- •Тема 6. Експорт і імпорт товарів
- •4.1. Міжнародна торгівля товарами як форма мед
- •4.2. Місце україни на світових товарних ринках
- •4.3. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.1. Багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.1.1. Принципи міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.1.2. Сот як інститут регулювання міжнародної торгівлі
- •4.3.1.3. Міжнародні товарні угоди та міжнародні конвенції у регулюванняі міжнародної торгівлі товарами
- •4.3.2. Двостороннє регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •4.4. Суб'єкти виконання багатосторонніх і двосторонніх торговельних угод україни
- •4.4.1. Державні торговельні підприємства як суб'єкти міжнародної торгівлі
- •4.4.2. Експортно-імпортна діяльність українських підприємств різних форм власності
- •4.5. Державне регулювання зовнішньої торгівлі в україні
- •4.5.1. Нормативно-правова база державного регулювання зовнішньої торгівлі україни товарами
- •4.5.1.1. Нормативно-правові акти загального характеру
- •4.5.1.2. Закон україни "про зед" як основний нормативно-правовий акт спеціального характеру
- •4.5.2. Методи державного регулювання зовнішньої торгівлі україни товарами:
- •4.5.2.1. Митно-тарифне регулювання
- •4.5.2.2. Нетарифне регулювання
- •4.5.2.3. Спеціальні заходи щодо імпорту товарів
- •4.6. Сучасний стан зовнішньої торгівлі україни товарами та її державного регулювання.
- •4.6.1. Динаміка та чинники розвитку зовнішньої торгівлі товарами
- •4.6.2. Особливості державного регулювання зовнішньої торгівлі україни в умовах членства у сот
- •4.6.2.1. Зміни у митно-тарифному регулюванні
- •4.6.2.2. Специфіка нетарифного регулювання
4.3. Регулювання міжнародної торгівлі товарами
Регулювання міжнародної торгівлі товарами - сукупність методів, інструментів і механізмів впливу на міжнародні торговельні зв'язки, які використовуються державами та міжнародними організаціями з метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі на засадах справедливості, рівноправності її учасників і дотримання балансу національних інтересів країн, що беруть участь у торговельних відносинах.
Регулювання МТ відбувається на рівнях – міжнародному та національному:
міжнародний рівень представлений взаємодією двох або декількох держав з питань регулювання торговельних відносин між країнами, що беруть участь у регулятивній діяльності:
багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі, яке ґрунтується на взаємодії багатьох країн світу щодо створення міжнародних норм торгівлі товарами та здійснюється в рамках діяльності міжнародних організацій (ООН, СОТ, СМО тощо) та виконання багатосторонніх торговельних угод;
двостороннє регулювання міжнародної торгівлі, яке відбувається шляхом укладання договорів між двома державами щодо особливостей здійснення та регулювання взаємної торгівлі;
національний рівень - державне регулювання зовнішньої торгівлі даної країни – сукупність механізмів управління зовнішньоторговельними відносинами, заснованими на нормативно-правових підставах, з метою упорядкування взаємодії суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності та підвищення ефективності такої взаємодії, а також задля запобігання потенційним негативним наслідкам нерегульованого розвитку зовнішньоторговельних відносин.
Участь України у міжнародному рівні регулювання міжнародної торгівлі товарами полягає у такому:
- вступивши у травні 2008 р. до СОТ, Україна отримала можливість стати повноправним учасником міжнародної торгівлі на засадах рівноправності та недискримінації;
- підписавши низку конвенцій та міжнародних угод у сфері купівлі-продажу товарів, Україна взяла на себе зобов'язання узгоджувати свою зовнішню політику, у тому числі торговельну, з нормами міжнародного права та водночас отримала можливість вимагати дотримання цих норм щодо неї з боку інших держав;
- на двосторонньому рівні зовнішня торгівля України регулюється угодами про вільну торгівлю, про торговельне співробітництво, про торговельно-економічне співробітництво, а також інтеграційними угодами.
