СЗ № 1. Зобов'язальне право.

1.Поняття зобов'язання. Сторони в зобов'язанні.

2.Підстави виникнення зобов'язання.

3.Припинення зобов'язання.

4.Поняття і умови цивільно-правового договору.

1) Поняття зобов'язання. Сторони в зобов'язанні.

Зобов'язання є найпоширенішим видом цивільних правовідносин і мають усі їх ознаки. Характеризуючи поняття зобов'язання, насамперед слід зазначити, що зобов'язання — це цивільні правовідносини. Нагадаємо, що цивільні правовідносини найчастіше визначаються як правовідносини, що базуються на нормах цивільного закону і складаються з приводу матеріальних і нематеріальних благ; їх учасники, маючи автономію і майнову відособленість, є юридично рівними носіями прав і обов'язків. У цьому визначенні вже закладені ознаки цивільних правовідносин. Цивільні правовідносини поділяються на речові (у яких суб'єкт може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно без сприяння зобов'язаної особи) і зобов'язальні (у яких уповноважений суб'єкт для здійснення своїх суб'єктивних прав має потребу у сприянні зобов'язаної особи). Зобов'язання - це закріплені цивільним законом суспільні відносини з переміщення майнових та інших результатів праці, внаслідок яких одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника) вчинення певних дій і зумовленого цим утримання від вчинення інших дій. Разом з тим зобов'язання мають специфічні ознаки, що вирізняють їх із сукупності цивільних правовідносин. По-перше, сторонами зобов'язання є чітко визначені особи: кредитор — особа, якій належить право вимоги, і боржник — особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги кредитора. Цим зобов'язання відрізняються від абсолютних правовідносин, наприклад, правовідносин власності, коли уповноваженій особі протистоїть невиз* начене коло зобов'язаних осіб. По-друге, об'єктом зобов'язання є певна поведінка зобов'язаної особи. Це можуть бути певні дії з передання майна, сплати грошей виконання роботи (чи стримування від здійснення дії. що відіграє другорядну роль), тобто об'єктом зобов'язання в будь-якому випадку е дії. стосовно яких кредитор має право вимоги, а боржник зобов'язаний їх виконати. По-третє, здійснення суб'єктивного зобов'язального права кредитором за загальним правилом можливе тільки в разі здійснення боржником дій, що становлять його обов'язок. Цим зобов'язання відрізняються від речових правовідносин, коли уповноважена особа може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно. По-четверте, зобов'язання здебільшого опосередковують рух майна, надання послуг, виконання робіт, тобто є правовою формою економічного обороту. По-п'яте, здійснення зобов'язань забезпечується примусовими заходами у формі санкцій. Для реалізації санкції суб'єкт зобов'язання, право якого порушено, має право звернутися з позовом до суду. У будь-якому зобов'язанні розрізняють такі необхідні елементи, як суб'єкти, об'єкт і зміст зобов'язання. Як у будь-яких правовідносинах, у зобов'язанні беруть участь дві сторони: уповноважена і зобов'язана. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участі в ньому як сторони (для третіх осіб). Так, при купівлі-продажу зобов'язання виникає між конкретним продавцем і конкретним покупцем. Суб'єкти зобов'язання завжди конкретні. Це кредитор і боржник, взаємопов'язані правами і обов'язками. Кредитор має право свої вимоги висувати тільки боржнику, а той, у свою чергу, зобов'язаний виконати їх. Іноді в зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів чи боржників. Наприклад, при спільному заподіянні шкоди кількома особами на стороні боржника буде кілька осіб. Об'єктом зобов'язання є певні дії боржника. Зміст зобов'язальних правовідносин утворюють суб'єктивні права та обов'язки їх учасників. Згідно зі ст. 509 ЦК України особливість змісту зобов'язальних правовідносин полягає в тому, що правомочність кредитора набирає форми права вимоги, а правомочність боржника має форму боргу як обов'язку виконання вимоги кредитора. Оскільки зобов'язання є правовідносинами майнового характеру, їх зміст становлять також суб'єктивні права та обов'язки майново характеру. Однак зміст зобов'язання не завжди вичерпується права вимагати вчинення виключно дій майнового характеру (або утримання від вчинення таких дій). Кредитор має право вимагати також вчинення дій немайнового характеру.

Сторони у зобов'язанні

1. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

2. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

3. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.