4. Підстави виникнення валютних правовідносин

Підставою виникнення, зміни та припинення валютних правовідносин є юридичні факти

Законодавство не містить переліку юридичних фактів, які можуть викликати валютні відносини. Згідно із загальними класичними підходами підставами виникнення валютних правовідносин можуть бути: закон, нормативно-правовий акт, правочин (найчастіше — договір).

Щодо закону як найбільш значного серед інших юридичних фактів і такого, що рідка зустрічається в практиці, науковці висловлюють думку про те, що «...жодне правовідношення не може виникати безпосередньо із закону». Слід визнати, що дане твердження є справедливим, оскільки для виникнення валютних правовідносин є фактичний склад. По-перше, виникнення обставини, яка вказана в законі, є підставою для виникнення правовідносин. По-друге, фіксація даної умови через вольовий акт суб' єкта, який вступає в дані правовідносини. Якщо життєва обставина не буде оформлена, засвідчена в порядку, вказаному в законі як факт, то дана обставина не стане юридична значимою і не матиме юридичних наслідків.

Тобто дія закону опосередковується через застосування його норм в індивідуальному акті.

Договір є підставою виникнення цивільних правовідносин. У той же час договір повною мірою можна вважати і підставою для виникнення валютних відносин, оскільки жодна операція, пов' язана з валютою чи валютними цінностями, не може виконуватися без укладення договору.

Як показує практика, найчастіше валютні відносини виникають з нормативно-правових актів. Прикладом може бути рішення Національного банку про надання ліцензії на здійснення валютних операцій.

Юридичні факти, які зумовлюють до виникнення, зміну та припинення валютних правовідносин, можна класифікувати за декількома критеріями:

1. Залежна від наявності впливу на волю учасників відносин — дії та події. Під дими розуміють факти, які виникають з волі людей. Вени можуть бути як правомірними, так і неправомірними.

Правомірні дії відповідають вимогам валютно-правових норм. Валютні правовідносини виникають на підставі діяльності уповноважених органів держави. Наприклад, прийняття Національним банком України Постанови «Про затвердження Порядку здійснення обміну купюр іноземних валют».

Також валютні правовідносини виникають у зв' язку з діями окремих громадян (резидентів та нерезидентів), наприклад у разі бажання громадянина перевезти через митний кордон держави валюту чи валютні цінності, та діями

юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), наприклад укладення зовнішньоекономічного контракту у валюті. Тобто правомірні дії як вольову поведінку, передбачену нормами валютного права, можна поділити на: індивідуальні акти, юридичні вчинки, управлінську діяльність уповноважених державою органів.

Неправомірні дії — це правопорушення, проступки, що тягнуть за собою застосування заходів примусового впливу. До неправомірних дій належать правопорушення, у тому числі валютні, за які настає відповідальність, наприклад адміністративна відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань; кримінальна відповідальність - за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

Під поняттям події розуміють один із видів юридичних фактів, сутність якого полягає в тому, що він не має волевиявленого потенціалу, тобто така життєва обставина, яка існує незалежна і поза бажанням суб' єктів валютного права, але тягне за собою виникнення, зміну чи припинення валютних правовідносин. Прикладом юридичних фактів у вигляді подій може бути введення міжнародних санкцій стосовно валют окремих країн, інфляція, девальвація.

2. За наслідками виділяють такі правовідносини:

1) правостворюючі (наприклад, вчинення порушення валютного права породжує обов' язок його припинити);

2) правозмінні (наприклад, зміна грошової одиниці);

3) правоприпиняючі (наприклад, сплата порушником валютного законодавства штрафу припиняє валютна-деліктні правовідносини, які виникли через порушення валютного права).

Припинення валютних правовідносин відбувається у встановлених в нормативних актах випадках (наприклад, відкликання ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій за порушення валютного законодавства, ліквідація фінансова-кредитної установи, смерть фізичної особи тощо).