Розділ іv інвентаризація господарських засобів

Метою інвентаризації є порівняння фактичної кількості та стану майна, що є в наявності, незалежно від його місцезнаходження (здане в оренду, передане на зберігання, переробку, отримане від інших власників та інше) з даними бухгалтерських записів.

Основними цілями інвентаризації є:

1. виявлення фактичної наявності майна;

2. перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань;

3. зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.

Серед завдань інвентаризації слід відзначити:

1. забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

2. виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

3. встановлення реального фізичного стану (зносу) і правильність оцінки необоротних активів та інших засобів праці, які обліковуються на балансі;

4. виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;

5. виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

6. виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

7. визначення розмірів природного убутку та інших витрат;

8. контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;

9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність.

У господарській діяльності підприємства зустрічається багато випадків, коли проведення інвентаризації виступає єдиним методом, за допомогою якого можна визначити фактичну наявність та оцінити оборотні і необоротні активи та підтвердити реальність зобов'язань.

Проведення інвентаризації є обов’язковою за таких подій:

1. передача майна державних підприємств в оренду, його приватизація і корпоратизація;

2. проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства;

3. ліквідація підприємства;

4. пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані екстремальними умовами;

5. зміна керівника колективу (бригади) при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади) більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу (бригади) про її проведення;

6. випадки відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження;

7. розпорядження судово-слідчих органів;

8. продаж об'єктів необоротних активів;

9. консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей;

10. переоцінка майна;

11. зміна матеріально відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;

12. складання річної фінансової звітності;

13. зміна керівника підприємства.

Об'єктами інвентаризації на підприємстві є об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання. Інвентаризація окремих об'єктів здійснюється за місцем знаходження об'єктів або за центрами відповідальності.

Суб'єктами інвентаризації є носії прав та обов'язків - державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово-господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура), а також власники та керівники підприємств. Суб'єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка відносно нього є виконавчим органом.

Функції інвентаризаційної комісії наступні: виявлення кількісних та якісних характеристик об'єкту інвентаризації причин відхилень від заданих нормативних, планових, облікових даних, відповідно до яких може функціонувати об'єкт інвентаризації та їх нормативно-правове регулювання.

За частотою проведення інвентаризації поділяються на періодичні та разові (річні).

Періодичні інвентаризації проводяться, як правило, за ініціативою власника, керівника або іншої уповноваженої особи, яка відповідає за проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу -сезонні. Мета таких інвентаризацій - контроль за збереженням майна, виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб.

Разові інвентаризації, як правило, є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді-грудні поточного року. Вони є суцільними та повними. У ті ж роки, коли нерухомі об'єкти нематеріальних активів не будуть інвентаризуватися, вони будуть частковими.

За характером проведення й рядом питань, що вирішуються, інвентаризації поділяються на плановані, необхідні і контрольні.

Планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені строки у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства.

Необхідні інвентаризації здійснюється у випадках, час настання яких неможливо передбачити Такі інвентаризації обов'язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об'єктивними і суб'єктивними причинами та регламентується нормативно-правовими актами.

Контрольна інвентаризація повинна проводитись після закінчення попередньої з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведеної інвентаризації.

За обсягом охоплення об'єктів інвентаризації поділяються на повні і часткові.

Повні інвентаризації охоплюють все майно підприємства, що знаходиться на балансі підприємства, а також прийняте на відповідальне зберігання, в переробку, та стан короткострокової і довгострокової кредиторської заборгованості.

Часткові інвентаризації охоплює окремі види майна або все майно, що знаходиться в підзвіті конкретної матеріально відповідальної особи.

За охопленням матеріально відповідальних осіб інвентаризації поділяються на індивідуальні і наскрізні інвентаризації.

Індивідуальні інвентаризації - це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади.

Наскрізна інвентаризація охоплює перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Проведення таких інвентаризацій дозволяє усунути можливість "взаємної виручки" без документального перекидання майна або оформлення внутрішніх безтоварних операцій. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення в місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торговельному залі).

За способом проведення інвентаризації поділяються на суцільні та несуцільні.

