2. Кабінет валеології

Сучасний кабінет – це навчальний підрозділ школи, оснащений новітнім обладнанням, наочними посібниками та іншими пристосуваннями, у якому проводяться уроки, позакласні та факультативні заняття, а також здійснюється систематичне підвищення наукової та методичної кваліфікації працівників.

Насамперед відзначимо, що в проектах наявних шкіл не передбачений кабінет валеології (за М.В. Гріньовою) або культури здоров’я (за В.П. Горащуком), тому необхідно ретельно продумати місце цього кабінету. Кабінет повинен перебувати по можливості там, де менше шуму (вікна не повинні виходити на стадіон, ігрові й спортивні площадки). Кабінет бажано оснастити шумоізоляцією, тому що на уроках основ здоров’я, валеології та БЖД іноді потрібна ідеальна тиша (проведення аутогенного тренування, психологічного розвантаження, тренінгів і т.д.). Кабінет не повинен розташовуватись біля актового і спортивного залів та кабінету музики.

У кабінеті повинна бути лаборантська, у якій можна розміщати все встаткування й інвентар, необхідні для успішного проведення навчальної й позакласної роботи з формування культури здоров'я.

Зокрема, тут повинен бути комп'ютер, що містить банк даних про стан здоров'я учнів, учителів і, по можливості, їхніх батьків. Крім цього комп'ютер може зберігати й потім видавати інформацію про динаміку стану здоров'я учнів з 1 по 12 класи навчання в школі. На сьогоднішній день для цієї мети слід використовувати комп'ютерну програму “Школяр”, підготовлену В.Шаповаловою і рекомендовану Міністерством освіти і науки України. В комп’ютері також повинно зберігатися декілька варіантів оздоровчих систем як основи для створення індивідуальної оздоровчої системи конкретного учня. Як показує практика, при кабінеті повинен бути лаборант, що вміє працювати на комп'ютері.

Кабінет слід забезпечити комплектом навчального обладнання, до якого входить: класна дошка; робочі місця для учнів і вчителя; облаштунки для зберігання навчального обладнання (шафи, ящики, лотки та ін.) та для розміщення ТЗН; екран; пульти керування ТЗН, засоби для затемнення вікон. В кабінеті повинні бути прилади для проведення антропометричних вимірювань та валеодіагностики: ваги, ростомір, секундомір, тонометри, спірометри, станові і кистьові динамометри тощо. При обладнанні кабінету необхідно враховувати навчально-педагогічні, економічні та естетичні норми, правила, а також вимоги до техніки безпеки, (наказ Міністерства освіти України від 10 травня 1999 р. №134).

Інтер'єр кабінету повинен сприяти формуванню атмосфери психологічного і фізичного комфортк. Тому кольору стін і штор повинні бути “м'якими”, спокійними. Вікна повинні затемнюватися для проведення тренінгів і переглядів фільмів. Покриття підлоги бажано повстяне (приємний колір, тепле, м'яке, що знижує шум). На стінах необхідно розмістити не менше 15 дзеркал для проведення занять з таких тем, як дихальна гімнастика, физіогноміка, масаж і ін.

Планування кабінету, розміщення робочих місць, збереження навчального обладнання повинно здійснюватися з урахуванням вимог наукової організації праці.

Розміщення столів може бути традиційним, але зважаючи на те що значна частина навчальних занять з основ здоров’я, валеології та ОБЖД повинна проходити у формі тренінгу, бажано розмістити їх таким чином, щоб створити умови для роботи в малих групах, в колі тощо. Оптимальним є розміщення столів буквою “П” по периметру класної кімнати. Під час проведення тренінгових занять учитель, або підготовлені ним учні-тренери, знаходяться в центрі букви “П”, що забезпечує ефективний контакт з усіма учнями. Але найкращій варіант це – встановити в кабінеті крісла з відкидними столиками. Крісла створюють оптимальні умови для засвоєння учнями деяких валеотехнологій (наприклад, аутогенного тренування, психологічного розвантаження та ін.). В такому класі легше формується атмосфера співпраці і взаєморозуміння між вихованцями і їх наставником.

Оформлення кабінету повинно мати дидактичний зміст. Він повинен бути естетично оформлений і створювати атмосферу навчального предмета. В кабінеті не повинен знаходиться зайвий інвентар і встаткування. Для їх зберігання потрібно використати лаборантську. На стінах кабінету доцільно стаціонарно розмістити лише портрети вчених і репродукції картин. Таблиці, схеми, малюнки повинні бути змінними і відповідати тематиці заняття.

Для роботи необхідно широко використовувати стенди. На них розташовується відповідно до програми цифрова, текстова та ілюстративна інформація, добірки, матеріалів з періодичних видань, плани семінарських занять, списки рекомендованої літератури та ін. Під керівництвом викладача учні беруть активну участь у підготовці нових інформаційних матеріалів і оформленні стендів. Це дає можливість:

– поглиблювати знання учнів;

– розвивати їхню пізнавальну та творчу діяльність завдяки роботі над оформленням стендів;

– уносити елементи наукової організації праці в навчальну діяльність вчителя та учнів.

Розглянемо в якості приклада робочий стенд “Лікарські рослини”. Розміщення ілюстрацій – малюнків або фотографій лікарських трав (кульбаба, подорожник, кропива, ромашка, м’ята перцева, чистотіл та ін.) здійснюється залежно від художнього смаку тих, хто його оформлює.

Основний текст повинен бути написаний крупним шрифтом і містити ту основну інформацію, яку учні повинні запомятати. Наприклад:

“Застосування рослин як лікарських засобів заслуговує на довіру, бо вони є природними ліками, на відміну від хімічних препаратів.

