10.2. Макроекономічне прогнозування та його принципи

Макроекономічне прогнозування - це виявлення і аналіз зако­номірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передба­чення змінень і створення наукової бази для економічної політики й державного регулювання національної економіки.

Основні принципи макроекономічного прогнозування:

1. Принцип наукової обґрунтованості, який передбачає, що про­ гнозування:

• базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки;

• ураховує реалії економічного, політичного й соціального життя країни, вітчизняний і світовий досвід;

• використовує систему нових методик і методів.

2. Принцип системності й цілісності, за допомогою якого націо­ нальну економіку розглядають, з одного боку, як єдиний об'єкт, а з ін­ шого - як сукупність самостійних напрямків (блоків) прогнозування.

3. Принцип адекватності, який використовують як теоретичну модель, що має досить точно й повно відображати реальні процеси національної економіки.

4. Принцип багатоваріантності (альтернативності), який перед­ бачає розроблення не одного, а декількох (як мінімум трьох) варіан­ тів майбутнього розвитку національної економіки, іншими словами, прогноз має кілька сценаріїв.

Як правило, розробляють такі варіанти (сценарії) прогнозу:

• песимістичний, що відображає нижню межу можливого розви­ тку національної економіки (при домінуванні негативних фак­ торів розвитку);

• оптимістичний, що показує можливу верхню межу розвитку на­ ціональної економіки (при домінуванні позитивних факторів);

• оптимально-реалістичний, що окреслює найбільш імовірну траєкторію майбутнього розвитку.

5. Принцип рентабельності (ефективності), який полягає у ви­ значенні вартості аналітичної підготовки прогнозу і його результа­ тивності, рівноваги економіки й ефективності, якості й своєчасності. Прогноз має бути точним, повним, реальним. Його правило - мінімі-

186

"Г~-Г ,; .

зація вхідних даних за їхньою аналітичною значущістю й максиміза-

ція вихідних даних.

6. Принцип гласності, що полягає в доступності для суспільства, тому що прогнозуючі документи та цілі, що містяться в них, пріори­тети, показники розвитку є для суб'єктів підприємницької діяльності орієнтирами при плануванні власної виробничої діяльності.

За допомогою макроекономічного прогнозування вирішують такі

задачі:

— теоретико-пізнавальні - вивчення й аналіз розвитку національ­ної економіки, передбачення змінень у майбутньому;

- практичні (управлінські) - можливість прийняття (на основі інформації про розвитрк об'єкта) рішень щодо вдосконалення

господарювання. За допомогою макроекономічного прогнозування реалізують

такі функції:

• виконують науковий аналіз розвитку національної економіки;

• оцінюють об'єкт прогнозування на основі вибраних альтерт

натив;

• підготовляють рекомендації для прийняття оптимальних рі­ шень урядовими структурами;

• оцінюють можливі наслідки ухвалених рішень.

Науковий аналіз соціально-економічних, науково-технічних процесів і тенденцій розвитку національної економіки передбачає з'ясування вихідного рівня найважливіших проблем і факторів, вияв­лення тенденцій і закономірностей, які будуть визначати подальший

розвиток економіки.

Стадії наукового аналізу об'єкта прогнозування:

1. Ретроспектива - дослідження історії розвитку об'єкта прогно­ зування для його систематизованого опису, що містить етапи:

• визначення джерел прогнозної інформації;

• збір, схоронність та оброблення інформації;

• з'ясування і уточнення кількісних та якісних характеристик об'єкта прогнозування, методів виміру й подання інформації,

2. Діагноз - визначення нинішнього стану об'єкта прогнозувань ня (науковий опис основних характерних ознак), для чого слід ви­ конати:

• аналіз цього об'єкта, що є основою прогнозованої моделі;

• розроблення моделі прогнозування;

187

- вибір адекватного методу прогнозування.

3. Перспектива - розроблення самого прогнозу (за даними діа­гнозу складається прогноз розвитку національної економіки), що містить такі етапи:

• верифікацію (оцінювання вірогідності, точності й обґрунтова­ ності прогнозу);

• синтез (систематизацію окремих прогнозів);

• оцінювання повноти інформації, уточнення;

• коректування прогнозованої моделі відповідно до нової інфор­ мації, що надходить. /

Оцінювання об'єкта прогнозування на основі вибраних альтерна­тив реалізує принцип багатоваріантності: розроблення декількох ва­ріантів майбутнього розвитку, їх аналіз і порівняння за певними ка­тегоріями (мінімізацією витрат, максимізацією результату, часовому критерію, політичними, зовнішньоекономічними факторами й ін.). При оцінюванні враховуються два аспекти: детермінантності (обме­женості) й невизначеності (ймовірного розвитку у випадку можливої дії невідомих факторів).

Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлін­ських рішень - це формування макроекономічного прогнозу, який передбачає розроблення відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору й характеру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для уря­дових структур).

Оцінювання можливих наслідків ухвалених рішень полягає в тому, що запропоновані рекомендації слід супроводжувати передба­ченими результатами майбутнього державного втручання (невтру­чання) в економічне життя суспільства