- •1.Поняття дитинство
- •2.Проблема історії дитинства
- •3.Становлення дитячої психології як науки
- •4.Основні напрямки розвитку вікової психології
- •5.Сучасні підходи до проблем вікової психології
- •6.Предмет та завдання вікової психології
- •7.Розвиток-ключове поняття дитячої психології
- •8. Концепції та теорії психічного розвитку дитини
- •9.Принципи психічного розвитку дитини
- •10.Механізми психічного розвитку дитини
- •11.Вікова періодизація
- •12.Вродження здібності немовляти
- •13. Психічний розвиток новонародженого
- •15. Особливості розвитку дитини періоду раннього дитинства
- •14 Психічне життя немовляти
- •16.Становлення предметно-маніпулятивної діяльності
- •17. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
- •18.Психологічні особливості раннього дитинства
- •19. Криза 3-х років
- •20.Гра та її роль у розвитку дитини
- •21.Структурні компоненти гри
- •22.Психологічні особливості дошкільного віку
- •23.Особливості діагностування дітей до школи
- •24.Анатомо-фізіологічні особливості молодшого шкільного віку
- •25.Адаптація першокласника до школи
- •26. Навчальна діяльсть-провідна діяльність молодшого шкільного віку
- •27.Психологічні новоутворення молодшого шкільного віку
- •28. Концепція розвитку інтелекту Піаже
- •30.Загальна характеристика підліткового віку
- •31.Класичні дослідження кризи підліткового віку
- •32.Новоутворення підліткового віку
- •33.Статевий розвиток у підлітковому віці
- •34.Соціалізація особистості
- •35.Загальна характеристика ранньої юності
- •36.Юність з дочки зору різних наукових дисциплін
- •37.Загальна характеристика періоду
- •38.Когнітивні особливості періоду ранньої дорослості
- •39. Особливості розвитку особистості студента
- •40. Загальна характеристика студентського періоду
- •41.Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вузі
- •42. Особливості мотивації сфери періоду ранньої дорослості
- •43.Система цінностей на порозі 30-ліття
- •44. Загальна характеристика зрілого віку
- •43.Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці
- •44. Стрес в житті людини в період середньої дорослості
- •45. Особливості мотиваційної сфери зрілого віку
- •46.Поведінкові реакції періоду середнього віку
- •47. Характеристика періоду геронтогенезу
- •48. Вікова динаміка психофізіологічних функцій періоду геронтогенезу
- •49. Предмет та завдання педагогічної психології
- •50.Структура педагогічної психології
- •52. Завдання педагогічної психології
- •51.Методи педагогічної психології
- •53.Психолого-педагогічні теорії навчання
- •54. Поняття мотив і мотивація
- •55.Основні напрямки дослідження мотивації
- •56. Теорії мотивації
- •57. Психологічні основи педагогічної діяльності
- •58.Обективні та субективні передумови педагогічної діяльності
- •59. Проблемний характер педагогічної діяльності
- •60. Основні дидактичні концепції
- •61. Теоретична модель структури педагогічної діяльності
- •62. Елементи системного підходу в діяльності вчителя
- •63.Конфлікти в діяльності вчителя
- •64.Стилі педагогічного спілкування
- •Існує чотири типи виховання
- •Існує чотири типи виховання
- •70. Педагогічна запущеність
- •71.Казка та її виховне значення
- •72.Характеристика сімї як інституту соціалізації
- •73. Основні функції сімї
- •74. Складові сімейного благополуччя
- •75. Труднощі виховання дітей в неповних сімях
54. Поняття мотив і мотивація
Мотив (від лат. Mo..vere - надавати руху, штовхати) - спонукання, причина поведінки чи вчинку, причина діяльності. Причина може бути внутрішньою (властивість особистості) або зовнішньою, не опосередкованою психікою людини. Вона може бути усвідомленою та неусвідомленою. Причиною може бути прагнення до матеріального об'єкта (наприклад, заробіток) та ідеального (наприклад, цікава робота сама по собі). Але! Як парадоксально не звучить, Х. Хекхаузен відзначає: «У дійсності жодних мотивів не існує...», вони «не спостерігаються безпосередньо» й тому є «гіпотетичними конструктами» - тільки інструментами теоретичного аналізу.
Мотивація - це те що змушує суб'єкт діяти. Зазвичай це слово вживають стосовно людей, хоча можуть вживати і щодо тварин.
Термін “мотивація” являє собою більш широке поняття, ніж термін “мотив”. Слово “мотивація” використовується в сучасній психології у двоякому смислі: воно позначає систему чинників, що детермінують поведінку (сюди входять, зокрема, потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення і багато чого іншого), та характеристику процесу, що стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Ми будемо використовувати поняття “мотивація” переважно в першому значенні, хоча в деяких випадках, коли це необхідно (і застережено), будемо звертатися і до другого його значення. Мотивацію, таким чином, можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, її початок, спрямованість і активність.
Мотиви - це стимули, причини, сили, страсті, що викликають або стимулюють активність людини, що спонукують його поводитися певним чином. Від реакції на ці стимули залежить модель поводження. [7] Від мотивів варто відрізняти мотивування, тобто висловлення, що визначають те або інше поводження людини шляхом вказівки на побудившие його об'єктивні або суб'єктивні обставини. Мотиви впливають на поводження людини як особистості й на його соціальну роль. Вони виступають у свідомості людини як ціль, на яку спрямоване в остаточному підсумку поводження. Розуміння мотивів дає ключ до пояснення поводження й організованої діяльності людини. Якщо в людини є мотив, що спонукує до дії, то його енергія й зусилля проявляються в набагато більшому ступені, чим при відсутності такого. Наявність мотивів або мотивація змушує людину діяти й поводитися певним чином. Мотивація - це зацікавленість людини, обґрунтування його бажань і прагнень. Це сполучення інтелектуальних, фізіологічних і психічних процесів, які в конкретних ситуаціях визначають те, наскільки рішуче діє людина й у якому напрямку зосереджує його енергія. Відносно керування колективом можна дати наступне визначення мотивації. Мотивація - це процес спонукання й стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, до активності, до ініціативи. Вона необхідна для ефективної реалізації ухвалених рішень і для виконання намічених робіт. Застосовуючи на практиці принцип мотивації, керівник перетворює свої рішення в справи.