- •Yii. Організація активного відпочинку та оздоровлення дітей в таборі.
- •Теоретична частина:
- •1. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми.
- •2. Методика організації та проведення туристичних походів, прогулянок, екскурсій.
- •4. Організація спортивно-туристичних свят та ігор на місцевості.
- •Питання для самопідготовки:
- •Практикум:
- •Література:
2. Методика організації та проведення туристичних походів, прогулянок, екскурсій.
Туристичні походи, прогулянки, екскурсії займають провідне місце в життєдіяльності дитячого табору оздоровлення та відпочинку. За визначенням ООН, туризм – це всі види руху населення, які не пов’язані із зміною місця проживання та роботи, подорож з метою відпочинку, участь у наукових, ділових і культурних зустрічах. Туризм – справа необхідна не лише для здоров’я, а й для виховання особистісних рис ( вольовитість, наполегливість, працелюбність, товариськість, витривалість, тощо). В поході діти навчаються багатьом речам: пізнають природу, долають перешкоди, готують їжу, ставлять палатки, орієнтуються на місцевості і т.п. Похідне життя зближує дітей, а соціальним педагогам надає чудову можливість краще пізнати своїх вихованців.
В дитячих таборах туризм має різноманітні форми:
походи по цікавій, пересічній місцевості ;
походи по місцях бойової слави , “зіркові” походи ;
змагання з туристичного багатоборства і спортивного орієнтування;
туристичні свята та зміни.
За своєю тривалістю походи бувають короткочасними ( одно чи дводенний похід) та тривалими ( приблизно тижнева експедиція, яка об’єднує піший та водний маршрути; характерна для туристичних чи спортивних таборів). Найбільш типовими для більшості оздоровчих таборів є одноденні походи з проведенням змагань з туристичного багатоборства, орієнтуванню на місцевості, приготування обіду, імпровізованим концертом біля багаття.
Похід не повинен перетворюватись в пусте часопроводження або захопленість пройти якомога більше кілометрів. Він, перш за все, має нести пізнавальну спрямованість. Тому підготовку до туристичного походу розпочинаємо із розробки маршруту, вивчення району подорожі ( з обов’язковим врахуванням віку дітей, їх фізичної підготовки, природних та кліматичних умов району). Особливе місце у підготовці походу мають певні тренувальні вправи:
складання рюкзака ;
перенесення потерпілого ;
біг “по купинах”;
подолання рівчака, річечки по колоді;
підйом на схил за допомогою мотузки;
орієнтування по компасу та карті;
установка палатки ;
розпалювання багаття, тощо.
Всі дані вправи є традиційними для туристичного багатоборства.
Ознайомимось і з речами, які необхідно підготувати учасникам походу. Загонові потрібно мати з собою:
медичну аптечку;
прожектор ;
їжу, “половник”, казанки, підставки для казанів;
сірники і “розпалювачі”, сокира;
карта і компас;
палатки;
фотоапарат, радіоприймач.
Кожному учаснику походу треба мати:
рюкзак;
складаний ніж;
запасний одяг;
захист від дощу, сонця;
фляга для води ( на 1-2л.);
спальний мішок та надувний матрац;
миска, ложка, чашка (бажано металеві);
предмети особистої гігієни;
купальник.
Перед походом у кожному дитячому загоні рекомендується розподілити обов’язки між учасниками. Основними з них є: командир загону і його заступник, який відповідає за розробку та дотримання маршруту; відповідальний за групове спорядження; заступник командира по продовольству ( харчах ); санітар; фізорг; фотограф; краєзнавець; відповідальний за ведення щоденника та ін. Певні обов’язки повинен мати кожен член загону.
Закони походу:
будь охайним, чепурним;
не засмічуй ті місця, де буваєш;
будь обережним з вогнем;
будь уважним і бережливим по відношенню до природи.
В дорозі:
не сходь зі стежини;
уникай маршрутів, які проходять через гори;
уникай болотистої місцевості.
Норми поведінки:
не зривай диких квіток, не ламай дерев, кущів;
зберігай тишу та спокій людей, що відпочивають поруч;
дотримуйся санітарних норм;
сміття, яке неможливо спалити, забирай із собою.
Прогулянки в природу за своїм характером подібні до походів, але виключають частину підготовки і спорядження, тривають від 30 хвилин до 3 годин. Важливим для них є певна тематична спрямованість, яку можуть готувати як педагог-організатор (вихователь), так і діти. Рекомендуємо типову тематику прогулянок:
прогулянка до будинку лісника, в ліс, на луг;
прогулянка до джерела, річки, на берег моря;
прогулянка в царину рослин, у світ квітів;
похід слідопитів, робінзонів;
геологічна прогулянка та інші.
Екскурсія ( від лат. еxcursіа – поїздка ) – це :
колективне відвідування музею, виставки, визначної пам’ятки культури (архітектури, тощо) і т.п.; подорож, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою;
група осіб ( екскурсантів ), яка здійснює таку подорож, прогулянку з метою проведення екскурсій в літніх оздоровчих таборах.
Активізація інтересу до історії рідного краю, виховання поважного ставлення до природи, архітектурних, літературних пам’яток, сприяння розвитку здорового способу життя визначають тематику екскурсій. В дитячих таборах тривалість подорожей частіше всього не перевищує один день. Вони можуть проводитись пішки чи з допомогою транспорту.
Подорожі по рідному краю, по країні сприяють становленню патріотичних почуттів у дітей, правильному фізичному розвитку, виховують допитливість, взаємоповагу, вольовитість та ін.