Суцільні інвентаризації передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в підзвіті тієї чи іншої матеріально відповідальної особи або однієї бригади.

Несуцільна інвентаризація охоплює перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь-який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в міжінвентаризаційний період за об'єктами, де облік ведеться в натурально-вартісному виразі.

Практична частина

Задача № 3

Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку результати інвентаризації за наведеними даними.

Загальний рівень інфляції становить - 1,21.

Таблиця 4.1 – Вихідні дані

№ п/п	Найменування товарно-матеріальних цінностей	Лишок, грн.	Нестача, грн.	У тому числі
				В межах норми	Понад норми, винні встановлені	Понад норми, винні не встановлені
1	Пісок	80	-	-	-	-
2	Фарба	-	500	30	220	250
3	Щебінь	-	140	20	120	-
4	Цегла		240	40		200
5	Комп’ютер (знос 60%)	-	4000	-		-

І. Відображаємо оприбуткування надлишку піску

1. Відображено лишок піску:

Дт.20…Кт.719 – 80 грн.

ІІ. Відображаємо нестачу фарби

2.1 Відображено нестачу в межах норми природного убутку:

Дт.91…Кт.20 – 30 грн.

2. Відображено нестачу понад норми природного убутку:

Дт.947…Кт.20 – 220

2.3 Для контролю відображається нестача понад норми на позабалансовому рахунку:

Дт.072 – 220 грн

4. Відображено заборгованість винної особи з відшкодування збитків:

(4.1)

Б – балансова вартість в момент нестачі

А – амортизаційні відрахування

АЗ – акцизний збір

І_інф – індекс інфляції

Р_зб.=(220 · 1,21+220· 0,2)·2 =620,4

Дт.375…Кт.716 –620,4 грн

2.5 Списано з позабалансового рахунку нестачу, винні в якій встановлені:

Кт.072 – 220 грн.

6. Відображаємо заборгованість перед бюджетом з ПДВ:

Дт 949…Кт 641

220· 0,2 =44 грн

2.7 Відображено заборгованість перед бюджетом з різниці в цінах:

Дт.716…Кт.642 – 356,4 грн.

620,4-44-220=356.4 грн.

2.8 Відображено відшкодування збитків винною особою:

Дт.30(31, 66)…Кт.375 – 620,4 грн.

2.9 Списано доходи і витрати пов’язані з нестачею на фінансовий результат:

Дт.716…Кт.79 – 220 грн.

Дт.79…Кт.947 - 220 грн.

Дт. 947 Кт
Кт.20 – 220	Дт.79 - 220
Од. - 220	Ок. - 220

Дт. 79 Кт
Кт.947 – 220	Дт.716 - 220
Од. - 220	Ок. - 220

Дт. 716 Кт
Кт 641 – 44	Дт.375 - 620,4
Кт 642 - 356,4 Кт 79 - 220
Од. – 620,4	Ок. – 620,4

2.10 Списуємо нестачу понад нормою природного убутку винні в якій не встановлені

Дт 947…Кт 20 – 220 грн.

2.11 Для контролю відображаємо в позабалансовому обліку нестачу

Дт 072 – 220 грн.

2.12 Відображаємо заборгованість перед бюджетом з ПДВ

Дт 949 – Кт 641 – 50 грн.

2.13 Списуємо витрати пов’язані з нестачею на фінансовий результат

Дт 79 … Кт 949 – 250 грн.

Дт 79 … Кт 949 – 50 грн.

Дт. 947 Кт
Кт.20 – 220	Дт.79 - 220
Од. - 220	Ок. - 220

Дт. 949 Кт
Кт.641 – 50	Дт.79 - 50
Од. - 50	Ок. - 50

Дт. 79 Кт
Кт 947 – 250
Кт 949 - 50
Од. – 300	Ок. –

2.14 Відображаємо збиток Дт 44 .. Кт 79 – 300 грн.

ІІІ Відображаємо нестачу щебню

3.1 Нестача в межах норм природного убутку

Дт 91 … Кт 20 – 20 грн.

3.2 Відображаємо списання нестачі щебню на витрати понад нормою, винна особа встановлена

Дт 947 … Кт 20 – 120 грн.

