- •Технологія одержання і застосування плівКових матеріалів
- •Проценко і.Ю., Шумакова н.І.
- •© І.Ю.Проценко, н.І Шумакова, 2008
- •Передмова...................................................................................... 7
- •Конструкції термовипарників та їх застосування……… 19
- •Передмова
- •1 Основи термодинаміки та кінетичної теорії газів
- •Рівноважний тиск пари
- •1.2 Розподіл атомів пари за швидкостями
- •1.3 Механізми випаровування рідин та твердих тіл
- •2 Конструкції термовипарників та їх застосування
- •2.1 Загальна інформація
- •2.2 Випаровування із дротів та металевої фольги
- •2.3 Випаровування із тиглів, матеріали тиглів
- •2.4 Випаровування матеріалів електронно-променевими методами
- •3 Вакуумно-плазмова технологія
- •4 Плазмові випарники
- •4.1 Випарники з випаровуванням матеріалу катода
- •4.2 Вакуумно-дугові випарники
- •4.3 Випарники з випаровуванням матеріалу анода
- •4.4 Електронно-променеві випарники
- •5 Метод іонного та реактивного розпилення
- •5.1 Іонне розпилення
- •5.2 Реактивне розпилення
- •6 Особливості випаровування сплавів та хімічних сполук
- •7 Методи контролю товщини плівок
- •7.1 Мікрозважування
- •7.2 Метод кварцового резонатора
- •7.3 Оптичні методи
- •7.4 Інші методи
- •8 Характеристика елемента карбону
- •9 Класифікація алотропів карбону
- •10 Фізичні властивості алотропів карбону
- •11 “Метастабільність алмазу” та шляхи його одержання
- •12 Хімічний синтез алмазу
- •13 До історії розвитку хімічного синтезу алмазу
- •14 Методи одержання алмазоподібних плівок
- •14.1 Термохімічні методи осадження
- •14.2 Електророзрядні методи
- •14.3 Комбіновані розряди
- •14.4 Методи одержання апп на атмосфері
- •15 Методи одержання гідрогенезованих
- •16 Методи одержання ультрадисперсних алмазів (уда) і наноалмазів (на)
- •17 Методи одержання
- •18 Хімічний склад і кристалічна структура
- •18.1 Нітрид титану
- •18.2 Карбід вольфраму
- •Задачі та вправи
- •19 Уявлення про адатом, кластер та критичний зародок
- •20 Залежність розміру критичного зародка від матеріалу плівки та підкладки
- •21 Механізми конденсації плівок, їх узагальнена діаграма
- •22 Чотири стадії росту плівки
- •22.1 Утворення острівців
- •22.2 Коалесценція острівців
- •22.3 Утворення каналів
- •22.4 Утворення суцільної плівки
- •23 Критична товщина і критична температура конденсації
- •24 Утворення дефектів у процесі росту плівки
- •24.1 Дислокації
- •24.2 Межі зерен
- •24.3 Шорсткість та пористість конденсатів
- •25 Епітаксіальний ріст плівок
- •25.1 Зародження епітаксіальних частинок
- •25.2 Механізми епітаксіального росту
- •26 Змінювання параметра решітки, псевдоморфний ріст плівок
- •27 Види спряжень кристалів при епітаксіальному рості
- •28 Субструктура полікристалічних плівок
- •29 Нанокристалічні та аморфні матеріали
- •30 Внутрішні макронапруження в конденсатах
- •30.1 Вплив температури підкладки
- •30.2 Причина виникнення макронапружень у
- •30.3 Вплив товщини плівок, швидкості конденсації та термообробки
- •30.4 Розрахунок величини st
- •30.5 Методи вимірювання s
- •Вплив іонного бомбардування підкладки на властивості плівок
- •32 Процес старіння в тонких плівках
- •Датчики температури із платини та нікелю
- •Термопари
- •Терморезистори із від’ємним і додатним
- •Кремнієві датчики
- •37 Датчики на основі металевої плівки
- •38 Термокондуктометричні та термохімічні
- •39 Тонкоплівкові газові датчики
- •40 Датчики вологості
- •41 Уявлення про тензоефект
- •42 Перетворення деформації тензорезистором
- •43 Передача деформації чутливому елементу
- •44 Металеві тензодатчики
- •45 Напівпровідникові та полімерні тензорезистори
- •46 Магніторезистивні датчики
- •47 Датчики Холла
- •Технологія одержання і застосування плівкових матеріалів
2.3 Випаровування із тиглів, матеріали тиглів
Тиглі використовуються в тому випадку, коли для одержання плівки необхідно сконденсувати велику кількість речовини (до 10 і більше грамів). Через те, що розплавлений метал довго перебуває в контакті з матеріалом тигля, вибір останнього повинен бути дуже ретельним. Це може бути як чистий метал, так і окисли (кераміки) (таблиця 1.1). Якщо вдало підібрати пару метал тигля - метал плівки, то металевий тигель буде мати перевагу над керамічним у зв'язку з меншим забрудненням одержуваних плівок. Наприклад, молібденовий тигель можна дуже ефективно використовувати при конденсації плівок Cu, Ag, Fe. Нагрівач тигля може мати різну конструкцію. Найбільш проста - спіраль із дроту - може бути використана не тільки для металевого, й для керамічного тигля (рис.1.6).
Рисунок 1.6 - Керамічний тигель із нагрівником у вигляді спіралі
Опис більш ефективних нагрівників для тиглів можна знайти в роботах, поданих у списку літератури. Інколи нагрівання тиглів здійснюють індукційним високочастотним методом, що має деякі переваги над радіаційним. По-перше, температуру рідкого металу можна підтримувати при температурі, не вищій від температури випаровування. Це зменшує взаємодію зі стінками тигля. По-друге, енергетичні затрати за рахунок випромінювання і теплопровідності при індукційному нагріванні менші. Є ще деякі переваги цього методу. Поряд із цим можна назвати і суттєвий недолік - велика вартість ВЧ-генератора.
