57Тема 2

ріпіення уповноважених державою органів про призначення конкретного виду соціального забезпечення, без якого немож­лива реалізація матеріальних правовідносин. У процесуальних правовідносинах щодо вирішення спорів об'єктом виступає дія — рішення суду щодо суті спору.

Зміст правовідносин у сфері соціального забезпечення

становлять права та обов'язки суб'єктів.

Зміст матеріальних правовідносин становить суб'єктивне право фізичної особи на конкретний вид соціального забезпе­чення у встановленому законом розмірі та у визначені строки, а також обов'язок державного органу прийняти рішення про їх надання чи про відмову та уповноваженої державою установи здійснити цей вид забезпечення.

Зміст процедурних правовідносин становлять суб'єктивне право фізичної особи на встановлення юридичних фактів, не­обхідних для виникнення права на конкретний вид соціально­го забезпечення, і обов'язок держави провести перевірку та винести акт рішення про задоволення суб'єктивного права гро­мадянина або про відмову в цьому.

Зміст процесуальних правовідносин становлять суб'єктив­не право на відновлення порушеного права і відповідний обо­в'язок державного органу розглянути сутність спору та прий­няти рішення.

Юридичні факти — це передбачені законодавством кон­кретні обставини, з якими пов'язані виникнення, зміна та при­пинення правовідносин щодо соціального забезпечення.

Для права соціального забезпечення характерний фактич­ний юридичний склад. Елементи фактичного юридичного скла­ду такі: об'єктивні обставини; волевиявлення особи — суб'єкта права на соціальне забезпечення; рішення державного органу про надання конкретного виду соціального забезпечення.

Об'єктивні факти — це передбачена юридичними нормами сукупність конкретних соціальних обставин, необхідних для ви­никнення в особи права на той чи інший вид соціального забезпе­чення. Абсолютно об'єктивним (таким, що не залежить від волі людини) є соціальний ризик, який визначає вид соціально-забез­печувальних правовідносин. Відносно об'єктивними є конкретні

58

Соціально-забезпечувальні правовідносини

обставини, наявність чи відсутність яких залежить від волі суб'єктів правовідносин. Сюди слід віднести: трудовий стаж осо­би, страховий стаж особи, факт постійного проживання в Україні.

Трудовий стаж особи — це сумарна тривалість трудової чи іншої суспільно корисної діяльності, як оплачуваної, так і не оплачуваної. Трудовий стаж має кількісну та якісну характе­ристики. Кількісна характеристика відображає його три­валість; якісна — характер та умови здійснюваної особою тру­дової діяльності (шкідливість, важкість, небезпечність і т. ін.)

Залежно від кількісної та якісної характеристик розрізня­ють загальний та спеціальний трудовий стаж.

Загальний трудовий стаж — сумарний період тривалості трудової діяльності (незалежно від кількості та тривалості пе­рерв) чи суспільно корисної діяльності та інших, прирівняних до них періодів.

До загального трудового стажу, який дає право на будь-який вид страхової пенсії, зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв. При обчисленні ста­жу роботи в колгоспі за період після 1965 р., якщо член колгос­пу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховуються також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав держав­ному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги у разі безробіття, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характе­ру за умови сплати страхових внесків;

б) творча діяльність осіб. При цьому творча діяльність чле­нів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів Украї­ни, Спілки театральних діячів України, інших творчих праців­ників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповід-