Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторна робота№17.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
18.07.2019
Размер:
367.1 Кб
Скачать

30

Лабораторна робота №17

Тема: Коренезбиральні машини.

Мета: Вивчити будову та налагодження машин для збирання буряків.

Порядок виконання роботи:

  1. Ознайомитись з літературою по темі.

  2. Вивчити будову машин БМ-6Б, КС-6Б, та ОГД-6А.

  3. Освоїти порядок налагодження даних машин.

  4. Вивчити питання для самоконтролю.

  5. Оформити звіт по роботі

Питання для самоконтролю:

  1. Способи і технології збирання цукрових буряків.

  2. Будова і робота машини БМ-6.

  3. Який зріз повинен забезпечувати гичкозрізувальний апарат машини БМ-6, і як він регулюється?

  4. Конструктивні особливості машини МБП-6.

  5. Будова і робота ротаційного викопуючого пристрою, на яких комбайнах вони застосовуються?

  6. Будова і робота комбайнів МКК-6 і РКМ-6.

  7. Будова, робота і модифікації машини КС-6Б.

  8. Як поміняти напрям руху стрічкового конвеєра (поперечного) комбайна КС-6Б?

  9. Які є режими роботи грудкоподрібнювача КС-6Б?

  10. Якими машинами можна проводити збирання кормових буряків і моркви?

  11. Будова і робота навантажувача-очисника СПС-4,2А.

  12. Як змінити положення живильника машини СПС-4,2 відносно поверхні поля?

  13. Будова, робота і призначення машини ОГД-6А.

  14. Залежність роботи машини ОГД-6А від стану грунту.

Питання для звіту:

  1. Подати технологічні схеми машин КС-6Б, ОГД-6А, і БМ-6Б.

  2. Описати технологічні регулювання даних машин.

  3. Записати технічні характеристики бурякозбиральних комбайнів.

31

Агротехнічні вимоги до машин для збирання цукрових буряків:

3 метою своєчасного i якісного збирання цукрових буряків машини для їx збирання повинні забезпечувати певні агротехнічні вимоги.

Гичкозбиральні машини мають зрізувати гичку не нижче рівня нижніх зелених листків i не вище 2 см вище верхньої частини го­ловки коренеплоду. Зрізана частина головки повинна бути рівною i горизонтальною. Кількість коренеплодів з необрізаною гичкою не перевищувати 8%, а з косим зрізом — 10%, відходи частин головок коренеплод1в у гичку при збиранні — 5%, можливе забруднення зрізаної гички землею —0,5%. Втрати зеленої гички на полі допускаються до 10 %.

Коренезбиральні машини повинні забезпечити підкопування та вибирання з грунту 98,5 % коренеплодів. Можливі втрати до 1,5 % коренеплодів та їx частин. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 5—8%. Забрудненість вороху коренеплодів гичкою допускається до 3 %, а наявність землі у ньому — 1 % .

Навантажувачі-очисники повинні забезпечувати 99,5 % повноти підбирання коренеплодів.

Забрудненість вороху коренеплодів рослинними рештками при навантаженні у транспортні засоби допускається до 1 %. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 3—4 %.

Гичкозбиральна машина БМ-6Б призначена для збирання гич­ки цукрових буряків, посіяних з міжряддями 45 см. Агрегатують її з тракторами класу 1,4, 2.

Основними складальними одиницями гичкозбиральної машини є дві секції гичкозбиральних апаратів, два приймальних (по­здовжніх) транспортери 5 (рис.1), два проміжних бітери 6, поперечний транспортер 9, прутковий перетрушувач гички, виван­тажувальний елеватор 7, два бітери 8 кидального пристрою, очис­ник головок коренеплодів, основна рама, два опорних пневматич­них колеса 10, механізм привода, причіпний пристрій, гідрослідкуючий пристрій, гідросистема машини та система контролю і сигналізації.

Гідрослідкуючий пристрій призначений для спрямування робо­чих органів машини по осі рядків. Пристрій складається з двох копір-водіїв, які шарнірно з'єднані з поперечною тягою, коромис­ла, гідророзподільника, силового гідроциліндра та системи масло­проводів. У разі відхилення рядків копір-водії зміщуються голов­ками коренеплодів вліво чи вправо і через поперечну тягу та коромисло виводять золотник гідророзподільника з нейтрального положення. При цьому масло під тиском подається в гідроци­ліндр, шток якого переміщується і зміщує основну раму машини у потрібний бік.

Очисник головок коренеплодів (див. рис.1) складається з ротора 11, рами начіпного пристрою, двох опорних пневматич­них коліс 12 та механізму привода.

