- •Правове регулювання часу відпочинку: поняття та види.
- •54 Дисциплінарна відповідальність. Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання
- •Поняття, підстави, умови, види матеріальної відповідальності.
- •Трудові спори: поняття, класифікація, органи, що розглядають, порядок розгляду
- •Поняття державного управління (здійснення виконавчої влади)
- •Поняття, підстави і умови правомірності адміністративного примусу.
- •Поняття кримінальної відповідальності і складу злочину.
54 Дисциплінарна відповідальність. Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання
Заходи дисциплінарної відповідальності застосовують до порушників трудової дисципліни, і підставою для її застосування є невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього обов'язків, тобто порушення трудової дисципліни. Таким чином, трудове правопорушення — це винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків, які передбачені законодавством про працю, колективним і трудовим договорами, що і призводить до порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, в установі, організації.
Дисциплінарну відповідальність умовно поділяють на загальну та спеціальну. Відрізняються вони за сферою застосування, за суб'єктом накладання стягнень, за видами стягнень, за порядком і строками їх оскарження.
Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена ст. 147 КЗпП. Вона застосовується до всіх працівників, які працюють за трудовим договором, незалежно від здійснюваної ними діяльності.
Кодексом визначено два види дисциплінарних стягнень: догана і звільнення. Цей перелік є вичерпним.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність передбачена Законами України (наприклад, «Про статус суддів», «Про державну службу», «Про міліцію» та ін.) та підзаконними нормативно-правовими актами (статутами та положеннями про дисципліну для працівників залізничного транспорту, зв'язку, гірничодобувної промисловості і т. ін.), в яких передбачені й інші дисциплінарні стягнення. Наприклад, до державних службовців поряд із загальними видами дисциплінарної відповідальності можуть застосовуватися:
а) попередження про неповну службову відповідність;
б) затримання до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Дисциплінарні стягнення накладаються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження, призначення на посаду) даного працівника, та вищим за ієрархією органом для працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями чи іншим законодавчим актом про дисципліну.
За одне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не враховуючи часу тимчасової непрацездатності працівника чи його відпустки). При цьому воно не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен витребувати від порушника письмове пояснення. При відмові порушника дати таке пояснення складається акт про відмову.
Накладання стягнення оформлюється наказом (розпорядженням) і повідомляється працівникові під розписку протягом трьох робочих днів.
Якщо протягом року від дня накладання дисциплінарного стягнення працівник не буде притягнутий до нової дисциплінарної відповідальності, він уважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Стягнення може бути зняте і до закінчення одного року. Протягом терміну дії стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Дисциплінарній відповідальності притаманні риси, що виявляються у таких загальнодемократичних принципах, як законність, справедливість, невідворотність і наявність правових гарантій від безпідставного застосування стягнень. З урахуванням багатогранності трудового процесу, складності трудових функцій працівників і залежно від їх правового статусу дисциплінарну відповідальність поділяють на загальну та спеціальну.
Загальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником трудової дисципліни встановлюється за Кодексом законів про працю України та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність за порушення працівником дисципліни встановлюється за такими нормами права: а) спеціальні закони, наприклад Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р., Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. тощо; б) спеціальні дисциплінарні статути чи положення, наприклад Дисциплінарний статут прокуратури України, Статут про дисципліну працівників зв'язку, Положення про дисциплінарну відповідальність працівників залізничного транспорту тощо.
Найпоширеніша в трудовому процесі є загальна дисциплінарна відповідальність. її характерні ознаки полягають у тому, що вона охоплює широке коло робітників та службовців і передбачає лише два види дисциплінарних стягнень — догану та звільнення з роботи.
До порядку застосування дисциплінарного стягнення встановлені такі обов'язкові вимоги:
виявлення дисциплінарного проступку;
отримання від порушника письмового пояснення;
додержання строків накладення дисциплінарного стягнення — один місяць із дня виявлення дисциплінарного проступку і шість місяців із дня його вчинення працівником;
видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення;
доведення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.
Особливе місце серед дисциплінарних стягнень належить дисциплінарним звільненням, які застосовуються за такі проступки:
систематичне порушення трудової дисципліни;
прогул;
поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
розкрадання за місцем роботи державного або громадського майна.