Робота на фрезерному верстаті

Маючи загальнотехнічну підготовку і знання з основ різання металу, учні 8-го класу практично швидко вивчають прийоми фрезерування. Учитель звертає їхню увагу на те, що фрезерування відрізняється від точіння способом взаємодії заготовки й різального інструмента. Так, при фрезеруванні заготовка нерухомо закріплена у лещатах, а фреза, обертаючись, знімає стружку. Фреза здійснює головний рух, а заготовка — поступальний рух, перпендикулярний осі обертання — рух подачі. Процес характеризується шириною і глибиною зрізуваного шару. Це вимагає в свою чергу пояснення елементів фрези, їх різновидностей та кріплення на оправці.

Особливу увагу вчитель звертає на кріплення заготовок на столі фрезерного верстата, найчастіше в машинних лещатах або за допомогою різних пристосувань. При цьому вчитель наголошує на додержанні правильних прийомів кріплення заготовки з урахуванням виду обробки на верстаті. Це зумовлюється ще й правилами безпечної праці. Учні повинні пам'ятати, що для кріплення часто використовують підкладку з урахуванням висоти (вильоту) заготовки над губками лещат для наступної обробки.

Вчитель розкриває учням поняття про режими різання при фрезеруванні (швидкість різання, подачу та глибину фрезерування). Вони повинні знати, як за спеціальними таблицями можна визначати рівень різання й подачу.

Далі вчитель пояснює учням, як настроювати верстат на вибрану глибину різання: 1. Обертанням маховиків поздовжньої і поперечної подач заготовку підводять під фрезу. 2. Включають верстат і підводять стіл із заготовкою до фрези, поки вони не торкнуться один одного. 3. Відводять заготовку в поздовжньому напрямі й піднімають її на необхідну глибину різання.

Під час роботи на металорізальних верстатах учні читають креслення, користуються таблицями про допуски і посадки, класи точності та чистоти обробки; вивчають основи теорії різання металів; знайомляться з призначенням, будовою та правилами використання контрольно-вимірювальних інструментів, вивчають назви те маркування оброблюваних матеріалів та їх механічні властивості, визначають раціональну послідовність обробки деталей, способи досягнення встановленої точності та чистоти обробки; організовують своє робоче місце.

Роботи на металорізальних верстатах сприяють ознайомленню учнів з професіями верстатника широкого профілю, токаря-універсала, фрезерувальника і т. ін., ще дасть змогу їм більш свідомо вибрати майбутню професію чи спеціальність після закінчення школи.

Завдання

1. Розробити методику проведення занять за вказаною тематикою.

2. Для обраного об’єкта праці підготувати навчальну технологічну документацію

Порядок виконання роботи

1. Вивчити навчальну програму для 7-8 класів з метою визначення місця тем у ній, обсягів матеріалу та його змісту.

2. Опрацювати методичні рекомендації по темам, що розкривають призначення, будову, та прийоми роботи на токарно-гвинторізному та настільно-фрезерному верстатах [5-7].

3. Вибрати об’єкт праці [4].

4. Розробити навчальну технологічну документацію для проведення практичних занять.

5. З наведених нижче основних понять, пов’язаних з набуттям учнями в 7-му та 8-му класах виробничих умінь, вибрати найбільш доречні для запланованого заняття:

загальновиробничі поняття – вітчизняна наука та техніка, науково-технічний прогрес (НТП), основні напрямки НТП, норма виробітки; масове, серійне та одиничне виробництво;

технологічні поняття – термообробка, її види й параметри, режими різання й його елементи, технологія токарних робіт, технологія фрезерних робіт, нарізання різьби, технологічний процес, допоміжній процес, обслуговуючі процеси;

технічні поняття – апарат, прилад, токарно-гвинторізний верстат, фрезерний верстат, механізм подачі (верстата), різьба, різьбонарізні інструменти; стійкість ріжучої кромки, люнет;

конструкторсько-графічні поняття – карбонатні сталі, леговані сталі; позначення розрізів, перерізів і різьби на креслениках; параметри різьби, гвинтова лінія, кут підйому різьби

організаційно-економічні поняття – підприємство, технічне нормування праці, основний та допоміжний час при обробці, токар по металу, фрезерувальник по металу, робоче місце верстатника металіста, підвищення кваліфікації, резерви підвищення продуктивності праці, собівартість виробу, розподіл праці, система наукової організації праці.

6. Скласти план-конспект проведення заняття, використовуючи послідовність дій встановлену на попередніх лабораторно-практичних заняттях.