32

Ротор являє собою вал, на якому по гвинтовій лінії закріплені стрічки з прогумованого паса. Ротор встановлений під гострим кутом до напрямку руху.

Рис.1Схема технологічного процесу гичкозбиральної машини БМ-6Б:

1 — копір-водій; 2 — опорне колесо; 3 — копір апарата; 4 — дисковий ніж; 5 — приймальний транспортер; 6 і 13 — бітери; 7 — вивантажувальний елеватор; 8 — бітери кидального прист­рою; 9 — поперечний транспортер; 10 — ходове колесо; 11 — ротор очисника; 12 — опорне ко­лесо очисника.

Робочий процес. Під час руху агрегату вздовж рядків копір-водії 1 (див. рис.1), рухаючись у міжряддях, копіюють поверх­ню поля і за допомогою гідросистеми, забезпечують спрямування робочих органів машини по рядках. Копіри 3 гичкозрізувальних апаратів переміщуються по головках коренеплодів і утримують дискові ножі на заданій висоті.

33

Ножі, обертаючись, різальними кромками зрізують верхню частину головки коренеплодів з гичкою і бітерами кидають її на верхні вітки приймальних транспорте­рів 5. Прутки транспортера переміщують гичку вверх і подають її до двох бітерів 6, які спрямовують її на поперечний транспор­тер 9. Останній подає гичку на вивантажувальний елеватор 7, де, за допомогою бітерів 8 кидального пристрою, гичку подають у транспортний засіб, що рухається поруч з агрегатом.

Ротор 11 очисника головок коренеплодів доочищає зрізані го­ловки від землі, гички та інших рослинних решток і зміщує їх на зібрану частину поля.

Машина обладнана універсальною автоматичною системою контролю та сигналізації УСАК-6ВМ. Система складається з блока керування, індикатора з кабелем, шести індукційних датчиків і з'єднувального кабеля.

Датчик являє собою металевий циліндр, в якому розміщено дві обмотки і металевий стержень. В одній обмотці збуджується постійне магнітне поле, а в другій — утворюються електричні сиг­нали. Датчики встановлюють біля валів, що обертаються. На цих валах закріплені магнітні шунти кулачкового типу. При роботі машини шунти обертаються разом з валами і викликають пульса­цію магнітного поля в обмотках датчиків. Якщо рух валів припи­нився або знизилась частота обертання, то передається сигнал на індикатор і при цьому включається світловий сигнал і одночасно дається звуковий.

Рис.2 Гичкозрізувальний апарат машини БМ-6Б:

1 —опорне колесо; 2 —копір; 3 - стояк; 4-підвіска; 5 - рухома рама; б - гвинт опорного колеса; 7 — гвинтова тяга; 8 — бітер; 9—дисковий ніж.

34

В гичкозбиральній машині регулюють автомат водіння по рядках, гичкозрізувальний апарат, елеватори, очисник головок коренеплодів, запобіжні муфти.

Автоматичний пристрій керування руху по рядках забезпечує рух гичкозрізувальних пристроїв по рядках, що поліпшує якість зрізу. Регулювання слід виконувати на рівному майданчику. Звільнивши коромисло виставити копір-водій так, щоб середина зазору між внутрішніми перами копіру знаходилася на поздовжній осі правого ножа гичкозрізувального апарата. Встановити золотник у нейтральне положення змістивши вісь на зовнішньому кінці золотника (вісь штиря) з міткою на обмежувальній планці. Гайками зафіксувати положення коромисла.

Якщо при крайніх положеннях золотника гідророзподільника шток гідроциліндра не переміщає машину те зменшують хід золотника за допомогою обмежувачів. У цьому випадку необхідно відпустити болт і пересунути обмежувач на 1...2 мм до середини планки, потім затягнути болт. Зазор між перами копіру-водія і коренями регулюють переміщенням пер. Значення зазорів у залежності від діаметра коренів дані в таблиці 1.

Тиск в гідросистемі водіння повинне бути 2 …2,5 МПа.

Якість обрізки бадилля досягається правильним вибором типу ножів і раціональним використанням чотирьох регулювань: установка ножів відносно поверхні поля, вертикальна і горизонтальна поправки.

При збиранні маточного буряка, великому врожаї бадилля на засмічених бур'янами ділянках, а також якщо в гніздах знаходиться по декілька коренеплодів, замість дискового ножа встановити сегментний.

