Тема 6. Види і показники агд
Класифікація видів АГД
Суть оперативного аналізу, його особливості та завдання
3. Показники, що використовуються для АГД
Класифікація видів економічного аналізу
Вид АГД є теоретичним і практичним відособленням окремих ланок аналітичної роботи, яка здійснюється в процесі управління виробництвом.
Всі види АГД взаємозв’язані між собою, мають загальну мету, але відрізняються один від одного методологією і організацією проведення аналізу, а також інформаційним забезпеченням.
В процесі розвитку економіки з’явились нові види АГД, пов’язані з вдосконаленням процесу управління виробництвом, а також корінними змінами в економіці, політиці та суспільстві на сучасному етапі.
В економічній літературі аналіз господарської діяльності класифікується за різними ознаками.
За галузевою ознакою аналіз може бути:
галузевим, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т.д.);
міжгалузевим, що є теоретичною і методологічною основою АГД у всіх галузях національної економіки, тобто теорією АГД.
За ознакою часу АГД поділяється на:
- Попередній (перспективний) аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.
- Наступний (ретроспективний, історичний) аналіз проводиться після здійснення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.
Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє виявити тенденції, закономірності, невикористані можливості, передовий досвід тощо, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективного аналізу.
Етапи ретроспективного аналізу:
вивчення і оцінка досягнутого рівня розвитку підприємства в порівнянні з запланованим рівнем. РА проводиться за певний звітний період (за місяць, квартал, рік).
вимір взаємозв’язку між показниками і факторами та виявлення причин зміни величини показників від дії факторів
узагальнення аналітичного дослідження, підрахунок резервів підвищення ефективності господарювання і виявлення можливостей досягнення аналізованого об’єктом прогресивного рівня розвитку.
розробка заходів по прискоренню розвитку аналізованого об’єкта або переведення його на більш ефективний режим функціонування
надання результатів аналітичних досліджень керівництву
Ретроспективний аналіз поділяється на:
- оперативний (ситуаційний) аналіз, який провадиться безпосередньо в процесі виробництва для швидкої об'єктивної оцінки господарських ситуацій, що склались на окремих ділянках, і дає змогу своєчасно з'ясувати стан справ, виявити і виміряти вплив факторів на відхилення від програми розвитку. За підсумками аналізу з'ясовують причини відхилень, обчислюють резерви, приймають відповідні управлінські рішення.
- Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства стосовно використання відповідних можливостей.
Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість адміністрації підприємства не лише оперативно ліквідовувати недоліки в процесі виробництва, але й комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, його рентабельності.
За просторовою ознакою можна виділити аналіз:
- Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів.
- Міжгосподарський аналіз, при якому порівнюються результати діяльності двох або кількох підприємств.
За суб’єктами (користувачами аналізу) розрізняють:
- Внутрішній аналіз – базується на інформації про стан роботи підприємства, ця інформація доступна обмеженому колу людей, що займають керівні посади.
За обсягом аналітичного дослідження внутрішній аналіз є повним, комплексним аналізом, який дає можливість керівнику володіти необхідним матеріалом для прийняття управлінських рішень. Від результатів внутрішнього аналізу залежить конкурентноздатність, вдосконалення організації і управління виробництвом, тому цей аналіз є комерційною таємницею.
- Зовнішній аналіз – базується на обмеженій інформації про діяльність підприємства, здійснюється сторонніми особами (акціонерами, кредиторами, податковими організаціями, КРУ) пов’язаний з питаннями оцінки фінансового стану підприємства. Результати зовнішнього аналізу формують імідж підприємства в діловому світі.
За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз ділиться на:
суцільний
вибірковий.
При суцільному аналізі висновки робляться після вивчення усіх без винятку об'єктів, а при вибірковому — за результатами обстеження лише частини об'єктів.
За змістом програми аналіз може бути:
комплексним
тематичним.
При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всебічно, а при тематичному — лише окремі її сторони, що викликають у певний момент найбільший інтерес. Наприклад, питання використання матеріальних ресурсів, виробничої потужності підприємства, зниження собівартості продукції та інше.
В аналізі виділяють Техніко-економічний аналіз – що дає можливість виявити вплив техніки, технології, організації і управління на ефективність виробництва і результати роботи.
Прикладом може служити вивчення впливу запровадження нових сортів культур, порід тварин, технологій вирощування чи утримання на врожайність і продуктивність, а також на собівартість продукції.
Основними завданнями техніко-економічного аналізу є:
забезпеченість підприємства технічними засобами
вивчення темпів його зміни та руху технічних засобів
аналіз ефективності використання технічних засобів.
Поряд з аналізом технічних засобів реалізується і технологія виробництва. Техніко-економічний аналіз має внутрішній характер, він є внутрішньогосподарським і проводиться працівниками економічних і технічних служб підприємства.
Фінансовий аналіз – використовується для оцінки фінансових результатів від реалізації продукції (прибутку, рентабельності, а також для оцінки фінансового стану підприємства). Це аналіз платоспроможності підприємства, розподілу фінансових ресурсів, вивчення стану розрахунків.
Статистико-економічний аналіз базується на статистичній інформації і вивчає загальні закономірності і тенденції розвитку, масові явища і процеси з метою загальної оцінки роботи підприємств і галузей, контролю за цією діяльністю і визначення основних напрямів розвитку.
Соціально-економічний аналіз - надає можливість проаналізувати соціальні процеси господарської діяльності підприємств. В основному це аналіз умов праці та відпочинку на підприємстві. Цей аналіз проводиться взаємопов’язано з економічними процесами на виробництві.
Проектний аналіз – займається передінвестиційними дослідженнями, економічними обґрунтуваннями інвестиційних проектів, тобто є методом обґрунтування управлінських рішень про доцільність реалізації реальних інвестиційних проектів.
Основне завдання проектного аналізу: встановити цінність проекту, яка визначається різницею його позитивних результатів та негативних наслідків, а також як порівняння вигідності та витрат пов’язаних з реалізацією проекту.
Стратегічний аналіз – призначений для розгляду явищ і процесів діяльності підприємства з позиції майбутнього. Практичне застосування цього виду аналізу зумовлене підвищенням рівня ризику в підприємницькій діяльності великою кількістю факторів, які визначають успіх або невдачі, ускладненням організаційної структури управління і необхідністю зосередження зусиль на вирішення перспективних завдань.