Частиномовний аналіз.

1. Іменники «жінка», «земля», «волоссям», «стадіони», «ринки», «телефон», «фляга», «будинки», «сни», «фріки», «крики», «залізо», «небо», «вікна», «дощ», «пам’ять» - виконують описову функцію;

Іменники «керування», «вода», «життя», «погода», «увага», «місто», «існування», «ніжність», «лють», «поетів», «пам’ять» - виконують емоційну функцію;

Іменники «листи», «страйки», «байки», «літери», «портвейн», «знаки», «темрява», «тиша», «черга» - виконують символічну функцію.

2. Прикметники «чорний», «ранкового», «вечірніх», «підземних», «гарячого», «пташиних» - виконують образну функцію;

Прикметники «нові», «розділові» - виконують виражальну функцію;

Прикметники «сусідські», «озерну», «постійні», «старих», «холодне», «зелене», «останню» - виконують конкретизувальну функцію.

3. Дієслова «звернула», «писала» - виконують динамічну функцію;

Дієслова «знаю», «живе», «переплелися», «ходить», «заливати», «буде» , «пишуть» - виконують образну функцію;

Дієслова «палити», «позбавити», «влаштовувати», «слухати», «вигадаю», «вб’ю», «забуває» - виконують емоційно-оцінну функцію;

Дієприслівник «не переймаючись», «ховаючи» - виконують образну функцію.

4. Автор використовує самі такі граматичні форми слів, щоб у повній мірі передати почуття ліричного героя до жінки.

Синтаксичний аналіз.

1. Прості речення: «вона ходить собі на стадіони, ховаючи в куртці телефон і флягу», «небо за її вікнами буде холодне й зелене», «дощ буде заливати пам’ять її невичерпну»;

Складні речення: «і жінка з чорним, як земля, волоссям, яку я знаю вже стільки років…», «і я готовий палити сусідські будинки, щоби вона звернула на мене увагу», «і я готовий влаштовувати на її вулиці страйки, лише б бути ближче до її ніжності і люті і слухати постійні байки про те, з ким вона спить і кого вона любить»;

Простих речень у вірші мало, переважать складні безсполучникові та складнопідрядні речення, які ускладнені зворотами, що і надає віршу більшої виразності, образності, експресії та емоційності.

2. Усі речення за метою висловлювання – розповідні.

3. У тексті багато однорідних членів речення, які використовуються автором для перерахування певних дій «я готовий позбавити…, перетворювати…, влаштовувати…, бути».

4. У тексті наявні односкладні речення, які виконують описову роль «поміж заліза й гарячого листя», а таке речення - «хай забуває про все» - виконує узагальнено-смислову роль.

5. У тексті відсутні вставні слова.

6. У тексті наявні відокремлені члени речення: «і жінка з чорним, як земля» - порівняння, яке виконує функцію порівння, що настільки чорне волосся у жінки; «живе собі, не переймаючись,…», «ховаючи в куртці телефон і флягу» - дієприслівникові звороти, які виконують функцію додаткової дії.

7. Пряма мова у тексті відсутня.

8. Увесь твір «І жінка з чорним, як земля, волоссям…», побудований із речень, тут відсутні словосполучення та мінімальні синтаксичні одиниці – фрази. Автор навпаки намагається уникати односкладних та простих речень, ускладнюючи просте. Текс рясніє складними реченнями: складнопідрядними, безсполучниковими, що дає змогу говорити про те, що автор намагався наповнити сенсом кожне слово, а воно, в свою чергу, поєднуючись з іншими словами, утворили такі складні конструкції. Проте вони не заважають розумінню тексту, він навпаки дуже легко та швидко читається.

8. Щодо мовної домінанти, то варто відзначити ті слова, які несуть на собі смислове навантаження. Це такі слова, як: жінка, роки, світло, мороки, готовий, палити, перетворювати, влаштовувати, бути ближчим, слухати, листи, темрява, тиша, небо, дощ, забуває, остання черга.

9. Індивідуально-авторські мовні засоби відсутні.

10. Поезія «І жінка з чорним, як земля…»Сергія Жадана сповнена любові, тепла, натхнення. Автор у повній мірі відобразив почуття ліричного героя, описав ту жінку-мрію, заради якої він здатний багато чого зробити. Цей вірш є яскравим представником інтимної лірики, а саме любовної. Твір насичений багатьма художніми засобами, синтаксичними відокремленнями тощо. Вірш наповнений не тільки бездоганним змістом, а й оформлений на дуже високому рівні. Я дійшла цього висновку, проаналізувавши весь твір на п’ятьох рівнях художнього аналізу тексту.