- •Технологія одержання і застосування плівКових матеріалів
- •Проценко і.Ю., Шумакова н.І.
- •© І.Ю.Проценко, н.І Шумакова, 2008
- •Передмова...................................................................................... 7
- •Конструкції термовипарників та їх застосування……… 19
- •Передмова
- •1 Основи термодинаміки та кінетичної теорії газів
- •Рівноважний тиск пари
- •1.2 Розподіл атомів пари за швидкостями
- •1.3 Механізми випаровування рідин та твердих тіл
- •2 Конструкції термовипарників та їх застосування
- •2.1 Загальна інформація
- •2.2 Випаровування із дротів та металевої фольги
- •2.3 Випаровування із тиглів, матеріали тиглів
- •2.4 Випаровування матеріалів електронно-променевими методами
- •3 Вакуумно-плазмова технологія
- •4 Плазмові випарники
- •4.1 Випарники з випаровуванням матеріалу катода
- •4.2 Вакуумно-дугові випарники
- •4.3 Випарники з випаровуванням матеріалу анода
- •4.4 Електронно-променеві випарники
- •5 Метод іонного та реактивного розпилення
- •5.1 Іонне розпилення
- •5.2 Реактивне розпилення
- •6 Особливості випаровування сплавів та хімічних сполук
- •7 Методи контролю товщини плівок
- •7.1 Мікрозважування
- •7.2 Метод кварцового резонатора
- •7.3 Оптичні методи
- •7.4 Інші методи
- •8 Характеристика елемента карбону
- •9 Класифікація алотропів карбону
- •10 Фізичні властивості алотропів карбону
- •11 “Метастабільність алмазу” та шляхи його одержання
- •12 Хімічний синтез алмазу
- •13 До історії розвитку хімічного синтезу алмазу
- •14 Методи одержання алмазоподібних плівок
- •14.1 Термохімічні методи осадження
- •14.2 Електророзрядні методи
- •14.3 Комбіновані розряди
- •14.4 Методи одержання апп на атмосфері
- •15 Методи одержання гідрогенезованих
- •16 Методи одержання ультрадисперсних алмазів (уда) і наноалмазів (на)
- •17 Методи одержання
- •18 Хімічний склад і кристалічна структура
- •18.1 Нітрид титану
- •18.2 Карбід вольфраму
- •Задачі та вправи
- •19 Уявлення про адатом, кластер та критичний зародок
- •20 Залежність розміру критичного зародка від матеріалу плівки та підкладки
- •21 Механізми конденсації плівок, їх узагальнена діаграма
- •22 Чотири стадії росту плівки
- •22.1 Утворення острівців
- •22.2 Коалесценція острівців
- •22.3 Утворення каналів
- •22.4 Утворення суцільної плівки
- •23 Критична товщина і критична температура конденсації
- •24 Утворення дефектів у процесі росту плівки
- •24.1 Дислокації
- •24.2 Межі зерен
- •24.3 Шорсткість та пористість конденсатів
- •25 Епітаксіальний ріст плівок
- •25.1 Зародження епітаксіальних частинок
- •25.2 Механізми епітаксіального росту
- •26 Змінювання параметра решітки, псевдоморфний ріст плівок
- •27 Види спряжень кристалів при епітаксіальному рості
- •28 Субструктура полікристалічних плівок
- •29 Нанокристалічні та аморфні матеріали
- •30 Внутрішні макронапруження в конденсатах
- •30.1 Вплив температури підкладки
- •30.2 Причина виникнення макронапружень у
- •30.3 Вплив товщини плівок, швидкості конденсації та термообробки
- •30.4 Розрахунок величини st
- •30.5 Методи вимірювання s
- •Вплив іонного бомбардування підкладки на властивості плівок
- •32 Процес старіння в тонких плівках
- •Датчики температури із платини та нікелю
- •Термопари
- •Терморезистори із від’ємним і додатним
- •Кремнієві датчики
- •37 Датчики на основі металевої плівки
- •38 Термокондуктометричні та термохімічні
- •39 Тонкоплівкові газові датчики
- •40 Датчики вологості
- •41 Уявлення про тензоефект
- •42 Перетворення деформації тензорезистором
- •43 Передача деформації чутливому елементу
- •44 Металеві тензодатчики
- •45 Напівпровідникові та полімерні тензорезистори
- •46 Магніторезистивні датчики
- •47 Датчики Холла
- •Технологія одержання і застосування плівкових матеріалів
17 Методи одержання
Умовно всі методи отримання матеріалів, споріднених з алмазоподібними, можна класифікувати на фізичні (термічне випаровування, іонне осадження) та хімічні (осадження із газової фази, термічне розкладання, нітрування). Їх можна узагальнити у вигляді таблиці 1.8.
Розглянемо фізичні методи осадження матеріалів.
Термічне випаровування. У зв’язку з високою температурою плавлення більшості карбідів, нітридів та боридів цей метод використовується рідко. Суть методу полягає в електронно-променевому або лазерному випаруванні речовин (наприклад, боридів, нітридів) при одночасному нагріванні підкладки до 920-1870 К.
