ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 23

ТЕМА: "МІКРОБІОЛОГІЯ ЧЕРЕВНОГО ТИФУ, ПАРАТИФІВ А І В

ТА САЛЬМОНЕЛЬОЗІВ"

Мета заняття (загальна) – уміти проводити мікробіологічну діагностику черевного тифу, паратифів А і В та оцінювати їх результати.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Біологічні особливості збудників черевного тифу, паратифів А і В, сальмонельозів. Класифікація сальмонел за схемою Кауфманна-Уайта.

2. Мікробіологічна діагностика черевного тифу, паратифів А і В (заповнення карти програмованого контролю).

3. Принципи профілактики та лікування черевного тифу, паратифів А і В.

ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТА

1. Вивчити культуральні властивості S.typhi на вісмут-сульфітному агарі та на середовищі Плоскірева (демонстрація).

2. Зробити облік росту S.typhi у середовищі Рапопорта (демонстрація).

3. Вивчити мікропрепарати "S.typhi", "S.paratyphi A", "S.paratyphi B" (демонстрація).

4. Ознайомитися з сальмонельозними діагностичними та лікувально-профілактичними препаратами (за схемою характеристики препарату).

5. Зробити оцінку реакції аглютинації з сальмонельозною полівалентною аглютинуючою О-сироваткою (демонстрація).

6. Зробити облік росту S.typhi на середовищах Гісса (демонстрація).

7. Проаналізувати результати реакції Відаля та реакції непрямої Vi-гемаглютинації (демонстрація).

Методика проведення практичного заняття

На початку заняття за допомогою тестових завдань викладач перевіряє рівень знань-умінь кожного студента. Потім викладач методом опитування та заповнення карти програмового контролю з‘ясовує ступінь та глибину засвоєння кожним студентом теоретичного матеріалу. Наступний етап роботи – засвоєння студентами методики виконання практичної роботи. Після цього студенти виконують практичну роботу, хід виконання якої контролюється викладачем. При вивченні студентами демонстрацій проводиться їх аналіз, робляться висновки, які заносяться у протокол практичного заняття.

Методичні рекомендації по виконанню практичної роботи

1. Культуральні властивості s.Typhi на вісмут-сульфітному агарі та на середовищі Плоскірева (демонстрація).

Студент повинен знати про те, що первинний прямий (посів нативного матеріалу) або непрямий (зі збагачувального середовища – селенітового бульйону) посіви матеріалу від хворого, контактної особи, бактеріоносія бактеріолог здійснює на вісмут-сульфітний агар та на середовище Плоскірева для отримання ізольованих колоній з метою вивчення культуральних властивостей збудника. Матеріалом від хворого на черевний тиф є фекалії, сеча, жовч, пунктат кісткового мозку, вміст розеол, ліквор, секційний матеріал. При обстеженні контактних осіб та бактеріоносіїв досліджують фекалії, сечу та жовч. Бактеріолог також використовує вказані середовища для посіву питної води, якщо вона стала джерелом інфекції.

При вивченні культуральних властивостей мікроорганізму на вісмут-сульфітному агарі студент повинен керуватися знаннями про те, що S.typhi утворює на середовищі чорні колонії з металевим блиском та при знятті цієї колонії з середовища на ньому залишається чорний слід, а інші види сальмонел утворюють коричнево-зеленуваті колонії. На середовищі Плоскірева колонії різних видів сальмонел є безбарвними і не розрізняються між собою. Виключенням є S.paratyphi B, яка на середовищі Плоскірева утворює безбарвні колонії, які по периметру мають слизовий валик.

При вивченні культуральних властивостей збудника на вісмут-сульфітному агарі студент повинен побачити дрібні чорні з металевим блиском гладкі ніжні колонії і зробити припущення, що такі колонії більш характерні для S.typhi. На середовищі Плоскірева збудник утворив безбарвні колонії.

На підставі вивчення демонстрацій студент повинен зробити висновки: 1/ вісмут-сульфітний агар та середовище Плоскірева є диференціально-діагностичними середовищами для первинного культивування збудника з метою вивчення його культуральних властивостей збудника; 2/ сальмонели – лактозонегативні мікроорганізми, що утворюють сірководень.

2. Ріст s.Typhi у середовищі Рапопорта (демонстрація).

Студент знає, що середовище Рапопорта є високо селективним рідким середовищем і використовується для посіву крові (отримання гемокультури) та вмісту кісткового мозку (отримання мієлокультури) з метою виділення та первинної ідентифікації S.typhi від S.paratyphi A та S.paratyphi B. При посіві матеріалу у середовище Рапопорта дотримуються їх певного співвідношення – 1:10. Доказом присутності збудника у матеріалі, що досліджується, є зміна кольору середовища та газоутворення. Якщо людина хвора на черевний тиф, то збудник лише змінює колір середовища, а при захворюванні на паратиф А чи паратиф В у середовищі відбувається ще й газоутворення.

Студент вивчає вихідний колір середовища Рапопорта та робить облік результату посіву матеріалу у це середовище.

Студент повинен побачити, що після добової інкубації посіву у термостаті середовище набуло червоного кольору, стало каламутним. Також студент повинен відмітити чи відбулося газоутворення при ферментації глюкози, яка входить до складу середовища, що є характерною ознакою для S.paratyphi A та S.paratyphi B, чи ферментація глюкози відбулася лише з утворенням кислоти, що є характерним для S.typhi.

На підставі вивчення демонстрації студент повинен зробити наступні висновки: 1/ середовище Рапопорта є високо селективним середовищем для отримання гемокультури та мієлокультури; 2/ оскільки ферментація глюкози середовища Рапопорта відбулася з утворенням лише кислоти, то орієнтовно збудником захворювання є S.typhi.