- •Бондаренко є.А., Бойко м.М., Бабин і.І. Основи педагогічної майстерності в творчих завданнях, вправах, педагогічних задачах.
- •Основи педагогічної майстерності в творчих завданнях, вправах, педагогічних задачах.
- •Частина і. Розвиток педагогічної майстерності через формування культури спілкування.
- •Перевірте себе:
- •Частина друга. Техніка вчительської праці (вчительська майстерність).
- •Розділ і.
- •Розділ іі. Вміння управляти собою.
- •Розділ ііі.
- •Частина іv Вимоги до педагога – майстра.
- •Зміст педагогічної майстерності (заповніть схему).
Розділ іі. Вміння управляти собою.
2.2.1. Придумати оповідання на педагогігну тему.
За якими показниками можна визначити досконалий професійний голос? Визначте його роль в професійній дії.
Дайте характеристику різних елементів емоційно-образної виразності і розкрийте їх взаємозв’язок.
2.2.2. Створення творчого робочого самопочуття, емоційно-психологічне настроювання на роботу (знання м’язових “зажимів”).
Розминка:
“Сліпий і поводир” – група учасників ділиться на пари, члени якої стають один за одним. Перший учасник – “сліпий”; він закриває очі і довіряється іншому. Другий – “поводир” – стає з заду і бере першого за лікті. Його завдання: вести партнера по аудиторії, забезпечуючи його безпеку (Не зіткнутись із іншими, предметами). Пари рухаються, міняючись ролями. Час виконання 4-5 хвилин.
“Підтримка”. Вправа теж виконується в парах, члени якої тісно встають спинами один до одного. Завдання – присідати і вставати без допомоги рук. Час виконання 4-5 хвилин.
2.2.3. Розвиток уяви.
Перетворити не цікавий предмет, чи тему в цікаві.
Гра в дитячі ігри.
Знайти схожість або спільне між різними предметами.
Скласти розповідь від імені предмета або описати предмет як людину (вік., характер, звички і т.д.).
2.2.4. Завдання мікро групам: описати якомога більше способів, якими вчитель може зняти нервову напругу, що виникла на уроці. Записи узагальнюються, класифікуються. Деякі апробуються.
Обговорення:
Які причини виникнення нервової напруги і їх вплив на здоров’я вчителя.
Яка роль і значення здатності переключатися?
Перечисліть засоби переключення “за кілька секунд”.
2.2.5 Імітаційна гра: зайдіть в клас в образі директора, завуча, вчителя. Проаналізуйте як при цьому змінюється внутрішній стан.
2.2.6. Визначте (на основі запропонованої таблиці: А.П. Чернявская. Педагогическая техника в работе учителя. –М., 2001. – С. 91), якого рівня ви хочете досягнути в розвитку якостей індивідуального підходу до учнів. Намітьте шляхи розвитку виділених якостей.
Розділ ііі.
Вміння різних видів інструментовки педагогічних засобів впливу.
2.3.1. Проаналізуйте свої взаємини з рідними, оцініть свої стосунки з друзями, критично обдумайте ставлення до інших людей.
На основі стосунків будуватиметься вся ваша професійна діяльність. Через це доцільно прислухатися до порад Д. Карнегі у книзі “Як знаходити друзів і впливати на людей” (К., 1989. –С. 185).
Починайте з похвали та визнання переваг іншої людини;
Визнайте свої власні помилки, перш ніж критикувати іншого;
Дайте людині можливість зберегти своє власне обличчя;
Ставте запитання замість того, віддавати накази;
Хваліть людину за кожен навіть скромний успіх;
Створіть людині добре ім’я, щоб вона намагалася жити відповідно до нього;
Використовуйте заохочення. Дійте так, щоб недолік який ви хочете в людині виправити, виглядав легко виправним, а справа, якою ви прагнете її зацікавити, такою, що легко досягається;
Дійте так. Щоб було приємно виконувати те, чого ви хочете.
2.3.2. проаналізуйте своє ставлення до батьків. Хай допоможе в цьому вам Я. Корчак (Правила життя: Вибр. –К., 1989. –С. 446)
“Перше слово дитини – “мама”.
Не пам’ятаю, чи хто мені сказав, чи прочитав в книзі, що найстародавніше слово, яке придумали первісні люди, було саме “мама”, тому слово “мама” схоже в багатьох мовах.
За грецькою – мémер, за латинською – mater, за французькою – mere, за німецькою – mutter.
Моя мама – ma mere – meine mutter – mea mater – мua меmep.
Вже немовля знає свою матір. Ще не говорить, не вміє ходити, а вже простягає ручата до матері. Впізнає її на вулиці, коли вона наближається, ще здалеку всміхається. Навіть сліпі від народження діти і ті, втратили зір. Торкаючись рукою обличчя матері, пізнають її і говорять: “мама – матуся – мамочка”.
Мама добра, весела або сердита, або сумна, здорова або хвора. Мама дозволяє, дає, забороняє, хоче або не хоче. Пізніше бачиш й інших матерів, не тільки свою. І довідуєшся, що матері є молоді, веселі, ті, що посміхаються, є стурбовані, стомлені, виснажені працею, є дуже освічені і не дуже, багаті і бідні, в шляпі або в хустині.