Таблиця 1

Розміри зазорів гичкозрізувального апарата і копір-водіїв

Середній діаметр коренів, мм

Відстань від ножа до грунту, мм

Вертикальний зазор між копіром і ножем, мм

Горизон-тальний зазор, мм

Вертикаль-на поправка

Зазор між перами копіра, мм

40-60

6

15

35

I

30-40

60-80

10

20

40

II

50-60

80-100

15

25

45

II

60-80

100-120

20

30

50

III

80-100

Більше 120

25

40

До 60

III

100

35

Перед регулюванням встановлю­ють висоту розміщення ножів 10 (рис. 2) над ґрунтом та вертикальний зазор. Ножі 9 від­носно поверхні грунту встановлюють на висоту до 2 см. Якщо ніж треба переміщувати, відкручують гайку 6 і обертають маховичок за годинниковою стрілкою, і на­впаки. Потім гайку закручують. Вертикальний зазор «б» між копіром 2 і різальною кромкою ножа 9 повинен до­рівнювати 6—15 мм. Встановлюють його переміщенням гайок і гвинтом 7. Горизонтальний зазор «а» між копі­ром 2 і горизонтальною кромкою ножа 9 регулюють в межах 2—3 см при відпущених гайках 3 пересуванням копіра вперед чи назад. Величину зазорів встановлюють за­лежно від розмірів коренеплодів, розміщення. їх у рядку та головок над поверхнею грунту, а також від величини гич­ки. Тому остаточно регулюють їх при роботі в загінці.

Очисник головок коренеплодів регулюють у загінці. Для цього переміщують колеса так, щоб прогумовані била тор­кались головок коренеплодів. При низькому встановленні бил коренеплоди, головки яких розміщені високо над по­верхнею, будуть вибиватися з грунту, що призводить до втрат врожаю. У суху погоду очисник встановити так, щоб била не торкались грунту. Якщо грунт вологий, очисник опустити нижче.

Таблиця 2

Несправності гичкозбиральної машини і способи їх усунення

Характеристика якості роботи

Спосіб регулювання

Високі корні обрізані, а на більш низьких коренях залишаються необрізані черенки гички

Зменшити вертикальну поправку і збільшити вертикальний зазор

Низькі корені обрізані нормально, а на високих залишаються необрізані черенки гички

Збільшити вертикальну поправку

Корені обрізані косо знизу вверх по ходу руху машини

Зменшити горизонтальний зазор

Корені обрізані косо зверху вниз по ходу руху машини

Зменшити горизонтальний зазор перестановкою копіра

Очисник головок коренеплодів ОГД-6 (рис.3) використовують як при збиранні цукро­вих, так і кормових буряків для очищення їх головок від залишків гички після зрізування гичкозбиральними маши­нами БМ-6А чи КИР-1,5 та КИР-1,5Б. На першому валу 8 очисника по гвинтовій лінії закріплено била з прогумо­ваного паса. На другому валу 2 била змонтовано шарнірно на осях секції. Обидва вали встановлено на рамі 3 під ку­том 20° до напрямку руху агрегату. Рама спирається на два пневматичних колеса 15. Передня частина рами має начіпний пристрій 9. Агрегатують очисник ОГД-6 з тракто­рами класу 1,4.

36

Рис.3 Технологічна схема двовального очисника ОГД-6А:

1 — еластичні била; 2 — другий вал; 3 — рама; 4, 13 — клинопасові передачі; 5, 10, 12 — карданні вали; 6 — секція; 7 — вісь; 8 — перший вал; 9 — начіпний пристрій; 11, 14 — редуктори; 15 — колесо.

На збиранні кормових буряків очисник переобладну­ють. Для цього на першому валу знімають била і встанов­люють шість секцій 6 при ширині міжрядь 45 см, або чоти­ри секції при ширині міжрядь 60 см. Отже, відстань між секціями повинна бути 45 чи 60 см. На осі 7 секцій 6 пер­шого і другого валів шарнірно начіплюють еластичні би­ла 1, виготовлені з прогумованих пасів шириною 3—4 см і товщиною 4—6 мм. Діаметр кола, яке описують била при обертанні,— 0,6 м. Деталі начіпного пристрою ОГД-6 пере­вертають, опустивши їх на 15—20 см, на цю ж величину подовжують стояки опорних коліс. Передні і задні вали приводяться в дію від ВВП трактора трансмісією очисника, яка складається з карданних валів 5, 10, 12, двох редукто­рів 11, 14 та двох клинопасових передач 4 і 13. Перший вал обертається у напрямку, протилежному руху агрегату, а другий — за напрямком руху. При роботі очисника, била, закріплені на першому валу, обертаючись збивають за­лишки гички з головок коренеплодів з одного боку, а закріп­лені на другому валу — з другого.

