54. Поняття мотив і мотивація

Мотив (від лат. Mo..vere - надавати руху, штовхати) - спонукання, причина поведінки чи вчинку, причина діяльності. Причина може бути внутрішньою (властивість особистості) або зовнішньою, не опосередкованою психікою людини. Вона може бути усвідомленою та неусвідомленою. Причиною може бути прагнення до матеріального об'єкта (наприклад, заробіток) та ідеального (наприклад, цікава робота сама по собі). Але! Як парадоксально не звучить, Х. Хекхаузен відзначає: «У дійсності жодних мотивів не існує...», вони «не спостерігаються безпосередньо» й тому є «гіпотетичними конструктами» - тільки інструментами теоретичного аналізу.

Мотивація - це те що змушує суб'єкт діяти. Зазвичай це слово вживають стосовно людей, хоча можуть вживати і щодо тварин.

Термін “мотивація” являє собою більш широке поняття, ніж термін “мотив”. Слово “мотивація” використовується в сучасній психології у двоякому смислі: воно позначає систему чинників, що детермінують поведінку (сюди входять, зокрема, потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато чого іншого), та характеристику процесу, що стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Ми будемо використовувати поняття “мотивація” переважно в першому значенні, хоча в деяких випадках, коли це необхідно (і застережено), будемо звертатися і до другого його значення. Мотивацію, таким чином, можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, її початок, спрямованість і активність.

Мотиви - це стимули, причини, сили, страсті, що викликають або стимулюють активність людини, що спонукують його поводитися певним чином. Від реакції на ці стимули залежить модель поводження. [7] Від мотивів варто відрізняти мотивування, тобто висловлення, що визначають те або інше поводження людини шляхом вказівки на побудившие його об'єктивні або суб'єктивні обставини. Мотиви впливають на поводження людини як особистості й на його соціальну роль. Вони виступають у свідомості людини як ціль, на яку спрямоване в остаточному підсумку поводження. Розуміння мотивів дає ключ до пояснення поводження й організованої діяльності людини. Якщо в людини є мотив, що спонукує до дії, то його енергія й зусилля проявляються в набагато більшому ступені, чим при відсутності такого. Наявність мотивів або мотивація змушує людину діяти й поводитися певним чином. Мотивація - це зацікавленість людини, обґрунтування його бажань і прагнень. Це сполучення інтелектуальних, фізіологічних і психічних процесів, які в конкретних ситуаціях визначають те, наскільки рішуче діє людина й у якому напрямку зосереджує його енергія. Відносно керування колективом можна дати наступне визначення мотивації. Мотивація - це процес спонукання й стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, до активності, до ініціативи. Вона необхідна для ефективної реалізації ухвалених рішень і для виконання намічених робіт. Застосовуючи на практиці принцип мотивації, керівник перетворює свої рішення в справи.