2. Ціноутворення за умов монополістичної конкуренції. Короткострокова і довгострокова рівновага.

Механізм визначення ціни, обсягів виробництва і досягнення рівноваги в умовах монополістичної конкуренції відображає переплетіння у цій моделі

ринку ознак досконалої конкуренції і монополії.

Монополістичний конкурент може сам обрати комбінацію ціни і обсягу виробництва, яка максимізує прибуток. Інші фірми ніяк не відреагують на його рішення. Проте відсутність бар’єрів входження в галузь не дозволяє монополістичному конкуренту одержувати високі прибутки тривалий час. Входження нових фірм у галузь розширює пропозицію галузі і зводить економічні прибутки до нуля. Зважаючи на це, рівновага фірми у короткостроковому і довгостроковому періодах буде мати відміну.

У короткостроковому періоді рівноважний стан монополістичної фірми визначається подібно до монополії. Число фірм в галузі є незмінним. Фірма може максимізувати прибуток або мінімізувати збитки, керуючись загальним правилом . Фірма приймає спадну криву попиту на свою продукцію як задану, обсяг виробництва вона обирає відповідно до точки перетину кривих граничної виручки і граничних витрат , а ціну для даного обсягу знаходить на кривій попиту.

На рис.10.1.а) рівноважна ціна перевищує середні витрати , тому фірма працює, максимізуючи прибуток. На рис.10.1.б), навпаки, середні витрати перевищують ціну, тому фірма працює, мінімізуючи збитки.

На ринку монополістичної конкуренції як стан прибутковості фірми, так і стан збитковості не є тривалим.

Довгострокова рівновага монополістичної фірми подібна до рівноваги конкурентної фірми. У довгостроковому періоді рівновага монополістичної фірми формується в умовах доступності ринку для всіх, хто бажає війти в нього. Якщо галузь є прибутковою, то можливість одержання прибут­ку залучить нових виробників даного виду продукції. Збільшен­ня ж кількості фірм в галузі приведе до того, що сумарний попит на конкретний товар буде розподілятися на більшу кількість фірм, і попит на продукцію окремої фірми зменшиться, тобто доля кожно­го з виробників буде меншою. Графічно це відобразиться зсувом лінії попиту вліво, при цьому вона стане більш еластичною, оскільки з’являється багато замінників. В довгостроковому періоді входження фірм в галузь буде тривати до тих пір, поки економічний прибуток кожної з них не стане дорівнювати нулю.

Відповідно, у випадку, якщо фірми несуть збитки, з галузі починається відтік капіталів. Вихід фірм припиниться тоді, коли ті, що залишились, будуть одержувати нульовий прибуток.

Як видно з рисунку 10.2, в умовах монополістичної конкуренції, як і при досконалій конкуренції, ціна рівноваги довгострокового періоду дорівнює середнім витратам виробництва, і фірми не одер­жують прибутку.

Але в умовах монополістичної конкуренції в дов­гостроковому періоді продукція не буде вироблятись з мінімаль­ними середніми витратами, як це має місце в умовах досконалої конкуренції.

Ціноутворення за умов монополістичної конкуренції має подвійний характер. З одного боку, воно зазнає впливу об’єктивних чинників – витрат виробництва і збуту, причому на перший план виходять саме витрати збуту. З іншого боку, на рівень цін впливає суб’єктивний чинник. Ціна відображає якість товару, престиж торговельної марки. Саме суб’єктивний чинник відіграє більш суттєву роль у можливості маніпулювати цінами, здійснювати політику з формування власного ізольованого мікро – ринку.

На відміну від конкурентної фірми і монополії, для максимізації прибутку фірма – монополістичний конкурент повинна враховувати такі фактори: обсяг випуску, ціну та зміну продукту і рекламну діяльність.