Обєктивних методів оцінки слуху

Об'єктивні (фізіологічні) методи оцінки сл, це реєстрація реакцій відділів сл системи на звук. Результати не залежать від бажання і вміння пацієнта брати участь в обстеженні. Методи не вимагають безпосередньої активної участі пацієнта і найчастіше використовуються в дитячій практиці. До обєктивних методів відносять: Реєстрацію КСВП (проходження ел хвилі по всіх шляхах сл аналізатора). ДовголатентніСВП (відображають діяльність кори ГМ і підкіркових утворень). Імпедансометрія (реєстрація слухового рефлексу). Тимпанометрія (оцінює рухливість барабанної перетинки, слухових кісточок, стан слухових шляхів. акустичний рефлекс). ВОАЕ (оцінює стан зовнішніх волоскових клітин, діагностує стан завитки). Електрокохлеографія (реєстрація ел активності завитки і сл нерва у відповідь на звуковий стимул). Метод надпорогової аудіометрії Надпорогова тональна аудіометрія – сукупність тестів дослідження слуху чистими тонами, інтенсивність яких перевищує мінімальний слух пацієнта. Тести аудіометрії не мають на меті визначення порогу і ступеня зниження слуху. Надпорогова аудіометрія дозволяє провести диференційну діагностику ураження завиткових рецепторів від інших порушень сенсоневральної системи. Ауд визначає феномен прискореного зростання гучності. На поділяють та: мовленєву, тест для визначен центральних поруш сл, тести на визнач порогів дискомфорту (SISI, Фаулера, Люшера). Тестів для діагностики центральних розладів слуху Центральними слуховими розладами називають порушення, обумовлені патологією структур слухового аналізатора локалізованих в ГМ, починаючи від завитки. При цьому можуть страждати: стовбур, проміжний та кінцевий мозок. Різноманітність клінічних проявів обумовлена анатомо-функціональними особливостями центральних відділів слухового аналізатора. При аудіологічній діагностиці ЦРС, перш за все необхідно оцінити стан периферичного відділу слухового аналізатора До методів дослідження відносять: тональна порогова аудіометрія, реєстрація ВОАЕ, імпедансометрія, мовна аудіометрія, реєстрація КСВП. Метод імпедансометрії. Види акустичної імпедансометрії Імпедансометрія – обєктивний спосіб перевірки фізіології середнього вуха. Метод швидкий, доступний з 1-3 міс. Імпедансометрія ґрунтується на реєстрації звукових подразнень, посланих до барабанної перетинки і відбитих від неї. Метод дозволяє оцінити стан зовн та сер вуха, сл труби і бараб перетинки. Види: 1)Тимпанометрія (вимір акуст спротиву при зміні тиску повітря у зовн сл ході за доп мініатюрн насоса, завд чому оцінюється заг стан бараб перет і сер вуха) 2) Акустична рефлексомія (рефлекторне скорочення під впливом звуку стремінцевого м’яза сер вуха, при дуже сильному звуці. Це попередж порушення волоск кліт). 3) ВОАЕ (виявляє порушення сл і стан зовн волоскових клітин, викор при скрінінгових дослідж сл)

Викликаних отоакустичної емісії воае

Метод реєстрації ВОАЕ призначений для виявлення порушень слуху; оцінка стану зовнішніх волоскових клітин.

Метод використовується: при скринінгових обстеженнях новонароджених і дітей, в дослідж слухової нейропатії. Метод швидкий (5-10 хв) і простий, виявляє навіть невелике зниження слуху; діагностує стан зовнішніх волоскових клітин завитки. Метод не дозволяє визначити ступінь зниження слуху; отримати аудіограму; визначити тип порушення слуху без даних інших об'єктивних методів. КСВП слухових викликаних потенціалів мозоку. Типи. Характеристика методу скрінінгових досліджень слуху. Реєстрація слухових викликаних потенціалів мозку – основний обєктивний метод виявлення порушень і ступення зниження слуху у дітей раннього віку. Його називають компютерна аудіометрія. Реєстрація КСВП дозволяє простежити проходження ел хвилі по всіх шляхах сл аналізатора. Метод використовується для оцінки ступеня зниження, визначення порогів; діагностики проведення збудження в слухові центри мозку; діагностики слухової нейропатії і центральних розладів слуху в сукупності з даними інших методів. Метод КСВП часто використовуються в пологових будинках. Можна зареєструвати кілька типів СВП: коротко, середньо, довголатентні (коркові) та стаціонарні потенціали (на частотно-модульовані тони).