Водночас застосування трав може бути шкідливим, оскільки деякі рослини містять токсичні речовини, зокрема, алкалоїди.”

Розмір тексту додаткової інформації визначається в залежності від розміру стенду. Але бажано використовувати різні кольори, щоб привернути увагу учнів. Наприклад, текст:

“Трави, відвари з яких безпечні:

люцерна, ячмінь, ромашка, евкаліпт, фенхель звичайний, родіола, насіння льону, шипшина, хміль, липа, м’ята перцева, малина, конюшина, розмарин, аралія, чабер, м’ята колосиста, валеріана, цикорій, пустирник, гісоп” бажано написати зеленими літерами, або на зеленому папері. А текст, що несе застерігаючу інформацію, має бути червоний:

“Трави, відвари з яких небезпечні:

арніка, пасльон солодко-гіркий, беладонна, крушина, бузина, наперстянка, белена, каштан кінський, аризема, дурман вонючий, омела біла, мускатний горіх, олеандр, м’ята болотна, барвінок, болиголов плямистий, пижмо, полинь, зіновать шотландська, александрійський лист, скунсова капуста”.

Поданий матеріал є основою стенда, який може доповнюватися інформацією, одержаною вчителем і учнем з різних джерел.

Настінне обладнання дає можливість створювати експозиції таких типів:

– змінна експозиція - методичні матеріали, розміщені у вигляді невеликих легких планшетів, які переміщуються на навісних металевих підставках;

– навісна експозиція – різні варіанти стендів у вигляді планшетів-вертушок, розсувних гармошок або розсувних щитів;

– комбінована експозиція – легка металева або дерев’яна конструкція для навчально-методичної літератури та для оформлення стіни.

Навчальні таблиці містять систематизовані числові, довідкові або інструктивні дані за основоположними питаннями курсу валеології. Для зберігання таблиці наклеюють на картон, полотно чи марлю або обклеюють полотном чи марлею тільки краї. До таблиць приклеюють тонкі планки з мотузковою петлею, що допомагає їх швидко вивісити на вбиті в раму гвіздки, а також зручно зберігати в шафі підвішеними на гачку з дроту. При цьому їх легко знаходити, діставати і вішати без ушкоджень.

Таблиці, наклеєні на картон, зберігають вертикально в ящику. Розмістити таблиці необхідно за темами курсу, позначаючи на зворотній стороні порядковий номер. На внутрішній стороні дверцят шафи, де зберігаються таблиці, розміщують список таблиць за цими номерами.

Плакат - це зорове унаочнення, яке діє на підсвідомість людини та створює виховний ефект. Під час вивчення валеології застосування плакатів має особливе значення: вони акумулюють актуальну інформацію про шкідливість паління, наркотиків, алкоголю, профілактики венеричних захворювань, СНІДУ та ін.

Схеми застосовують для наочного зображення взаємозв’язку між предметами та явищами. Наприклад, схема, що показує, як впливають різні емоції на здоров’я:

Емоції

 Сприяє захворюванню Сприяє здоров’ю 

Репродукції картин, як і таблиці, належать до найбільш розповсюджених традиційних друкованих засобів, що використовуються для вивчення основ валеології як засіб розвитку та виховання учнів. Вони:

• викликають емоції;

• легко запам’ятовуються, так як їх сприйняття супроводжується виникненням естетичних почуттів;

• активізують діяльність правої півкулі мозку;

• вони є джерелом власної думки;

• можуть бути корисною для навчання школярів робити описи..

Яскравий зоровий образ викликає в споглядача природне бажання поділитися своїми враженнями про те, що побачив, висловити своє ставлення до того, що зобразив художник: стимулює уяву учнів, використовується як матеріал для подальшого розвитку сюжету, наміченого художником.

Використання репродукцій передбачає вміння читати її, певний рівень естетичного розвитку учнів, вимагає від учителя додаткових знань у галузі образотворчого мистецтва, здібності відчувати красу образотворчого полотна: інакше вона не спроможна викликати емоційного відгуку в школярів, а вчитель не зможе підсилити це співпереживання і на його основі організувати валеологічне виховання.

Немає сенсу давати опис певного витвору мистецтва, бо те репродукції яких картин вибере для роботи вчитель залежить від його можливостей. Та визнані шедеври світового та вітчизняного мистецтва завжди мають певне виховне значення, оскільки висвітлюють найяскравіші моменти життя.

Для висвітлення результатів дослідницької роботи учнів з валеології необхідно широко використовувати ілюстративний матеріал у вигляді графіків і діаграм.

Матеріали щодо дидактичного забезпечення навчальних занять із

валеології повинні складатися з комплекту папок, кількість яких відповідає кількості уроків. Кожна з них включає:

* план проведення заняття;

* опис його обладнання;

* відомості, які записуються на дошці;

* запитання, завдання для учнів, тестові завдання;

* додаткові відомості з теми заняття;

* дидактичний матеріал: картки, плівки для кодоскопа, діапозитиви, схеми для демонстрації через епідіаскоп, вирізки з газет і журналів, кросворди, загадки, ребуси, головоломки.

Рекомендується таке розміщення обладнання в кабінеті валеології:

1. Передня стіна – класна дошка, ящик під нею для зберігання таблиць, підвісний екран.

2. Справа від дошки розміщені ніші для телевізора, відеомагнітофона, магнітофона.

3. Робоче місце вчителя – стіл, на якому можна розмістити епідіаскоп, кодоскоп.

4. Бокова і задня стіни – дзеркала, портрети вчених-валеологів, картини, стенди для експозиції матеріалів з теми заняття, плакати, виставка літератури валеологічного змісту.