Поряд із металевими і керамічними тиглями широкого розповсюдження набули також графітні. Звичайний промисловий графіт відносно м'який і пористий. Піролітичний графіт - твердий і густий матеріал. Але як матеріал тигля найкраще застосовувати склоподібний графіт, який був синтезований у 1963 році.
2.4 Випаровування матеріалів електронно-променевими методами
Крім розглянутих методів резистивного та індукційного нагрівання, використовується також метод електронного бомбардування. Для цього пучок електронів прискорюється в електричному полі до енергії 5 - 30 кВ і фокусується на поверхні матеріалу для нанесення плівки. При зіткненні електронів більша частина їх кінетичної енергії перетворюється в джоулеве тепло і температура поверхні сягає близько 3000 - 3500 К. При такому методі нагрівання випарник, в якому міститься наважка матеріалу плівки, майже не нагрівається.
У пристроях для електронного бомбардування використовуються електронні гармати з вольфрамовим катодом і з незалежним анодом, або з анодом, що випаровується. У першому випадку в аноді є отвір, через який електронні промені потрапляють на матеріал плівки. У другому випадку анодом є безпосередньо матеріал, з якого одержується плівка.
На рисунку 1.7 поданий один із варіантів гармати першого типу. Для більш ефективного фокусування електронів у цьому варіанті гармати інколи використовується не тільки електростатичне, а й магнітне фокусування.
В електронних гарматах, у яких анодом є безпосередньо метал, що випаровується, катод має вигляд петлі, розміщеної біля анода (рис.1.8). Найбільш складною пробле
Таблиця 1.1 - Основні параметри випарування легкоплавких металів
Речовина, що випаровується, та склад пари |
Температура, К |
Матеріал |
Примітки |
||
TS |
при рП=1Па |
фольга, дріт |
тигель |
||
Алюміній (Al) |
932 |
1493 |
W |
C, BN, TіB2-BN |
Легко змочує всі матеріали і розчиняє їх; утворює сплави з WC та С |
Вісмут (Bі, Bі2) |
544 |
943 |
W, Mo, Ta, Nі |
Окисли, С |
Металева пара токсична |
Хром (Cr) |
2173 |
1670 |
W, Ta |
- |
Високі швидкості конден-сації з твердої фази (сублімація) |
Кобальт (Co) |
1768 |
1793 |
W |
Al2O3, BeO |
Утворює сплав з W, можлива сублімація з малою швидкістю |
Сурма (Sb2, Sb4) |
903 |
803 |
Mo, Ta, Nі |
Окисли, BN, C |
Металева пара токсична, для випаровування необхідний перегрів вище ТS |
Мідь (Cu) |
1357 |
1533 |
W, Mo, Ta |
Mo, C, Al2O3 |
Практично не взаємодіє з тугоплавкими матеріалами |
Продовження таблиці 1.1
Речовина, що випаровується, та склад пари |
Температура, К |
Матеріал |
Примітки |
||
TS |
при рП=1Па |
фольга, дріт |
тигель |
||
Германій (Ge) |
1213 |
1673 |
W, Mo, Ta |
W, C, Al2O3 |
Змочує тугоплавкі матеріали, розчинність у W слабка |
Золото (Au) |
1336 |
1673 |
W, Mo |
Mo, C |
Змочує W, Mo |
Свинець (Pb) |
601 |
988 |
W, Mo, Nі, Fe |
Метал |
Не змочує тугоплавкі метали, металева пара токсична |
Нікель (Nі) |
1723 |
1803 |
W, Al2O3 |
Тугоплавкі окисли |
Утворює сплави з тугоплавкими металами |
Кремній (Sі) |
1683 |
1623 |
- |
BeO, ZrO2 |
Тиглі із тугоплавких окислів руйнуються в рідкому Sі |
Срібло (Ag) |
1234 |
1403 |
Mo, Ta |
Mo, C |
Не змочує W, Mo |
Олово (Sn) |
505 |
1523 |
W, Ta |
C, Al2O3 |
Змочує і руйнує Mo |
Рисунок 1.7 - Електронна гармата з незалежним анодом: К-катод; А-анод; П -підкладка; Т-тигель
мою при використанні гармати варіанта а (рис.1.8) є одержання розплавленої краплі на вершині анода (можливийваріант, коли анод повернутий вниз, але він також не вирішує проблеми). Оскільки вона тримається за рахунок поверхневих сил, то перегрівання її призведе до стікання краплі по аноду вниз або відриву від анодного стержня. У зв'язку з цим в одній із наших робіт був запропонований метод електростатичної стабілізації краплі за допомогою високої негативної напруги (до 4 кВ) між корпусом і підкладкою, який у ряді випадків виявився ефективним. Поряд з іншими недоліками такого типу гармат їх позитивною рисою є простота у виготовленні та експлуатації. Більш надійною в роботі є електронна гармата варіанта б (рис.1.8), однак у цьому випадку ми стикаємося з необхідністю конструювання водоохолоджувального анода.
Відмітимо також таке. У 1951 році Л.Холленд (Англія) запатентував електронну гармату з викривленою траєкторією електронів, що дозволяє розміщувати підкладку над випарником, який, у свою чергу, не зміщується відносно гармати, як це має місце в електронно-променевих пристроях, зображених на рисунку 1.7.
Рисунок 1.8 - Електронна гармата з анодом, що випаровується: А - анод; К - катод; ФЕ - фокусуючий електрод; МП - металева пара; е - електрони; ВН - висока напруга; В – вода