Таблиця 1.8 – Основні методи отримання матеріалів, споріднених з алмазоподібними
Метод |
Основні різновиди |
Сполуки |
Фізичні методи
|
||
Термічне випарування |
Активоване реактивне розпилення (АРР)
Електронно-променеве нагрівання
Лазерна обробка |
Нітриди, карбіди
Бориди, карбіди
Нітриди, карбіди |
Іонне осадження |
Іонно-дугове розпилення
Магнетронне розпилен-ня (МР)
Іонно-променева обробка
Імплантація |
Нітриди, карбіди
Нітриди, бориди, карбіди
Нітриди, бориди
Нітриди, бориди, карбіди |
Хімічні методи |
||
Осадження з газової фази |
Плазмовоактивовані процеси
|
Нітриди, бориди, карбіди |
Термічні розкладання |
Газоподібні та конден-совані прекурсори (спо-луки)
|
Нітриди, бориди |
Азотування (нітрування) |
Низькотемпературні методи, імплантація |
Нітриди |
Іонне осадження (PVD або технологія плазмоактивованих процесів. Існує декілька різновидів іонного осадження:
іонно-дуговий розряд (ІДР);
магнетронне розпилення (МР);
іонно-променева обробка (ІПО).
Іонно-дуговий розряд утворюється в атмосфері азоту чи вуглецевій атмосфері (метан, етан та ін.). Найчастіше використовують реактивні середовища із Ar+N2 при одержані нітридів або Ar+CnHm (метан, етан) при одержанні карбідів при тиску 10-3 мм рт.ст. Також використовують металеві катоди (Ti, Ir, Mo, W, Cr) залежно від поставленої задачі.
При магнетронному розпиленні можна використо-вувати не тільки катоди із металів і сплавів, а також катоди із різних сполук (TiN, ZnN, та інші). До того ж температуру підкладки можна знизити до 370-470 К. Ці фактори значно розширюють можливості одержання плівок в аморфному і нанокристалічному стані.
Існує багато варіантів магнетронного розпилення: розпилення при постійному струмі, високочастотне розпилення ТОЩО. Однак ступінь іонізації, кінетична енергія іонів і швидкість осадження майже в усіх випадках нижчі, ніж при ІДР.
При іонно - променевій обробці відбувається вибивання атомів мішені за рахунок бомбардування її поверхні іонними пучками. На рис. 1.26 наведена схема іонно - стимульованого осадження нітридних плівок.
Перейдемо до розгляду хімічних методів осадження.
Осадження газової фази. Традиційно CVD-технологія (хімічне осадження) пов’язана з високотемпературними газовими реакціями таких типів:
TiCl4 + 1/2 N2 + 2H2 TiH + 4HCl,
TiCl4 + 1/n CnHm + H2 TiC + 4HCl + (m/2n – 1)H2,
TiCl4 + 2DCl3 + 5H2TiB2 + 10HCl.
Вони давно застосовуються для одержання зносостійких захисних шарів, плівок і покриттів. У більшості випадків температурний інтервал осадження CVD– плівок складає 1173 – 1373 К, швидкість осадження – 0,03 – 0,2 мкмхв-1.
Рисунок 1.26 – Схема бінарного іонно-стимульованого осадження нітридних плівок: 1 – мішень (Ti, Zr, Hf); 2 – джерело іонів азоту або суміші іонів аргону ТА азоту для підкладки; 3-джерело іонів аргону, ксенону, неону або азоту для мішені; 4 – підкладка; 5 – механізм кутового обертання; 6 – фіксатор координат; 7 – лічильник густини струму; 8 – лічильник швидкості осадження
Пошук можливостей зниження температури процесу, обумовлений, головним чином, вимогами електроніки і машинобудування, посприяв створенню різних варіантів фізично стимульованих режимів, у яких використовуються плазмова і лазерна техніка, електронний циклотронний резонанс. Для цих варіантів характерні такі особливості:
температура осадження знижується до 500-800 К;
швидкість осадження складає 10-3 – 0.2 мкм∙хв-1;
використовуються металоорганічні прекурсори тиску тетрадиметил(етил)амідів – Ті(N(СН3)2)4, Ті(N(С2Н5)2)4 та ін., які мають високий тиск пари;
порівняно зі звичайною СVD-технологією ці методи вимагають особливих приладів, тому їх використання у більшості випадків економічно доцільне тільки в електроніці.
Вищеописаними методами можна отримати при відносно низьких температурах (500 – 700 К) такі нітриди: ТіN, Zr3N4, Hf3N4, VN, Nb3N4 та Та3N5.
Термічне розкладання. Термоліз газоподібних і конденсованих прекурсорів для одержання плівок використовується дуже рідко. Стосовно плівок нітриду і карбо-нітриду титану їх можна отримувати термічним розкладанням деяких металоорганічних сполук титану.
Осадження плівок боридів титану, цирконію і гафнію термолізом боргідридів можливо провести при дуже низьких температурах розкладання (400 – 550 К), і при цьому відбувається утворення як аморфних, так і кристалічних плівок, які мають достатню металеву провідність. Остання властивість особливо приваблива для використання цих плівок в електроніці як дифузійних бар’єрів.
Нітрування. Нітрування можна провести різними методами:
іонна і лазерна імплантація азоту в тонкі металеві плівки або поверхневі шари;
низькотемпературне (673 К) нітрування гідразином.
Разом з тим, у порівняно з методами осадження із газової фази і термічного розкладання, метод нітрування не має особливих переваг.