Форми поточного та підсумкового модульного контролю

Формою оцінювання знань студентів є проведення поточного та підсумкового модульного контролю, завданням яких є перевірка розуміння та засвоєння матеріалу дисципліни, отримання навичок самостійно працювати з літературою та нормативно-правовими актами, навчитись письмово та публічно представити проблемні питання. Студент обов’язково повинен в окремому робочому зошиті конспектувати основні положення відповідної теми, занотувати план виступу, формувати схеми та таблиці, записувати детальний розв’язок задачі тощо.

Поточний контроль знань студентів проводиться на семінарських заняттях у формі:

• заслуховування й обговорення усних відповідей студентів;

• тестового опитування;

• написання словника міжнародно-правових термінів;

• написання диктанту визначень юридичних термінів;

• розв’язування практичних завдань.

Для правильної побудови та повноти відповіді на запитання слід, насамперед, використовуючи навчальну програму, опрацювати лекційний матеріал, запропоновану літературу, положення чинного національного законодавства і міжнародно-правових актів, відповідну практику. Викладати матеріал потрібно суттєво, логічно і послідовно. Усна відповідь на семінарському занятті оцінюється в межах від 0 до 3-х балів.

Тестове завдання складається з 10 питань, які із запропонованих відповідей можуть мати одну чи кілька правильних відповідей (Див.: Приклад 1). Система оцінювання тестового опитування складається таким чином:

Кількість правильних відповідей	Кількість балів
10-9	3
8-7	2
6-5	1
4-0	0

Одним з варіантів перевірки вивченого матеріалу є написання диктанту юридичних термінів. Чітке і правильне написання одного визначення оцінюється в 1 бал.

Написанню юридичного диктанту допоможе ведення словника міжнародно-правових термінів, який повинен складатися в окремому зошиті в тематичному або алфавітному порядку на вибір студента. Перелік основних міжнародно-правових термінів надається окремо до кожного семінарського заняття.

Важливим при вивченні міжнародного публічного права є вміння застосовувати знання теоретичного матеріалу, відповідних документів при вирішенні тієї чи іншої міжнародно-правової ситуації. Основними цілями розв’язання задач є:

• набуття і закріплення навичок самостійної роботи з нормативним матеріалом міжнародно-правового характеру;

• вироблення вміння давати власну міжнародно-правову оцінку конкретних життєвих ситуацій;

• досягнення належного рівня обґрунтування власної міжнародно-правової оцінки фактичних обставин.

Розв’язування задач слід оформити у такій послідовності (Див.: Приклад 2):

1. Уточнити та попередньо оцінити запропоновані обставини.

2. Визначити положення міжнародного публічного права, що є правовими підставами для розв’язання практичної ситуації.

3. Встановити положення правозастосовчої практики і теорії міжнародного публічного права, які уточнюють, доповнюють чи конкретизують згадані підстави.

4. Сформулювати висновки щодо міжнародно-правового змісту наведених в умовах задачі фактичних обставин.

5. Дати відповідь на конкретні запитання задачі, якщо така відповідь не сформульована у попередніх елементах рішення.

Під час семінарського заняття викладач може змінювати умови задачі, розглядати її у кількох варіантах. Правильне, повне, послідовне, логічне розв’язування задачі оцінюється в межах від 0 до 4-х балів.

Робочою програмою навчальної дисципліни “Міжнародне публічне право” передбачається проведення поточних і підсумкових модульних контролів (ПМК).

ПМК оцінюється в межах від 0 до 15 балів і представляє собою написання письмової роботи, яка складається з трьох частин (Див.: Приклад 3):

1. Написання визначень юридичних термінів (кожне правильне визначення оцінюється в 1 бал).

2. Тестове опитування. Тест складається з 15 питань і оцінюються за системою:

Кількість правильних відповідей	Кількість балів
15-14	5
13-11	4
10-8	3
7-5	2
4-3	1
2-0	0

3. Розв’язування практичного завдання (оцінюється від 0 до 5 балів).

ПРИКЛАД 1

Тестове опитування

1. Хто уповноважений звільняти із займаної посади глав дипломатичних представництв при міжнародних організаціях:

а) Президент акредитуючої держави;

б) Прем’єр-міністр;

в) Міністр закордонних справ;

г) Президент держави перебування;

д) Голова Верховної Ради України.

ПРИКЛАД 2

Розв’язування практичного завдання

Завдання. Для ефективної реалізації багатосторонніх угод із забезпечення екологічної безпеки, координації міжнародної діяльності у цій сфері державами створюються спеціальні міжурядові організацій або така місія покладається на існуючі структури, що функціонують у суміжних сферах.

Наведіть приклади таких організацій, покликаних забезпечити охорону навколишнього середовища, охарактеризуйте їх цілі і завдання (однієї на вибір), прийняті ними відповідні міжнародно-правові акти.

Розв’язання. Згідно з міжнародним правом створені і функціонують міжнародні організації із забезпечення охорони навколишнього середовища: Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), Міжнародна морська організація (ІМО), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) тощо.

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) – організація системи ООН з питань стану атмосфери Землі, її взаємодії з океанами, утворюваного ними клімату і розподілу водних ресурсів. Її цілями є:

• координація діяльності країн-членів щодо випуску інформації про погоду, водні ресурси і клімат згідно з узгодженими міжнародними стандартами; науково-дослідницька діяльність у національному, міжнародному і глобальному масштабах; професійна підготовка спеціалістів у цій сфері;

• сприяння розвитку обслуговування, спрямованого на підвищення добробуту і безпеки громад, країн і всього людства.

У сфері охорони навколишнього середовища прийняті такі акти: Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднення 2001 р., Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великих відстанях 1979 р. і т.д.

ПРИКЛАД 3

Підсумковий модульний контроль

І. Сформулюйте визначення наступних міжнародно-правових термінів:

• Функції міжнародного публічного права.

• Депозитарій.

• Міжнародно-правова відповідальність.

ІІ. Виконайте тестове завдання (Див.: Приклад 1).

ІІІ. Розв’яжіть практичне завдання (Див.: Приклад 2).