Завдання для самостійного виконання

Для закріплення вивченого матеріалу необхідно заповнити таблицю 2.

Таблиця 2

Асортимент лаків

№	Найменування лаку у відповідності до маркування	ГОСТ або ТУ, за яким випускається лак	Вид плівкоутво-рюючої речовини	Колір	Призначення
1	2	3	4	5	6

Питання для контролю знань за розділом „Асортимент лаків”:

1. Поняття лаків.

2. Призначення лаків.

3. Склад лаків та призначення окремих його компонентів.

4. Ознаки класифікації асортименту лаків.

5. Класифікація лаків за призначенням.

6. Класифікація лаків за природою плівкоутворюючої речовини.

7. Природні смоли, що використовуються у виробництві лаків.

8. Синтетичні смоли, що використовуються у виробництві лаків.

9. Класифікація лаків за характером плівкоутворення.

10. Класифікація лаків за способом сушіння.

11. Класифікація лаків за кольором.

12. Відмінність лаку від політури.

Під час виконання завдання 1.4 треба знати наступне.

Фарби - це суспензії пігментів в плівкоутворюючих речовинах, що утворюють після висихання непрозорі однорідні покриття.

Фарби призначені для внутрішнього і зовнішнього фарбування по цегельним, бетонним, оштукатуреним, дерев'яним й іншим пористим поверхням, по заґрунтованій поверхні металу, а також по старих покриттях.

До компонентів, з яких виготовляють фарби, відносяться:

1. Плівкоутворюючі речовини - рослинні оліфи, бітуми й асфальти, білкові речовини (казеїн, кістковий клей), спеціально оброблена целюлоза. Група синтетичних плівкоутворюючих речовин – це алкідні, епоксидні, карбамідо- і меламіноформальдегідні, фенолоформальдегідні, перхлорвінілові та інші смоли.

2. Пігмент – це найчастіше високодисперсні мінеральні та неорганічні речовини, які мають певний колір та нерозчинні у воді, органічних розчинниках і плівкоутворюючих речовинах. Вони надають матеріалу необхідний колір, непрозорість і покривність. Пігменти групуються таким чином:

1) за походженням: неорганічні, органічні та мінеральні;

2) за кольором пігменти: ахроматичні (білі, чорні, сірі), хроматичні (жовті, зелені, червоні тощо);

3) за призначенням: малярні, ґрунтові, для художніх фарб тощо.

При затиранні фарб та їх розведенні важливо визначити співвідношення між кількістю пігменту та плівкоутворюючої речовини. При високому вмісті плівкоутворюючої речовини знижується механічна міцність фарбової плівки. При недостатній кількості плівкоутворюючої речовини частки пігменту погано склеюються між собою, фарбова плівка робиться рихлою, погано прилипає, легко розтріскується та осипається. Під час вибору пігментів для фарб враховують також їх покривність, фарбову здатність, хімічну стійкість, щільність, плівкоутворення під час тривалого зберігання.

3. Наповнювач - суха неорганічна речовина, що застосовується як добавка до пігментів під час виготовлення непрозорих лакофарбових матеріалів для надання їм необхідних властивостей (підвищення механічної міцності, тепло- та вогнестійкості покриттів) і для економії пігментів. Як наповнювачі використовують барит, оміакарб, крейду та ін.

4. Пластифікатор - органічний продукт, практично нелеткий, який вводиться у плівкоутворюючу речовину для надання лакофарбовим покриттям необхідної еластичності, а іноді й морозостійкості покриття (дибутилфталат, діоктилфталат тощо).

5. Розчинники - органічні леткі рідини (вуглеводні, кетони, спирти та ін.) або суміш подібних рідин, що застосовується для розчинення плівкоутворюючих речовин для надання лакофарбовому матеріалу необхідної в'язкості.