Сенсоневральна туговухість. Нейросенсорна приглухуватість  Нейросенсорна (сенсоневральна) туговухість, це зниження сл внаслідок ураж органів внутр вуха, сл нерва або центрів ГМ, що відп за слух. Нейр тугов виникає внасл паталогії при пологах, спадковості, інф, судинних розл, стрессових ситуац, травм, хім чинників. Тугов поділяють на: сенсорну (ураж равлика і волоскових клітин), сенсоневральну (ураж сл нерва), центрального генезу (ураж центри ГМ). Тугов буває різн ступенів: 1легк (зниж 26-40Дб), 2помір (41-55Дб), 3тяж (56-70 Дб), 4глиб (71-90Дб), глухота (понад 90Дб). Проводять такі дослідж: проби камертонами, тональну ауд, акуст імпеданс, КТ, МРТ. Лікування буває медикам, фізіотерап, застос СА та КІ, слух вправи. При сенсоневр приглух порушене звукосприймання, на аудіограмі пов і кістк провідн поруш однак, розрив відсутн, поруш сприйм високих тонів, криві спадні, характерний їх різкий обрив.

Слухова нейропатія на аудіограмі Синдром слухової нейропатії (ССН), найчастіше вроджений. Причинами виникнення ССН є ураж волоскових клітин, ураж дендритів і аксонів, клітин ГМ що відп за слух, проуш проведення нервових імпульсів 8 сл нервом. Синдром проявляється поруш сл, нестабільністю порогів чучності, невідповідністю порушення сприймання мови і тональних порогів чутності, затримка мовного розвитку. ССН виникає як наслідок спадковості, недоношеності, низьк ваги при нар, внутрутр інф, жовтухи, аплазії сл нерва, затримки анатом-фізіол дозрівання органу слуху. При дослідженнях сл ОАЕ мб норма волоскових клітин, показники КСВП відсутні чи аномальні, КТ виявляє анатомічні особливості завитки, сл нерва та стовбуромозкових структур аналізатора. При нейропатії застосовують СА чи КІ. При слуховій нейропатії на аудіограмі пов і кістк провідн поруш однак, розрив відсутн, поруш сприйм високих тонів, криві спадні. Змішана туговухість, аудіограма Змішана туговухість, це зниження сл внаслідок ураж органів внутр вуха, сл нерва або центрів ГМ, що відп за слух. При цій формі спостерігається порушення звукосприйняття, і звукопроведення. Змішана туговухість розвивається при наявності декількох факторів, здатних викликати сенсоневральну і кондуктивну приглухуватість. Тугов буває різн ступенів: 1легк (зниж 26-40Дб), 2помір (41-55Дб), 3тяж (56-70 Дб), 4глиб (71-90Дб), глухота (понад 90Дб). При змішаній туговухості на аудіограмі крива пов провідності низхідна, а кістк провідн висхідна. Спостерігається вел розрив (мб 20 Дб) між кривими. Кондуктивна приглухуватість це порушення слуху, пов'язане з проблемами проведення звукових хвиль. Причинами виникнення кондукт приглух мб чужорідне тіло, фурункул, сірчана пробка зовнішнього сл проходу; зовнішній чи середній отит; мірингіт. Зниження слуху відбувається або різко (при травмах), або поступово (при запальних патологіях). Тугов буває різн ступенів: 1легк (зниж 26-40Дб), 2помір (41-55Дб), 3тяж (56-70 Дб), 4глиб (71-90Дб), глухота (понад 90Дб). Приглухуватість буває двосторонньою або односторонньою. Інші симптоми залежать від причин погіршення слуху: підвищення температури, біль у вусі; кровотеча з вуха (при перфорації). На аудіограмі виявляється значний розрив між кривими кісткової та повітряної провідності, вони висхідні. Люшера і інтерпретація

Згідно з тестом М. Люшера, важливе місце у визначенні психоемоційного стану дитини має розподіл головних і допоміжних кольорів (усього 8 кольорів). Під час тестування діти записують вибрані кольори за допомогою переліку номерів, в порядку переваги. Спочатку основні кольори (якщо позиція їх далі п'ятої, значить є тривожність). Зелений і червоний колір означають прояв волі і працездатності. Якщо ці три кольори знаходяться на початку ряду - значить продуктивність висока.

В результаті інтерпретації тестів Люшера зіставлених із спостереженням за дпс можна судити про риси характеру і особливості конкретної особистості. Даний тест вважають достатньо перевіреним.

Характеристика SISI – теста. При виконанні SISI-тесту пацієнту протягом 2 хв пред'являють звуковий сигнал. Рівень сигналу на 20 дБ перевищує поріг слуху, а частота 1 і 4 кГц. З інтервалами в 4,8 с рівень звуку протягом 200 мс підвищують на 1 дБ. За 2 хв відбувається близько 20 таких збільшень. Коли пацієнт відчуває підвищення гучності, натискає на кнопку. Люди з нормальним слухом відчувають понад 30% збільшень (6 почутих збільшень, це негативний показник SISI). Пацієнти з сенсоневральною приглухуватістю зазвичай чують більше 60%, тобто 12 збільшень (позитивний показник SISI).

