16.2. Фінансування промисловості та енергетики

Видатки на розвиток промисловості та енергетики включають такі групи видатків:

1. Видатки на паливно-енергетичний комплекс:

— видатки, пов'язані з реструктуризацією вугільної промисловості;

— утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби;

— державна підтримка вугледобувних підприємств;

— організація і регулювання діяльності в галузі виробництва ядерного палива;

— заходи, пов'язані із виведенням з експлуатації ЧАЕС;

— заходи щодо охорони об'єктів атомної енергетики.

2. Видатки на конверсію та розвиток підприємств оборонного й машинобудівного комплексів:

— видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції;

— кошти на розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу;

— видатки спеціального призначення Держкомпромполітики України.

3. Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази:

— геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств;

— роботи щодо вивчення газоносності, розроблення методів дегазації вугільних пластів, розв'язання проблем пошуку, використання метану.

4. Видатки на інші галузі промисловості:

— консервація потужностей з виробництва важкої води та інших спеціальних об'єктів;

— видатки на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди.

Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств, що визначено Програмою реформування й фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1999 року № 1921. У державному бюджеті на 2003 рік на цю мету передбачено спрямувати 42 відсотки коштів від обсягу видатків на розвиток промисловості та енергетики.

Згідно з Указом Президента від 7 лютого 1996 року № 116 здійснюється перебудова вугільної промисловості, яка передбачає заходи щодо реструктуризації підприємств галузі з метою поліпшення структури шахтного фонду шляхом реконструкції й технічного переустаткування перспективних шахт і закриття з наступною ліквідацією неперспективних збиткових шахт. У 2003 році ліквідаційні роботи триватимуть на 82 шахтах на 4 розрізах і розпочнуться на 25 вугільних підприємствах. Вони передбачають фізичну ліквідацію шахт, виконання заходів економічного захисту, будівництво водовідливів тощо, а також витрати, пов'язані із соціальним захистом вивільнених працівників, що складаються з витрат на вихідну допомогу й компенсації при звільненні, виплат відшкодування заподіяної шкоди здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків, витрат на побутове вугілля окремим категоріям населення, які і отримували його на підприємстві до його ліквідації, витрати на створення нових робочих місць для вивільнених тощо. У державному бюджеті на 2003 рік, виходячи з можливостей бюджетних ресурсів, для реалізації цих заходів передбачено, зокрема на реструктуризацію вугільної промисловості, 600 млн. грн., хоча потреба в коштах становить 1200 млн. грн.

За рахунок коштів державного бюджету здійснюються видатки на утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, яка функціонує відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості" від 27 березня 1995 року № 765. У державному бюджеті на 2003 рік на утримання цієї служби передбачено 75 млн. грн. Зазначена сума включає видатки на оплату праці персоналу з нарахуваннями, видатки на необхідність підтримання готовності зазначеної служби до дій в аварійних і надзвичайних ситуаціях.

На заходи, пов'язані з виведенням із експлуатації ЧАЕС, що включають витрати щодо утримання зупинених блоків Чорнобильської АЕС, у 2003 році передбачено 221,4 млн. грн. Значне зростання витрат порівняно з попередніми роками викликане не лише простим збільшенням кількості зупинених блоків (з 2 до 3), а й відсутністю будь-якої господарської діяльності зупиненої атомної електростанції та, як наслідок цього, відсутністю інших (крім бюджету) надходжень для здійснення витрат. При цьому АЕС із виробника дешевої електроенергії перетворюється у досить значного її споживача, а також у споживача теплоенергії, мазуту і газу для котелень. До господарського утримання зупинених трьох енергоблоків включається заробітна плата персоналу, оплата спожитих енергоносіїв, технічне обслуговування устаткування, фізичний захист і пожежна охорона, перевезення персоналу, лікувально-оздоровче харчування в зоні відчуження та інший соціальний захист персоналу.

Підставою для здійснення таких витрат є Закон України "Про загальні засади подальшої експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" від 11 грудня 1998 року № 309, постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 1992 року № 366 щодо фінансування з державного бюджету витрат на утримання зупинених блоків ЧАЕС; від 22 грудня 1997 року № 1445 — щодо дострокового зняття з експлуатації блока № 1 ЧАЕС; від 15 березня 1999 року № 361 —- щодо дострокового зняття з експлуатації блока № 2; від 29 березня 2000 року № 598 — щодо зупинення до кінця 2000 року блока № 3 й остаточної зупинки станції в цілому.

Видатки Держпромполітики в частині конверсії та розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування хоча й незначні (в бюджеті на 2003 рік — 20 млн. грн.), враховуючи реальну потребу в коштах, однак за їхній рахунок планується забезпечувати продовження робіт за такими пріоритетними напрямами, як авіабудування, суднобудування, розроблення комплексів машин і устаткування для сільського господарства, створення засобів зв'язку, транспортне машинобудування.

Видатки бюджету на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди спрямовуються на виконання рішень Кабінету Міністрів України щодо термінової докорінної структурної перебудови гірничодобувних підприємств Криворізького басейну, для реструктуризації гірничодобувних підприємств із підземним видобутком руди шляхом закриття збиткових шахт і переведення їх у режим гідрозахисту гірничих робіт усього Кривбасу.

Обсяг видатків бюджету на геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств, визначається, виходячи із прогнозних розрахунків відповідного збору, які здійснюються Мінекоресурсів України спільно з Мінекономіки України.