6. Сикативи - додаються як каталізатор для прискорення висихання лакофарбового матеріалу в процесі його виготовлення і застосування. Залежно від типу сикативу процес плівкоутворення починається або з формування поверхневої плівки (кобальтові сикативи), або з підкладки, а потім поширюється по всій товщині плівки (марганцеві й свинцеві сикативи). Швидкість висихання плівок масляних лакофарбових матеріалів пропорційна кількості сикативу, що вводиться, лише до певної межі. Якщо сикатив вводиться у кількості, що перевищує оптимальну, швидкість висихання знову знижується. Варто враховувати, що дія сикативів не припиняється й після висихання плівки. Введення сикативу в надлишку може привести до передчасного старіння покриттів.

7. Добавки - це ініціатори, затверджувачі, прискорювачі, стабілізатори, емульгатори тощо:

– розріджувач - органічна летка рідина, яка застосовується для розведення лакофарбових матеріалів з метою зниження їхньої в'язкості та переведення в стан, придатний для нанесення на поверхню, що фарбується;

– затверджувач - хімічна речовина, що вводиться до складу поліефірних, епоксидних і деяких інших полімерів і лакофарбових матеріалів на їхній основі для твердіння, у результаті утворення поперечних зв'язків між макромолекулами; затверджувач використовується для отримання неплавкого нерозчинного продукту;

– прискорювач - хімічна речовина, що вводиться для підвищення швидкості твердіння полімеру;

– диспергатори - речовини, що змочують пігменти і наповнювачі, прискорюють їх диспергування (перетирання) у рідкому середовищі та рівномірний розподіл у фарбах (поліфосфати, лецитін, альгінат натрію, полівініловий спирт);

– емульгатори - речовини, що полегшують утворення водних дисперсій плівкоутворювачів і надають їм стійкість (солі жирних кислот та інші поверхнево-активні речовини);

– стабілізатори - поверхнево-активні речовини, що вводять до складу фарб для підвищення стабільності властивостей як у процесі переробки, так і під час експлуатації фарби (дейканол);

– загусники – підвищують в'язкість фарби (карбоксіметилцелюлоза, а також мінеральні добавки - бентоніт, прожарені глини);

– піногасники (антивспінювачі) - речовини, які запобігають піноутворення в процесі виготовлення і нанесення водно-дисперсійних фарб (поліорганосилоксани, уайт-спирит, скипидар);

– структуруючі добавки – речовини, які надають фарбам пластичність, структурну в'язкість і тиксотропність та уповільнюють їх розшаровування (аеросил і бентоніт);

– коалесцируючі добавки – реагенти, що поліпшують коалесценцію (злипання) полімерних часток у процесі формування покриття;

– інгібітори корозії - протикорозійні речовини, які захищають від підплівкової корозії металеву підкладку в процесі твердіння фарби і формування покриття (бензоат натрію, нітрит натрію);

– антифризи – речовини, що захищають фарби від замерзання (диетиленгліколь).

Від якості та співвідношення компонентів залежать властивості фарби.

Асортимент фарб прийнято групувати за цілим рядом ознак: хімічному складу (типу плівкоутворювача), переважному призначенню, консистенції, кольору, декоративним властивостям, специфічним умовам експлуатації, способам нанесення, умовам сушіння.

Залежно від виду плівкоутворюючої речовини розрізняють фарби:

1. Фарби масляні - суспензія пігментів або їхньої суміші з наповнювачами в оліфі, які випускаються в густотертому і готовому для застосування вигляді для внутрішніх і зовнішніх робіт. Масляні фарби бувають на натуральній оліфі, на оліфі оксоль, на комбінованих оліфах. Також їх поділяють на густотерті та рідкотерті.

2. Фарби алкідні - суспензія пігментів або їхньої суміші з наповнювачами в гліфталевій, пентафталевій або іншій алкідній оліфі, яка призначена для тих же цілей, що й масляна фарба.