Тест Фаулера , його призначення. Тест вирівнювання гучності (тест Фаулера) використовується для диференціальної діагностики хвороби Меньєра і невриноми слухового нерва. Спочатку на обидва вуха подають звук, рівень якого відповідає пороговому значенню. Потім рівень звуку, що подається на хворе вухо, збільшують на 10 дБ, а для здорового вуха підбирають інтенсивність яка викликає рівне за гучністю відчуття. Далі рівень звуку в хворому вусі збільшують на 10 дБ, і процедура повторюється. При порушенні, збільшення інтенсивності на хворому вусі на 20 - 30 дБ відповідає приросту в 45-50 дБ на здоровому вусі. При цьому результати тесту вважаються позитивними.

Тест за визначенням порогів дискомфорту, його особливості застосування. Тест по визначенню порогів дискомфорту. У людей з нормальним слухом верхньою межею сприйняття звуку є рівень 130 дБ УЗД (рівень звукового тиску). Звуки, що мають більш високу інтенсивність, викликають біль. Поріг дискомфорту (ПД) - рівень неприємних відчуттів, визначають на частотах 500, 1000, 2000, 4000 Гц. Тестування починають приблизно посередині порогу слуху на даній частоті і 110 дБ . Паціенту подають сигнал, який збільшують на 5дБ кожні 5 с, поки не буде досягнутий ПД. Діапазон між порогом чутності і ПД називається динамічним діапазоном комфортної гучності (ДД). Поріг дискомфорту є характеристикою слуху, є важливим при підборі та налаштування СА. Виникнення звуків , їх основні характеристики. Звук – це механічні коливання пружного тіла, які поширюються у певному середовищі. Звукова хвиля – це ділянки розрідження і згущення повітря, що чергуються. Частинки не поширюються вздовж хвилі, а коливаються відносно положення рівноваги. Звук виникає в результаті коливань будь-яких предметів із певною частотою. Звук – це поширення коливань (фізика) та субєктивне відчуття (психофізіологія). Обєктивні (фізичні) хар-ки зв мають субєктивні (фізіол) відповідники. Інтенсивність(дБ) – Гучність. Частота коливань(Гц) – Висота. Спектр – Тембр. А також обєктивні тривалість і фаза звуку. Голос людини – результат коливань голосових зв'язок. Людина з норма сл чує 0дБ. Тиха мова 40дБ. Звичайна 60дБ. Голосна 70дБ. Шум поїзда 90дБ. Літак 120дБ. Всі звуки поділяють на 2 групи : тон і шум. При збільшенні інтенсивності на 10 дБ, гуч збільш в 2 рази.

Надати характеристики мовленнєвих сигналів. Звукові сигнали поділяють на мовні, музичні та шуми. Інтенсивність розмовної мови 60 дБ , шепітна 40 дБ. Наша мова включає від 70 до 8000 Гц. Мова – це послідовність сигналів і пауз, вона складається з фонем (звуків). За наявністю перешкоди на шляху проходження повітряного потоку органами артикуляції виділяють гол і пригол зв. Форманта – призвук, що надає тембр голосу. Найбільш високочастотні зв (с, ц). Середня частота основного тону голосу найнижча у чоловіків– 129 Гц., найвища у дітей 1-го року – 350 -800 Гц. 84-90.Накреслити графічне зображення аудіограми.

1. двостороннє чи 1 стороннє порушення 2.кондуктивної приглухуватості (є розрив, поруш звукопроведення, висхідна): кісткове звукопроведення в межах норми (0-25дБ), а повітряне порушене. Або сенсоневр (низхідні, без розриву, поруш звукосприйм), або змішана (вел розрив 20, кістк висхід, пов низх, поруш звукопровед і звукосприйм). Зверху кісткова Х. Червоне праве АD, синє ліве AS. 3.ступінь (сер арифм): 500Гц (… дБ) + 1000Гц (… дБ) + 2000 Гц (… дБ) + 4000Гц (… дБ)= Х : 4 =… дБ. Норма до 15дБ (діти), до 25 (дорослі) 1 ст- 26-40 дБ, (розмова, годинник цокає)

2 ст - 41-55 дБ, (деякі мовні звуки)

3 ст - 56-70 дБ, (пилосмок, плач дитини)

4 ст - 71-90 дБ, (піаніно, дзв телефона) глух - 91 дБ. (сирена, постріл, петарда, мотоцикл)