КАФЕДРА

ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

О.Є.ЗАКАР'ЯН

Система національного рахівництва

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

АЛЧЕВСЬК—2004

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до вивчення теми

"Система національного рахівництва"

з дисципліни "Макроекономіка"

(для студентів економічних спеціальностей)

Затверджено

на засіданні кафедри

економічної теорії

Протокол № 5 від 5.12.2003

Рекомендовано

на засіданні

Методичної ради ДГМІ

Протокол № 3 від 19.12.2003

Алчевськ, 2004

УДК 622.013

Методичні вказівки до вивчення теми "Система національного рахі­вництва" з дисципліни макроекономіка (для студентів економічних спеціа­льностей). / Укл.: О.Є, Закар'ян – Алчевськ: ДГМІ, 2004. - 39 с.

Викладена мета вивчення теми "Система макроекономічних показ­ників: ВНП і методи його вимірювання" Основними елементами методич­них вказівок є навчальна програма, тематичний план, методичні поради до вивчення теми, термінологічний словник, основні поняття, питання для дискусії, практичні та тестові завдання, контрольні запитання для самоко­нтролю рівня засвоєння навчального матеріалу, список літератури.

Укладач О.Є. Закар'ян, расист.

Відповідальний за випуск О.І. Лісаченко, проф.

Відповідальний редактор B.C. Кобець, доц;

ВСТУП

Національна економіка складається із сукупності окремих, приватних виробництв (фірм, підприємств), що знаходяться у взаємозв'язку. Для вимірювання зростання сукупного виробництва у економіці використовується система національних рахунків (СНР), яка виконує таку ж саму функцію, що і бухгалтерський облік для окремої фірми. Система національну рахунків - це система взаємопов'язаних статистичних показників, побудована у вигляді рахунків і таблиць для одержання загальної картини економічної діяльності країни. Система національних рахунків розроблена американським економістом, лауреатом Нобелівської премії С.Кузнецом. З кінця 60-х років вона прийнята ООН як стандартна система і рекомендована всім країнам. Значення системи національних рахунків велике. Різноманітні показники, які входять до СНР, дозволяють вимірювати обсяг виробництва у конкретний момент часу, розкривати фактори, що визначають функціонування економіки; визначати тенденцію, економічного розвитку на перспективу; формувати і проводити у життя економічну політику держави. Отже, система національних рахунків визначає стан національної економіки і економічну політику, здатну впливати на цей стан.

У системі національних рахунків відображені, з одного боку, наявні ресурсі, а з іншої - їх використовування. Вона показує рівновагу сукупну операцій обміну поміж учасниками економічних відношень. Учасниками економічних відношень виступають: нефінансові підприємства, що виробляють товари і послуги з метою одержання грошей; домашні господарства, функція яких - споживання; державна і приватна адміністрація, яка робить послуги, що не реалізовуються за гроші; фінансові установи; агенти за межами країни.

У країнах з ринковою економікою СНР широко використовується урядом і територіальними органами влади у аналізі та при прийнятті полі­тичних і господарських рішень. Всі основні аспекти економічної і соціаль­ної політики держави знаходять відображення у показниках СНР (економі­чне зростання, інституціональна і галузева структури економіки, добробут населення і якість життя, інфляція, проблеми бюджетного дефіциту і дер­жавного боргу, підвищення зовнішньоекономічних зв'язків та ін.).

Дані СНР корисні компаніям, особливо великому бізнесу, для оцінки кон'юнктури і вироблення стратегії і тактики у власній господарській по­літиці. СНР як метод дослідження і інформаційна база розрахунків необхід­на науково-дослідним організаціям, центрам і вищій школі у їх аналітичній і методологічній роботі, для виробки рекомендацій урядовим органам, на­вчанню молоді конкретним засобам аналізу в умовах ринкової економіки.

РОБОЧА ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ І ПЛАНИ СЕМІШРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Система макроекономічних показників ВНП і методи його вимірювання

Роль макроекономічних показників. ВНП: грошове вимірювання; ви­ключення повторного рахунку; виключення непродуктивних угод; дві сто­рони ВНП.

Розрахунок ВНП по витратам: особисті споживчі витрати; валові ін­вестиції; чисті інвестиції і економічне зростання; державні закупки; чистий експорт.

Розрахунок ВНП по доходам: амортизація; непрямі податки; зарпла­та; рента; процентний доход; прибуток акціонерних товариств.

Питання для обговорення

1. Роль системи національних рахунків у макроекономічному аналізі.

2. Суть поняття "ВНП" ("ВВП")

3. Різниця між кінцевим і проміжним продуктом і проблема повтор­ного рахунку.

4. Номінальний і реальний ВНП.

5. Два методи розрахунку ВНП і структура витрат і доходів суспільства.

6. Інші показники національних рахунків.

Методичні поради до вивчення теми

У даній теми передбачається вивчення таких питань:

- система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва;

- основні макроекономічні показники;

- номінальний та реальний ВНП;

- методи розрахунку ВНП.

Вивчення теми надасть студентам можливість отримати початкові уявлення про сучасну концепцію макроекономічного рахівництва та освої­ти основні показники вимірювання кінцевих результатів функціонувння економіки.