37

Коренезбиральна машина КС-6 (рис.4) використовується для збирання ко­ренеплодів цукрових буряків, з яких гичку зрізано і зібра­но гичкозбиральною машиною БМ-6А.

Вона складається з самохідного шасі і начіпного коренезбиральника. Шасі з основною рамою опирається на мос­ти ведучих 31 і напрямних коліс 2. На шасі розміщений двигун 11, площадка водія з кабіною 10, а також електрич­на та гідравлічна системи. Деякі складові частини коренезбиральника (грудкоподрібнювач 27, навантажувальний транспортер 21, стрічковий транспортер 26, бункер 25 і поз­довжній транспортер 30) змонтовані безпосередньо на ос­новній рамі 28, інші (копачі 39, шнековий очисник 37) роз­міщуються на окремій рухомій рамі 12, приєднаній до рами (несучої) шасі шарніром 13.

Машину обладнано автоматом водіння, а також автома­тичною системою, яка контролює роботу основних складо­вих частин і сигналізує водію про зміни в роботі.

Коробка передач у сполученні з варіатором привода хо­дової частини в КС-6 і гідростатична передача в КС-6Б за­безпечують безступінчасте регулювання швидкостей в ме­жах 1,11—19,4 км/год.

Рис.4 Конструктивна схема комбайна КС-6Б:

1 — автомат водіння; 2 — напрямні колеса переднього моста; 3 — штирі регулювання глибини ходу копачів; 4 — кронштейн рами; 5 — хомути кріплення стояка копача; 6 — фіксатор; 7 — гідроциліндр піднімання рами копачів; 8 — повітроочисник з вентиля­тором; 9 — ліхтар сигналізації; 10 — кабіна; 11 —двигун; 12 — рама копачів; 13 — шарнір; 14 — редуктор привода поздовжнього транспортера; 15 — пружина; 16 — шарнір закріплення верхньої частини поздовжнього транспортера; 17 — верхня частина поз­довжнього транспортера; 18 — упор; 19 — ланцюгова передача привода навантажуваль­ного транспортера; 20 — ведучий вал;

38

21 — навантажувальний транспортер; 22 — бун­кер; 23 — защіпка; 24 — гумовий фартух; 25 — корпус бункера; 26 — стрічковий транс­портер; 27 — грудкоподрібнювач; 28 — основна рама; 29 — планетарний редуктор; 30 — нижня частина поздовжнього транспортера; 31 — ведучі колеса; 32 — стрічка поздовжньо­го транспортера; 33 — напрямний ролик; 34 — регулювальна тяга; 35 — передавальний бітер; 36 — задній валець очисника; 37 — очисник; 38 — бітери; 39 — копачі.

Рухому частину коренезбиральника змонтовано на ок­ремій рамі, начепленій на раму шасі через шарнір 13 та гідроциліндр 7. Для піднімання рами з копачами в транс­портне і опускання в робоче положення використовують гідроциліндр 7. На рамі змонтовано шість копачів 39 і їх бітери 38, очисник 37 з переднім та заднім вальцями, транс­місія привода шнеків та передавальний бітер 35. На перед­ньому брусі закріплено кронштейни 4, якими рама в робо­чому положенні спирається на брус переднього моста. При такій системі начіплювання рухомої рами на шасі забезпе­чується автоматичне копіювання рельєфу поля в поздовж­ньому і поперечному напрямку та витримується глибина ходу копачів.

Кожний копач закріплено до переднього поперечного бруса рухомої рами двома хомутами. При необхідності (наприклад, після ремонту) копачі регулюють на задану ширину міжряддя. Копач складається з двох дисків (рис.5), змонтованих безпосередньо через конусні підшипники 4 на цапфах осі 5, яку приварено до стояка 6. Із зовнішнього боку до одного диска приєднано конусний ре­дуктор 1 для примусового обертання диска 2. У проміжках між спицями диска у деяких випусках машин змонтовано додаткові пальці, що запобігають втратам дрібних корене­плодів. Диски розміщено під кутом один до одного, тому кромки їх ободів утворюють зазор 30—46 мм. Залежно від розмірів коренеплодів величину зазору регулюють шайба­ми, які для зменшення його переставляють на другу сторо­ну диска.

Рис.5 Дискові копачі машини КС-6Б:

  1. конічний редуктор;

2,10-активний і пасивний диски; 3,4-конічні підшипники; 5-ввігнута вісь; 6-стояк копача; 7- стопорна шайба; 8-гайки;

9-захисні регулювальні шайби.

