1. Роль Марії Бідняк в житі художника

Художник малював настінні композиції на полотні з подальшим наклеюванням на стіну (оскільки йому тяжко було щораз підніматися вгору, остерігаючись впасти з небезпечного риштування). Одну зі своїх ікон — «Плащаницю» — виконав на замовлення для Папської колекції у Ватикані. Микола Бідняк отримав апостольське благословення папи римського. Бідняк працював у малярстві, графіці, іконописі та храмовій поліхромії².

Осінь життя виявилася золотою. У 1990 році на концерті в Торонто відбулася зустріч М. Бідняка з відомою співачкою Марією Майчик. Високим почуттям освітилися життя одруженого художника та дружини композитора зі Львова Івана Майчика, яка мала двох синів Тараса та Остапа. Сивочолі закохані разом здійснили турне: Канада, Сполучені Штати, Австралія, Польща. Велетень духу писав: «Життя було б зовсім іншим, якби в мене не було Марії. Вона допомогла мені знайти смисл життя і вернула мене в Україну!». В Україну вони поверталися удвох, щоб не розлучатися. Через півстоліття він повернувся на омріяну Батьківщину [5].

І народилися такі шедеври, як «Ангел над Львовом» і «Чорнобильська Богоматір», «Українські квіти», краєвиди рідної землі, книга «Василь Стус. Поезія! в його оформленні. На художника полотнах був ангел – його Марія, яка змінила життя, повернула Біднякові шлях в омріяну Україну, а нам — талановитого митця. 1994 р. вони одружилися.

Разом із дружиною вони відвідали Канів. «От де мені хотілося б жити – то таки в Каневі!..» – вирвалося у нього. Марія згадувала, як Микола Бідняк уклякав перед могилою Кобзаря, як раптом розридався, та так, що не вдавалося стримати!.. Там же, наче просвітлений невидимим світлом, проказав: “Тепер я знаю, як буду малювати!..”

Микола Бідняк мав успішні виставки у Львові, в Тернополі, у Києві, Каневі; став членом Національної Спілки художників України та професором Львівської Академії мистецтв, лауреатом Державної премії України ім.Тараса Шевченка (1995). Але він так любив ділитися, роздавати своє! Шевченківську нагороду поділив між Львівським фондом культури, журналом «Українська культура», музеєм у Лаврі. Під час фінансової кризи підтримав Наукову бібліотеку ім.В.Стефаника у Львові. Започаткував престижну стипендію для найбільш здібних студентів Академії мистецтв у Львові. Раритетне видання трьома мовами, щедро ілюстроване репродукціями картин, світлинами з життя митця здійснили Марія Бідняк і її сини [6].

2. Висловлення про митця

Мистецтвознавець Володимир Овсійчук характеризує перші роботи Миколи Бідняка як романтичні, сповнені драматизму і захопленої динаміки. До сакрального мистецтва митець звернувся ще в юності: образ св. Юрія, що перемагає змія, св. Флор і Лавр на конях. Це ще не були ікони, але лики й образи, в яких жила енергія молодечого максималізму. Правдиве іконічне світло тихе надходитиме з роками [4].

Проф. Володимир Овсійчук так бачить внутрішній світ Миколи-митця: «Микола Бідняк – художник щирий і чесний. Він завжди залишався сам собою: бо що в душі в почуттях, те і в художньому творі. Тому такий органічний відгук на сучасність. Він є частиною природи, яку відтворює, і є невід’ємною частиною суспільства, в якому живе, бо є активним творцем, що відгукується на всі випромінювання сучасності» [6].

Іван Дзюба, український дисидент і літературознавець, так писав у передмові до книги-альбому Миколи Бідняка: «В історії світового мистецтва є зразки такого фанатичного служіння йому і такого перетворення в цьому служінні, які вочевидь виходять за межі фізичних можливостей людських. Але є ще можливості духовні, а вони інколи “стають на прю” зі станом фізичним – і перемагають. Доля українського живописця і графіка Миколи Петровича Бідняка може тут бути одним з найяскравіших прикладів. Юнаком він став жертвою вибуху – в 1945 році втратив кисті рук. Така жахлива біда робить людину безпомічною і може зламати її назавжди, особливо якщо трапляється в ранньому віці. Але буває, що енергія молодості, ідеалізм, талант і віра у високе призначення людини (та розуміння і допомога ближніх) роблять чудеса» [3].

ВИСНОВКИ

Сакральна тема у творчості Миколи Бідняка –це особливий вияв емоційно-естетичних аспектів у духовності за допомогою пензля. У доробку майстра він – досить потужний, розкрився для нього масштабно, у широкому охопленні візантійської культури, і водночас – у рамках певного українського іконного мистецтва. Ще в часи духовної напруги 60-х М.Бідняк, як ніхто з інших майстрів, котрі розмальовували церкви в діаспорі, глибоко пройнявся дисидентським рухом в Україні, співпереживаючи зі своїм повірником, видатним поетом-політв’язнем Василем Стусом. Все це впливало на рішення образів, що наділялися глибокою емоційністю, нерідко невимовною скорботою, позначаючись на пластичній мові підкресленою живописністю.

Спочатку, пробуючи власні сили, Микола Бідняк зважився для самого себе намалювати Христа в усьому білому, який сидить „ яко суддя „ з великим мечем на троні – Господь судить людей на землі. Образ непідкупної Справедливості й караючої Сили витворився узагальнено і документально під дією всього пережитого, вистражданого, передуманого, як згусток думок про сутність того, що твориться на землі. І хоча художник відчував свою недосвідченість, вияв суб’єктивного зондажу великої теми, ікона не довго залишалася в майстерні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Микола Бідняк [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://uahistory.com/topics/famous_people/6883.

2. Буковинець Микола Бідняк – художник, малюючий вустами [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://bukovina.com.ua/news/2271.

3. Микола Бідняк – художник-іконописець, який писав устами. Коли вади стають стимулом до ще більшого ідеалу і вдосконалення [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.xic.com.ua/component/content/article/388-mykola-bidnjak-hudozhnyk-ikonopysec-jakyj-pysav-ustamy-koly-vady-stajut-stymulom-do-shche-bilshogo-idealu-i-vdoskonalennja.

4. Володимир Овсійчук. «Митець Микола Бідняк» // Успенська вежа. – № 12(103). –2000. – С. 5.

5. Микола Бідняк: живопис; графіка / автори-упорядники: Марія Бідняк, Тарас Майчик, Остап Майчик; автор тексту Володимир Овсійчук. – Київ: Мистецтво, 2008.

6. Українці у світі [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/84c7bbcd7ba5d1c6/.

ДОДАТОК А

Роботи М.Бідняка

Гора

Хризантеми

Гайдамаки

Ангел

1 Торонто – місто в Канаді

2 Поліхромія (від грец. πολύς — численний і грец. χρωμά — колір, фарба) — у широкому сенсі принцип багатобарв'я при розмальовуванні або використання багатоколірного матеріалу в архітектурі, скульптурі, декоративно-ужитковому мистецтві.