Завдання для самостійного виконання

Для закріплення вивченого матеріалу необхідно заповнити таблицю 1.

Таблиця 1

Асортимент оліф

№	Найменування (марка) оліфи	ДСТУ, ГОСТ або ТУ, за яким випускається оліфа	Вид та вміст плівкоутворюючої речовини	Призначення	Розфасовка
1	2	3	4	5	6

Питання для контролю знань за розділом „Асортимент оліф”:

1. Поняття оліфи.

2. Призначення оліф.

3. Сировина для виготовлення оліф.

4. Класифікація рослинних масел за ступенем висихання.

5. Чим пояснити здатність масла до висихання.

6. Асортиментні групи оліф.

7. Склад натуральної оліфи.

8. Класифікація натуральних оліф за способом їх отримання.

9. Класифікація напівнатуральних оліф.

10. Ущільнені оліфи: властивості та призначення.

11. Алкідні оліфи: властивості та призначення.

12. Комбіновані оліфи: властивості та призначення.

13. Штучні оліфи: властивості та призначення.

При виконанні завдання 1.3 необхідно пам'ятати наступне.

Лак – це розчин плівкоутворюючих речовин (природних та синтетичних смол, ефірів целюлози, бітумів, препарованих рослинних масел або їхніх жирних кислот) в органічних розчинниках (легколеткі органічні рідини) або у воді, який утворює після твердження (висихання) тверду, блискучу (крім асфальтобітумних лаків), однорідну і прозору (крім бітумного лаку) плівку.

Утворені плівки захищають вироби з металу, дерева, шкіри й інших матеріалів від корозії, гниття і надають їм гарний зовнішній вигляд. Значна кількість лаків використовується для приготування емалевих фарб, ґрунтовок і шпаклівок.

До складу лаків входять плівкоутворюючі речовини, розчинники, розріджувачі, пластифікатори, каталізатори, ініціатори, затверджувачі. Для кольорових лаків застосовують органічні барвники.

Розріджувачами після розчинення плівкоутворювачів розбавляють лак до необхідної в'язкості. Застосовують їх для економії дорогих розчинників. Це, як правило, більш дешеві леткі речовини, які не здатні самостійно розчиняти плівкоутворюючу речовину, але добре змішуються з отриманим концентрованим лакофарбовим розчином, можуть понизити його в'язкість.

Розподіл органічних рідин на розчинники та розріджувачі застосовується лише відносно певної плівкоутворювальної речовини. Наприклад, етиловий спирт добре розчиняє багато смол, але не розчиняє целюлозу і відносно до неї є розріджувачем.

Розчинники і розріджувачі повністю випаровуються під час висихання лакових плівок. Розчинниками й розріджувачами є бензин - розчинник, бензол, сольвент-нафта, скипидар тощо.

Пластифікатори використовують у виробництві смоляних і нітроцелюлозних лаків для пом'якшення плівки, підвищення її еластичності та адгезійної здатності. Як пластифікатори застосовують ефіри фталевих, фосфорної кислот і деякі хлоровані вуглеводи (дибутилфталат, діоктилфталат, совол та ін.).

Лаки прийнято класифікувати за призначенням, природою плівкоутворюючої речовини, характером плівкоутворення, кольором, способом сушіння, процентним вмістом плівкоутворюючої речовини.

– За природою плівкоутворюючої речовини – смоляні, ефіроцелюлозні, бітумні (асфальтобітумні).

– За призначенням – для зовнішніх робіт (атмосферостійкі), для внутрішніх робіт, стійкі до агресивних середовищ, термостійкі, електроізоляційні, меблеві, лаки спеціального призначення (для обробки шкіри, для покриття білої жерсті консервних банок та інші).

– За характером плівкоутворення – лаки, що утворюють тверді плівки за рахунок випаровування летких органічних розчинників; лаки, що утворюють тверді плівки не тільки за рахунок випаровування летких органічних розчинників, але і в результаті різних хімічних перетворень.

– За кольором – безкольорові, кольорові, чорні.

– За способом сушіння – холодної сушки (лаки, плівки яких можуть тверднути при 18 – 20 ⁰С) та гарячої сушки.

– За процентним вмістом плівкоутворюючої речовини – власне лаки (плівкоутворюючої речовини не менше 30%) та політури (плівкоутворюючої речовини 10 – 20 %).

Розрізняють лаки спиртові, алкідні, нітроцелюлозні. Останні утворюють найкращі й найміцніші покриття. Спиртові лаки трохи поступаються нітроцелюлозним за зовнішнім виглядом, крім того, їх дуже важко полірувати. Масляні лаки хоча й не вимагають полірування, за зовнішнім виглядом значно гірші спиртових.