Зазор у конусних підшипниках 4 регулюють і фіксують гайками 8 та стопорними шайбами.

39

Бітерний пристрій складається з редуктора і трьох валів, з'єднаних між собою ланцюговими муфтами. Половини кожного бітера з'єднані між собою і закріп­лені на квадратному валі болтами.

Очисник прикріплено на кронштейнах до рами ко­пачів і складається із двох пар шнеків.

Поздовжній транспортер змонтовано із двох шарнірно з'єднаних частин. Верхня частина 17 (рис.4) прикріплена шарніром 16 до основної рами і безпосеред­ньо защіпкою упора — до корпуса бункера 25. У нижній частині 30 змонтовано напрямні рамки, а у верхній 17 роз­міщено ведучий вал 20, з'єднаний ланцюговою передачею з редуктором 29.

У нижній частині закріплено передавальний бітер 35, обладнаний шестигранними дисками. Нижня частина поз­довжнього транспортера 3О з'єднана з рамою 12 викопувального пристрою регулювальними тягами 34. Завдяки такому з'єднанню при підніманні рами в транспортне по­ложення встановлена відстань між вальцем 36 і переда­вальним бітером 35 залишається незмінною.

Бункер коренеплодів використовують для зби­рання їх під час заміни транспортних засобів. У нижній частині бункера 25 розміщено горизонтальний стрічковий транспортер 26 (рис.4), який транспортує коренеплоди на перший вал грудкоподрібнювача 27, що знаходиться під стрічковим гумовим транспортером.

Стрічковий транспортер 10 (рис.6) складається з еластичної поліхлорвінілової стрічки з напрямними висту­пами, ведучого і веденого 11 барабанів з натяжним при­строєм.

Рис.6. Коренезбиральна машина КС-6Б (вид ззаду):

1 — обмежувальні штирі; 2 — важіль; 3 —гідроциліндр навантажувального транспортера;

4 навантажувальний транспортер; 5 —поворотна рамка транспортера;

6 — ва­жільна система натяжного пристрою полотна транспортера;

7 — натяжний пристрій;

8 — щиток; 9 — приводний передавальний вал з диском; 10 — стрічковий транспортер; 11 — ведений барабан; 12 — рама бункера; 13 — клиновидні паси ва­ріатора; 14 — грудкоподрібнювач.

40

Під час переналагодження режиму роботи транспорте­ра переставляють у бункері щиток 8, який при подаванні коренів на навантажувальний транспортер закриває части­ну грудкоподрібнювача 14, а при подачі коренеплодів на грудкоподрібнювач прикриває частину стрічки навантажу­вального транспортера 4.

Грудкоподрібнювач 14 виготовлено із трьох валів з на­бором трипроменевих кулачків і одного передавального ва­ла 9 з круглими дисками. Вал оснащено запобіжною муфтою. Грудкоподрібнювальні вали обертаються з однаковою кутовою швидкістю, а тому кут між прямолінійними граня­ми кулачків суміжних валів зберігається постійним.

Навантажувальний транспортер приводиться в рух від планетарного редуктора ланцюговою передачею. Для збе­реження натягу стрічки в транспортному положенні на рамі бункера встановлюють натяжний пристрій, кінематич­но зв'язаний з рамкою важільною системою. У транспорт­ному положенні верхня частина транспортера знаходиться в бункері, верхня частина поздовжнього транспортера виво­диться за бункер поворотом його навколо шарніра на ос­новній рамі.

Трансмісія машини складається з приводів ходової час­тини і робочих органів. Привод ходової частини включає в себе варіатор, коробку передач та міст ведучих коліс. Привод робочих органів має поліклинопасову передачу, головний розподільний конічний редуктор, цент­ральний конічний редуктор, розподільний привод копачів, редуктори привода бітерів, верхній редуктор привода шне­кового очисника, нижні редуктори привода шнеків, редук­тор привода поздовжнього транспортера і планетарний редуктор.

Кабіну обладнано вентилятором, плафоном та елек­тричними склоочисниками, на даху встановлено ліхтар для сигналізації. У кабіні водія є підресорене сидіння з гідроамортизатором, яке можна регулювати. Внизу знаходиться регулювальний клапан підігрівання кабіни.

Гідростатична передача складається з основного насоса змінної об'ємної подачі (реверсивного з вмонтованим насо­сом підживлення), гідромотора постійного робочого об'єму, масляного резервуара, фільтра тонкої очистки, фільтра гру­бої очистки і масляного радіатора.

