23. Ґе́ндер — соціокультурна стать людини, відповідно до якої індивідуум сприймає та презентує себе назовні як чоловік, жінка або якимось інакшим чином.

Ґендер обумовлюється соціокультурними якостями людини, які залежать від панівних суспільних традицій (статеве самовідчуття, статеві цінності, статеві поведінкові реакції, статеві соціальні очікування тощо) та визначають поведінку людини в суспільстві та сприйняття її суспільством.

Переважно ґендер співпадає з біологічною статтю (явище цисґендерності); у низці випадків ґендер відрізняється від біологічної статі (трансґендерність), зокрема, він може коливатися між двома ґендерними полюсами (біґендерність) або взагалі виходити за рамки бінарної системи «чоловік—жінка» (окремі випадки інтерґендерності).

У патріархальній культурі традиціоналістського суспільства ґендер жорстко прив’язаний до біологічної статі людини і є біполярно детермінованим (або чоловік, або жінка), а всі інші варіації виносяться за межі «норми», позначаються маргінальністю та неприродністю.

Категоріями ґендеру є фемінність і маскулінність. Варіанти ґендерної належності: чоловік, жінка, андрогін, біґендер. Саме ґендер у його варіантах «чоловік/жінка», а не біологічна стать, є вихідною індивідуальною ознакою індивіда при визначенні сексуальної орієнтації.

24. Дайк (англ. dyke) — гомосексуальна жінка, яка демонструє поєднання маскулінних і фемінних рис у поведінці та стилі одягу, що спрямовано на відмову від ґендерних стереотипів і відповідності образам буч або фем. Поведінка і стиль одягу жінок-дайк характеризується андрогінністю.

25. Декриміналіза́ція — виведення явища з категорії явищ, які підлягають кримінальному переслідуванню. Зокрема, термін застосовується до припинення кримінального переслідування за одностатевий секс.

Слід зауважити, що з часу введення в Союзі РСР кримінальної відповідальності за мужолозтво підставою для настання відповідальності виступав не одностатевий секс як такий, а тільки анальний контакт між особами чоловічої статі.

Датою декриміналізації одностатевого сексу в Україні слід вважати 20 січня 1992 року, коли набрали чинності відповідні зміни до Кримінального кодексу Української РСР.

26. Демедикаліза́ція, або демедика́ція — виведення явища з медичного контексту, позбавлення того чи іншого поняття медичного забарвлення, зняття медичного навантаження з певного процесу. Зокрема, термін застосовується до «зняття» медичного забарвлення з явища гомосексуальності.

У сучасному науковому світі домінує погляд на гомосексуальність як на явище, передусім, соціальне.

27. Депатологіза́ція — виведення явища з розряду патології.

Зокрема, термін застосовується до виведення гомосексуальності з розряду медичних патологій.

15 грудня 1973 року Американська психіатрична асоціація (АПА) рішенням своєї президії виключила гомосексуальність із другого видання «Довідника з діагностики та статистики психічних розладів» (англ. Diagnostic and Statical Manual of Mental Disorders; загальноприйнята абревіатура — DSM-II). Це рішення президії АПА було підтверджене на референдумі членів АПА, що відбувся у квітні 1974 року.

1990 року гомосексуальність депатологізовано на світовому рівні через рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Датою початку процесу депатологізації гомосексуальності в Україні слід уважати 4 травня 1993 року, коли Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про перспективне впровадження МКХ-10 в Україні. Роком завершення процесу депатологізації гомосексуальності в Україні слід вважати 1998, коли було видано першу частину першого тому офіційного перекладу МКХ-10 українською мовою та розпочато його поширення (саме в цьому виданні міститься настанова: «Сексуальна орієнтація сама по собі не повинна розглядатися як відхилення»).

28. Дисфорі́я ґе́ндерна — стан сильної невдоволеності людини її біологічною статтю або ґендерним статусом, що зазвичай супроводжується загальною пригніченістю, зниженою самооцінкою, схильністю до депресій та суїцидального настрою.

Легкі форми ґендерної дисфорії можуть спричиняти трансвестизм, коли завдяки перевдяганню знімається відповідне психологічне напруження. Найгостріші форми ґендерної дисфорії обумовлюють прагнення до повної зміни статі (корекції статевої належності).

