та чинники розвитку зовнішньої торгівлі товарами
- •4.6.2. Особливості державного регулювання зовнішньої торгівлі україни в умовах членства у сот
- •4.6.2.1. Зміни у митно-тарифному регулюванні
- •4.6.2.2. Специфіка нетарифного регулювання
4.6.2.2. Специфіка нетарифного регулювання
І. Членство України у СОТ зобов'язало її скасувати та більше не застосовувати поширені раніше кількісні засоби захисту внутрішнього ринку – квотування та ліцензування.
Зокрема, заборона квотування стосується імпорту яловичого фаршу, автобусів, вантажних і легкових автомобілів старших за 8 років; експорту брухту кольорових металів, зернових, благородних металів і каменів, за винятком золота срібла та діамантів.
Виключення становлять ті випадки, коли потреба у квотах і ліцензіях може бути обґрунтована правилами СОТ. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1183 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2011 рік" встановлено, що квотування торкнеться таких товарів, як срібло, золото, відходи та брухт дорогоцінних металів. Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню, є дедалі ширшим і включає, крім вище вказаних товарів, фарби друкарські із захисними властивостями; папір некрейдований з водяними знаками; матеріали та обладнання для вироблення дисків для лазерних систем зчитування; озоноруйнівні речовини; товари, що можуть містити озоноруйнівні речовини. Також підлягає ліцензуванню імпорт деяких видів інсектицидів, гербіцидів, фунгіцидів та ін. та експорт товарів з вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів, а також експорт нафти та газу українського походження.
ІІ. Технічні бар'єри. На момент вступу України до СОТ вітчизняна система стандартизації та сертифікації була достатньою мірою гармонізована з вимогами, встановленими Угодою про технічні бар'єри у торгівлі СОТ. Робота у цій сфері триває. Так, протягом 2007-2008 рр. було гармонізовано близько 500 національних стандартів і 19 технічних регламентів. План заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ передбачає, що в України протягом 2009-2012 рр. будуть введені у дію 18 технічних регламентів промислової продукції, які відповідають європейським директивам.
ІІІ. До моменту вступу до СОТ Україна була переважно відповідачем у справах антидемпінгових та антисубсидійних заходів, то нині перед нею відкриваються широкі можливості для використання таких заходів у протекціоністських цілях.
Усього з моменту отримання Україною незалежності та до її вступу до СОТ проти українських експортерів у світі було запроваджено понад 90 антидемпінгових, компенсаційних (антисубсидійних) та інших подібних заходів. Для українського експорту були закриті ринки загальною ємністю понад 2 млрд дол. Більшість цих справ стосувалася експорту металопродукції, до 2006 р. заборонні заходи застосовувалися не до окремих підприємств, а до цілих галузей, оскільки Україна вважалася країною з неринковою економікою.
Після вступу до СОТ Україною започатковано антидемпінгові і спеціальні розслідування: 2008 р. - ініційовано 6 справ, 2009 р. – сім справ:
Антидемпінгове розслідування щодо імпорту половинок і четвертинок курей свійських, ніжок та їх частин зі США та Бразилії, антидемпінгове розслідування щодо імпорту полотен трикотажних ворсових і полотна махрового з Китайської Народної Республіки та Республіки Корея, спеціальне розслідування щодо імпорту сірників незалежно від країни походження та експорту.