Гідравлічна система машини КС-6 виготовлена з двох незалежних систем, які мають свої насоси.

Технологічний процес роботи машини КС-6 відбувається так: автоматом водіння або вручну передні напрямні коле­са машини розміщуються точно по центру міжряддя. Вста­новлені під кутом один до одного ведучий (з редуктором) і пасивний диски викопують коренеплоди з грунту, а бітери передають їх на шнековий очисник.

Під дією сили обертання шнеків з різною кутовою швид­кістю ворох коренеплодів очищається від землі, рослинних решток і подається на поздовжній транспортер. Він пере­дає їх в бункер, звідти вони горизонтальним стрічковим транспортером переміщуються на перший вал

41

грудкоподрібнювача, кулачки якого розламують і виділяють з вороху грудки землі, а очищені коренеплоди транспортуються до навантажувального транспортера, який подає їх в кузов транспортного засобу, що рухається поряд. Коли у воросі немає грудок, напрямок руху стрічкового транспортера змінюється на протилежний. Потім коренеплоди переміщу­ються на навантажувальний транспортер, не потрапляючи на грудкоподрібнювач.

Для заміни транспортних засобів на ходу передбачена можливість відключення (на 20—30 с) стрічкового і наван­тажувального транспортерів. При цьому коренеплоди на­громаджуються в бункері, у днищі якого змонтовано стріч­ковий транспортер. Після заміни транспортних засобів всі механізми знову включаються в роботу.

Включають і виключають навантажувальний транс­портер натягуванням та послабленням гальмової стрічки планетарного редуктора гідроциліндром, яким керують з кабіни трактора.

Підготовка до роботи та регулювання коренезбиральної машини КС-6 (КС-6Б). Підготовлюючи машину КС-6 до роботи, перевіряють правильність збирання складових час­тин, їх комплектність, наявність запчастин та інструменту. Також оглядають складові частини, визначають надійність їх кріпленнь (особливо напрямних коліс і коробки пере­дач до рами машини), перевіряють натяг пасів варіатора, поздовжнього і навантажувального транспортерів, син­хронність зміщення рухомих дисків блока варіатора при різних положеннях рамки. Особливу увагу звертають на наявність мастила на робочій поверхні маточин дисків та його доступ в обидві секції. Машину заправляють паливом і маслом, а також змащують за схемою і таблицею ма­щення. Потім включають двигун і перевіряють надійність роботи механізму рульового керування, гальм, механізму переключення передач, наявність зазору між підшипни­ком і важелями муфти зчеплення. Перевіряють також на­дійність світлової і звукової сигналізацій, освітлювальних та контрольно-вимірювальних приладів, правильність під­ключення і надійність роботи універсальної системи авто­матичного контролю (УСАК-13).

Механізми машини КС-6 регулюють перед початком роботи на майданчику і в загінці при перших проходах, враховуючи стан грунту та розміри коренеплодів. Спочат­ку на майданчику перевіряють схід напрямних коліс, вста­новивши машину на рівному місці. При замірюванні від­стані між дисками коліс на рівні осі необхідно, щоб заміри спереду були менші на 1,5—3 см, ніж ззаду. Якщо різниця в розмірах більша або менша, відкручують гайки стяж­них болтів у наконечниках поперечної рульової тяги і обертають її в потрібний бік до встановлення необхідного розміру. Після закінчення регулювання гайки стяжних болтів закручують та шплінтують.

Регулювання механізму викопування. Дискові копачі 39 (рис.4) перевіряють і в разі необхідно­сті регулюють на потрібну ширину міжрядь за допомогою розмічальної дошки, яку кладуть під копачі, і, якщо мітки не збігаються, відпускають хомути 5 їх кріплення.

42

Потім розміщують копачі 39 на брусі симетрично відносно його середини з врахуванням розмічальної дошки і гайки хому­тів 5 закручують.

Роботу копачів регулюють головним чином зміною гли­бини ходу. Для цього штирі 3 переставляють в отворах кронштейнів, закріплених на передньому мосту машини. Глибина ходу копачів не повинна перевищувати 11 см, на вологих ґрунтах їх заглиблюють до 6—8 см, на щільних — до 10 см. Зазор 30—46 мм між кромками ободів дисків ко­пача 2 і 10 (рис.5) регулюють залежно від розмірів коре­неплодів (чим більший їх розмір, тим більший зазор). Ве­личину зазору встановлюють переставлянням шайб з одно­го боку диска на другий.