3. Фарби водно-дисперсійні (водоемульсійні) - суспензія пігментів або їхніх сумішей з наповнювачами у водних дисперсіях синтетичних полімерів (полівінілацетатної емульсії, бутадієнстирольному латексі тощо) з додаванням допоміжних речовин (емульгаторів, стабілізаторів та ін.), яка утворює після твердження пофарбоване матове покриття.

4. Фарби порошкові - суха порошкоподібна композиція плівкоутворюючих речовин (полімерів, олігомерів) з пігментами, наповнювачами, затверджувачами й іншими добавками, яка утворює після сплавки, охолодження й твердження тверде непрозоре покриття.

5. Фарби емалеві - суспензія пігментів або їхніх сумішей з наповнювачами в лаку, яка утворює після висихання (твердження) непрозору тверду плівку з різним блиском і фактурою поверхні.

6. Клейові фарби - це суспензії пігментів і наповнювачів (зазвичай крейди) у водяних розчинах клею. Реалізують їх найчастіше у вигляді густотертих паст або порошкоподібних сумішей пігменту, наповнювача та ін.

Розглянемо більш докладно класифікацію емалевих, водно-дисперсійних, клейових та масляних фарб (таблиця 3).

Таблиця 3

Класифікація емалевих, водно-дисперсійних, клейових та масляних фарб за різними ознаками

Назва фарби		Класифікаційна ознака		Різновид фарби		Застосування та призначення фарби
Емалі		У залежності від різновиду лаку, який застосовується для виготовлення емалі		Алкідні		Для внутрішніх робіт для фарбування меблів, вікон, дверей, виробів з металу, які не піддаються впливу води і високих температур. Для зовнішніх робіт для фарбування металевих виробів - автомобілів, мотоциклів, велосипедів, дитячих колясок та ін.
				Нітроцелюлозні (нітроемалі)		Швидко висихають і застосовуються для внутрішніх і зовнішніх робіт, для фарбування легкових автомобілів, мотоциклів, холодильників, пральних машин тощо.
				Кремнійорганічні		Відрізняються підвищеною атмосферостійкістю, водостійкістю і високою температурою. Застосовуються для обробки металевих, дерев'яних, оштукатурених бетонних і цегельних поверхонь
Водно-диспер-сійні		У залежності від плівко утворю-вача		Полівінілацетатні		Для зовнішніх та внутрішніх робіт по дереву, штукатурці, металу та інші
				Стіролобутадієнові
				Акрилатні
Клейові	У залежності від виду клею, що використовуєть-ся		Казеїнові		Для внутрішніх і зовнішніх робіт по цеглі, штукатурці й бетону (обробляють фасади, сходові клітки, коридори тощо)
			Силікатні

Продовження таблиці 3

	Назва фарби		Класифікаційна ознака		Різновид фарби		Застосування та призначення фарби
Масляні		За консистенцією		Густотерті (пасти): білила (цинкові, літопонові та двоокис титану); кольорові на основі одного пігменту (охра, залізний сурик, мумія) або їхньої суміші (блакитна, палева, бежева тощо)		Розводять оліфами, додають розчинник і сикатив. Для зовнішніх і внутрішніх робіт по дереву, металу і штукатурці
				Рідкотерті (готові до використання)		Для зовнішніх і внутрішніх робіт по дереву, металу і штукатурці

За призначенням розрізняють фарби для зовнішніх, внутрішніх робіт, загального споживання, термостійкі, електроізоляційні, хімічно стійкі, художні, спеціального призначення.

За консистенцією фарби бувають: густотерті (деякі види масляних фарб), готові до споживання, сухі (казеїнові клейові), пастоподібні (силікатні).

За кольором фарби: білила (масляні фарби), білі, чорні та кольорові.

За декоративними властивостями: молоткові, шагреневі, флуоресцентні, рефлексні.

За специфічними умовами експлуатації: тропікостійкі, для Крайньої Півночі, для забрудненої атмосфери тощо.

За способами нанесення: фарби, що наносяться пензлем, пневматичним розпиленням та ін.

За умовами сушіння: фарби холодного сушіння та гарячого сушіння.