Практика макроекономічних розрахунків у будь-якій країні застосовує велику кількість показників, які обчислюються за певними правила. Але оскільки кожна країна певним чином інтегрована у світову економіку то з метою забезпечення міжнародних порівнянь виникає необхідність застосування єдиних підходів до системи та методології вирахування макроекономічних показників. Ця вимога реалізується за допомогою спеціального міжнародного стандарту - "Системи національних рахунків" (СНР). Во­на затверджується ООН і рекомендується всім країнам для практичного за­стосування.

Для вивчення ролі СНР як нормативної бази макроеко­но­мічного ра­хівництва слід, передусім, зрозуміти ті методологічні принципи, на які во­на опирається. До основних належать таки:

1) продуктивною є будь-яка діяльність, яка приносить доход її суб'єктам. Цей принцип лежить в основі визначення величини доходу, створеного національною економікою, при обчисленні якого беруться до уваги не лише галузі матеріального виробництва, а й галузі, які надають послуги (освіта, охорона здоров'я тощо);

2) видатки на виробництво національного продукту дорівнюють до­ходу, одержаному від його реалізації; або вартість факторів виробництва, використаних при виготовленні національного продукту, дорівнює дохо­дам, що їх отримують власники виробничих факторів. Цей принцип ле­жить в основі економічної рівноваги, до якої економіка постійно тяжіє;

3) економіка перебуває у постійному кругообігу, котрий являє собою безперервний потік перетворень видатків у доходи, а доходів у видатки. Цей принцип лежить в основі економічної динаміки і свідчить про те, що доходи є функцією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.

СНР опирається на певну систему категорій, за допомогою яких здійснюється облік економічної діяльності у країні. Основні з них - інституціональна одиниця, сектор, економічна операція, рахунок.

Національна економіка - це сукупність інституціо­нальних одиниць, які є базовою одиницею обліку у СНР. Якщо економічні інтереси таких інституціональних одиниць зосереджені на території даної країни, то їх на­зивають резидентами цієї країни. І навпаки - інституціональні одиниці, економічні інтереси яких зосереджені поза межами даної країни, щодо неї є нерезидентами. Залежно від функцій, поведінки та цілей усі інституціональні одиниці-резиденти об'єднуються у відповідні секторі: підприємства (нефінансові); фінансові установи: громадські та приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньо­економічні зв'язки.

Інституціональні одиниці перебувають між собою у певних економічних відносинах. У СНР ці відносини називають економічними операціями, їх поділяють на три групи: операції з товарами та послугами; розподільчі операції; фінансові операції.

Облік усіх економічних операцій здійснюється за допомогою певної системи рахунків, у яких економічні відносини між інституціональними одиницями або секторами враховуються на основі принципу подвійного обліку. Це означає, що кожна операція обліковується двічі: на одному рахунку як ресурси (зміни у зобов'язаннях), на другому - як їх використану (зміни в активах).

СНР опирається на низку макроекономічних показників, за допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. Первинним таким показником є валовий випуск (ВВ), який відображає повну ринкову вартість усіх товарів та послуг, вироблених у країні за певний період.

Але найбільше значення серед макроекономічних показників має валовий внутрішній продукт (ВВП).

За своєю суттю ВВП - це ринкова вартість кінцевої продукції або додана вартість, створена резидентами всередині країни. Кінцевою продукцією є лише та частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП із валового випуску має відніматися проміжна продукція, яку використовують для виробництва товару та послуг і яка набирає форми матеріальних витрат.

ВВП - це внутрішній продукт, тому що він виробляється резидентами. До резидентів відносяться всі господарюючі суб'єкти (підприємств і населення), незалежно від їх національної належності і громадянства, Що мають центр економічного інтересу на економічній території даної країни у межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватись.

Валовий національний продукт (ВНП) є сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг у національній економіці за один рік. Він дає якісну характеристику економічного розвитку країни, допомагає виявити тенденцію зростання національного продукту.

Основні характеристики показника ВНП:

1) ВНП відображає поточне виробництво незалежно від того, вся продукція продана чи не вся, коли частина її доповнює припаси виробництва. Отже, запаси виробництва включаються до ВНП.

2) ВНП - це грошовий показник, він вимірює ринкову вартість товарів і послуг. Тому його величина залежить від цін на товари і послуги.

3) ВНП вільний від подвійного рахунку, так як у ньому враховується ринкова вартість тільки кінцевих, продуктів. Кінцеві продукти - це товари і послуги, які купуються для кінцевого використання, а не для подальшої обробки, переробки або перепродажу, тобто із ВНП виключається вартість проміжних продуктів, так як вони враховуються у вартості кінцевих продуктів. їх включення означало б подвійний рахунок і завищену оцінку ВНП.

Отже, щоб уникнути подвійного рахунку, до ВНП включається добавлена вартість, створена кожною фірмою.

Добавлена вартість - це ринкова вартість продукції, виробленої фір­мою, за відрахуванням вартості, сировини і матеріалів, які були викорис­тані, придбаних нею у постачальників.