При збиранні коренеплодів на щільних ґрунтах зніма­ють додаткові пальці дисків та в їх отвори закручують бол­ти. На легких ґрунтах, а також якщо коренеплоди малого діаметра, пальці ставлять на місце.

Після встановлення копачів регулюють бітери. Лопаті бітерів монтують так, щоб вони вільно про­ходили між викопувальними дисками. Для пересування бі­терів послаблюють болти 6, що кріплять половинки біте­рів на валу. Між половинками бітера монтують про­кладки 8, щоб забезпечити правильну затяжку їх на валу. Довжину лопатей регулюють переставлянням накладок.

Очисник після ремонту встановлюють на машину так, щоб витки одного шнека не торкалися витків другого. Для покращення пропускної здатності і поліпшення якості зби­рання зазори між вальцями регулюють по висоті встанов­ленням корпусів підшипників на додаткові отвори в кор­пусах редукторів. Під час збирання великих коренеплодів та при значній вологості грунту зазори між шнеками і валь­цями збільшують.

Якщо коренеплоди дрібні, зазори зменшують. Зазор між заднім вальцем 36 (рис.4) і передавальним бітером 35 встановлюють регулювальною тягою 34.

Регулювання гідравлічного пристрою автоматичного водіння машини по ряд­ках. Гідромеханічний пристрій для автоматичного водін­ня по рядках машини КС-6 регулюють перед роботою і після заїзду в загінку. Спочатку з'єднують автомат з рульо­вим керуванням. Нижній важіль зворотного зв'язку кріп­лять у третьому отворі (рахуючи від цапфи) поворотного кронштейна. Щоб заповнити маслом обидві порожнини коригувального гідроциліндра, важіль крана-розподільника встановлюють у положення «Автоматичне керування», з'єднують за допомогою запірного пристрою маслопроводи, а кульковий палець штока циліндра від'єднують від важе­ля золотника. Повертаючи рульове колесо в обидва боки, шток 10—15 разів переводять у крайні положення.

Слід також переконатися, що в магістральних трубо­проводах і коригувальному гідроциліндрі немає повітря. Для цього під час переміщення штока в одне з крайніх по­ложень послаблюють гайку приєднувального патрубка та випускають повітря з системи.

43

Коли обидві порожнини ци­ліндра заповняться маслом (без повітря), приєднують запірні пристрої, а шток циліндра встановлюють у вихідне

положення.

Для перевірки роботи автомата копіри переводять у ро­боче положення, розвантажують передній міст, спираючи його на викопувальні диски, й легенько та плавно перемі­щують копіри у горизонтальній площині. Колеса повинні повертатися відповідно до зміщення копірів в той же са­мий бік.

Також перевіряють пробуксовування фрикційної муф­ти в механізмі зворотного зв'язку. При цьому верхній ва­жіль розмикаючого механізму при дії на копіри або шток гідроциліндра не повинен пробуксовувати відносно ниж­нього важеля. Пружини фрикційної муфти мають бути стиснуті до розміру 40—42 мм. Якщо машина знаходиться у транспортному положенні, нижній важіль розмикаючого механізму повинен пробуксовувати відносно верхнього. Це забезпечується натягуванням троса на робочий хід. Відстань між дисками, що стискують пружини, дорівнює 39±1 мм. Витки пружини не повинні торкатися один од­ного.

Під час роботи на вологих ґрунтах, забур'янених посі­вах і ділянках, де головки коренеплодів виступають над поверхнею, краще застосовувати полозкові копіри. А на твердих ґрунтах та на посівах з коренеплодами, що не виступають над поверхнею грунту,— копіри-розпушувачі. Коли посіви дуже забур'янені, використовують тільки два крайніх полозкових копіри.

Після вибирання типу копірів і їх встановлення від­стань між лівими та правими перами суміжних копірів повинна бути 450 мм. Пера встановлюють паралельно на­прямку руху, змінюючи довжину поперечної тяги. Відстань між суміжними перами (полозками) копірів залежить від розмірів головок коренеплодів на даному полі. Вона по­винна бути на 2—3 см більшою від середнього діаметра головок коренеплодів. Співвісність копіювального прист­рою і викопувальних робочих органів потрібно періодично контролювати. Якщо копіри відрегульовані по ширині, їх монтують так, щоб вони мали найкращий контакт із зем­лею і коренеплодами. Добиваються цього зміною кута вста­новлення копірів до поверхні грунту. Для збільшення кута збільшують довжину верхньої тяги паралелограмної під­віски, і навпаки. Копіри-розпушувачі регулюють на глиби­ну ходу в ґрунті до 30 мм. Після зміни кута входження лапи в грунт регулюють положення копірів.