Ґендерна дисфорія може посилюватися за рахунок зовнішніх чинників, як-от соціального тиску з боку гетеронормативного суспільства, стигматизації та дискримінації за ознакою ґендерної ідентичності.

Синоним: розлад статевої (ґендерної, статеворольової) ідентичності.

29. Ейблі́зм — дискримінація людини на підставі інвалідності.

30. Ейджи́зм — дискримінація людини за ознакою віку (напр., за ознакою молодого або похилого віку).

31. За́соби бар’є́рні — спеціальні засоби для статевих зносин (сексуальних ігор), які перешкоджають контактові індивіда з біологічними речовинами партнера шляхом створення штучного бар’єра між органами, задіяними в статевому контакті.

Як бар’єрні засоби використовуються, зокрема:

презервативи (для анального, вагінального, орального сексу);

латексні рукавички (для фістингу та фінгерингу);

латексні напальчники (для фінгерингу);

латексні серветки (для римінгу, кунілінгусу).

Слід зауважити, що лубрикант не слід зараховувати до бар’єрних засобів.

32. Здоро́в’я — «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів» (визначення у відповідності до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я).

33. Здоро́в’я сексуа́льне — стан соматичної, функціональної та репродуктивної повноцінності, фізичного, емоційного, психічного та соціального благополуччя у сфері сексуальності; стан, при якому людина має можливість відчувати статевий потяг і реалізовувати його, одержуючи при цьому задоволення.

Сексуальне здоров’я позитивно збагачує особистість, підвищує комунікабельність людини та її здатність до кохання. Сексуальне здоров’я слід відрізняти від репродуктивного.

34. Змі́на ста́ті — описовий вираз для характеристики процесу коригування статевої належності.

Корекція статевої належності відбувається декількома шляхами (у декілька етапів):

гормонально — шляхом зміни гормонального фону організму методами гормонотепапії;

операційно — шляхом корекції первинних (в окремих випадках також вторинних) статевих ознак хірургічними методами;

документально — шляхом заміни документів індивіда з метою зміни документальної статі та повного імені з чоловічого на жіноче або навпаки.

Базовою нормою законодавства, що регулює питання зміни статі в України, є стаття 51 «Зміна (корекція) статевої належності» Основ законодавства України про охорону здоров’я:

«На прохання пацієнта відповідно до медико-біологічних і соціально-психологічних показань, які встановлюються Міністерством охорони здоров'я України, йому може бути проведено шляхом медичного втручання в акредитованих закладах охорони здоров'я зміну (корекцію) його статевої належності.

Особі, якій було здійснено зміну статевої належності, видається медичне свідоцтво, на підставі якого надалі вирішується питання про відповідні зміни в її правовому статусі».

35. Іденти́чність ґе́ндерна — глибинне усвідомлення людиною внутрішніх та індивідуальних особливостей власного ґендеру, включаючи відчуття свого тіла та інші прояви, як-от одяг, мовлення і особливості поведінки; усвідомлення своєї належності до того чи іншого ґендеру; самовідчуття себе як чоловіка чи жінки.

Різновиди ґендерної ідентичності залежно від ґендеру як такого:

чоловіча ідентичність (тотожність) — ґендерна ідентичність, при якій має місце ґендерне відчуття себе як особи чоловічої статі;

жіноча ідентичність (тотожність) — ґендерна ідентичність, при якій має місце ґендерне відчуття себе як особи жіночої статі.

інтерґендерна ідентичність (тотожність), або інтерґендерність, — ґендерна ідентичність, при якій ґендерне відчуття себе є іншім, аніж чоловіче або жіноче (явища андрогінності та біґендерності).

Ґендерна ідентичність може бути відсутньою (явище аґендерності) або невизначеною (зокрема, через заперечення ґендерних рамок).

Різновиди ґендерної ідентичності залежно від співвідношення ґендеру та біологічної статі:

Цисґендерна ідентичність (тотожність), або цисґендерність, — ґендерна ідентичність, при якій ґендерне самовідчуття відповідає біологічній статі.

Трансґендерна ідентичність (тотожність), або трансґендерність, — ґендерна ідентичність, при якій ґендерне самовідчуття відрізняється від біологічної статі.