4) З ВНП виключаються непродуктивні угоди, які були протягом ро­ку. До непродуктивних угод відносяться чисто фінансові угоди, купівля-продаж цінних паперів (акцій, облігацій та ін.) і продаж уживаних товарів. Фінансові угоди бувають трьох видів: а) державні трансфертні (перевідні) платежі; б) приватні трансфертні платежі.

Продаж уживаних товарів не відображає обсяг поточного виробниц­тва, тому включення його до ВНП означало б подвійний рахунок.

До непродуктивних видів діяльності відноситься і домашнє госпо­дарство. Хоч це і господарство, але воно не ринкове. Тому його не включають до ВНП.

До ВНП не включаються і деякі ринкові угоди, що наносять шкоду суспільству (наприклад, продаж наркотиків).

5) ВНП розраховується двома способами: за потоком витратів і за потоком доходів.

Способи вирахування ВНП

Виміряти ВНП можна двома способами. Перший спосіб - з точки зо­ру витрат виробництва. При цьому способі ВНП визначається по виробни­цтву кінцевої продукції або по витратам споживача на покупку продукції, Другий спосіб - з точки зору доходів виробників, одержаних у процесі ви­робництва ВНП, При цьому способі ВНП визначається на основі підрахун­ку добавленої вартості.

Розрахунок ВНП по доходам

1. Амортизація або вартість використаного капіталу (А).

2. Непрямі податки (акцизи, НДВ, митні збори і т.д.) (К_п).

3. Заробітна плата (W) включає:

- основна платня

- відрахування із фонду ЗП

- винагорода натурою

4.Рентні платежі:

- чиста рента із землі, побудов та інших елементів нерухомості

- орендна плата за експлуатацію надр.

5. Процент (і) вмішує такі елементи:

- проценти на позики, закладні і ощадні вклади

- чистий процент, що виплачується комерційними банками

Із загальної суми процентів виключається процент по державному борту.

6. Прибуток (Р):

- доход неакціонерних підприємств

- доходи від власності

- прибуток акціонерних товариств, який у свою чергу ділиться на 3 частини:

1) податки державі

2) дивіденди акціонерам

3) нерозподілений прибуток корпорацій

BHП_дох = A + K_n + W + r + i+P

Розрахунок ВНД _по витратам

1. Власні споживчі витрати (С):

- товари тривалого користування

- товари поточного користування

- споживання послуг

2. Валові приватні внутрішні інвестиції (Jg):

- покупка машин, устаткування і т.д.

- будівництво

- вимірювання запасів

Включаються до величини інвестицій амортизація і приріст капіталу.

3. Державні закупки товарів і послуг (G):

витрати на оплату праці державних службовців

витрати на покупку товарів

капітальні витрати держави

До розміру ВНП не включаються трансфертні платежі (допомога).

4. Чистий експорт (х_n) представляє собою різницю між кількістю то­варів, що ввозяться до країни, і кількістю товарів, що вивозяться (експорт-імпорт).

Таким чином, формула розрахунку ВНП за потоком витрат має ви­гляд:

ВНП_витр = С+ J_g +G + Х_n

Чистий національний продукт національний доход і

власний доход

ВНП має один недолік: у ньому закладена тенденція до перебіль­шення поточного річного виробництва, так як він не передбачає вираху­вання тієї частини річного виробництва, яка йде на заміщення капіталу у цьому році. Тому для характеристики чистого обсягу виробництва існує такий економічний показник, як чистий національний продукт (ЧНП). ЧНП дорівнює ВНП за вирахуванням амортизаційних відрахувань. ЧНП - більш досконалий вимірювач обсягу виробництва.

ЧНП, також як і ВНП, створюється за допомогою таких ресурсів, як земля, капітал, робоча сила, управлінські навички. Поточний вклад ресур­сів на створення національного продукту відображає ЧНП за виключенням непрямих податків (НД). НД показує, у що обходиться створення ЧНП з точки зору витрат ресурсів. Тому НД відображає ринкові ціни на економі­чні ресурси, що використані на створення поточного обсягу виробництва.

Ще один важливий показник системи національних рахунків - влас­ний доход (ВД). Він виникає, якщо із НД відняти три види доходу, що за­роблені, але не одержані людьми, та добавити доходи, які одержані людь­ми, але не являються результатом їх трудової діяльності.

Таким чином, власний доход є сукупний доход, одержаний індивіда­ми і сім'ями до уплати ними податків державі.

Доход після уплати податків є доход, яким розпоряджаються, тобто власний доход за вирахуванням податків з громадян. За допомогою цього доходу вимірюється величина доходів сімей та індивідів. Це їх доход для споживання і заощадження.

Отже, співвідношення між ВНП, ЧНП, НД, ВД і доходом, яким можна розпоряджатись, можливо проілюструвати так: ВНП - амортизаційні відрахування = ЧНП - непрямі податки з підприємництва + НД - внески на соціальне страхування - податки на прибуток фірм - нерозподілений прибуток фірми + трансфертні платежі – ВД- індивідуальні податки = доход, яким роспоряджаються.