Полозковий копір повинен прилягати до грунту по всій довжині. При потребі його положення регулюють також за допомогою тяги паралелограмної підвіски.

У модернізованому автоматі водіння регулюють поз­довжню тягу у випадку неможливого керуван­ня рульовим колесом. Довжину тяги встановлюють такою, щоб палець вільно входив в гніздо і кут між поздовжньою тягою та важелем золотника дорівнював 90°. Коригують по­ворот коліс у відповідну сторону рульовим колесом.

44

Повер­тання їх закінчується після досягнення золотником гідророзподільника нейтрального положення. Для транспорт­ного положення копіри 1 автомата піднімають вверх і за­кріплюють в крайньому верхньому положенні.

Регулювання транспортерів та грудкоподрібнювача. Грудкоподрібнювач регулюють на чо­тири режими роботи. Перші три режими (І, II і III) вста­новлюють на подрібнення грудок, а четвертий — на транс­портування. Для встановлення необхідного режиму вали його повертають так, щоб цифри на приводних зірочках розмістилися зверху на одній лінії. З'єднують зірочки лан­цюгом. Під час роботи в І, II і III режимах на приводному валу 9 (рис.6) встановлюють зірочку з 28 зубцями, а в IV — з 15 зубцями.

Стрічковий транспортер 10 у бункері ко­ренеплодів працює в двох режимах, тому має два регулю­вання привода руху стрічки.

При незначній кількості грудок землі коренеплоди з транспортера спрямовуються на вивантажувальний транс­портер. З переобладнанням режиму роботи стрічкового транспортера переставляють у потрібне положення щиток 8 у бункері.

Ротаційний викопувальний при­стрій, або копач (рис.7), призначений для викопування коренеплодів цукрових буряків, попереднього очищення вороху від домішок і його транспорту­вання на шнековий очисник. Копач має ліву і праву секції, кожна з яких скла­дається із рами 2. На цій рамі змонтовано три пари активних вилок 6, три пари коренезабірників 1, металевий бітер-виштовхувач 3 і приймальний лопате­вий конвеєр-очисник, який вико­наний у вигляді послідовно роз­міщених прогумованих бітерних валів. Секції копача шарнірно з'єднані з основною рамою ма­шини і в роботі опираються на кронштейни рамки копіюваль­них коліс, завдяки чому відбувається копіювання рельєфу поля кожною рамкою.

Р ис.7 Ротаційний викопувальний пристрій:

а — викопувальний пристрій у складі; б — активна вилка;

1 — коренезабірник; 2 — рама;

З — бітер-виштовхувач;

4 — вал приводу бітера-виштовху-вача; 5 — редуктор приводу вилок; 6 — активна вилка; 7 — конусні ротори; 8 — манжета; 9 — тру­ба;

10 — шарикопідшипник; 11 — корпус; 12 — конічна шестірня редуктора; 13 — вал; 14 — крон­штейн.

45

Активна вилка (див. рис.7, б) призначена для викопування коре­неплодів із ґрунту. Вона складається з двох конусів 7, які обертаються в про­тилежні боки і змонтовані на хвостовиках валів ІЗ і шестерень 12. Конусні вилки встановлені на кронштейні 14, який закріплений на рамі викопувального пристрою. Діаметр циліндра вилки 72 мм, довжина активної частини 332 мм. Частота обертання конусів 7 становить 423 об/хв, глибина ходу ви­лок — 5...12 см.

Рис.8 Коренезабірник викопувального пристрою:

1 — корпус; 2 — ведуча зірочка; 3 — ма­точина; 4 — ведучий вал; 5 — диск; 6 — пруткова лапа; 7— ланцюгова передача

Коренезабірник (рис.8) призначений для захоплювання коренів і передачі їх на приймальний лопатевий конвеєр-очисник. Він складається із зварного корпусу 1, верхнього ведучого вала 4, ведучої 2 і веденої зірочок, ма­точини 3 з поздовжнім пазом, маточин і півосей із сухарями. На півосях за­кріплені диски 5, які розміщені під кутом один до одного. Верхній ведучий вал 4 коренезабірника приводиться в рух від вала контрпривода через з'єднувальний валик. Ланцюгова передача 7 коренезабірника передає обертан­ня з верхнього вала 4 на нижню зірочку і далі через сухарі і півосі на диски 5 з прутковими лапами 6. Діаметр дисків 700 мм, частота обертання 99 об/хв.