Неприємно, коли мама вийшла і довго не повертається. Буває, мама кожен день ходить на роботу або на довго поїде. Важко визнати, що є на світі сироти.
А ще пізніше чуєш або прочитаєш в газеті, що якась мати підкинула дитину. Вона навіть не пам’ятає матір. І не має в неї фотокартки і нічого на згадку. І так вчинила саме мати, яка повинна бути найближчою.
Чим ви можете пояснити подібну жорстокість?
Визначте засоби взаємодії класного керівника з батьками учнів?
У чому особливість відносин “мати – дитина”?
2.3.3. у вихованні часто використовуються такі засоби педагогічного впливу як переконання(1), примусу, присилування, людини(2), заохочення (3), та покарання(4), громадська думка (5) і поговір (6).
Визначте позитивну (+) і негативну (-) оцінку цих виховних заходів. Які з висловлених тверджень є, на ваш погляд, хибними?
Обґрунтуйте свої висновки.
№ п/п |
Засоби виховання |
Переконанн |
Примус |
Заохочення |
Покарання |
Громадська думка |
Поговір |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1. |
Часто переконання буває більш дієвим, ніж сила. (Езоп) |
|
|
|
|
|
|
2. |
Всяк має достатню силу, щоб виконати те, в чому він впевнений. (І. В. Гете) |
|
|
|
|
|
|
3. |
Звикаючи чинити все без роздумів, без переконання в істині та добрі, а лише за наказом, людина стає знеохоченою щодо добра і зла, і без докору сумління здійснює вчинки, що суперечать моральному почуттю, виправдовуються тим, “що так наказано”. (М. О. Добролюбов) |
|
|
|
|
|
|
4. |
Переконання є небезпечними ворогами істини, ніж неправда. (Ф. Ніцше) |
|
|
|
|
|
|
5. |
Примусові заходи виправдовуються розумом і приписуються совістю, звичайно. З застереженням, що вони не будуть більш суворими і обмеженими, ніж необхідно для користі. (М. Г. Чернишевський) |
|
|
|
|
|
|
6. |
Хоч як це дивно. Найтвердіші, непорушні переконання є найповерховішими. Глибокі переконання завжди рухливі. (Л. М. Толстой) |
|
|
|
|
|
|
7. |
Похвала корисна хоча б тому, що зміцнює нас у доброчинних намірах. (Ф. Ларошфуко) |
|
|
|
|
|
|
8. |
Ті, хто пожадливі до похвали, бідні на заслуги. (Плутарх) |
|
|
|
|
|
|
9. |
Хвала не може зміцнити чесноти. Про добро, що чиниться людиною, краще за все промовчати. Наслідувати добрий приклад – ось найщиріша похвала. (М. Ганді) |
|
|
|
|
|
|
10 |
Люди рідко бувають достатньо розумними, аби віддати перевагу корисній догані, а не небезпечній похвалі. (Ф. Ларошфуко) |
|
|
|
|
|
|
11 |
Перш ніж ганити, завжди треба подумати, чи не можна знайти вибачення. (Г. Ліхтенберг) |
|
|
|
|
|
|
12 |
Хочете, щоб люди повірили в ваші чесноти? Не вихваляйтеся ними. (Б. Паскаль) |
|
|
|
|
|
|
13 |
Нагороджуючи добрих, ми тим самим караємо лихих. (Д. Дідро) |
|
|
|
|
|
|
14 |
Ласкою майже завжди досягнеш більшою, ніж грубою силою. (Езоп) |
|
|
|
|
|
|
15 |
Карай не тільки за вчинок, але й за намір. (Періандр) |
|
|
|
|
|
|
16 |
Коли людина каже неправду, то один зневажливий погляд – це вже достатнє й найдоцільніше покарання. (І. Кант) |
|
|
|
|
|
|
17 |
Покарання – дуже важлива справа; воно вимагає від вихователя величезного такту та обережності. (А. С. Макаренко) |
|
|
|
|
|
|
18 |
Якщо... карати дитину за погане і нагороджувати за добре, то вона робитиме добро з користі. (І. Кант) |
|
|
|
|
|
|
19 |
Громадська думка править людьми. (Б. Паскаль) |
|
|
|
|
|
|
20 |
Поговір – це лихо, що швидше за все на світі. (Вергілій) |
|
|
|
|
|
|
21 |
Чим вище силкується показувати себе людям, тим нижче станеш з їх погляду. (Л. М. Толстой) |
|
|
|
|
|
|
22 |
Інколи трапляється, що немає думки шкідливішої, ніж громадська думка. (Н. Шамфер) |
|
|
|
|
|
|
23 |
Було б дуже добре, якби люди вміли поєднував в собі такі протилежні якості, як любов до чесноти й байдужість до громадської думки, запал до праці й байдужість до слави. (Н. Шамфер) |
|
|
|
|
|
|