Тема: валютні правов1дносини

1. Поняття та особливості валютних правовідносин

Правові відносини - це урегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають носіями суб' єктивних прав, юридичних обов' язків, юридичної відповідальності і юридичних повноважень. Іншими словами, правовідносини - це об'єктивно виникаюча в суспільстві відповідно до закону особлива форма соціальної взаємодії, учасники якої мають взаємні, кореспондуючі права і обов' язки і реалізують їх з метою задоволення власних потреб та інтересів в особливому порядку, не забороненому державою чи гаран-тованому і охоронюваному нею в особі певних державних органів.

Валютні відносини є такими, що складаються з відносин, які виникають, розвиваються та припиняються під час обігу валюти та валютних цінностей (економічні відносини), і відносин регулювання і контролю (управлінські відносини). Правовідносини, що виникають в процесі здійснення валютних операцій, переходу права власності на валюту та валютні цінності, переміщення через митний кордон, пересилання валюти, розрахунки за договорами у валюті, надання послуг, які пов' язані із застосуванням валюти та інше, можна визначити як обіг валюти та валютних цінностей. Відносини, що стосуються процесу функціонування уповноважених державою органів з приводу валютного регулювання та валютного контролю (надання Національним банком України ліцензій банкам на проведення валютних операцій; проведення перевірок уповноваженими державою органами стосовно дотримання законодавства у сфері обігу валюти та валютних цінностей), є управлінськими.

В багатьох випадках вищенаведені відносини можна кваліфікувати як відносини, що належать до основних, первинних (конституційне, цивільне, адміністративне) галузей права. Разом з тим у процесі роботи з валютою виникають правовідносини, які не можуть бути однозначно кваліфіковані як такі, що належать до основних галузей. Ці правовідносини утворюють особливу групу, яка належить до валютного права (звідси назва - валютні правовідносини), і складають специфіку його предмета, оскільки є його предметним ядром.

Валютним правовідносинам притаманні ті самі риси, які властиві всім видам правовідносин:

1) виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів з приводу володіння, користування та розпорядження валютою та валютними цінностями;

2) мають вольовий характер, тобто валютні правовідносини завжди виникають в результаті волевиявлення сторін;

3) регулююча роль полягає в тому, що валютні правовідносини визначають конкретну поведінку сторін і вносять елемент урегульованості і. порядку у відносини з приводу володіння, користування та розпорядження валютою та валютними цінностями і визначають волю держави.

Валютні правовідносини є юридичною формою вияву і закріплення відносин у сфері обігу валюти та валютних цінностей та процесу функціонування уповноважених державою органів з приводу валютного регулювання та валютного контролю.

Валютні правовідносини — це врегульовані нормами валютного права та нормами інших галузей права суспільні відносини, учасники яких реалізують свої права та обов' язки у сфері обігу валюти і валютних цінностей. Валютні відносини мають такі специфічні риси:

1. Виникають у процесі введення в обіг, припинення і самого процесу обігу валюти і валютних цінностей.

2. Регулюються законодавством у сфері обігу валюти і валютних цінностей, а також іншими законодавчими актами інших галузей права (цивільним, адміністративним, банківським та ін.). Законодавство, що регулює валютні правовідносини, має інтегрований характер.

3. Мають змішаний характер - одночасно публічний і приватноправовий. Зближення приватного і публічного стає способом досягнення політичної та економічної свободи особи в соціально-правовій державі. Більшого значення набувають норми приватного права.

4. Переважно виникають з приводу обігу валюти і валютних цінностей. Проте на відміну від фінансових правовідносин, що виникають з приводу грошей у сфері валютного права, валютні відносини виникають з приводу обігу валюти та валютних цінностей. Тобто об'єкт валютного права звужений, оскільки валюта є особливим видом грошей (грошових цінностей).

5. Мають спеціальний правовий режим об'єкта. Правовий режим операцій з валютою та валютними цінностями спеціально врегульований нормативними актами валютного права. Даний режим істотно відрізняється від режиму інших об' єктів, наприклад, грошей, цінних паперів тощо.

6. Наявне певне коло суб' єктів - їх можна визначити як резиденти, нерезиденти та уповноважені органи державної влади. Особливим суб' єктом валютного права є Національний банк України, який виражає волю держави, виступає суб' єктом державного управління у сфері обігу валюти та валютних цінностей. У валютних правовідносинах прямо або опосередковано бере участь Національний банк України. Здійснюючи свої функції, банк забезпечує ту частину валютних відносин, які характеризуються як процесуальні.

7. Опосередковані через валютні правовідносини валютної політики держави. Валютні відносини е частиною економічних відносин. Держава зацікавлена в розвитку економічних відносин, у тому числі й валютних.

Отже, валютні правовідносини — відносини у сфері обігу валюти і валютних цінностей та процесу функціонування уповноважених державою органів з приводу валютного регулювання та валютного контролю, метою яких є забезпечення прав та інтересів фізичних, юридичних осіб або держави. Причому сферою обігу валюти та валютних цінностей можна вважати сферу господарського обігу та діяльність уповноважених державою органів з приводу регулювання і контролю валютних операцій та використання валюти як засобу платежу, накопичення, міри вартості, або, іншими словами, це частина економічного обороту, де використовується валюта і валютні цінностей

У процесі реалізації валютні правовідносини виконують такі основні функції

в правовій системі і державно-правовому механізмі: 1) окреслюють коло суб' єктів, на яких в конкретній ситуації поширюється

дія норм валютного права; 2) індивідуалізують поведінку конкретних суб' єктів шляхом конкретизації

норм валютного права; 3) виступають необхідною умовою приведення в дію в разі необхідності

юридичних засобів захисту суб' єктивних прав і юридичних обов' язків. Як правило, науковці розглядають валютні відносини як міжнародні або такі,

що виникають у міжнародному обігу.

2. Види валютних правовідносин

Валютні правовідносини можна класифікувати за рядом критеріїв.

1. Залежно від змісту правовідносин:

матеріальні валютні правовідносини, в яких реалізуються права та обов' язки суб*єктів валютного права з приводу володіння, користування та розпорядження валютою чи валютними цінностями;

процесуальні валютні правовідносини, в яких виражається юридична форма, здійснення порядку надання дозволів та ліцензій на право здійснювати операції з валютою чи валютними цінностями, а також виражена процедура валютного регулювання та валютного контролю уповноваженими суб' єктами валютного права.

Спід зазначити, що між матеріальними і процесуальними валютними правовідносинами існує тісний зв'язок. Процесуальні правовідносини мають значення саме як форма реалізації передбачених валютним законодавством суб' єктивних матеріальних прав і обов' язків з приводу володіння, користування та розпорядження валютою чи валютними цінностями.