- •Історичний факультет
- •Історія західних та південних слов’ян (нова доба) робоча навчальна програма
- •Самостійна робота студентів
- •Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.
- •Модульний контроль
- •Навчально-тематичний план лекцій, семінарських занять і самостійної роботи
- •Тема 1. Річ Посполита в другій пол. Хvіі – на поч. 60-х рр. Хvііі ст.
- •Тема 2. Поділи Речі Посполитої у другій пол. Хvііі ст.
- •Тема 3. Польські землі наприкінці хvііі – 60-ті роки хіх ст. Національно-визвольний рух. (4 год.)
- •Тема 4. Польські землі в період модернізації (остання третина хіх – поч. Хх ст.)
- •Тема 5. Чеські землі в складі Австрійської імперії (друга пол. Хvіі – перша пол. Хіх ст.)
- •Тема 6. Чеські землі в добу модернізації (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •Тема 7. Словацькі землі у складі Австрійської імперії (друга пол. Хvіі – перша пол. Хіх ст.)
- •Тема 8. Словацькі землі в складі Австро-Угорської монархії (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •Змістовий модуль 2
- •Південні слов’яни в нову добу (друга пол. XVII – поч. XX ст.)
- •Тема 9. Болгарські землі в складі Османської імперії (друга пол. Хvii – перша пол. XIX ст.)
- •Лекція 10. Болгарські землі в складі Османської імперії (друга пол. Хvii – перша пол. XIX ст.) (2 год.)
- •Рекомендована література.
- •Тема 9. Відновлення та становлення Болгарської держави (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.) Лекція 10. Відновлення та становлення Болгарської держави (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.)
- •Рекомендована література.
- •Тема 10. Сербькі землі в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст. Лекція 11. Серби під владою Османів і Габсбургів (друга пол. Хvii – 1878 р.)
- •Лекція 12. Сербія наприкінці хiх – на поч. Хх ст.
- •Рекомендована література.
- •Тема 11. Чорногорія в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст. Лекція 13. Чорногорія в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст.
- •Рекомендована література.
- •Тема 12. Хорватські та словенські землі в складі володінь Габсбургів у другій пол. Хvii – на поч. Хх ст. Лекція 14. Хорватські землі в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст.
- •Лекція 15. Словенські землі в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст.
- •Рекомендована література.
- •Тема 13. Македонські землі, Боснія і Герцеговина в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст. Лекція 16. Македонські землі, Боснія і Герцеговина в другій пол. Хvii – на поч. Хх ст.
- •Рекомендована література.
- •Перелік запитань на іспит:
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Історичний факультет
Кафедра історії слов’ян
Укладачі: доц. Малацай І.В.,
доц. Антонюк О.С.
Історія західних та південних слов’ян (нова доба) робоча навчальна програма
для студентів спеціальності 6.030300 «Історія»
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол №______
від «____» _____________ 2008 р.
Зав. кафедри історії слов’ян
проф. Яровий В.І.
Декан історичного факультету
проф. Колесник В.Ф.
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)».
Укладачі: кандидат історичних наук, доцент Малацай Ірина Володимирівна,
кандидат історичних наук, доцент Антонюк Олексій Сергійович
Лектори: : кандидат історичних наук, доцент Малацай Ірина Володимирівна,
кандидат історичних наук, доцент Антонюк Олексій Сергійович
Викладачі: кандидат історичних наук, доцент Малацай Ірина Володимирівна,
кандидат історичних наук, доцент Антонюк Олексій Сергійович
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» _______________2008 р.
Вступ
Дана дисципліна «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)» є нормативним курсом. Викладається на ІІI курсі 6 семестру в обсязі 126 год., з них лекцій - 34 год., семінарських - 34 год., самостійна робота - 58 год. та форма підсумкового контролю - іспит.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Основною метою курсу є формування у студентів історичного факультету цілісних знань з історії слов’ян, опанування ними суті тих процесів, що відбувалися в західно- та південнослов’янських землях у нову добу, усвідомлення взаємозв’язку та взаємозалежності певних історичних явищ, закономірностей загального розвитку людської цивілізації в Центральній та Південно-Східній Європі, ролі в ньому об’єктивного й суб’єктивного чинників.
