46. Пропорційна виборча система: поняття, загальна характеристика.

Пропорційна виборча система уперше була запроваджена у 1889 р. у Бельгії, і сьогодні вона використовується у 57 країнах світу (Ізраїль, ФРН, Іспанія, Італія, Португалія та ін.) -передбачає визначення результатів виборів, за яким депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу.

Кожна партія формує партійний список.

За впливом виборців на розташування кандидатів у бюлетенях для голосування розрізняють: пропорційну систему закритих списків; пропорційну систему преференцій; пропорційну систему напівжор-стких списків.

• Систему закритих списків (жорстких, фіксованих) – форма виборчої системи,згідно з якою порядок розташування прізвищ у партійних списках визначають самі партії (У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партії, іноді певна кількість перших кандидатів у партійних списках), а виборець голосує за список загалом і не може внести у нього зміни, а кандидати у депутати входять о парламенту у визначеній списком послідовності і залежно від кількості голосів, набраних партією. Переваги: допомагає ввести до парламенту фахівців, експертів тощо; партія може забезпечити певний відсоток жінок, національних меншин тощо; при голосуванні обирається насамперед політична платформа і програма майбутньої діяльності партії. Недоліки: високий рівень залежності депутатів від партії. (Система жорстких списків практикується в Іспанії, Португалії, Ізраїлі, Росії, Україні.)

• Системи відкритих списків (преференційних) – така форма партійних списків, яка надає право виборцям виявляти ставлення до кожного з кандидатів, прізвища яких внесені до партійних списків. Виборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку напроти номера того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос, кандидата, якого він хотів би бачити найпершим. Таким чином, обирається той, хто отримав найбільше число преференцій; у разі рівності кількості преференцій у кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто посідає вище місце у партійному списку. Списки складають в алфавітному порядку. Їх остаточний вигляд залежить від кількості голосів, набраних на виборах кожним кандидатом, представленим у списку. Депутатами стають ті, хто одержав найбільшу кількість голосів у свою підтримку Переваги: виборці отримують найбільшу свободу вибору. Недоліки: незручність на загальному рівні. (Практикується у Фінляндії, Бельгії, Нідерландах).

• Система напіввідкритих (напівжорстких) списків – форма партійних списків, яка дає право виборцям виражати ставлення до кожного з кандидатів, прізвища ких внесені у партійний список ,за винятком перших 5 кандидатів. Саме ці 5 політиків вважатимуться обраними депутатами, незалежно від чисельності поданих за них голосів. (Ця система практикується у Швейцарії, Австрії, Італії.)

Загальними обтяжливими обставинами при запровадженні пропорційної системи є її досить складна система обрахунку голосів виборців, яка вимагає двоетапної операції. На початковій стадії кожний список отримує стільки місць, скільки разів він відповідає виборчому коефіцієнту. Оскільки кількість місць, відведених для окремого списку, ніколи не становлять загальну кількість голосів, отриманих за цим списком, завжди залишається кілька голосів. Ці голоси є залишком (або надлишком), який враховується до логічного завершення розподілу голосів виборців.

Надлишки розподіляються двома основними методами:

• метод найбільших надлишків включає розподіл місць за списком, що має найбільшу кількість непредставлених голосів, відкладе-них від першого розподілу, і так далі, доки всі місця не розподіляться;

• метод найбільшого середнього — метод, за яким загальна кількість голосів, отриманих за список, ділиться на кількість місць, вже отриманих за цим списком, плюс одне фіктивне місце. Список, який таким чином дістає найбільше середнє, отримує наступне місце і так далі, доки всі місця не розподіляться.

Існують інші методи обрахування надлишків: метод д'Хонта, метод Сен-Лагю, модифікований метод Сен-Лагю.

3 метою певного обмеження надмірного зростання малих партій при пропорційних системах виборів запроваджується виборчий поріг: для участі в розподілі місць після голосування допускаються тільки ті партійні списки, що набрали певний, встановлений у законодавстві відсоток голосів. Ці пороги бувають різні, наприклад у Нідерландах — 0,67 %, Ізраїлі — 1, Швеції, Німеччині — 5, Росії — 7, Ліхтенштейні — 8, Туреччині — 10, в Україні за парламентським виборчим законодавством — 3 %.