5.Категорії ‘зміст’ та ‘форма’ худ.Твору

Зміст- це те, що сказано в творі. Форма- це як сказано в творі. Зміст-внутрішня організація худ.твору, а форма- це сукупність способів і засобів вираження змісту.

Складники змісту

1.Тема ( основний предмет розповіді, те про що йдеться в творі) 2.Ідея (основна думка автора)

3.Проблема (це питання, яке гостро поставлене у творі)

4.Конфлікт (Це зіткнення, суперечка, боротьба між персонажами, групами персонажів та між особистістю та суспільством)

Складники форми:

1. Жанри

2. Композиція

3. Художня мова

4. Віршування

Фабула-це поданий по причино-часовій послідовності ланцюг подій змальованих в худ.творі.

6.Критерії класифікації літ.Творів. Літ.Роди

Рід (літературний) — літературознавча категорія, яка визначає тип мовленнєвої організації твору, а також виражає спрямованість мовлення на об'єкт, суб'єкт чи сам акт художнього висловлювання.

Є такі роди:

1.Епос— один із основних родів літератури, для якого характерні масштабність художнього відтворення і тлумачення дійсності, сюжетність, розповідність, наявність характерів-персонажів, зображуваного.

2. Лірика— рід художньої літератури, який виражає внутрішнє життя людини (переживання, враження, різноманітні рефлексії, роздуми), не має сюжетності та розповідності.

3.Драма— рід художньої літератури, оснований на імітації, моделюванні дії, призначеної для розігрування персонажами на сцені.

7.Жанри епічних творів, їх особливості.

РОМАН-ЕПОПЕЯ — епіч. жанр, який структурує в собі ознаки роману та епопеї і містить

настанову на всеохоплююче осмислення життя в його іст. розвиткові.

Роман- жанр,великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Повість-розповідний твір, який має одну сюжетну лінію , велика кількість другорядних персонажів, повна та глибока їх характеристика, наявність описів.

Оповідання-невеликий за розміром епічний твір, про одну чи кілька подій з життя одного головного героя.

Новела-невеликий розповідний твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Нарис-художньо-публіцистичний твір, у якому автор показує підмічені ним у житті дійсні факти, події і людей.

Етюд-невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий твір , в якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.

Казка-фольклорний розповідний твір про вигадані чи фантастичні події.

Легенда- переказ про якісь події чи людей, але оповитий казковістю, фантастикою.

Байка-малий за обсягом твір повчального характеру.

8.Жанри ліричних творів, їх особливості.

Ода-хвалебна пісня, вірш про якусь видатну особу чи подію.

Панегірик-хвалебна пісня на честь визначної чи заможної особи.

Романс-пісня про кохання, яка виконується переважно під музичний супровід.

Сонет-ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування.

Елегія-один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту.

Епіталама-пісня на честь молодого подружжя, яку виконували після шлюбних урочистостей.

Епітафія-напис в честь померлого.

Медитація— філософський вірш на«вічні» теми (добро і зло, життя і смерть, мить і вічність та ін.).

Пісня- невеликий за обсягом ліричний твір, який виконують співом.

Гімн-урочистий твір ,яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь.

Послання-віршований літературний твір, написаний у формі листа або звернення до якоїсь особи чи багатьох людей.