Завдання курсу:
виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища слов’янської історії в контексті світової;
навчити студентів зіставляти історичні події з епохами, орієнтуватися в науковій періодизації історії нової доби слов’янських країн Центральної та Південно-Східної Європи;
виробити вміння знаходити, критично аналізувати, систематизувати і узагальнювати потрібну інформацію щодо історії західних та південних слов’ян з середини XVII до початку ХX ст.;
сформувати навички застосовувати набуті знання для прогнозування суспільно-політичних процесів у країнах регіону, вивчення та викладання історичних дисциплін.
Предмет навчальної дисципліни
Предметом навчальної дисципліни є історія зарубіжних слов’янських народів в контексті особливостей і характерних рис тих конфесійно-культурних й державно-політичних систем, в рамках яких тривав їх соціально-економічний, політичний та етнокультурний розвиток у нову добу.
Вимоги до знань та вмінь
У результаті вивчення курсу студент повинен знати:
місце та роль слов’ян у світовому історичному процесі;
основні періоди слов’янської історії, їх особливості, визначальні події та явища в кожному з них;
витоки й походження слов’янського етносу;
загальні закономірності та регіональну (субрегіональну) специфіку історичного розвитку західних і південних слов’ян;
типологію слов’янських середньовічних держав;
історію суспільно-політичних та соціально-економічних процесів у слов’янських країнах Центральної та Південно-Східної Європи, роль і місце в ній видатних історичних осіб;
основні риси слов’янської матеріальної та духовної культури, її взаємозв’язок із світовою культурою.
У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:
аналізувати основні концепції й гіпотези слов’янського етногенезу;
об’єктивно і аргументовано оцінювати тенденції історичного розвитку західних та південних слов’ян з давніх часів до кінця ХІІ ст, спираючись на різні типи джерел та наукову літературу;
визначати особливості процесу державотворення та християнізації в регіоні;
працювати з комплексом наративних і документальних джерел;
вести самостійні дослідження в межах дисципліни;
застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;
надавати кваліфіковані консультації з проблемних питань, що вивчаються в межах курсу історії слов’ян.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
Дана нормативна навчальна дисципліна є важливою складовою циклу професійної підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Курс, розрахований для студентів історичного факультету денної та заочної форм навчання, є однією з головних складових гуманітарної підготовки фахівців-істориків. Вивчення курсу і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних та семінарських занять, а також за допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, що проводиться як в аудиторіях в присутності та під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома чи в бібліотеці.
Система поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Зміст курсу «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)» поділений на 2 змістові модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.
Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, письмові роботи — контрольні і реферати) та підсумковий контроль (іспит). Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.
Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійно опрацювання наукової літератури та джерел, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.
Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці рівня засвоєння та розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі
Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.
Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).
Модуль 1. Західні слов’яни в нову добу (друга пол. XVII – поч. XХ ст.) |
Модуль 2. Південні слов’яни в нову добу (друга пол. XVII – поч. XX ст.) |
Іспит |
||||
30 залікових балів |
30 залікових балів |
40 балів |
||||
Семінарські заняття |
Самостійна робота |
Модульний контроль |
Семінарські заняття |
Самостійна робота |
Модульний контроль |
|
15 (максимум) |
10 (максимум) |
5 (максимум) |
15 (максимум) |
10 (максимум) |
5 (максимум) |
Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка
На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-контроль тощо.
Схема переведення звичайних балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
Залікові бали |
Середній бал за роботу на семінарських заняттях |
25 |
4,9-5,0 |
24 |
4,7-4,8 |
23 |
4,5-4,6 |
22 |
4,3-4,4 |
21 |
4,1-4,2 |
20 |
3,9-4,0 |
19 |
3,7-3,8 |
18 |
3,5-3,6 |
17 |
3,3-3,4 |
16 |
3,1-3,2 |
15 |
2,9-3,0 |
14 |
2,7-2,8 |
13 |
2,5-2,6 |
|
Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали |
Критерії оцінювання роботи студента на семінарському занятті:
Виступи на семінарських заняттях з
основною доповіддю (в залежності від змісту) 2-5 балів;
Доповнення 3-5 бали;
Участь у дискусії 2-5 бали;
Письмова самостійна робота 2-5 бали;
Експрес-контроль:
повна відповідь 5 балів;
неповна відповідь 4-3 бали;
незадовільна відповідь 2 бали.
Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути:
- повнота розкриття питання;
- логіка викладення, культура мови;
- використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, джерельних публікацій, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо);
- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.