4.3. Регулювання міжнародної торгівлі товарами

Регулювання міжнародної торгівлі товарами - сукупність методів, інструментів і механізмів впливу на міжнародні торговельні зв'язки, які використовуються державами та міжнародними організаціями з метою сприяння розвитку міжнародної торгівлі на засадах справедливості, рівноправності її учасників і дотримання балансу національних інтересів країн, що беруть участь у торговельних відносинах.

Регулювання МТ відбувається на рівнях – міжнародному та національному:

1. міжнародний рівень представлений взаємодією двох або декількох держав з питань регулювання торговельних відносин між країнами, що беруть участь у регулятивній діяльності:

• багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі, яке ґрунтується на взаємодії багатьох країн світу щодо створення міжнародних норм торгівлі товарами та здійснюється в рамках діяльності міжнародних організацій (ООН, СОТ, СМО тощо) та виконання багатосторонніх торговельних угод;

• двостороннє регулювання міжнародної торгівлі, яке відбувається шляхом укладання договорів між двома державами щодо особливостей здійснення та регулювання взаємної торгівлі;

2. національний рівень - державне регулювання зовнішньої торгівлі даної країни – сукупність механізмів управління зовнішньоторговельними відносинами, заснованими на нормативно-правових підставах, з метою упорядкування взаємодії суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності та підвищення ефективності такої взаємодії, а також задля запобігання потенційним негативним наслідкам нерегульованого розвитку зовнішньоторговельних відносин.

Участь України у міжнародному рівні регулювання міжнародної торгівлі товарами полягає у такому:

- вступивши у травні 2008 р. до СОТ, Україна отримала можливість стати повноправним учасником міжнародної торгівлі на засадах рівноправності та недискримінації;

- підписавши низку конвенцій та міжнародних угод у сфері купівлі-продажу товарів, Україна взяла на себе зобов'язання узгоджувати свою зовнішню політику, у тому числі торговельну, з нормами міжнародного права та водночас отримала можливість вимагати дотримання цих норм щодо неї з боку інших держав;

- на двосторонньому рівні зовнішня торгівля України регулюється угодами про вільну торгівлю, про торговельне співробітництво, про торговельно-економічне співробітництво, а також інтеграційними угодами.

4.3.1. Багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі товарами

4.3.1.1. Принципи міжнародної торгівлі товарами

На багатосторонньому рівні регулювання основним нормативно-правовим актом, який регламентує принципи здійснення міжнародної торгівлі, є Заключний акт Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), прийнятий на першій сесії Конференції у 1964 р. (принципи міжнародної торгівлі).

4.3.1.2. Сот як інститут регулювання міжнародної торгівлі

Найвпливовішою спеціалізованою міжнародною організацією у сфері регулювання міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (СОТ). Станом на початок 2011 р. членами СОТ є 153 країни світу, ще близько 30 країн набули статусу спостерігачів; нормами та правилами угод СОТ регулюється більш 90% світової торгівлі [2].

Основна мета діяльності СОТ полягає у забезпеченні якомога більшої свободи торгівлі, поки не з’явиться негативний побічний ефект від лібералізації торгівлі. Тому угоди СОТ являють собою механізм, метою якого є ефективний захист країнами власних інтересів.

Головні завдання СОТ є обслуговування та реалізація багатосторонніх торговельних угод та угод з обмеженим колом учасників, які разом утворюють інституційну основу СОТ; дія в якості форуму для проведення міжнародних торгових переговорів; сприяння врегулюванню торгових суперечок, контроль національної торгової політики країн – членів; співробітництво з іншими міжнародними організаціями, які беруть участь у формуванні глобальної економічної політики.

16 травня 2008 р. Україна набула повноправного членства у СОТ, ставши її 152 членом.

І. 2008-2010 рр. було прийнято вісім Законів України, спрямованих на гармонізацію законодавства України в рамках вступу до СОТ:

1. приведено норми національного законодавства у галузі застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідність до Угоди про застосування статті VІ ГАТТ-1994 та Угоди про захисні заходи;

2. внесено зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": заборонено обмеження імпорту товарів, до яких установлюються певні квоти, до повного використання цих квот; передбачено, що в митному оформленні товарів, що ліцензуються та навантажуються навалом, не може бути відмовлено за незначні відхилення вартості, кількості або ваги від тих значень, що містяться у ліцензії;

3. удосконалено законодавство у сфері фітосанітарного, ветеринарного, санітарно-епідеміологічного контролю, ліцензування, сертифікації експорту та імпорту товарів тощо.

ІІ. З метою забезпечення належної імплементації зобов’язань, які містяться у Протоколі про вступ України до СОТ, та положень угод СОТ Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 30.10.2008 р. № 1381-р “Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ” та від 17.12.2008 р. № 1570-р “Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членства у Світовій організації торгівлі”.

ІІІ. Вступивши до СОТ, Україна приєдналася до низки угод цієї організації, які регулюють різні аспекти міжнародної торгівлі. Особливу значущість мають угоди, які містяться у Додатку А1 до Маракеської угоди:

1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ 1994)

2. Угода про сільське господарство;

3. Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів;

4. Угода про текстиль та одяг;

5. Угода про технічні бар’єри в торгівлі (Угода ТБТ);

6. Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс);

7. Угода про застосування Статті VI ГАТТ 1994 р. (щодо антидемпінгового мита);

8. Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994 р. (щодо оцінки товару для митних цілей);

9. Угода про передвідвантажувальну інспекцію;

10. Угода про правила визначення походження;

11. Угода про процедури ліцензування імпорту;

12. Угода про субсидії та компенсаційні заходи;

13. Угода про захисні заходи [9].

Україна є учасницею угод СОТ, які є обов'язковими для всіх членів організації (Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок; Механізм огляду торговельної політики), приєдналася до деяких торговельних угод СОТ з обмеженою кількістю учасників, зокрема, до Угоди про торгівлю цивільною авіатехнікою.

Україна як член ООН з моменту заснування останньої 24 жовтня 1945 р. (тоді Україна перебувала у складі СРСР) бере участь у діяльності спеціальних організацій у сфері міжнародної торгівлі: Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД, Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговельний центр (спільний допоміжний орган СОТ та ООН в особі ЮНКТАД) тощо.