4.3.1. Багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі товарами
4.3.1.1. Принципи міжнародної торгівлі товарами
На багатосторонньому рівні регулювання основним нормативно-правовим актом, який регламентує принципи здійснення міжнародної торгівлі, є Заключний акт Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), прийнятий на першій сесії Конференції у 1964 р. (принципи міжнародної торгівлі).
4.3.1.2. Сот як інститут регулювання міжнародної торгівлі
Найвпливовішою спеціалізованою міжнародною організацією у сфері регулювання міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (СОТ). Станом на початок 2011 р. членами СОТ є 153 країни світу, ще близько 30 країн набули статусу спостерігачів; нормами та правилами угод СОТ регулюється більш 90% світової торгівлі [2].
Основна мета діяльності СОТ полягає у забезпеченні якомога більшої свободи торгівлі, поки не з’явиться негативний побічний ефект від лібералізації торгівлі. Тому угоди СОТ являють собою механізм, метою якого є ефективний захист країнами власних інтересів.
Головні завдання СОТ є обслуговування та реалізація багатосторонніх торговельних угод та угод з обмеженим колом учасників, які разом утворюють інституційну основу СОТ; дія в якості форуму для проведення міжнародних торгових переговорів; сприяння врегулюванню торгових суперечок, контроль національної торгової політики країн – членів; співробітництво з іншими міжнародними організаціями, які беруть участь у формуванні глобальної економічної політики.
16 травня 2008 р. Україна набула повноправного членства у СОТ, ставши її 152 членом.
І. 2008-2010 рр. було прийнято вісім Законів України, спрямованих на гармонізацію законодавства України в рамках вступу до СОТ:
приведено норми національного законодавства у галузі застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідність до Угоди про застосування статті VІ ГАТТ-1994 та Угоди про захисні заходи;
внесено зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": заборонено обмеження імпорту товарів, до яких установлюються певні квоти, до повного використання цих квот; передбачено, що в митному оформленні товарів, що ліцензуються та навантажуються навалом, не може бути відмовлено за незначні відхилення вартості, кількості або ваги від тих значень, що містяться у ліцензії;
удосконалено законодавство у сфері фітосанітарного, ветеринарного, санітарно-епідеміологічного контролю, ліцензування, сертифікації експорту та імпорту товарів тощо.
ІІ. З метою забезпечення належної імплементації зобов’язань, які містяться у Протоколі про вступ України до СОТ, та положень угод СОТ Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 30.10.2008 р. № 1381-р “Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ” та від 17.12.2008 р. № 1570-р “Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членства у Світовій організації торгівлі”.
ІІІ. Вступивши до СОТ, Україна приєдналася до низки угод цієї організації, які регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі. Особливу значущість мають угоди, які містяться у Додатку А1 до Маракеської угоди:
Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ 1994)
Угода про сільське господарство;
Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;
Угода про текстиль та одяг;
Угода про технічні бар’єри в торгівлі (Угода ТБТ);
Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс);
Угода про застосування Статті VI ГАТТ 1994 р. (щодо антидемпінгового мита);
Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994 р. (щодо оцінки товару для митних цілей);
Угода про передвідвантажувальну інспекцію;
Угода про правила визначення походження;
Угода про процедури ліцензування імпорту;
Угода про субсидії та компенсаційні заходи;
Угода про захисні заходи [9].
Україна є учасницею угод СОТ, які є обов'язковими для всіх членів організації (Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок; Механізм огляду торговельної політики), приєдналася до деяких торговельних угод СОТ з обмеженою кількістю учасників, зокрема, до Угоди про торгівлю цивільною авіатехнікою.
Україна як член ООН з моменту заснування останньої 24 жовтня 1945 р. (тоді Україна перебувала у складі СРСР) бере участь у діяльності спеціальних організацій у сфері міжнародної торгівлі: Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД, Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр (спільний допоміжний орган СОТ та ООН в особі ЮНКТАД) тощо.