3.3 Для контролю нестачі відображаємо на позабалансовому обліку

Дт 072 … 120 грн.

3.4 Списуємо нестачу на винну особу

Дт 375 … Кт 716 – 338,4

Рз= (120*1,21+24)*2=338,4

3.5 Списуємо з позабалансового обліку

Дт 072 – 120 грн.

3.6 Відображаємо заборгованість перед бюджетом з ПДВ

Дт 716 …Кт 641 – 24 грн.

3.7 Відображено заборгованість перед бюджетом з різниці в цінах:

Дт716…Кт.642 – 194,4 грн.

338,4-120-24=194,4 грн.

3.8 Відображено відшкодування збитків винною особою:

Дт.30(31, 66)…Кт.375 – 338,4 грн.

3.9 Списано доходи і витрати пов’язані з нестачею на фінансовий результат:

Дт.716…Кт.79 – 120 грн.

Дт.79…Кт.947 - 120 грн.

Дт. 947 Кт
Кт.20 – 120	Дт.79 - 120
Од. -120	Ок. - 120

Дт 79 Кт
Кт.947 – 120	Дт.716 - 120
Од. - 120	Ок. – 120

Дт. 716 Кт
Кт 641 – 24	Дт.375 - 338,4
Кт 642 – 194,4 Кт 79 - 120
Од. – 338,4	Ок. – 338,4

ІV Відображаємо нестачу цегли

4.1 Нестача в межах природного убутку

Дт 91 … Кт 20 – 40 грн.

4.2 Списуємо нестачу понад нормою природного убутку винні в якій не встановлені

Дт 947 … Кт 20 - 200 грн.

4.3 Для контролю відображаємо в позабалансовому обліку нестачу

Дт 072 - 200 грн.

4.4 Відображаємо заборгованість перед бюджетом з ПДВ

Дт 949 … Кт 641 - 40 грн.

4.5 Списуємо витрати пов’язані з нестачею на фінансовий результат

Дт 79 … Кт 947 – 200 грн.

Дт 79 ... Кт 949 – 40грн.

Дт 947 Кт
Кт.20 – 200	Дт.79 - 200
Од. - 200	Ок. - 200

Дт 949 Кт
Кт.641 – 40	Дт.79 - 40
Од. - 40	Ок. - 40

V Відображаємо нестачу комп’ютера

5.1 Списуємо залишкову вартість об’єкта основних засобів

Дт 977 … Кт 10 – 2400 грн.

5.2 Для контролю нестачі відображаємо на позабалансовому обліку

Дт 072 – 2400 грн.

5.3 Списуємо знос об’єкта

Дт 13 … Кт 10 – 1600 грн.

5.4 Відображаємо заборгованість винної особи

Дт 375 … Кт 746 – 6448 грн.

Рз=((4000-1600)*1.21+320)*2=6448 грн.

5.5 Списуємо з позабалансового обліку суму нестачі

Дт 072 – 2400 грн.

5.6 Відображаємо заборгованість перед бюджетом

Дт 746 … Кт 641 – 320 грн.

5.7 Відображаємо різницю в цінах

Дт 746 … Кт 642 –

Рз=(Ф-З)-ПДВ=6448-320-2400=3728

5.8 Відображаємо відшкодування збитків винної особи

Дт 30,31,66 … Кт 375 – 6448 грн.

5.9 Списуємо на фінансовий результат доходи і витрати від відшкоду-вання нестачі винною особою

Дт 746 … Кт 79 -2400 грн.

Дт 79 … Кт – 2400 грн.

5.10 Списуємо на фінансовий результат доходи від відшкодування нестачі винною особою

Дт 746 … Кт 79 – 2400 грн.

Дт. 977 Кт
Кт.10 – 2400	Дт.79 - 2400
Од. -2400	Ок. - 2400

Дт 746 Кт
Кт.641 – 320	Дт.375 -6448
Кт.642 – 3728 Кт.79 - 2400
Од. – 6448	Ок. – 6448

Дт. 79 Кт
Кт 977 – 2400	Дт.746 - 2400
Од. – 2400	Ок. - 2400