Примітки

¹) Див. т. V с. 335.

²) Див. с. 261.

³) Roskazuiemy.. aby potym nad tymi kozakami nizowemi zwłaszcza ktorzy żołd nasz biorą a w miesciech, miasteczkach i indziey mieszkaią, onych karząc i do więzenia sadzaiąc mimo wiadomosci starszego ich... iurysdykcyey nieprawnie w rzeczach potocznych nie używali, zadnych tedy podatkow, wymyslow wiecznie nie brali — Жерела VIII ч. 34.

⁴) Listy c. 66.

⁵) Супроти сказаного вище не можна вважати оправданим погляд, немовби то наданнє певних прероґатив козакам від Жиґимонта-Авґуста і Батория почавши, прищіпило козачинї опортунїзм і звело з революційної дороги. Поза скромними петиціями правительству козачина вела далї свою полїтику фактичного розширювання своїх впливів, і фактичного володїння, і правительствеників козацьких можна бачити і не скорше як в другій четвертинї XVII в.

⁶) Див. с. 202.

⁷) Broel-Plater Pamiętniki II с. 214, виімки вище с. 303 і далї.

⁸) Sprawy wojenne c. 155.

⁹) Отже не давнїй комадний козацький елємент сїдає на землю, стає землеволодїльним і хазяйновитим, як представляють часто сей процес, а землеволодїльний, господарський елємент суне в козачину поруч тих воєнних елєментів, з економічних, господарських мотивів.

¹⁰) Незвісний на імя польський полїтик (Жерела VIII ч. 121, 1616 р.), зітхаючи за давнїйшими, лїпшими відносинами до козаків, так описує їх: Byli a prima origine w karnosci i posłuszenstwie, był y z nich ten rzeczypospoliłey pożytek, że wyparszy Tatarow z tych pol i kocowisk, gdzie teraz sami przemieskiwaią, zatrzymywali incursiones ich, _ ktore asz po Lwow przed tym bywali. Laudator temporis polonici пок. Кулїш в своїх ранїйших історичних працях теж стояв на тім становищу, що козачина, будучи на зверх елєментом руїнним, в дїйсности була, фактором позитивним. „Козаки были призваны спасти народную будущность грубо реакціоннымъ способомъ”, як він формулує се в однїм містї (Исторія возсоединенія II с. 180); „колонизація опустЂлой Руси совершалась подъ прикрытіемъ козачества (с. 164). Тільки в пізнїйших своїх писаннях став він вповнї на становищу чисто шляхетськім, козачинї вповнї ворожім і через те вповнї одностороннїм.

Розділ VI. Полїтичні обставини перших десятилїть XVII в. І їx вплив на зріст і розвій козачини.

Ливонська війна і московська смута: Неохота козаків, мотиви що змусили їх до участи в ливонській війнї 1602 р., тяжкі обставини війни, зміни гетьманів, козаки на Білоруси, претенсії козаків з приводу своєї служби, справа жовнїрських леж на Українї. Козацькі походи на море і на Молдаву. Зріст козачини.

Ливонська війна і московська смута: Московська смута: участь козаків в походї царевича, мобілїзація козачини, московські смути 1605-8 р. і участь в них козачини. Зачіпки з Турками і Татарами; погром Варни 1606 р., походи молдавські. Своєвільства на Українї, „бунти" корсунські, конституції на українську своєволю 1607 року, постанови 1609 р., їх безплодність.

Ливонська війна і московська смута: Польсько-московська війна 1608-13 р. і вербованнє козачини, козаки під Смоленськом, козаки в Сїверщинї, неохота шляхти і нові вербунки козачини 1611 р.; козацькі операції в Сїверщинї.

Ливонська війна і московська смута: Козацьке панованнє на Українї; своєвільства авантурників з московської війни, постанови сойму 1611 р., ухвали 1613 р. на козачину. Козацькі зачіпки з Туреччиною.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Походи на море 1613 р., похід на Волощину 1614 р., ультиматум Жолкєвского, збори до війни і переговори, нещасливий похід на море 1614 р.; погром Синопу. Плян турецького походу і панїка в Польщі. Кримські усобицї і татарські напади. Похід Ахмет-баші на Днїпро. Комісія на козаків 1614 р., постанови комісії, тактика козаків.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Козацький похід на Царгород 1615 р., невдалий похід Алї-баші на козаків, погром Кафи 1616 р. і похід на Трапезунт. Переговори Жолкєвского з козаками під Паволочю, похід Іскандер-баші на Україну і польсько-турецька умова під Бушею-Яругою.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Похід Жолкєвского на козаків 1617 р., зміна на гетьманстві (Д. Барабаш), козацька непокірність, похід комісарів, Сагайдачний знов гетьманом, переговори над Ольшанкою, ухвали комісії, потреба в козаках і здержливість Поляків.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Полїтика козацька, тактика статочнїйших. Сагайдачний як репрезентант її. Біоґрафічні звістки про Сагайдачного, його характеристики, традиція про нього.

Московська кампанія 1618 р. і комісія 1619 р.: Вербованнє козаків на московську війну. Походи на море 1617/8 р.; похід Іскандер-баші. Сагайдачний під Москвою; трактат в Дєулїнї. Угода з Турками, обіцянки приборкати козаків.

Московська кампанія 1618 р. і комісія 1619 р.: Переговори з козаками. Похід Жолкєвского на козаків, деклярація комісарів, оповіданнє сучасника про переговори і раду козацьку, спірні питання, ухвали комісії, оптимизм Жолкєвского, ілюзоричність ухвал комісії. Вербованнє козаків в цїсарське військо і похід на Перекоп.